Методичні рекомендації до вивчення теми

Головними цілями оратора є інформування або переконання. Стратегія оратора на етапі інвенції вимагає попереднього аналізу аудиторії за такими чинниками: кількість слухачів; рівень підготовки; соціально-культурні ознаки; ставлення до промови.

Існують три типи підготовки до публічного виступу: написання повного тексту промови; запис головних положень; виголошення промови експромтом. Основним джерелом інформації для підготовки промови є читання.

Мета промови – це уявлення про той загальний результат, який повинен бути досягнутий в процесі виступу. У сучасній теорії риторики на основі критерію "мета промови" виділяють наступні основні її види, найбільш поширені в ораторській практиці: інформаційна, протокольно-етикетна, переконуюча, промова, що закликає до дії, розважальна промова. Мета конкретизується у вигляді завдання. Завдання промови – це конкретизація цілі, що виникає в певній ситуації спілкування.

На початкових етапах створення промови, встановлення її предмета, передбачається вибір теми. Слід пам’ятати, що конкретні назви тем більш привабливіші, ніж – загальні. Вибір теми залежить від місця, часу і настроїв публіки, від актуальності конкретного моменту.

Змістовному розкриттю теми промови слугує топіка – наука про сукупності "загальних місць" і способи їх застосування, що відображає загальні закони людського мислення.Сучасна риторика дійшла до висновку, що для створення будь-якого мовного твору досить дев'яти смислових моделей: "рід – вид", "визначення", "ціле – частина", "властивості", "співставлення", "причина і наслідок", "обставини", "приклади і свідчення", "ім'я". Топіка виступає як техніка, суть якої полягає у вмінні ставити запитання. Розробка теми має являти собою логічний рух від більш загальних питань до конкретних. Перш за все необхідно чітко сформулювати саму думку, яку потрібно обґрунтувати (тезу). До формулювання тези пред’являються досить жорсткі вимоги: теза повинна бути істинною, теза повинна бути чітко і точно сформульована, теза повинна бути незмінною протягом усього мовного викладу.

Теза підкріплюється аргументами. Аргументи відповідають на питання: «Чим доводимо?» Наступний елемент обґрунтування – демонстрація. Демонстрація відповідає на питання: «Яким чином доводимо?» Перша вимога – аргументи повинні безпосередньо відноситись до тези. Друга вимога – аргументи мають бути істинними. Третя вимога – аргументи мають бути обґрунтованими незалежно від тези. І четверта вимога – аргументи повинні бути достатніми для отримання висновків.

Семінарські заняття.

Теоретичні завдання

1. Стратегія оратора.

2. Тактика оратора.

3. Комунікативні ознаки мовлення.

4. Аргументація і критика

4.1. Структура і види аргументації

4.2. Поняття про критику та її види

4.3. Види аргументів

Практичні завдання

1.Уявіть що Ви викладач університету, який регулярно читає лекції студентам. Складіть портрет уявної аудиторії за наведеними вище чинниками.

2.Уявіть,що Ви політик, який регулярно виступає перед населенням. Які типи слухачів будуть зустрічатись у Вашій професійній діяльності?

3.Із власного досвіду знайдіть ситуації коли Ви були конструктивним слухачем, а коли – конфліктним. Як часто Ви виступали в ролі інфантильного слухача. Поясніть причини цього і згадайте умови спілкування.

4. Визначте мету і завдання наступної промови, сформулюйте її тезу. У якій аудиторії даний виступ справить найбільший ефект?

Іван Франко