Питання для самостійного вивчення:

1. Сила й краса красномовства.

2. Ораторське мистецтво і державне життя.

3. “Риторична формула” як сукупність семи законів організації та управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю.

4. Ораторське мистецтво в системі професійної підготовки студентів за напрямом підготовки «Управління персоналом і економіка праці».

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Риторика – це наука яка вивчає:

А)способи ефективного мовлення;

Б)способи підготовки і виголошення ораторських промов;

В)способи переконання під час публічних виступів.

2. Предмет риторики – це публічний виступ:

А)так;

Б)ні.

3. Метою ораторської промови є:

А)вплив або інформування;

Б)інформування або переконання;

В)витонченість виразу думки або вплив.

4. Модусами публічного виступу є:

А)оратор, промова, аудиторія;

Б)етос, логос, пафос.

5.Етос – це засоби впливу, що апелюють до:

А)норм людської поведінки;

Б)почуттів;

В)розуму.

6.Пафос – це засоби впливу, що апелюють до:

А)норм людської поведінки;

Б)почуттів;

В)розуму.

7. Логос – це засоби впливу, що апелюють до:

А)норм людської поведінки;

Б)почуттів;

В)розуму.

8.Переконання є засобом реалізації «волі до влади»:

А)так;

Б)ні.

9. Ораторська діяльність складається з етапів:

А) трьох;

Б)чотирьох;

В) п’яти.

Тема 2. Види красномовства Термінологічний словник

Академічне красномовство — це ораторська діяльність науковця, викладача, що доповідає про результати дослідження, популяризує досягнення науки.

Судове (юридичне) красномовство — це ораторські виступи юристів, підсудного та цивільних осіб у процесі розгляду судової справи з позицій законодавства.

Суспільно-побутове красномовство — це влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або певної гострої чи цікавої ситуації.

Суспільно-політичне красномовство — це виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) або роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію.

Церковне красномовство — це проповіді, бесіди, напуття, коментування Біблії в практиці різноманітних християнських конфесій.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Перша наукова класифікація ораторських промов була запропонована Аристотелем. Він поділяв їх на три види (типи): судові, дорадчі(політичні), епідейктичні (урочисті). На сучасному етапі розрізняють декілька основних видів красномовства: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, суспільно-побутове, дипломатичне.

Судовий стиль характеризується чітким вираженням мети, відсутністю штучної розпливчастості, манірності, доступністю у сприйнятті, умінням доцільно використовувати художню літературу, засоби психологічного впливу на слухачів. Судова промова має своїм об’єктом певну особу чи групу осіб, а точніше – скоєний ними злочин.

Розрізняють такі різновиди судових промов:

• прокурорська;

• адвокатська;

• самозахисна;

• промова громадського обвинувача;

• промова захисника.

Головні риси академічного красномовства − доказовість, бездоганна логічність, точність мислення, чітка, позбавлена будь-якої двозначності, термінологія. Наукове описування реальних, матеріальних явищ в усному слові і є основою академічного красномовства.

Академічне красномовство поділяється на три різновиди:

• власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд);

• вузівське красномовство (лекція);

• шкільне красномовство (розповідь, бесіда, опис тощо).

Політичне красномовство диференціюється на такі основні жанри: політична промова, доповідь, виступ, огляд, бесіда. Вони різняться більшим чи меншим обсягом та вагомістю змісту. Наприклад, політична доповідь виголошується звичайно на партійних засіданнях й окреслює стратегію політичної діяльності даної партії. Політичні виступи можуть проводитися в установах, різних закладах з метою пропаганди тих чи інших політичних ідей. Політичний виступ чи промова часто лунає з екрана телевізора чи по радіо − наприклад, виступи депутатів у Верховній Раді. Огляд чи бесіда проголошуються політиками на виборчій дільниці.

Основним жанром церковного ораторства є проповідь − коментар до Біблії. Проповідник не відділяє Біблію від мирського, світського, а навпаки, інтенсивно їх поєднує.

Суспільно-побутове красномовство має виразно окреслений національний характер, воно зберігає і продовжує традиції та звичаї народу. Родини, хрестини, сватання, заручини, одруження, ювілеї, привітання зі святами та пам'ятними подіями і датами завжди супроводжуються красномовними звертаннями, вітальними промовами, тостами й побажаннями.

Семінарське заняття.