Строки подання звітності

Базовий (звітний) податковий період	Термін подання звітності
Календарний місяць	Протягом 20 днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду
Календарний квартал (календарне півріччя, 9 місяців)	Протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду
Календарний рік	Протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду
Календарний рік для платників податку на доходи фізичних осіб	До 1 травня року наступного за звітним
Календарний рік для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців	Протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду

Податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, або сплати платником податку в меншому розмірі.

Для систематизації та групування податків і зборів, що стягуються в Україні, використовують класифікацію, в основу якої покладені такі ознаки:

• форма оподаткування;

• економічний зміст об’єкта оподаткування;

• напрямок використання;

• рівень державних структур, які встановлюють податки;

• суб’єкт оподаткування.

Залежно від форми оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними із власних надходжень грошових коштів. До них належать податок на прибуток, податок на землю, податок з доходів фізичних осіб.

Непрямі податки - це податки, що встановлюються на товари і послуги і оплачуються покупцем в їх цінах або тарифах, а до бюджету сплачуються продавцями товарів і послуг.

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на: податки на доходи; податки на споживання; податки на майно.

Податки на доходи – це податки, що стягуються за встановленими ставками з доходів фізичних і юридичних осіб.

Податки на споживання – це податки, що стягуються з покупців у цінах на товари і послуги, які купуються.

Податок на майно – це податок, що встановлюється на конкретне майно юридичних і фізичних осіб.

Залежно від напряму використання податки поділяються на загальні і цільові (спеціальні) податки.

Загальні податки – це податки, які не мають цільового призначення і використовуються державою на загальнодержавні заходи. До них можна віднести податок на прибуток, ПДВ, податок на доходи фізичних осіб.

Цільові (спеціальні) податки – це податки, які встановлюються для фінансування спеціальних заходів. Наприклад, податок на землю.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні, і місцеві.

Загальнодержавні податки – це податки, що встановлюються Верховною Радою України і стягуються по всій території України.

Місцеві податки – це податки, які встановлюють місцеві органи влади, і вони є обов’язковими для сплати на даній території.

За суб’єктами оподаткування податки поділяють на:

• податки з юридичних осіб (наприклад, податок на прибуток підприємств);

• податки з фізичних осіб (наприклад, податок на доходи фізичних осіб);

• змішані (наприклад, плата за землю, податок за першу реєстрацію транспортного засобу).