Busol_NMK

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ІПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ННІВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ЯКОСТІ І БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Факультет ветеринарної медицини

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Декан факультету ветеринарної медицини проф. М.П.Прус

_________________________

"......." ..................... 2009 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

„ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ”

(назва дисципліни)

для підготовки фахівців ОКР „Магістр”

Спеціальність 8.130501 – «Ветеринарна медицина»

Термін навчання: заочна форма – 1 рік 6 місяців

Кафедра епізоотології та організації ветеринарної справи

(назва кафедри)

Код кафедри 03.01.05

Лектори: Бусол В.О., д.вет.н., професор

(ПІБ, вчене звання, посада)

Ситнік Віталій Анатолійович, к. вет. н., доцент

(ПІБ, вчене звання, посада)

КИЇВ — 2010

УДК 619:341

Укладачі: Бусол В.О.,д.вет.н., професор; Ситнік В.А., к.вет.н., доцент

(ПІБ, вчене звання, посада)

Рецензенти:

Галат В.Ф., д.вет.н., професор

(ПІБ, вчене звання, посада)

Поліщук В.В., к.вет.н., доцент

(ПІБ, вчене звання, посада)

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи

Схвалено навчально-методичною вченою радою факультету ветеринарної медицини ННІ ВМЯБПТ протокол № ..... від "...." ..................... 2010 р.

Голова навчально-методичної вченої ради факультету ветеринарної медицини ННІ ВМЯБПТ,

АНОТАЦІЯ робочої навчальної програми з дисципліни:

„Планування в системі ветеринарної медицини”

для спеціальності 8.130.501. – “Ветеринарна медицина”

Кафедра епізоотології та організації ветеринарної справи

Курс – один Семестр – другий Лекцій – 17 год.

Лабораторних занять – 17 год. Самостійна робота – 38 год. Іспит

Плановість — одна з найважливіших особливостей ветеринарної

медицини України. Вона сприяє удосконаленню ветеринарної справи

відповідно до виробничих завдань в галузі тваринництва, одержувати

більше продукції тваринного походження при менших витратах праці та

коштів.

Планування є однією з функцій управління ветеринарною медициною,

важливим елементом наукової організації праці. Воно є обов'язковим як для

державної, так і відомчої та приватної ветеринарної медицини.

Плани ветеринарних заходів спрямовані на крашу організацію праці

спеціалістів ветеринарної медицини, раціональне використання

матеріальних та фінансових ресурсів, підвищення економічної

ефективності роботи.

МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ

1.1. МІСЦЕ І РОЛЬ ДИСЦИПЛІНИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Звітність з питань ветеринарної медицини введена для відображення фактичного стану захворюваності тварин (включаючи птицю, хутрових звірів, тварин дикої фауни, риб, бджіл, собак, котів та інш.) їх падежу від хвороб та інші питання діяльності служби ветеринарної медицини.

Нинішня інструкція визначає вимоги до складання та оформлення звітності з питань ветеринарної медицини та порядок їх надсилання.

Звітність з питань ветеринарної медицини складається з окремих форм звітності і є основним джерелом інформації про ветеринарно-

санітарний та епізоотичний стан тваринництва, результатів роботи державних установ ветеринарної медицини служб ветеринарної медицини господарств незалежно від форм власності та інших підприємств та організацій по діагностиці, профілактиці і ліквідації хвороб тварин,

ветеринарно-санітарному контролю та нагляду при транспортуванні,

переробці продукції та сировини тваринного походження, а також торгівлі ними.

Дані звітності з питань ветеринарної медицини складають інформаційну базу для керівництва ветеринарним обслуговуванням тваринництва.

Звітність з питань ветеринарної медицини складається на підставі первинної реєстрації , послідуючим узагальненням даних про захворюваність та падіж тварин, лабораторно-діагностичні дослідження, профілактичні,

лікувальні та ветеринарно-санітарні заходи, що виконуються спеціалістами державних установ ветеринарної медицини та господарств незалежно від форм власності, офіційними лікарями ветмедицини та тими, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою.

Первинну реєстрацію хвороб, падежу тварин, а також лабораторно-

діагностичних досліджень, протиепізоотичних, лікувально-профілактичних,

ветеринарно-санітарних заходів та ветеринарно-санітарну експертизу проводять посадові особи служб ветеринарної медицини і ведеться вона у журналах «єдиної форми» встановленої Державним департаментом ветеринарної медицини.

Записи необхідно вести в процесі виконання відповідних робіт або після їх закінчення.

Усі журнали обліку повинні бути переплетеними, пронумерованими і скріплені печатками.

На титульному аркуші позначається найменування журналу,

установи, господарства, незалежно від форм власності, офіційного лікаря ветеринарної медицини та тих, що займається підприємницькою ветеринарною практикою, дати початку та закінчення записів.

Журнали обліку в ветеринарній медицині зберігаються протягом трьох років з часу закінчення в них записів(за винятком журналу про записи епізоотичного стану тваринництва району, господарства який зберігається в справах постійно).

Розмір журналу обліку-стандартний 20x30 см кількість аркушів паперу в кожному журналі 100-200 сторінок.

Відповідальність за повноту та достовірність даних, включених в документи звітності з питань ветеринарної медицини, несуть керівники державних установ ветеринарної медицини та спеціалісти ветеринарної медицини господарств, м’ясопереробних підприємств незалежно від форм власності, офіційні лікарі та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою, в посадові інструкції, яких входить ведення відповідних документів з питань ветеринарної медицини.

Звітність з питань ветеринарної медицини надається керівниками державних установ ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м’ясопереробних підприємств, підприємств з виготовлення та

реалізації ветеринарних препаратів, незалежно від форм власності, офіційними лікарями або тими, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою за єдиними формами звітності з питань ветеринарної медицини затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України 30 грудня 2005 р. № 775 в строки передбачені відповідною формою звітності з питань ветеринарної медицини.

1.2.ЗАДАЧІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Магістр зобов’язаний вивчити з організації ветеринарної справи:

-основи ветеринарної справи в Україні;

-організаційну структуру ветеринарної медицини та керівництво ветсправою в Україні;

-організацію ветеринарної справи в області, районі, місті;

-організацію ветеринарної справи в лабораторіях ветеринарної медицини;

-організацію ветеринарної справи в сільськогосподарських підприємствах;

-організацію ветеринарної справи в спеціалізованих тваринницьких комплексах, зокрема, на комплексах по вирощуванню та відгодівлі ВРХ, молочних комплексах, свинарських комплексах, птахофабриках;

-організацію ветсанконтролю та нагляду;

-матеріально-технічне забезпечення служби ветеринарної медицини;

-організацію інспекторської діяльності на підконтрольних об’єктах .

1.3.ВИМОГИ ЩОДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ, НАБУТИХ ВНАСЛІДОК ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Після вивчення дисципліни “Планування у ветеринарній медицині” магістри повинні знати та вміти:

-знати основи ветеринарної справи в Україні;

-організаційну структуру служби ветеринарної медицини в державі;

-форми ветеринарної звітності та обліку

-організаційну структуру служби ветеринарної медицини в області,

районі, місті;

-вміти організовувати ветеринарну справу в установах державної ветеринарної медицини дільничного типу, в районі, містах;

-вміти планувати та організовувати ветеринарні заходи

(протиепізоотичні, при незаразних хворобах, ветеринарно-санітарні) в

колективних, фермерських господарствах, в комплексах в районі, місті;

-вміти організовувати та проводити ветеринарно-санітарний контроль та нагляд в господарствах, на державному кордоні і транспорті, на підприємствах м’ясопереробної та сировинної промисловості;

-вміти організувати інспекторську діяльность на підконтрольних об’єктах .

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. НАЗВИ ТЕМ, ЇХ ЗМІСТ, ОБСЯГ У ГОДИНАХ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ