Обрізні пиломатеріали

План розкрою колод показує, що специфікація пиломатеріалів не виконана :

Перевиконано план по пиломатеріалах :

40 мм - на 27.2 %.

Недовиконано план по пиломатеріалах :

32 мм - на 5.8 %;

22 мм - на 21.0 %;

16 мм - на 8.7 %.

Середній процент об’ємного виходу досягнуто.

Нормативний вихід 61,87 %.

За нормативом на 1 м³, пиломатеріалів потрібно було б затратити таку кількість сировини:

Загальний об’єм нормативної пиловочної сировини складає:

Різниця складає 1814,1 м³ недовитрати сировини. Тобто досягнуто більшого процентного виходу пиломатеріалів ніж за нормативом. Але процентне співвідношення по пиломатеріалах не співпадає з заданим.

Змінивши постав на розпилювання колод врозвал на першому проході на

можна збільшити, кількість пиломатеріалів товщиною 25 мм. При цьому зменшиться кількість пиломатеріалів товщиною 40 мм і співвідношення проценту об’ємного виходу буде близьким до заданого.

1.5. Баланс розкрою сировини на обрізні і необрізні пиломатеріали

Баланс розкрою сировини необрізних та обрізних дощок приведено в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Баланс розкрою сировини необрізних та обрізних дощок

Назва продукції відходів	Відсоток від об’єму сировини	Об’єм річної програми розпилюваної сировини, м³
Необрізні пиломатеріали
Пиломатеріали	72	10080
Рейки і зрізи	10	1400
Тирса	12	1680
Усушка	6	840
Разом	100	14000
Обрізні пиломатеріали
Пиломатеріали	64	15360
Рейки і зрізи	14	3360
Тирса	16	3840
Усушка	6	1440
Разом	100	24000

Розділ 2. Розробка технологічного процесу виготовлення пиломатеріалів

2.1 Вибір, обґрунтування та розрахунок технологічного обладнання лісопильного цеху Розрахунок колодопильного обладнання.

Продуктивність лісопильних потоків визначаються за продуктивністю головного обладнання - двоповерхової лісопильної рами.

Перед розрахунком продуктивності лісопильного обладнання, необхідно спочатку провести його вибір.

Необрізні пиломатеріали розпилюватимемо на стрічкопильному верстаті СТR 650 (Німеччина).

Продуктивність верстату визначаємо за формулою:

, м³/зм

де: -тривалість зміни, хв;

- швидкість подачі, м/хв;

- середній об’єм кололи, м³;

- коефіцієнт використання потоку;

- коефіцієнт використання робочого часу (= 0,8 );

- довжина колоди, м;

- кількість пропилів, шт.

м³/зм

Річна продуктивність лісопильного потоку:

, м³/рік

де: А_зм – змінна продуктивність потоку, м³;

В – кількість робочих змін у році;

n – кількість ефективного колодопильного обладнання;

–річний коефіцієнт використання лісопильної рами (=0,9-0,92 ).

м³/зм

Визначаємо кількість необхідних рам за формулою:

де: Q – кількість сировини, що переробляється підприємством за рік, м³/рік;

Q_рік - кількість сировини, що переробляється верстаток за рік, м³/рік.

Приймаємо 1 стрічкопилковий верстат.

Сировину на обрізні пиломатеріали розкроюємо на двоповерхових лісопильних рамах:

При виборі лісопильної рами враховують максимальний діаметр розпилювання колод, а також ширину просвіту пильної рамки.

Визначаємо ширину просвіту лісопильної рами для обрізних пиломатеріалів, за формулою:

,

де: d – діаметр у вершині найбільш товстої дошки, см;

S – величина збігу на 1 см довжини колоди, см ( додаток 2, 3 );

l – довжина колоди, м;

c – запас відстані між стійками пильної рами та відземком колоди з кожного боку ( 5 … 10 см ).

см

Відповідно до технічної характеристики двоповерхових лісопильних рам приймаємо раму 2Р63 - з просвітом пилкової рами 630 мм.

Вихідними даними для визначення продуктивності лісопильного цеху є кількість і типи потоків у цеху, технічні характеристики головного обладнання, річний фонд робочого часу, змінність, тривалість зміни, характеристики сировини.

, м³/зм

де: - розрахункова посилка на один оберт рами, мм;

n – частота обертання валу рами за хвилину, хв.;

- тривалість зміни, хв.; - середній об’єм кололи, м³;

- коефіцієнт використання потоку;

- коефіцієнт використання робочого часу;

- середня довжина колоди, м.

Розрахункова посилка:

,мм

де: - коефіцієнт, що враховує породу деревини;

- коефіцієнт ходу пильної рами (=H/600, де Н – хід пилкової рамки);

- розрахункова технічна посилка, мм.

Розрахункові технічні посилки для кожного типу рам задаються інструкціями ( “КТМ з визначення режимі пиляння колод і брусів хвойних та листяних порід на лісопильних рамах”, ЦНДІМОД, 1987). Вони визначаються з врахуванням діаметру колоди або товщини бруса, кількості пил у поставі, якості поверхні, потужності головного приводу і конструкції посилочного механізму рами.

мм

Змінна продуктивність потоку:

м³/зм

Річна продуктивність потоку:

м³/рік

Визначаємо кількість необхідних рам за формулою:

де: Q – кількість сировини, що переробляється підприємством за рік, м³/рік;

Q_рік - кількість сировини, що переробляється верстаток за рік, м³/рік.

Приймаємо 1 потік двоповерхових рам.