Мікрохімічні дослідження

З мікрохімічних досліджень у травах, листі, гілках проводять реакції на ефірні олії, молочники, вмістилища із смолами і викорисговують реакції з розчином судану ПІ. В насінні та плодах проводять реакції на жирні й ефірні олії, слизи, в корах – на здерев’янілії елементи, крохмаль, дубильні речовини, похідні антраценового ряду (іноді їх визначають в 10% відварах), з підземних частинах – крохмаль, інулін, жирні олії тощо (іноді у відварах).

РЕАКТИВИ

1. Розчин гліцерину: 33 мл гліцерину доливають у мірній колбі до 100 мл дистильованою водою і додають один кришталик фенолу.

2. Розчин їдкого лугу 5%: 5,0 їдкого калію або натрію розчиняють у воді та доливають дистильованою водою до 100 мл.

3. Залізоамонійний галун (1% розчин): 1 г залізоамонійного галуну розчиняють у воді, підкисляють соляною кислотою і доливають дистильованою водою до 100 мл.

4. Розчин йоду (Люголя): 0,5 г йоду і 1,0 йодистого калію розчиняють у невеликій кількості води і доводять нею загальний об’єм до 100 мл. Робочий розчин готують, розбавляючи основний дистильованою водою 1:4. Зберігають розчин у темному місці.

5. Розчин біхромату калію: розчиняють у воді і додають її до 100 мл.

6. Реактив Майєра: 1,358 г сулеми розчиняють в 60 мл води, додають розчин 5,0 г йодистого калію в 10 мл води і доводять водою до 100 мл.

7. Розчин метиленової сині: 0,1 г метиленового синього розчиняють в 500 мл 95%-го спирту етилового.

8. Реактив Молиша: приготовляють у двох окремих склянках з притертим корком:

1) 2 г α - нафтолу розчиняють в 10 мл 95%-го спирту етилового;

2) концентрована сірчана кислота.

Примітка: α - нафтол можна замінити тимолом, або резорцином. Реактивом Молиша визначають інулін при відсутності крохмалю, ним же визначають і цукор. Але реактив з α -нафтиламіном дає рожево-фіолетове забарвлення, а з тимолом - малинове, з резорцином - червоне, таку ж реакцію дає крохмаль, але його відсутність виявляють негативною реакцією з йодом).

9. Розчин сафраніну. Виготовляють у двох окремих склянках з притертими корками:

1) 1 г сафраніну розчиняють у 100 мл 50% спирту етилового;

2) до 100 мл 95%-го спирту етилового додають 2 краплі розведеної соляної кислоти та збовтують.

10. Розчин судану ІІІ: 0,01 г судану III розчиняють в 5 мл 95%-го спирту етилового і додають 5 мл гліцерину.

11. Туш чорна: звичайну продажну туш чорну розбавляють водою 1:10.

12. Флороглюцин з концентрованою соляною кислотою. Готують у двох окремих склянках:

1) 1,0 флороглюцину розбавляють в 100 мл 95%-го спирту етилового;

2) концентрована соляна кислота.

13. Хлоралгідрату розчин: 20,0 хлоралгідрату розчиняють при нагріванні у 5 мл води і додають 5 мл гліцерину.

14. Хлорал-йод. До розчину хлоралгідрату додають кришталики йоду і збовтують так, щоб на дні залишився його надлишок.

ЯКІСНІ РЕАКЦІЇ

1. На клітковину.

а) хлорцинкйод - зафарбовує клітковину в фіолетовий колір;

б) аміачний розчин окису міді - клітковина набрякає та повільно розчиняється, кутикула залишається нерозчинною;

в) розчин Люголя - зафарбовує клітковину в жовтий колір.

2. На здерев’янілі елементи.

До зрізу на предметному склі додають декілька крапель розчину флороглюцину і одну краплю концентрованої соляної кислоти. Рідину відсмоктують фільтрувальним папером, додають розчин хлоралгідрату, накривають покривним склом і продивляються під мікроскопом. Механічні елементи зафарбовуються в малиновий колір.

3. На крохмаль.

Розчин Люголя з крохмалем дає синьо-фіолетове забарвлення. Крохмаль у порошках визначають після їх нанесення на предметне скло в рідину, потім накривають покривним склом і відсмоктують рідину фільтрувальним папером. Розглядають під мікроскопом без підігрівання.

4. На слиз.

Розбавлена водою 1:10 креслярська чорна туш у препараті створює темносіре тло, на якому слиз виділяється у формі незафарбованих мас, що набрякають внаслідок розчинення слизу у воді.

Спиртовий розчин метиленової сині зафарбовує слиз у голубий колір. Розчин NН₄ОН зафарбовує слиз у жовтий колір.

5. На дубильні речовини.

Відкривають розчином залізоамонійного галуну завдяки утворенню чорно-синього чи чорно-зеленого забарвлення, або розчином біхромату калію - буре забарвлення.

6. На похідні антрахінону.

Найчастіше визначають їх у корі крушини. Змочування внутрішньої поверхні кори краплею вапняної води дає криваво-червону пляму. 6,5 подрібненої в порошок кори крушини кип’ятять декілька хвилин з 10 мл 10%-го спиртового розчину їдкого натру і фільтрують. Після охолодження фільтрат підкислюють розбавленою соляною кислотою, додають 10 мл ефіру етилового, який забарвлюється у жовтий колір. 5 мл ефірної витяжки збовтують з 5 мл розчину аміаку, який забарвлюється у вишнево-червоний колір (емодин), ефірний шар залишається забарвленим у жовтий колір (хризофанол).

7. На жирні та ефірні олії.

Готують препарат у судані III при підігріванні. Краплини (вкраплення) жирних олій забарвлюються в оранжево-червоний колір. Смоли забарвлюються розчином ацетату міді (концентрованим) в смарагдово-зелений колір.

8. На інулін.

(Загальна реакція на вуглеводи, якою користуються для визначення інуліну при відсутності крохмалю). Препарат вміщують на предметне скло у 20% спиртовий розчин α - нафтолу і додають 1-2 краплі концентрованої сірчаної кислоти. Позитивна реакція - поява рожево-фіолетового забарвлення (реакція Молиша).