- •Курс “Міжнародна економіка”
- •Тема 4: „Суть та характерні ознаки міжнародної торгівлі”
- •1. Поняття міжнародної торгівлі
- •2. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі
- •Розрізняють такі види міжнародної зустрічної торгівлі:
- •Зустрічна торгівля дозволяє:
- •3. Методи міжнародної торгівлі
- •Прямий метод, як правило, використовується:
- •Прямі зв'язки характеризуються такими особливостями:
- •Торгове посередництво.
- •1) Міжнародні товарні біржі;
- •2) Міжнародні аукціони;
- •3) Міжнародні торги.
- •4. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •Існують такі методи ціноутворення на світовому ринку:
- •1) Тверда;
- •2) Рухлива;
- •3) Ковзна;
- •4) З наступною фіксацією.
- •5. Вплив зовнішньої торгівлі на функціонування національної економіки
- •Основні цілі регулювання зовнішньої торгівлі:
- •Основні теоретичні аргументи на користь протекціонізму:
- •2) Підтримка відмираючих галузей;
- •4) Упередження виникнення монопольного контролю зарубіжної фірми;
- •1) Тарифні обмеження (мито);
- •2) Нетарифні обмеження: квотування; ліцензування; ембарго; валютний контроль; податки на експортно-імпортні операції; субсидії; адміністративні бар'єри.
1) Міжнародні товарні біржі;
2) Міжнародні аукціони;
3) Міжнародні торги.
Міжнародна товарна біржа - це особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюється купівля-продаж масових сировинних та продовольчих товарів, які мають родові ознаки, якісно однорідні та взаємозамінні.
Найбільші центри міжнародної біржової торгівлі знаходяться в США (Чикагська товарна біржа (46% угод в США), Нью-Йоркська товарна біржа (25% угод в США) та Англії (Лондонська ф'ючерсна та опційна біржа - ФОКС (75% біржової торгівлі в Англії), Лондонська біржа металів, Лондонська міжнародна нафтова біржа.
Оборот міжнародних товарних бірж з усіх видів операцій оцінюється в 3,5 - 4 трлн. дол. США щорічно.
Об'єктами міжнародної торгівлі на біржах виступають близько сімдесяти найменувань товарів, на долю яких припадає майже 30% міжнародного товарообігу: сільськогосподарська продукція та ліс і продукти його переробки (пшениця, кукурудза, овес, цукор, рослинна олія, картопля, арахіс, пиломатеріали, фанера тощо); промислова сировина та продукти її переробки (сира нафта, дизельне паливо, мазут, бензин, газ пропан, дорогоцінні метали, кольорові метали).
До нових товарів біржової торгівлі належать: алюміній, нікель, дорогоцінні метали, пиломатеріали, фанера, живі тварини, м'ясо, картопля, концентрат апельсинового соку, нафта та нафтопродукти, газ.
Міжнародний аукціон – це форма продажу окремих партій товару або окремих предметів, що по черзі виставляються для огляду і вважаються проданими тому з присутніх покупців, котрий запропонував найвищу ціну. До аукціонних належать товари, які мають індивідуальні ознаки: хутро, вовна, тютюн, чай, антикваріат, тропічні види деревини, породисті коні. Найвідоміші аукціони знаходяться у Нью-Йорку, Монреалі, Калькутті, Коломбо (чай), Санки-Петербурзі (хутро), Москві (коні).
Міжнародні тендери (міжнародні торги) – це загальна форма закупівлі, за якої покупець оголошує конкурс для продавців різних країн на товар чи послугу, які б відповідали певним техніко-економічним характеристикам. Більше 80% вартості всіх контрактів на світовому ринку з продажу машин і устаткування припадає на тендери. Організаторами торгів виступають переважно державні організації та установи (міністерства, їх управління, закупівельні організації), а також муніципалітети і у виняткових випадках - великі приватні фірми. Міжнародні торги переважно проводяться в країнах, що розвиваються (близько 80% торгів на машини та обладнання).
4. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
Ціна, як відомо, - це грошова сума, яку має намір одержати продавець, пропонуючи товар чи послугу, і яку готовий заплатити за неї покупець.
Під світовими цінами необхідно розуміти ціни, за якими здійснюються великі комерційні експортно-імпортні операції з оплатою у вільно конвертованій валюті.
Відповідно, ціноутворення - це процес відбору кінцевої ціни залежно від собівартості продукції, цін конкурентів, співвідношення попиту і пропозиції, інших факторів. Співпадання цих вимог залежить від багатьох умов, які отримали назву ціноутворюючі фактори. Вони за характером, рівнем та сферою дії поділяються на:
1) загальноекономічні - фаза економічного циклу, стан сукупного попиту та пропозиції, інфляція;
2) конкретно-економічні, тобто ті, які визначаються особливостями розвитку даної галузі, умовами виробництва продукції та її реалізації - витрати, прибутки, податки, пропозиція і попит на цей товар з урахуванням товарів-замінників, споживчі якості (надійність, привабливість, сучасний зовнішній вигляд);
3) специфічні, які мають відношення тільки до деяких товарів та послуг - сезонність, рівень експлуатаційних витрат, комплектність, гарантії і умови сервісу;
4) спеціальні, тобто пов'язані з дією особливих механізмів та економічних інструментів; державне регулювання, валютний курс;
5) неекономічні - політичні, військові тощо.