2.3. Ознаки нестачі поживних речовин в годівлі дійних корів

Незбалансована годівля є не тільки причиною зниження продуктивності тварин, а й виникнення захворювань. Тому безпосередня участь лікарів ветеринарної медицини в організації правильної годівлі є їх прямим обов’язком. Умови годівлі можуть сприяти вилікуванню, або навпаки – стати причиною захворювань, послаблення опору організму проти збудників різних хвороб.

До специфічних захворювань відносять хвороби недостатнього живлення, що викликаються незабезпеченістю тварин життєво-важливими поживними речовинами і часто супроводжуються порушенням обміну речовин, а також кормовими отруєннями.

Залежно від вимог технології виробництва тієї чи іншої продукції тваринництва, тварини більшою чи меншою мірою обмежені в активному русі або зовсім позбавлені його, свіжого повітря, природних пасовищ. А це в свою чергу, негативно відображається на можливості компенсувати недоліки в годівлі, а також доповнювати власні потреби у поживних і біологічно-активних речовинах.

Одним з основних складових корму – протеїн. Усі азотовмісні речовини кормів називають сирим протеїном. До його складу входять білки і азотисті сполуки небілкової природи – аміди. Наявність у кормах високої концентрації амідів, у тому числі нітратів, згубно впливає на здоров’я тварин. Це зумовлено тим, що нітрати корму в процесі травлення можуть за певних умов перетворюватися у нітрити, які зв’язуються з гемоглобіном до утворення метгемоглобіну. Метгемоглобін не здатний зв’язувати кисень і переносити його до тканин, внаслідок чого тварина може загинути.

Забезпечення тваринництва кормовим протеїном являє собою одну з найважливіших задач сільського господарства. У багатьох господарствах нашої країни має місце дефіцит протеїну в кормах, що є причиною зниження продуктивності тварин [2].

Існування тваринного організму не можливе без достатнього надходження до нього мінеральних речовин та вітамінів. За дефіциту кальцію і фосфору дорослі тварини хворіють на остеомаляцію, остеопороз. У тварин знижуються продуктивність, рівень споживання та перетравність кормів, спостерігається розлад травлення.

Нестача фосфору, крім остеомаляції, спричинює демінералізацію зубів, спотворення апетиту, тварини стають в’ялими, малорухливими, мають скуйовджений волосяний покрив, знижуються продуктивність і відтворна здатність. Надлишок фосфору може викликати у корів порушення плодючості.

Надходження надлишку калію з кормом призводить до збіднення організму натрієм, магнієм, марганцем і йодом, негативно впливає на відтворні функції (утворення кісти у яєчниках, порушення статевих циклів у корів, заплідненості та плодючості).

За нестачі натрію погіршується і спотворюється апетит, з’являється лизуха, у тварин спостерігається скуйовдження волосяного покриву, погіршується використання протеїну, знижуються надій і жирність молока, у жуйних порушуються мікробіологічні процеси у рубці через підвищення кислотності вмістимого. Вторинна нестача натрію за надлишку калію призводить до порушень відтворних функцій (нерегулярна охота, безпліддя).

За нестачі магнію розвиваються хронічна та гострі форми гіпомагнезії, у тварин спостерігається втрата апетиту, хода стає хиткою, втрачається рівновага, можливі конвульсії, під час яких тварини часто гинуть. За тривалої нестачі магнію розвиваються дегенеративні зміни у серці, кровоносних судинах, печінці, нирках та інших органах.

Дефіцит заліза в усіх видів тварин викликає мікроцитарну гіпохромну анемію. За помірного регулярного надлишку заліза в раціоні відбувається насичення ним печінки з наступним відкладенням його оксиду у колоїдній формі (гемосидерин), що шкідливо для організму. При надлишку у раціоні погіршується засвоєння фосфору і міді та резервування вітаміну А в печінці молодняку. Високі дози заліза у вигляді сірчанокислої солі – токсичні.

За низького вмісту цинку в раціоні порушуються відтворні функції.

У разі нестачі марганцю у тварин порушуються відтворні функції, можливі розсмоктування плодів, аборти.

Мідь бере участь у багатьох фізіологічних процесах: кровотворенні, у пігментації й кератинізації волосу, формуванні меланіну, а також впливає на стан вуглеводного, жирового, білкового і мінерального обмінів. За її нестачі в організмі порушуються ці процеси, а також синтез фосфоліпідів і фосфатидів у печінці, білій речовині головного і спинного мозку. За підвищення кальцію у сухій речовині корму пропорційно зростає потреба у міді.

Роль кобальту не вичерпується лише його участю у синтезі вітаміну В₁₂, він активує ряд ферментів, бере участь у кровотворенні. Його нестача порушує кількісний і видовий склад мікрофлори у передшлунках жуйних, спричинює зниження продуктивності, відтворної функції і може бути однією з причин кетозів у високопродуктивних корів.

За неповноцінного йодного живлення у тварин порушується обмін речовин і енергії, знижуються продуктивність і відтворні функції. Йод впливає на функціональний стан щитовидної залози і пов’язаний з синтезом і метаболізмом тиреоїдних гормонів – три- і тетрайодтирозинів.

У рослинах вітамін А відсутній, проте містяться каротиноїди: α-, β- і γ- каротин, криптоксантин, ксантофіл, лікопін тощо, з яких в організмі тварин синтезується вітамін А.

У разі нестачі вітаміну А погіршується відтворна здатність у тварин: порушується перебіг охоти, відзначається недозрівання яйцеклітин, знижується заплідненість, відбувається резорбція зародків, народження мертвого, слаборозвиненого, часто спотвореного приплоду, затримка посліду, у самців дегенеративні зміни у сперміїв. У тварин знижуються продуктивність і якість продукції, зокрема у молодняку спостерігаються проноси, кашель, легеневі захворювання.

За нестачі вітаміну Е уражуються клітинні мембрани, кровоносні судини, особливо міокарда, відбувається гемоліз еритроцитів, розвивається анемія, настають дегенеративні зміни серцевої і скелетної мускулатури, порушуються відтворні функції (розсмоктування плодів).

Нестача вітаміну D викликає у тварин стурбованість, лякливість, погіршення апетиту та спотворення смаку (лижуть стіни, годівниці, поїдають кал, підстилку). У тварин знижується заплідненість, народжується слабкий, мертвий або спотворений приплід. Надлишок вітаміну D прискорює окиснення ліпідів у структурі клітинних мембран, чим порушує їх функцію, підвищує виведення солей з кісток.

Вітамін В₁ виконує важливу функцію в обміні вуглеводів. За його відсутності гальмується процес розщеплення піровиноградної кислоти у циклі Кребса, що клінічно проявляється судомами і паралічами. У важких випадках нестача вітаміну призводить до порушення розвитку зародкового епітелію, зниження плодючості, передчасних опоросів у свиноматок, народження кволих поросят. В останніх спостерігається втрата апетиту, атонія кишечнику, підвищена збудливість, набряки кінцівок.

За нестачі вітаміну В₂ втрачається апетит, спостерігається анемія, з’являються дерматити, виразковий коліт, знижуються приріст живої маси і відтворні функції.

За нестачі вітаміну В₅ (ніацинамід) у тварин відбувається розлад травлення, некротичне ураження сліпої і ободової кишок, зменшується виділення шлункового соку.

Загальні ознаки нестачі вітаміну В₁₂ (кобаламін) – анемія, поганий апетит, зниження продуктивності, загальне виснаження, порушення координації рухів, можливі паралічі [15].