Географічна структура експорту продукції тов «Мрія», 2013

Країна	Кількість		Вартість
	тис. тонн.	%	Грн., без ПДВ	%
Російська Федерація	28348542		121544715,6
Білорусія	1005811		26657766,52
Угорщина	160374		4626191,37
Данія	60952		3650588,7
Казахстан	670800		2313157,48
Узбекистан	4978		1818598,47
Молдова	10223		543339,99
США	110359		444038,77
Болгарія	50447		397908,45
Естонія	10072		315637,15
Литва	10097		198137,15
Франція	20080		172273,2
Пакистан	4079		156549,97
Вірменія	31000		120094
Польща	20200		119228
Німеччина	10500		57595,5
Латвія	1800		17090,1
Всього:	30530310	100	163152910,42	100

Отже, наведенні дані в таблиці 2.11 дають змогу зрозуміти, що попит та клієнтська база на продукцію та асортимент товарів даного агрохолдингу є значною, що, звісно позитивно впливає на розвиток ТОВ «Мрія Агрохолдинг» [64].

Діаграма 2.2.

Основні країни експорту продукції з «Мрія Агрохолдинг»

Як ми бачимо із діаграми, основними країнами-експортерами та партнерами ТОВ «Мрія Агрохолдинг» є Російська Федерація, Білорусія, Угорщина, США та Казахстан. Проте найбільшу кількість продукції іде на постачання в Російську Федерацію.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТНОЮ ПОЛІТИКОЮ ТОВ «МРІЯ »

3.1. Визначення пріоритетних змін та принципів формування асортиментної політики (Оновлення товарного асортименту та підвищення якості продукції)

Показати які культури . які площі. Які прибутки можна отримати при впровадженні орг. Виробництва( виділити окремий кластер. Сівозміну і показати + і – впровадження орг. Виробництва

Ось такі назви пункту 3.2 і 3.3.!!!!!! доробити 3.2. Oбґpунтувaння ТОВАРНИХ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВА

3.3. Зaхoди щoдo вдocкoнaлeння управління товарної політикою підприємства……………………………………………………………….

Регулювання асортименту - це одне з найважливіших питань для підприємства. Кількість випущеної продукції повинно бути оптимальним. Звичайно, підприємству потрібно прагнути збільшувати свій асортимент, але занадто великий асортимент ускладнює покупцеві вибір необхідної йому продукції, їй важко зорієнтуватися в пропонованому йому товару.!!!!!!! Покупцеві необхідно вивчити характеристики, способи застосування, відмінні властивості кожного виду продукції, і вирішити яка саме продукція задовольняє його потреби. Частина цієї роботи необхідно виконати за покупця. Вивчивши ринок, кліматичні умови, структуру ґрунту, популярність серед населення окремих видів продукції. Кваліфіковані фахівці підприємства повинні спланувати асортимент продукції, найбільш точно задовольняє попиту, не включаючи до нього ті види продукції, які не будуть затребувані покупцем.[27, c. 95]

Визначення цілей та задач товарної стратегії ТОВ “Мрія” безпосередньо пов’язана з формуванням стратегії розвитку торгового підприємства і забезпеченням ефективної її реалізації. У найбільш загальному виді під стратегією торгового менеджменту варто розуміти формування системи довгострокових цілей діяльності торгового підприємства і вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення.

Формування товарної стратегії є досить складним творчим процесом, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Насамперед, формування цієї стратегії базується на прогнозуванні окремих умов діяльності торгового підприємства, у першу чергу, кон’юнктури споживчого ринку в цілому й обраному його сегменті, що є досить трудомістким процесом. Складність цього процесу полягає й у тім, що при формуванні товарної політики йде великий пошук і оцінка альтернативних варіантів стратегічних управлінських рішень, що найбільш повно відповідають місії агрохолдингу ТОВ “Мрія” і задачам його розвитку. Визначена складність формування товарної стратегії полягає також у тім, що вона не є незмінною, а вимагає періодичного коректування з урахуванням мінливих умов зовнішнього середовища і виникаючих нових можливостей розвитку торгового підприємства.[24, c. 41]

Важливим принципом формування асортименту товарів у ТОВ “Мрія” має бути забезпечення достатньої його широти і глибини. Одним з важливих принципів формування асортименту товарів є забезпечення його стійкості. При реалізації товарів повсякденного попиту дотримання цього принципу має першорядне значення. Стійкий асортимент товарів обумовлює скорочення витрат часу покупців на пошук товарів, дозволяє стандартизувати всі найважливіші торгово-технологічні процеси й операції й організувати їхнє виконання з мінімальними витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. В 2014 році ТОВ “Мрія” планує збільшити виручку від реалізації на 16%. На підприємстві відбудеться розширення асортименту в середині кожної з груп.

Номенклатура та асортимент продукції в ринкових умовах, зокрема і в агрохолдинг, зазнають значних змін, причому асортимент змінюється значно більше, ніж номенклатура продукції. До того ж у сільському господарстві порівняно з іншими галузями народного господарства на асортимент і номенклатуру продукції істотний вплив справляють погодні умови. Так, зимою 2012р. в Україні загинуло 15 % посівів озимої пшениці. При уточненні планів посіву ярих культур господарства вимушені були вносити значні зміни як у номен­клатуру (при зменшенні посівів зернових культур збільшили посіви технічних), так і в асортимент продукції.

При цьому важливо спрогнозувати очікувані попит і пропозицію на ціни на ринку окремих видів продукції та ціни реалізації. Досвід господарств Гусятинського району Тернопільської області, які весною 2012 р. запланували пересіяти і підсіяти більшість площ загиблої озимої пшениці насінням ярої пшениці, запаси якої виявились у передовому господарстві району.

В основу такого менеджментського рішення було покладено прогноз, що більшість господарств України розширять посіви традиційних ярих зернових культур – ячменю, гороху, кукурудзи, гречки, що, безумовно, приведе до зниження цін реалізації. У той же час з упевненістю можна спрогнозувати значно вищі ціни на зерно озимої і, тим більше, ярої пшениці.

Сільське господарство належить до галузей з порівняно стабільним асортиментом продукції. Значно частіше він оновлюється у харчовій промисловості. Разом з тим досвід передових підприємств України показує, що важливою складовою їхнього успіху є оновлення продукції. Наприклад, ТОВ «Мрія» за останні роки значно зміцнила своє економічне становище за рахунок оновлення продукції:— вирощування сої; кукурудзи.[34, c. 195]

Оцінка тенденцій і структурних змін у сільському господарстві України дозволяє зробити такі висновки щодо перспективних напрямів оновлення продукції ТОВ «Мрія»в найближчі роки:

• розширення посівних площ ярої пшениці за одночасного скорочення площ озимої пшениці; чому!!! яра менш продуктивна

• різке збільшення посівів ріпаку при скороченні площ посіву соняшнику;

• значне розширення посівів сої;

• розширення асортименту овочевих культур за рахунок культивації нових для України культур (наприклад, айдіві);

• відновлення посівів льону-довгунця і посадок хмелю в поліських господарствах;

При плануванні оновлення продукції у ТОВ «Мрія», слід мати на увазі, що нові товари у короткотерміновому періоді погіршують економічні показники роботи підприємства через збільшення витрат виробництва і реалізації, порушення ритмічності виробничого процесу. Однак у довгостроковому періоді існує пряма залежність між фінансовою стійкістю підприємства та його інноваційною діяльністю. Так, за даними журналу «Bussiness Week», 49 % доходів компаній, що є лідерами у своїх галузях за обсягами прибутку і приросту обсягів продукції, одержано завдяки товарам, розробленим та залученим у виробництво за останні п’ять років. У той же час у фірм-аутсайдерів лише 11 % обсягів продукції припадає на нові вироби.

Необхідно покращувати структуру посівних площ, планувати сівозміну культур, лише правильна послідовність чергування культур дасть змогу одержати високу урожайність і якість продукції, а також забезпечить раціональне використання ґрунту, а саме забезпечить захист від виснаження. Також необхідно вносити оптимальну кількість мінеральних та органічних добрив, використовувати елітне насіння культур, дотримуватись вчасного виконання весняно-осінніх польових робіт, бо від дотримання технологічної дисципліни залежить 15% валового збору урожаю.[49, c. 151]

Вирішальними конкурентними перевагами органічної продукції є її якість та корисність. Рівень наукових технологій органічного виробництва не дає можливості зменшити собівартість порівняно із традиційним виробництвом, однак перспективи таких досягнень існують, і, ймовірно, це питання для більшості культур у рослинництві, а можливо й для тваринництва, вирішиться з часом. Вирішальними ринковими недоліками «органіки» є висока собівартість, а відповідно, ринкова ціна, часто менший термін зберігання, менш привабливий зовнішній вигляд товару.

Проблемою залишається гарантування якості за допомогою сертифікації через дорогу і тривалу, чітко не погоджену із міжнародними стандартами її процедуру. Відсутність достатньої нормативно-правової бази в Україні, тотальна корумпованість та бізнесова зацікавленість чиновників, задіяних у питаннях сертифікації, зводить практично нанівець контроль держави за розвитком ринку органічної продукції. Позиція покупця залишається обережною. Існує бажання споживати здорову їжу, але купівельна спроможність і довіра до якості поки-що низька. Ринок скоріш спостерігає за новим товаром, а не збільшує стрімко свій попит.

Для Агрохолдингу, як виробника органічної продукції важливо максимально рекламувати свій товар з точки зору якості, і орієнтуватися на ринкові позиції, які дозволять відшукати найбільшу за попитом нішу. Важливо позиціонувати себе як виробника здорового та якісного продовольства.

Перспективною є сегментація. Поширюючи інформацію про альтернативність органічних продуктів відносно традиційних. Якщо функцією держави є поширення інформації про наявність у складі останніх великої кількості шкідливих речовин, розкриваючи непривабливі етапи їх виробничого процесу, то виробники повинні проводити ефективну товарну пропаганду якості, оскільки антиреклама конкурентів може призвести до небажаних конфліктів і провокацій, від чого страждатиме ще й досі не сформований імідж органічних виробників.[59, c. 84]

Вивчаючи ринки потенційних покупців, рекомендуємо фокусувати увагу на тому, що зростає ринок споживачів старших 40 років. Це той сектор ринку, який характеризується сформованою та більш стабільною фінансовою ситуацією, вищим ступенем освіченості, життєвим досвідом, що має більше значення з точки зору позитивної оцінки споживання органічної продукції, ніж молодь. Ці покупці значною мірою цікавляться своїм здоров’ям, статусом своїх компаній, намагаючись вести здоровий спосіб життя та вдосконалити якість харчування. Зрозуміло, що найбільший попит на товар існує та існуватиме у містах у зв’язку із більшою купівельною спроможністю та несприятливою екологічною ситуацією одночасно.

Теоретично зменшити собівартість органічної продукції можна, використовуючи банальний ефект зменшення обсягів змінних витрат. Однак на практиці маркетингова діяльність може приносити набагато більший ефект у плані завоювання ринку. Для рентабельного виробництва органічної продукції націнка на неї в мусить бути приблизно на 30% вищою, ніж на традиційну. Через це, наприклад, ТОВ «Мрія», яке є виробником органічної та неорганічноїпродукції на великих площах, для її просування на ринок використовує кілька шляхів:

1. Послуги посередницької організації ВО «Клуб органічного землеробства», яка має представництва і торгівельні пункти на території України, Білорусі, Російської Федерації і Казахстану. В Україні такі торгово-посередницькі пункти розташовані практично в кожній області і їх маркетингова політика сконцентрована в напрямку поширення інформації в першу чергу про органічні технології вирощування продукції, а вже потім – «здорової та корисної їжі». Зрозуміло, що в такому випадку цінова перевага над конкурентами відсутня.

2. Реалізацію за допомогою посередницької мережі спеціалізованих магазинів «Органік-Ера», яка існує в Києві та поширюється в інших великих містах України. Вся маркетингова політика комунікацій в такому випадку має своєю основою якісні характеристики товару та поширення інформації про це між споживачами. Цінова політика зводиться до різної націнки на товари великого асортименту у органіки до виробників з приводу сертифікації.

Маркетингова політика комунікацій виробника та цінова політика мусить бути узгодженою із системою стандартизації. На цьому своєрідному ринку поки-що держава про себе не заявила. Фактично, можливість для виробників представляти на ринку свою продукцію як стандартизовану та перевірену, органічну. А для ТОВ «Мрія» це власний бізнес на ринку послуг із сертифікації. Таким чином, держава, не здійснюючи сертифікації сама, виявляється, допускає діяльність в Україні таких компаній, хоча навіть не може контролювати якість цього процесу через відсутність нормативно-правового забезпечення. Через це повноцінний успішний маркетинг агропромислової продукції можливий лише у зв’язку із успішним маркетингом самого процесу її сертифікації [55, c. 83].

Ймовірність експорту продукції постає перед виробниками цікавою і бажаною перспективою. Неймовірно, але тут проблем може бути набагато менше, ніж на ринку України. Практично всі країни ЄС, США та Японія є зоною постійного зростання попиту на злакову продукцію, а її пропозиція не задовольняє запити ринку через такі причини, як значна частка ризику виробництва органіки, висока її собівартість, недостатня кількість земельних ресурсів у більшості країн та високий ступінь інтенсивності технологій.

Для українського підприємства-виробника ТОВ «Мрія» шлях на ринок розвинутих країн із високим рівнем життя населення не є обмежений, тому налагодження зв’язків з іноземними компаніями-сертифікаторами є першочерговим завданням. Відповідно, вихід на іноземний ринок відбуватиметься за рахунок їхньої маркетингової системи. Звичайно, ряд маркетингових заходів, спрямованих на висвітлення позитивних якостей товару, потрібні і в цьому випадку. Однак орієнтація переважно на реалізацію рослинної продукції за кордон великими партіями передбачає, що просування сертифікованої продукції безпосередньо на ринок споживача буде здійснюватися іноземними посередниками. Таким чином, упаковка, зв’язки з громадськістю, реклама не вимагатимуть в ТОВ «Мрія» додаткових витрат, принаймні перший період часу [45, c. 184].

Експорт у напрямку країн, які потерпають від дефіциту продовольства, зазнаватиме жорсткої конкуренції з боку виробників продукції за традиційними технологіями, оскільки цінова політика в цьому випадку не зможе забезпечити рентабельності, а решта маркетингових заходів, ймовірніше за все, будуть недієвими у зв’язку із низькою купівельною спроможністю ринків, на які передбачається експансія. Таким чином, ефективними в цьому напрямку можуть бути окремі різновиди продукції, собівартість виробництва яких невисока.

У ринкових умовах кожен виробник намагається продати свою продукцію, тому кінцева економічна ефективність формується у сфері її реалізації. З огляду на це економічну ефективність виробництва продукції рослинництва можна підвищити шляхом пошуку і освоєння нових ринків збуту продукції. Однак для цього в першу чергу необхідно підвищити якість продукції, за рахунок впровадження нових високоякісних сортів і гібридів та інтенсивних технологій. На основі проведених досліджень виробничо-збутової діяльності ТОВ «Мрія» запропоновано здійснити такі заходи:

1. Нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції та збільшення її ефективності може бути здійснено за рахунок вдосконалення організації виробництва, а саме: поліпшення структури посівних площ і насінництва, нарощування родючості ґрунтів, недопущення їх виснаження, збільшення внесення добрив, зміцнення матеріально-технічної бази виробництва, впровадження новітніх технологій, збільшення урожайності культур.

2. Важливим резервом підвищення ефективності реалізації повинно стати планування строків реалізації продукції, адже ціни на неї під дією сезонності змінюються впродовж року. При цьому найнижчі ціни на ринку встановлюються під час збирання врожаю, а наприкінці осені та взимку вони звичайно досягають досить високого рівня й утримуються на ньому до кінця сезону.

3. Система управління підприємством повинна включати в себе аналіз маркетингової інформації та використання усіх переваг маркетингової діяльності в умовах ринку. Це дозволить вірно визначити напрямки інвестицій, ефективні способи використання ресурсів підприємства, та, як результат – отримати прибуток, достатній не тільки для здійснення виробництва, а і для його вдосконалення згідно з вимогами ринку.