32 Ор подразнювальної дії

1 До подразнюючих ОР відносяться такі хімічні речовини, які в мінімальних концентраціях вибірково діють на нервові закінчення слизових оболонок дихальних шляхів, кон'юктиви очей і визивають почуття печіння, болю.

Виділяють дві групи подразнюючих ОР:

*Лакріматори – сльозоточиві ОР, які переважно подразнюють органи зору, визивають інтенсивну сльозотечу. Основними представниками цієї групи є хлорацетофенон (ХАФ), CS, CR та учбова ОР – хлорпікрин.

*Стернити – переважно впливають на слизову оболонку дихальних шляхів, що визиває інтенсивне чхання і кашель. Основним представником цієї групи є речовина адамсит.

2 Механізми призводять до збудження ноцицепторів, що викликає місцеві відчуття подразнення, а також рефлекторно виникаючі моторні, секреторні, вегетативні, соматичні реакції у віддалених ефекторних органах і системах.

Первинною ланкою цих рефлекторних реакцій є чутливі рецептори шкіряних нервів, чутливі нейрони трійчастого, блукаючого, язикоглоткового нервів, які іннервують органи зору, дихальні шляхи. Встановлено, що подразнюючи речовини володіють вибірковою дією на нервові закінчення тонких, немієлінизованих, повільно проводжуючих імпульси нервові волокна С-типу, які є провідниками температурної і ноцицептивної чутливості.

Рефлекторна дуга включає чутливі ядра спинного мозку (при подразненні шкіри), трійчастих нервів, вегетативні та рухливі ядра продовгуватого та середнього відділів головного мозку (лицевого, очерухомого, блукаючого нервів, дихального, судинорухового центрів), де замикається ланцюг безумовних вегетативних, рухомих, соматичних реакцій (блефароспазм, сльозотеча, чихання, кашель, сповільненість серцевої діяльності, дихання та ін.).

3.Профілактика та основні принципи лікування

Надійним засобом захисту від дії подразнюючих речовин є протигаз, інколи використовують також засоби захисту шкіри. Для зменшення подразнення слизові оболонки промивають водою, або 2% розчином гідрокарбонату натрію.

У комплексі лікувальних заходів використовуються 3 групи засобів:

1. Припиняють ноцицентивну еферентну імпульсацію, відчуття перших сиг- налів (розчини: 1% дикаїн, 2% новокаїн).

2. Активують систему придушення ноцицептивного відчуття (промедол – використовується рідко).

3. Припиняють еферентну імпульсацію (введення М-холінолітиків при вегета- тивних реакціях - сльозотеча, салівація, діспептичні розладнення).

33 Фізико-хімічні та токсичні вл. Бтхр

До бойових токсичних хімічних речовин (БТХР) відносяться: отруйні речовини, токсини та фітотоксиканти (рис. 1.3).

Отруйні речовини – токсичні хімічні сполуки, які завдяки певним фізико-хімічним властивостям і високій біологічній активності здатні уражати живу силу противника або знижувати її боєздатність у бойових умовах.

Головними особливостями хімічної зброї (ХЗ) є:

– висока токсичність отруйних речовин (ОР) і токсинів, які навіть у дуже малих дозах викликають тяжкі та смертельні ураження;

– біохімічний механізм уражаючої дії БТХР на живий організм;

– об’ємний характер дії ОР, який полягає у зараженні приземного шару повітря на великій площі;

– властивість отруйних речовин і токсинів проникати в озброєння і військову техніку, будівлі, споруди і уражати незахищену живу силу, яка знаходиться в них;

– тривалий термін дії внаслідок здатності БТХР зберігати певний час свої уражаючі властивості на місцевості та в атмосфері;

– складність своєчасного виявлення факту застосування противником БТХР і встановлення його типу;

– можливість керувати характером і ступенем ураження живої сили;

– необхідність використання для захисту від ураження (зараження) і ліквідації наслідків застосування хімічної зброї різноманітного комплексу спеціальних засобів хімічної розвідки, індивідуального та колективного захисту, дегазації, санітарної обробки, антидотів тощо.

Під бойовими якостями БТХР розуміють їх токсичність, що характеризується бойовими концентраціями та токсичними дозами, щільність та стійкість зараження, глибина розповсюдження зараженої хмари. Бойові якості ОР залежать від сукупності їх фізичних, фізико-хімічних, хімічних якостей та особливостей фізіологічної дії на організм.

Бойовою концентрацією – називається концентрація ОР в повітрі, необхідна для досягнення певного бойового ефекту, (виведення живої сили з ладу чи зниження її боєздатності на певний термін). Це кількісна характеристика зараження повітря парами та аерозолями ОР.

Кожна ОР характеризується діапазоном бойових концентрацій в залежності від задач, які виконуються з її допомогою. Так, якщо ОР має смертельну дію, то його діапазон бойових концентрацій буде простягатися від мінімальної концентрації, яка в короткий термін викликає перші прояви ураження та в результаті – загибель організму, до концентрації за якої організм гине на протязі дуже короткого періоду часу (1 хвилина).

Щільність зараження – кількісна характеристика ступеня зараження різних поверхонь  в тому числі і не захищених шкіряних покровів (маса ОР, що припадає на одиницю площі зараженої поверхні).

Стійкість зараження – по перше тривалість знаходження ОР на місцевості (в атмосфері) як реальних матеріальних засобів, по друге – час збереження ОР вражаючої дії.

Глибина розповсюдження зараженої хмари – відстань від підвітряного краю ділянки застосування (зараження) до зовнішньої межі зараженої хмари.

Токсичність – є найважливішою характеристикою ОР та інших отрут, яка визначає їх здатність викликати паталогічні зміни в організмі людини, що приводять до втрати боєздатності (працездатності) чи загибелі.

Кількісно токсичність ОР оцінюють дозою. Доза речовини, яка викликає визначений токсичний ефект, називається токсичною дозою (D).