33 Фізико-хімічні та токсичні вл. Бтхр

До бойових токсичних хімічних речовин (БТХР) відносяться: отруйні речовини, токсини та фітотоксиканти (рис. 1.3).

Отруйні речовини – токсичні хімічні сполуки, які завдяки певним фізико-хімічним властивостям і високій біологічній активності здатні уражати живу силу противника або знижувати її боєздатність у бойових умовах.

Головними особливостями хімічної зброї (ХЗ) є:

– висока токсичність отруйних речовин (ОР) і токсинів, які навіть у дуже малих дозах викликають тяжкі та смертельні ураження;

– біохімічний механізм уражаючої дії БТХР на живий організм;

– об’ємний характер дії ОР, який полягає у зараженні приземного шару повітря на великій площі;

– властивість отруйних речовин і токсинів проникати в озброєння і військову техніку, будівлі, споруди і уражати незахищену живу силу, яка знаходиться в них;

– тривалий термін дії внаслідок здатності БТХР зберігати певний час свої уражаючі властивості на місцевості та в атмосфері;

– складність своєчасного виявлення факту застосування противником БТХР і встановлення його типу;

– можливість керувати характером і ступенем ураження живої сили;

– необхідність використання для захисту від ураження (зараження) і ліквідації наслідків застосування хімічної зброї різноманітного комплексу спеціальних засобів хімічної розвідки, індивідуального та колективного захисту, дегазації, санітарної обробки, антидотів тощо.

Під бойовими якостями БТХР розуміють їх токсичність, що характеризується бойовими концентраціями та токсичними дозами, щільність та стійкість зараження, глибина розповсюдження зараженої хмари. Бойові якості ОР залежать від сукупності їх фізичних, фізико-хімічних, хімічних якостей та особливостей фізіологічної дії на організм.

Бойовою концентрацією – називається концентрація ОР в повітрі, необхідна для досягнення певного бойового ефекту, (виведення живої сили з ладу чи зниження її боєздатності на певний термін). Це кількісна характеристика зараження повітря парами та аерозолями ОР в результаті – загибель організму, до концентрації за якої організм гине на протязі дуже короткого періоду часу (1 хвилина).

Щільність зараження – кількісна характеристика ступеня зараження різних поверхонь в тому числі і не захищених шкіряних покровів (маса ОР, що припадає на одиницю площі зараженої поверхні).

Стійкість зараження – по перше тривалість знаходження ОР на місцевості (в атмосфері) як реальних матеріальних засобів, по друге – час збереження ОР вражаючої дії.

Глибина розповсюдження зараженої хмари – відстань від підвітряного краю ділянки застосування (зараження) до зовнішньої межі зараженої хмари.

Токсичність – є найважливішою характеристикою ОР та інших отрут, яка визначає їх здатність викликати паталогічні зміни в організмі людини, що приводять до втрати боєздатності (працездатності) чи загибелі.

Кількісно токсичність ОР оцінюють дозою. Доза речовини, яка викликає визначений токсичний ефект, називається токсичною дозою (D).