2. Економіка природокористування як наука та її місце серед інших наук.

Економіка природокористування як наукова дисципліна сформувалась лише в останні десятиріччя. Проте зараз в Україні сформувались наукові школи, де проводиться пошук вирішення найактуальніших проблем охорони і раціонального використання природних ресурсів, розробляється методика і методологія еколого-економічних досліджень.

Економіка природокористування – міждисциплінарна наука, спрямована на отримання і практичне використання нових знань в галузі регулювання взаємовідносин між соціально-економічним розвитком суспільства та використанням природних ресурсів.

Мета науки – формування екологічно обґрунтованих пріоритетів соціально-економічного розвитку суспільства і пошук найбільш ефективних шляхів досягнення поставлених цілей. Об’єктом дослідження є виробничі технологічні системи і безпосередні процеси використання природних ресурсів. ЇЇ теоретичною основою є екологія.

Економіка природокористування охоплює дві групи взаємопов’язаних проблем:

по-перше – як знайти і найефективніше використати необхідні у виробничій сфері ресурси;

по-друге – як передбачити і ліквідувати забрудненість навколишнього середовища.

Місце економіки природокористування в житті і розвитку суспільства визначено її зв’язками з іншими економічними, соціальними, природничими, географічними, історичними й технічними науками.

2. Методологічні та методичні проблеми дослідження курсу.

Метод науки – це властивий для неї спосіб проникнення у зміст предмету, що вивчається. Вибір конкретних способів дослідження визначається методологією наукового пізнання, яка є вченням про принципи побудови, форми, способи науково-пізнавальної діяльності.

Основним загальнонауковим методом дослідження науки є діалектичний, який дає змогу відобразити екологічні та економічні явища і процеси у їх постійному взаємозв’язку, взаємозалежності, в стані безперервного розвитку. Метод діалектики має ряд специфічних способів і прийомів вивчення: постановка і перевірка гіпотез, аналіз і синтез, індукція і дедукція, системний підхід, моделювання процесів, постановка експерименту.

При вивченні економічних явищ і процесів широко застосовуються прийоми і методи статистики, економічного аналізу, нормативний, балансовий, розрахунково-конструктивний.

Останнім часом, з метою оптимального планування раціонального природокористування широко використовуються сучасні математичні методи та методи економіко-математичного моделювання.

2. Завдання науки.

Завдання економіки природокористування випливають з об’єктивних законів розвитку суспільства і вирішуються на всіх рівнях управління і регулювання. До них належать:

- дослідження економічних закономірностей використання суспільством обмежених природних ресурсів з метою задоволення своїх потреб;

• розробка методів оцінки природних ресурсів з метою включення в економічні розрахунки їх вартості;

• створення економічних механізмів управління раціональним природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища;

• розробка методів розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень у раціональне природокористування, використання нової техніки та технологій, проектів;

• визначення перспектив розвитку виробництва з урахуванням екологічних факторів;

• прогноз змін стану навколишнього середовища під впливом виробничої діяльності;

• комплексне використання сировини і вторинних ресурсів, впровадження замкнутих циклів виробництва.

Економіка природокористування повинна забезпечити зниження екологічної напруженості і дотримуватись принципу, що будь-яка діяльність може бути виправдана тільки тоді, коли вона виправдана екологічно. Вона має навчити осмислити ситуацію, що склалася, уважно в ній розібратися і виробити науково обґрунтовані заходи щодо покращення екологічного стану довкілля.

Економіка природокористування має велике виховне значення, оскільки одним з її найважливіших завдань на сучасному етапі є участь у формування свідомого світогляду, підвищенні рівня освіченості і культури в ставленні суспільства до природи.