Тема 3. Екологічний зміст науково-технічного прогресу та глобальні проблеми людства

1. Суть та характерні риси НТР та НТП.

2. Екологічний зміст сучасної НТР.

3. Технологічні аспекти в природокористуванні

4. Глобальні проблеми людства в світлі технологічного розвитку.

5. Екологічні проблеми сталого розвитку України.

1. Суть та характерні риси нтр та нтп.

Ще в свій час (початок ХХ ст.) Вернадський відзначив, що різке зростання сукупної виробничої сили людства було наслідком переходу суспільства до індустріальної стадії розвитку, масового застосування машин яке породило віру у всемогутність людської цивілізації. Хоча ІІ Світова війна дещо затримала розвиток людства, але повоєнний період знову характеризувався новими науковими та технічними відкриттями. Цих відкриттів було так багато, їх вплив на повсякденне життя виявився настільки суттєвим, що в сукупності вони отримали назву яка стала означенням нового етапу в розвитку цивілізації – науково-технічна революція.

Науково-технічна революція – це корінне перетворення науки і техніки, їх зв’язків та соціальних функцій і ролей, яке веде до загального перевороту в структурі та динаміці продуктивних сил суспільства.

В процесі розгортання НТР відбувається зміна не лише процесів виробництва, а й виробничих відносин, взаємовідносин людини із засобами праці і, разом з тим, взаємовідносин між людьми та їх ставлення до оточуючого природного середовища.

Початок НТР пов’язують з серединою 40-х років ХХ ст. Його ототожнюють з першою вдалою спробою звільнити ядерну енергію і створенням перших електронно-обчислювальних машин, які відкрили принципову можливість “навчити ” машину виконувати за людей ряд функцій розумової праці. Хоч сьогодні вивільнення ядерної енергії (особливо після ЧАЕС) не викликає особливого ентузіазму, але саме воно поклало початок процесам розвитку знань про генетичну структуру біологічних молекул, виходу людства в космічний простір, використання СВЧ випромінювання.

НТР є найвищою формою такого історично закономірного явища як науково-технічний прогрес.

Науково технічний прогрес – взаємозумовлений поступальний рух науки та техніки, розвиток продуктивних сил суспільства на основі дедалі ширшого пізнання та освоєння сил природи.

Головними аспектами НТП є: створення і вдосконалення засобів праці, розширення сукупності предметів праці, розвиток технології та енергетичної бази виробництва, вдосконалення механізмів управління виробництвом та організації праці.

Характерні риси НТР та НТП:

• якісне перетворення всіх елементів продуктивних сил;

• зміна характеру та змісту праці, наростання творчої складової і перекладання технічних процесів на машину;

• виникнення передумов ліквідації протилежностей між розумовою, фізичною, управлінською та виконавською працею;

• відкриття принципово нових джерел енергії, створення нових матеріалів з наперед визначеними властивостями;

• наростання ролі міждисциплінарних досліджень;

• підвищення ролі інформаційної діяльності, засобів масової інформації.

До основних сторін НТР можна віднести:

1. наукову – систематичне прогнозування та комплексне використання нових фундаментальних відкриттів в природознавстві та суспільних науках;

2. технічну - застосування принципово нових джерел, нових матеріалів, комплексно-автоматизованих систем виробництва, а також систем одержання, передачі та обробки інформації;

3. соціальну – зміна ставлення людини до природи в процесі подальшого пізнання її основних закономірностей розвитку і нового технологічного оволодіння навколишнім природним середовищем.

У зв’язку з цим в НТР виділяють основні напрями: розвиток ядерної і термоядерної енергетики; створення та широке застосування мікроелектроніки та електронно-обчислювальної техніки; комплексна автоматизація виробництва; розвиток глобальної системи телекомунікацій; розвиток генної інженерії та біотехнологій (можливість задавати наперед визначені властивості рослинам і тваринам, які використовуються в с.-г. виробництві і вирішення продовольчої проблеми без застосування хімізації.).

Хоча НТР за своєю сутністю і має глобальний характер, далеко не всі країни світу в рівній мірі користуються її досягненнями. Чітко означилася група індустріально розвинених країн, які знаходяться в процесі переходу до стану постіндустріальних суспільств і які в повній мірі використовують результати НТР.

Досить швидкими темпами їх наздоганяє група так званих “нових індустріальних країн”. Окрему групу складають колишні країни соціалістичного табору, в яких значна увага приділялась дослідженням у галузі фундаментальних наук, але існуюча соціально-політична система не сприяла швидкому впровадженню відкриттів у виробництво. Економічна криза, що охопила їх після краху соціалістичної системи, різко скоротила можливості в розгортанні НТР. Найменше НТР захопила країни так званого 3-го світу, які, звільнившись від колоніальної залежності, не змогли створити власної національної державності, і проблеми внутрішньої консолідації заступили для них питання розвитку науки і техніки.