Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
229
Добавлен:
25.04.2015
Размер:
5.21 Mб
Скачать

Б) Вади будови, що обумовлені утворенням реактивної деревини

1.Зміна будови деревини хвойних порід (частіше ялини) у стиснутій зоні стовбура і сучків, що проявляється в уявному різкому збільшенні пізньої деревини річних шарів. Спостерігається на торцях лісоматеріалів як дугоподібні, рідше кільцеві, ділянки темнозабарвленої деревини; на бічній поверхні пилопродукції, деталях та шпоні і має вигляд смуг такого ж кольору. . . . . . КРЕНЬ (2)

Зміна структури деревини листяних порід розтягнутої зони стовбура та сучків, що виявляється у різкому збільшенні ширини річних шарів, у пилопродукції виявляється по ворсистості їх поверхні, а інколи й за зміною забарвлення. На торцях має вигляд дугоподібних ділянок, на радіальних поверхнях пилопродукції, деталях і в шпоні з деревини з чіткими річними шарами (дуб, ясен) – має вигляд вузьких смуг – тяжів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЯГОВА ДЕРЕВИНА

2.Крень у вигляді вузьких дугоподібних ділянок чи смуг, що захоплює один або декілька річних шарів (рис.13, а,б) . . . . .МІСЦЕВА

Крень у вигляді значних суцільних ділянок розташованих по один бік від серцевини, які захоплюють половину або більше площини поперечного перерізу, перетин стовбура має овальну форму (рис. 13, в) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СУЦІЛЬНА

Рис.13. Крень – місцева в круглих матеріалах (а); в пиломатеріалах (б); суцільна в круглих лісоматеріалах (в).

В) Вади будови у вигляді нерегулярних анатомічних утворень

1.У ядрових листяних порід (частіше у дуба та ясеня) спостерігається на торцях у вигляді одного або кількох кілець різної ширини світліших ніж оточуюча деревина. На поздовжніх поверхнях – у вигляді смуг такого ж кольору; часто супроводжується гнилизною (рис.14) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ВНУТРІШНЯ ЗАБОЛОНЬ

У безядрових листяних порід в центрі стовбура видна суцільна темнозабарвлена зона або окремі плями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .(2)

2.Темне, нерівномірно забарвлене ядро, межі якого здебільшого не збігаються з річними шарами, що відокремлене від заболоні темною або світлою окрайкою і не відрізняється за твердістю від даної деревини. Має темно-буре або червоно-буре, інколи з ліловим, фіолетовим або темно-зеленим відтінком забарвлення. Форма в поперечному перерізі стовбура кругла (рис.15, а), зірчаста (рис.15, б), лопатева (рис. 15, в) або ексцентрична. Спостерігається у деревних породах з нерегулярним ядроутворенням (береза, бук, клен) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . НЕСПРАВЖНЄ ЯДРО

Рис14. Внутрішня заболонь

В деревині, головним чином безядрових листяних порід, на поздовжніх розрізах видні витягнуті по довжині темнозабарвлені вузькі плями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (3)

Рис.15.Несправжнє ядро – кругле (а), зірчасте (б), лопатеве (в).

В сортиментах з нижньої частини стовбура берези, вільхи та деяких інших листяних порід на поздовжніх розрізах на межі річних шарів видні тонкі жовтувато-бурі смужки крихкої тканини, які є зарослими слідами пошкоджень камбіального шару дерева личинками деяких видів мух (рис. 16,а) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ПРОЖИЛКИ

Забарвлення заболоні листяних порід у вигляді плям та смуг без зниження твердості деревини, що виникає в ростучих деревах і є близькою за кольором до забарвлення ядра. . . . . . ПЛЯМИСТІСТЬ (4)

4.Плямистість, яка на поперечних перерізах має вигляд витягнених плям у тангенціальному напрямку за річними шарами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТАНГЕНЦІАЛЬНА

Плямистість, яка на поперечних перерізах має вигляд витягнених плям у радіальному напрямку уздовж серцевинних променів. Виникає під дією грибів чи комах (рис. 16, б) . . . . . . . . . . . . . . . . . РАДІАЛЬНА

Рис.16. Прожилки (а); плямистість радіальна (б).

5.Прожилки, розташовані скупчено у вигляді переплетених смужок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ГРУПОВІ

Прожилки, розташовані поодиноко . . . . . . . .. .. . . . . . . РОЗКИДАНІ

Білясті або темнуваті смужки на поверхні шпону, які виникають від прожилок, розміщених під нею на глибині до 1м . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СЛІДИ ВІД ПРОЖИЛОК