Україна
Національний аграрний університет
Кафедра технології деревообробки
Деревинознавство з основами товарознавства
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робіт
для студентів лісогосподарського факультету стаціонарної та заочної форм навчання зі спеціальності 7.092002 ― „Технологія деревообробки”
Частина 1
Київ – 2006
УДК 630*81.001.5 (075.8)
Викладено питання, пов’язані з визначенням макро- та мікробудови деревини; породи та вад деревини.
Рекомендовано методичною комісією лісогосподарського факультету НАУ.
Укладачі: доц. О.О. Пінчевська, доц.С.Г. Зражва, асист. Н.В. Буйських
Рецензенти: доц. П.К. Ганжа , канд.техн.наук. В.М. Головач
Навчальне видання
Деревинознавство з основами
товарознавства
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робіт
для студентів лісогосподарського факультету стаціонарної та заочної форм навчання зі спеціальності 7.092002 – „Технологія деревообробки”
Частина 1
Укладачі: ПІНЧЕВСЬКА Олена Олексіївна,
ЗРАЖВА Сергій Григорович,
БУЙСЬКИХ Наталія Володимирівна
Зав. Видавничим центром НАУ А.П.Колесніков
Редактор Л.О.Задорожна
Підписано до друку 23.02.06. Формат 68х84/16.
Ум. друк. арк. 3,2. Обл.вид.арк. 3,3.
Тираж 100 пр. Зам. №
Видавничий центр НАУ.
03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15.
Зміст
|
Лабораторна робота №1. Макроскопічна будова деревини. . . . . . . |
4 |
|
Лабораторна робота №2. Визначення порід за зовнішніми ознаками деревини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
10 |
|
Лабораторна робота №3. Визначення особливостей мікроскопічної будови деревини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
17 |
|
Лабораторна робота №4. Визначення вад деревини. . . . . . . . . . . . . |
30 |
|
Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
53 |
|
|
|
Лабораторна робота №1 Макроскопічна будова деревини
1.Мета роботи: ознайомитися з макроскопічною будовою деревини. На зразках деревини необхідно навчитися розпізнавати головні розрізи стовбура, а також основні елементи макробудови деревини.
2.Прилади та інструменти: зразки деревини різних порід, лупа.
3.Порядок виконання роботи
3.1.Роздивитися на рис.1 основні розрізи та частини стовбура, а також елементи макроскопічної будови деревини: ядро та заболонь, річні шари, серцевинні промені, судини, смоляні ходи та серцевинні повторення.
3.2.Зобразити схему взаємного розташування поперечного, радіального та тангенціального розрізів стовбура. На зразках визначити ці розрізи. Окремо намалювати поперечний розріз стовбура і показати на ньому серцевину, деревину та кору.
3.3.Розділити зразки порід на ядрові та безядрові. Звернути увагу на ширину заболоні у різних порід, різницю у забарвленні ядра та заболоні, характер переходу від ядра до заболоні. Замалювати типовий зразок ядрової породи, позначивши ядро, заболонь, характер переходу від ядра до заболоні та зразок безядрової породи.
3.4.Відібрати зразки, у яких добре видно річні шари на всіх зрізах. Роздивитися у лупу окремий річний шар. Виділити на ньому ранню та пізню зони, порівняти їх за кольором, щільністю; звернути увагу на різкість переходу від ранньої зони до пізньої. Знайти зразки з хвилястими річними шарами на поперечному розрізі. Показати на рисунку вид річних шарів на всіх розрізах, виділивши ранню та пізню зони на одному з шарів.
3.5.Виділити з наявних зразків ті, у яких добре видно серцевинні промені на всіх розрізах. Треба відмітити, що є породи, у яких їх можна побачити тільки на одному, двох розрізах або невидимі на жодному. Роздивіться на зразках, який вигляд мають серцевинні промені у різних порід на поперечному, радіальному та тангенціальному розрізах. Зверніть увагу на їх колір, ширину по всій довжині, блиск або матовість, чіткість границь або, навпаки, розмитість.
Замалюйте зразок породи, у якої краще всього можна побачити серцевинні промені, та позначте їх на всіх розрізах.
3.6.За допомогою лупи знайдіть зразки порід, на поперечному перетині яких добре видно отвори – судини. Виділіть серед них ті, у яких великі судини зосереджені у ранній зоні річного шару, утворюючи суцільне пористе кільце. Роздивіться у цих порід рисунок у пізній зоні, який утворює накопичення дрібних судин (групування). Замалюйте види групувань дрібних судин у кільцесудинних листяних порід.
Найдіть зразки розсіяносудинних порід, у яких і великі, і дрібні судини розподілені рівномірно по річному шару. Замалюйте схему розташування судин у розсіяносудинних порід.
3.7.Відберіть зразки порід, у яких річні шари добре видно, судин нема і серцевинні промені не видні на жодному розрізі. Роздивляючись кожний зразок з відібраних, за допомогою лупи знайдіть смоляні ходи, відмітивши їх величину та кількість. Покажіть вид смоляних ходів на рисунку.
3.8.Серед зразків листяних порід знайдіть такі, у яких на продольних розрізах зустрічаються бурі, коричнюваті рисочки, плямочки, крапки – серцевинні повторення. Замалюйте їх вид. Це є один з діагностичних ознак деяких листяних порід.
Для виконання лабораторної роботи необхідні деякі відомості про макроскопічну будову деревини.
Будову та властивості деревини вивчають на трьох головних розрізах стовбура: поперечному і двох поздовжніх – радіальному і тангенціальному (рис. 1).
Поперечний (торцевий) розріз утворюється при розрізі стовбура площиною, перпендикулярною до його вісі.
Радіальний розріз утворюється при перетині стовбура площиною, яка проходить вздовж його вісі через серцевину, тобто по радіусу торця стовбура.
Тангенціальний розріз – поздовжньою площиною, яка направлена по дотичній до кіл річного приросту деревини.
На поперечному, а також на радіальному розрізах видно три основні частини стовбура: серцевину, деревину та кору.
Деревина займає найбільшу за масою частину стовбура, яка знаходиться між корою та серцевиною. Серцевина на поперечному розрізі має вигляд невеликої (2–5 мм) плями, яка розташована приблизно у центрі стовбура. На радіальному перерізі серцевина видна як вузька смужка коричнювато-бурого кольору. Кора складається із зовнішньої частини – корки та внутрішньої, яка прилягає до деревини – луба.
Рис.1. Головні розрізи та основні частини стовбура: П – поперечний; Р – радіальний; Т – тангенціальний: 1 – ядро; 2 – заболонь; 3 – кора; 4 – серцевина.
У деревині деяких порід внутрішня зона забарвлена темніше, ніж зовнішня. Темнозабарвлена зона називається ядром, а світла зовнішня – заболонню. Такі породи називаються ядровими. Породи, у яких колір обох зон однаковий, називаються безядровими.
У ядрових порід заболонь може бути широкою або вузькою, а перехід від ядра до заболоні різкий або поступовий. Ці особливості є діагностичними ознаками для деяких порід.
На поперечному розрізі видно концентричні шари, які оточують серцевину. Кожне таке кільце (шар) є приріст деревини за вегетаційний період і називається річним шаром (рис.1). На радіальному розрізі річні шари мають вигляд поздовжніх прямих смуг, а на тангенціальному розрізі вони утворюють хвилясті U – подібні лінії (рис.2).
Рис.2. Вид річних шарів на головних розрізах: рання (світла) та пізня (темна) деревина річних шарів.
У межах кожного річного шару можна розрізняти дві зони: більш світлу, порівняно рихлу ранню деревину і темну, щільну деревину. У деяких порід різниця в кольорі пізньої та ранньої деревини дуже виражена, і перехід від ранньої деревини до пізньої –різкий, у інших – поступовий, розтушований. Ця ознака також приймається до уваги при визначенні порід.
На поперечному розрізі (рис. 3а) у деяких листяних порід добре видно світлі, блискучі або матові смуги, які розходяться від серцевини до кори за радіусами і які називаються серцевинними променями. На радіальному розрізі (рис. 3б) серцевинні промені мають вигляд направлених поперек волокон смужок або стрічок, переважно блискучих, і більш темного кольору ніж оточуюча деревина. На тангенціальному розрізі ( рис. 3в) серцевинні промені видно як порівняно короткі поздовжні нитки, штрихи або чечевицеподібні рисочки. За шириною (розмір, який визначається на поперечному розрізі) серцевинні промені поділяються на широкі – які добре видно,
вузькі – які важко помітити і дуже вузькі – які зовсім не розрізняються неозброєним оком.
Серед широких серцевинних променів розрізняють справжні, які добре видно на всіх розрізах і які відрізняються блиском, та несправжньоширокі – матові з нерівномірною шириною, яка зменшується до периферії стовбура. Вони являють собою пучки вузьких серцевинних променів. Більшість порід має дуже вузькі промені.
Рис.3. Серцевинні промені у бука на розрізах: а – поперечному;
б – радіальному; в – тангенціальному.
У деревині листяних порід на поперечному розрізі є отвори, які представляють собою переріз судин – каналів для проведення води. Судини поділяють на великі, які чітко видно на поперечному розрізі, та дрібні, які не розрізняють неозброєним оком. Великі судини частіше всього зосереджені у ранній зоні річних шарів і утворюють суцільне кільце судин на поперечному розрізі. Такі породи відносяться до підгрупи кільцесудинних листяних порід. Якщо великі та дрібні судини розподілені по річному шару більш менш рівномірно, та такі породи називаються розсіяносудинними (рис. 4 г).
Для кільцесудинних листяних порід характерна наявність у пізній зоні річних шарів того чи іншого малюнка, утвореного скупченням дрібних судин. Розрізняють три типи групувань дрібних судин. Вони можуть утворювати радіальні світлі смужки (рис. 4 а), хвилясті лінії, паралельні границі річного шару (рис. 4 б), окремі, розкидані по всій пізній зоні річного шару, світлі крапки або рисочки та короткі хвилясті лінії біля границь річних шарів (рис. 4 в).
Рис.4. Схеми розташування судин у деревині листяних порід: а, б, в –
У деревині більшості хвойних порід є вертикальні смоляні ходи. Вони помітні на поперечному перерізі у пізній зоні річних шарів у вигляді світлих крапок (рис. 6), а на поздовжніх розрізах – у формі штрихів, направлених вздовж волокон. Кількість і розміри смоляних ходів для різних порід різні.
Для ідентифікації деяких листяних порід, крім перерахованих особливостей будови деревини, необхідно прийняти до уваги притаманні їм ушкодження у вигляді зарослих ходів комах, які постійно зустрічаються. Вони мають буруватий колір і називаються серцевинними повтореннями. Серцевинні повторення у вигляді поздовжніх вузьких смуг, плям або рисочок зустрічаються у деревині нижньої частини стовбура деяких листяних порід (рис. 6).
рової. у вільхи.