Лабораторна робота №4 Визначення вад деревини
1. Мета роботи : ознайомитися з вадами деревини та дефектами обробки, визначеними ДСТУ 2152-93. На зразках деревини навчитися розпізнавати головні вади деревини.
2. Прилади та інструменти : зразки вад деревини різних груп, лупа.
3.Порядок виконання роботи
3.1.Ознайомитися з визначником вад деревини.
3.2.Визначити групу вад за ознаками. Дані занести в таблицю.
Журнал визначення вади
|
№ п/п |
Група вад |
Ознаки
|
Назва вади |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
А. ГРУПИ ВАД ДЕРЕВИНИ
I група. У лісоматеріалах видно темнуваті ділянки округлої або продовгуватої форми, які мають самостійну систему річних шарів і які являють собою основу гілок, що заключені в деревину стовбура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .СУЧКИ.
II група. У лісоматеріалах спостерігаються розриви деревини вздовж волокон, які не вміщують залишки кори . . . . . . . . . . . . . . . . .ТРІЩИНИ.
III група. Круглі лісоматеріали мають неправильну форму, обумовлену особливостями стовбура ростучого дерева . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ВАДИ ФОРМИ СТОВБУРА.
IV група. У лісоматеріалах спостерігається неправильне розташування або розвиток волокон, річних шарів: у деревині без- ядрових листяних порід видно темно зафарбовані суцільні зони або окремі поздовжні плями; в ядрових листяних породах помітні світлі зони. На торцях сортиментів помітні одна або дві світло бурих плями (серцевина), обрамлені самостійною системою річних шарів. В лісоматеріалах видні дуже великі сучки – основа відмерлої другої верхівки стовбура, що пронизує сортимент під гострим кутом до його поздовжньої осі; сліди нерозвинених у пагін сплячих бруньок, схожі на дуже малі сучки (діаметром до 5 мм); рани; ділянки з підвищеним вмістом смоли або води . . . . . . . . . . . . . . ВАДИ БУДОВИ ДЕРЕВИНИ.
V група. На поверхні сортиментів у свіжозрубаному стані або після сплаву видно забарвлення, які виникають в результаті хімічних процесів. Від грибних забарвлень відрізняються більш рівномірним кольором, після висихання часто вицвітають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ХІМІЧНІ ЗАБАРВЛЕННЯ.
VI група. У лісоматеріалах помітні зміни кольору, структури та твердості деревини, викликані грибами . . . . . . . .ГРИБНІ УРАЖЕННЯ.
VII група. У сортиментах помітні різного виду отвори або борозенки, які являють собою результат дії комах, птахів або паразитних рослин. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . БІОЛОГІЧНІ УШКОДЖЕННЯ.
VIII група. Пиломатеріали та заготовки мають неправильну форму . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ПОКОРОБЛЕНІСТЬ.
Б. ВИДИ ТА РІЗНОВИДИ ВАД ДЕРЕВИНИ
1.Сучки в круглих сортиментах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (2)
Сучки в пиломатеріалах та заготовках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (3)
2.Сучки, що виходять на бічну поверхню круглого лісоматеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ВІДКРИТІ
Сучки, що не виходять на бічну поверхню круглого лісоматеріалу, виявлені в місцях заростання (здуття, пляма від ураження, брівка) (рис.1) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ЗАРОСЛІ
Рис. 1. Сучок зарослий.
3.Форма сучка в пиломатеріалах та заготівках округла: відношення розміру більшого діаметра до меншого не перевищує двох (рис.2.а). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . КРУГЛИЙ (5)
Сучок має овальну або довгасту форму . . . . . . . . . . . . . . . . . . .(4)
4.Форма сучка овальна; відношення розміру більшого діаметра до меншого перевищує 2, але не більше чотирьох (рис.2, б) . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОВАЛЬНИЙ (5)
Сучок, у розрізі якого, відношення розміру більшого діаметра до меншого становить понад 4 (рис.2, в) . . . . . . . . . . . . ДОВГАСТИЙ (5)
Рис.2. Сучки –круглий (а), овальний (б) та довгастий (в).
5.Сучок розташовано на пласті або на ребрах сортименту . . . . . . (6)
Сучок розташовано на інших поверхнях сортименту . . . . . . . . . . .(8)
6.Сучок, що виходить на пласть сортименту (рис.3, а) . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ПЛАСТЕВИЙ (9)
Рис.3. Сучки – пластевий (а), крайковий (б), ребровий (в).
Сучок, що виходить на одно або одночасно на ребра сортименту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .(7)
7.Сучок, що виходить на одно ребро (рис.3, в) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . РЕБРОВИЙ (9)
Сучок, що виходить одночасно на два ребра одного й того ж боку сортименту (рис.4, а) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ЗШИВНИЙ (9)
8.Сучок, що виходить на крайку сортименту (рис.3, б) . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . КРАЙКОВИЙ (9)
Сучок, що виходить на торець . . . . . . . . . . . . . . . . . .ТОРЦЕВИЙ (9)
Рис. 4, Сучки – зшивний (а), розгалужений (б).
9.На поверхні сортименту видно один або декілька сучків, що знаходяться один від одного вздовж сортименту на відстані, яка перебільшує його ширину, а для широких дошок понад 150 мм . . .(11)
На поверхнях сортименту видно два або більше близько розташованих сучків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .(10)
10.Два довгасті сучки однієї лутовки або довгастий в поєднанні з овальним чи круглим сучком тієї ж мутовки, незалежно від наявності між ними третього – круглого або овального сучка . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . РОЗГАЛУЖЕНІ (12)
Сучки, скупчені по два і більше на відрізку, довжина якого дорівнює його ширині, а при ширині більшій за 150 мм – на відрізку довжиною 150 мм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ГРУПОВІ (12)
11.На поверхні сортименту видно один сучок . . . . . . . . . . . . . . . (12)
Сучки, розташовані поодинці вздовж сортименту, один від одного на відстані, яка перевищує його ширину, а при ширині понад 150 мм – перевищує 150 мм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . РОЗКИДАНІ (12)
12.Річні шари сучка не зрослися з оточуючою деревиною на відрізку довжиною не менше ¾ периметра перерізу сучка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (13)
Річні шари не зрослись з оточуючою деревиною на відрізку довжиною більше ¾ периметра перерізу сучка . . . . . . . . . . . . . . . . . (14)
13.Сучок, річні шари якого зрослися з оточуючою деревиною на відрізку довжиною не менше ¾ периметра перерізу сучка (рис.5, а) . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ЗРОСЛИЙ (15)
Сучок, річні шари якого зрослися з оточуючою деревиною на відрізку довжиною від ¼ до ¾ периметра перерізу сучка (рис.5, б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ЧАСТКОВО ЗРОСЛИЙ (15)
14.Сучок, річні шари якого не зрослися з оточуючою деревиною або зрослися з нею на відрізку довжиною ¼ або менше ¼ периметра перерізу сучка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . НЕЗРОЩЕНИЙ (15)
Сучок, який не зрісся з оточуючою деревиною і тримається в ній нещільно; сюди відносять також отвори від сучків, що випали (рис.5, в) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ВИПАДАЮЧИЙ (15)
15.Сучок, що має деревину без ознак гнилизни . . . ЗДОРОВИЙ (16)
Деревина сучка уражена грибами, має нерівномірне забарвлення, знижену твердість, порушену структуру, тріщини . . . . . . . . . . . . . . (17)
16.Здоровий сучок, деревина якого світла й близька за кольором до оточуючої деревини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛИЙ ЗДОРОВИЙ (20)
Здоровий сучок, часто нерівномірно забарвлений, деревина якого значно темніша від оточуючої деревини, сильно просочена смолою, дубильними та ядровими речовинами . . . . .ТЕМНИЙ ЗДОРОВИЙ (20)
17.Сучок, деревина якого без ознак гнилизни, але має тріщини . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ЗДОРОВИЙ З ТРІЩИНАМИ (20)
Деревина сучка має ненормальне забарвлення, знижену твердість, порушену структуру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (18)
18.Деревина сучка, що має м’яку гнилизну . . . . . . . . . . . . . . . . . (19)
Підгнилий або гнилий сучок, у якому деревина повністю або частково перетворилася в пухку масу іржаво-бурого (тютюнового) або білявого кольору . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ПОРОХНЯВИЙ (20)
19.Сучок з гнилизною, яка займає 1/3 площини розрізу сучка (рис.6, а) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ЗАГНИЛИЙ (20)
Сучок з гнилизною, яка займає понад 1/3 площини розрізу зразка (рис. 6, б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ГНИЛИЙ (20)
Рис.6. Сучки – загнилий (а), гнилий (б).
20.Сучок, що виходить на один чи два суміжні боки пилопродукції або деталі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОДНОСТОРОННІЙ
Сучок, який виходить на два протилежні боки пилопродукції або деталі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . НАСКРІЗНИЙ.