Україна

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра технології деревообробки

Методичні вказівки

до лабораторних робіт з курсу:

„Деревинознавство з основами

Товарознавства”

для студентів лісогосподарського факультету стаціонарної та заочної форм навчання зі спеціальності 7.092002 ― „Технологія деревообробки”

Частина 2

(видання друге доповнене та перероблене)

Київ – 2012

УДК 630^*81.001.5 (075.8)

Викладені питання, пов’язані з випробуванням та визначення фізичних та механічних властивостей деревини різних порід.

Рекомендовано методичною комісією лісогосподарського факультету НУБіПУ.

Укладачі: доц. О.О.Пінчевська, доц.С.Г.Зражва, асист. Н.В.Буйських

Рецензенти: доц. О.А. Грушанський , доц. Дударець С.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робіт з курсу:

„Деревинознавство з основами

Товарознавства”

для студентів лісогосподарського факультету стаціонарної та заочної форм навчання зі спеціальності 7.092002 – „Технологія деревообробки”

Частина 2

Укладач: ПІНЧЕВСЬКА Олена Олексіївна,

ЗРАЖВА Сергій Григорович,

БУЙСЬКИХ Наталія Володимирівна

Зав. Видавничим центром НУБІПУ А.П.Колесніков

Редактор З.І.Маренець

Підписано до друку 12.07.06. Формат 68х84/16.

Ум. друк. арк. 1,5. Обл.вид.арк. 1,6.

Тираж 100 пр. Зам. №

Видавничий центр НАУ.

03041 Київ, вул. Героїв Оборони, 15.

Лабораторна робота №1 Визначення показників фізичних властивостей деревини

Для рішення багатьох практичних завдань велике значення мають об’єктивні дані про фізичні властивості деревини. До них належать властивості деревини, які виявляються при взаємодії її з зовнішнім середовищем, але не пов’язані із зміною хімічного складу деревинної речовини.

Мета цієї лабораторної роботи практично навчити студента засвоїти методику та техніку визначення показників основних фізико-механічних властивостей деревини.

Робота включає визначення таких показників:

1. Ширини річних шарів і вмісту в них пізньої деревини.

2. Вологості деревини.

3. Усушки та розбухання деревини.

4. Щільності деревини.

Перші два показники характеризують макроструктуру деревини. По цих показниках не руйнуючи деревину, можна оцінити її якість (щільність, механічну міцність тощо). Вологість деревини є одним з найважливіших показників її стану: вона суттєво впливає на інші фізичні властивості деревини, її механічні властивості, оброблюваність, здатність до склеювання тощо.

Усушка та розбухання характеризують здатність деревини змінювати розміри при зменшенні або збільшенні вмісту зв’язаної вологи. Ці показники необхідні для встановлення припусків при розпилюванні сортиментів, розрахунку деформацій та напружень при сушінні, просочуванні, волого- та водопоглинанні.

Щільність деревини більш тісно пов’язана, ніж показники макроструктури, з механічними характеристиками деревини. Вона являє собою один з основних показників, який характеризує якість деревини як сировини для хімічної переробки та конструкційного матеріалу. Щільність впливає на багато інших фізичних властивостей деревини та її біостійкість.

Прилади та інструменти

Сушильна шафа, набір скляних (або металічних) бюкс, ексикатори, аналітичні ваги (з точністю до 0,001г), технічні ваги (з точністю 0,01г), штангенциркулі, мікрометри або індикаторні скоби, масштабні лінійки, лупи.

Для виконання лабораторної роботи для кожного студента готують такі зразки:

1) призматичні зразки № 1, 2 і 3 перетином 20х20 мм і заввишки (вздовж волокон) 30 мм. Один зразок з деревини сосни (або модрини), другий з дуба або ільма, третій зразок – берези або бука. Ці зразки використовують як для визначення ширини річних кілець і вмісту пізньої деревини (у хвойних порід), так і для визначення щільності. Тому зразки повинні мати гладеньку торцеву поверхню і строго витримані прямі кути між гранями;

2) два торцевих квадратних зразки № 4 та 5 розміром 20х20 мм і завтовшки (вздовж волокон) 30 мм для замірів усушки та розбухання деревини. Деякі відхилення від стандартної форми та розмірів зроблені з метою збільшити точність визначення усушки та прискорити сушіння (зразок має значну торцеву поверхню та малу товщину).

Зразки мають бути виготовлені так, щоб одна пара протилежних граней була паралельна річним кільцям, друга – перпендикулярна їм; торцева поверхня має бути гладенька. Один зразок виготовляється з сосни, другий з дуба, ясеня або якоїсь іншої значно всихаючої кільцесудинної породи.

Крім того, має бути приготована для всієї групи студентів подрібнена деревина будь-яких порід (можна суміші) у вигляді тирси або щепи (вихідного матеріалу для виробництва деревиностружкових плит).

Зразки № 1, 2, 3 повинні мати вологість 8 %; зразки № 4 та 5, а також подрібнена деревина – вологість, яка відповідає межі гігроскопічності (межі насиченості) або більше; зразки №6 та 7 – вологість 8-12 %. У зв’язку з цим зразки № 1, 2, 3 витримують у ексикаторах над розчином сірчаної кислоти 45 % концентрації.

Треба мати на увазі, що при витримуванні у ексикаторах зразків, які мають значно більшу вологість, ніж рівноважна, за рахунок вологи, яка виділяється із зразків, може відбуватися розбавлення розчину сірчаної кислоти, тому періодично потрібно перевіряти концентрацію розчину та підтримувати її на заданому рівні.

Зразки № 4 та 5 та подрібнена деревина витримуються над поверхнею води, яка налита у нижню частину ексикатора.

Для більшої герметичності контактні поверхні кришки та бортів ексикатора мають бути змащені вазеліном. Відкриваючи ексикатор, кришку повинні спочатку перемістити у бік, а потім вже повністю зняти.