1.1.Визначення ширини річних шарів та вміст у них пізньої деревини

Для визначення показників макроструктури використовують зразки 1, 2 та 3. При цьому у зразку із деревини розсіяносудинної породи визначається тільки ширина річних шарів, оскільки межу між ранньою та пізньою деревиною річного шару встановити важко.

Ширина річних шарів характеризується кількістю шарів, які припадають на 1 см радіусу стовбура. На кінці кожного зразка проводять олівцем пряму лінію у радіальному напрямку (перпендикулярно до межі річних шарів) та відмічають ділянку, яка дорівнює приблизно 2 см, та охоплює цілу кількість річних шарів (рис. 1.1). Потім масштабною лінійкою вимірюють довжину відрізка l , з точністю 0,05 см, підраховують число річних шарів N.

Число річних шарів n у 1 см розраховують з точністю до 0,5 за формулою

(1.1)

Рис.1.1. Схема вимірювання ширини річних шарів та відсотка пізньої деревини:

δ₁ , δ₂, δ₃ – ширина пізньої деревини у річних шарах;

l – довжина ділянки, що вимірюється.

Вміст пізньої деревини виражається у відсотковому відношенні сумарної ширини зон пізньої деревини до загальної протяжності (у радіальному напрямку) ділянки вимірювання, яке включає ціле число шарів. У кожному річному шарі зразка з деревини хвойних порід на довжину ділянки l за допомогою лупи вимірюють ширину пізніх зон δ_і з точністю до 0,1 мм.

Вимірювальна лупа (рис.1.2) складається з обойми 1 з плоскою основою. У нижній частині обойми закріплена шкала 2 з поділками у 0,1 мм. Зверху в обойму вставлена лупа 3. Для вимірювання лупу розміщують на торець зразка так, щоб промені світла попали на шкалу з поділками. Встановлюють лупу по оку і відраховують число поділок, які припадають на пізню зону у першому річному шарі, потім у другому тощо. У разі необхідності лупу переміщують у напрямку проведеної олівцем лінії.

Рис.1.2. Вимірювальна лупа:

1 – обойма; 2 – шкала з поділками у 0,1 мм; 3 – лупа.

Отриманий результат сумують:

δ₁ + δ₂ +. . . δ_n = Σ δ_і (1.2)

Відсоток пізньої деревини (m, %) обраховують з заокругленням до 0,5 % за формулою

, (1.3)

де Σ δ_і – сумарна ширина пізньої деревини, см;

l – довжина ділянки, що вимірюється, см.

Дані вимірів та підрахунків заносять у табл. 1.

Результати вимірювань та обчислення записують у журнал (табл. 1.1)

1.1. Журнал реєстрації вимірювань та обчислень

№ зразка, порода	Довжина ділянки вимірю-вання l, см	Число річних шарів		№ річних шарів	Ширина пізньої зони у шарі δі, мм	Сумарна ширина пізніх зон Σ δі, см	Відсоток пізньої деревини m, %
		на ділян- ці вимі- рювання N	у 1 см, n
1	2	3	4	5	6	7	8

1.2. Визначення вологості подрібненої деревини

Вологістю деревини називається відношення маси, яка у ній вміщується, до маси сухої деревини, виражене у відсотках.

Визначення маси малих зразків і, особливо, подрібненої деревини проводиться у бюксах для того, щоб виключити похибку внаслідок зволоження або висихання деревини під час зважування. Спочатку визначають масу пустої бюкси m₁ за допомогою аналітичних вагів з точністю до 0,001 г.

Номер бюкси та її масу m₁ заносять у журнал. Потім у бюксу кладуть приблизно 8–10 г щепи, яку вийняли з ексикатора, де вона зволожувалася. Бюксу з подрібненою деревиною зважують на вагах з тією ж точністю і результат m₂ записують у відповідну графу журналу. Потім бюксу із знятою кришкою розташовують у сушильну шафу-обігрівач з автоматичним регулятором температури. На рис. 1.3. зображена сушильна шафа, яка дозволяє нагрівати повітря у робочій камері та чітко підтримувати його температуру у діапазоні від +10 до 200 ⁰ С та ексикатор.

Рис.1.3. Сушильна шафа – 1; ексикатор з бюксами – 2.

Не раніше, ніж через 4 години (на наступному занятті) проводять контрольне зважування. Для цього бюксу, не виймаючи її із шафи, закривають кришкою та розміщують для охолодження у ексикатор з безводним кальцій хлоридом або концентрованою сірчаною кислотою. Після охолодження бюксу зважують на аналітичних вагах з точністю до 0,02 г. Наступне зважування роблять приблизно через годину. Якщо різниця в показниках вагів при двох контрольних зважуваннях становить менше 0,04 г, висушування вважається завершеним. Значення маси сухої деревини з бюксою m₃, отримані при останньому зважуванні, заносять у відповідну графу журналу.

Вологість (W, %) з точністю до 0,1% розраховують за формулою

, (1.4)

де m₁ – маса бюкси, г;

m₂ – маса бюкси з пробою до висушування, г;

m₃ – маса бюкси з пробою після висушування, г.

Результати зважування та підрахунки заносять у журнал (табл.1.2).

1.2. Журнал реєстрації результатів зважування та підрахунків

№ бюкси	Маса бюкси, г			Вологість W, %
	пустої, m1	з пробою до висушування, m2	з пробою після висушування, m3
1	2	3	4	5