
- •Лекція № 4.6. Тема: «вироби з деревини»
- •4.6.2.Особливості проекту національного стандарту на брикети і гранули паливні (табл. 2)
- •4.6.3. Вимірювання вологості та зольності
- •4.6.4. Визначення зольності
- •4.6.5. Покрівельні матеріали
- •4.6.5.1. Вимоги до готової продукції та сировини, особливості технології виробництва.
- •4.6.6. Колодязь дерев'яний
- •4.6.7. Годівниці для диких тварин
- •4.6.8. Штахетник
4.6.6. Колодязь дерев'яний
Колодязь дерев'яний – типова продукція для цехів споживчих товарів держлісгоспів. Завдяки доступності дерева як конструкційного матеріалу, воно широко застосовується при будівництві колодязів. Найбільш доцільними породами є дуб, модрина, в'яз і вільха. Зруб з дуба в надводній частині служить 20...25 років, а в підводний - десятки й навіть сотню років. Дерев'яні колодязі (рис. 6) будують звичайно квадратного перетину із внутрішніми розмірами від 0,7 до 1,4 м.
Рисунок 6. Колодязь дерев'яний
Зруб роблять із брусів (рис. 7), або з колод діаметром 15...24 см, що з'єднані спеціальним замком. Для підйому води колодязь звичайно обладнується барабаном, який закріплюють рухомо на двох вертикальних стовпах. Стовпи одночасно служать опорою одно- або двосхилого даху. За умовами безпеки зруб повинен підніматися над поверхнею ґрунту на висоту від 0,5 до 1,0 м.
У деталях колодязів (за винятком барабану) допускаються сучки, що зрослися, тріщини (за вимогами другого сорту), нахил волокон. При виготовленні деталей з деревини дуба використовують ядрову деревину.
Рисунок 7. Кутове з'єднання зрубу
Пиломатеріал після атмосферної сушки торцюють у чорновий розмір, фугують, рейсмусують. На дошках покрівлі вифрезовують шпунти та гребні. Отвори у брусах висвердлюють або видовбують. Кутові з'єднання на брусі при незначних об'ємах замовлень випилюють та вирубують, переважно, ручним інструментом. Барабан виточують на токарному верстаті (наприклад, ТД-200-01) з цільного підсушеного під навісом чурака без вад. Профіль барабану повинен забезпечувати укладку тросу виток до витка у середній частині барабану.
4.6.7. Годівниці для диких тварин
Годівниці
для диких тварин – типовий вид продукції
для цехів переробки деревини держлісгоспів.
З метою збереження й збільшення поголів'я
лосів, оленів, козуль й інших лісових
тварин у зимовий час організують їхню
штучну підгодівлю. Для цієї мети
влаштовують кормові площадки й годівниці
(рис. 8 та 9).
Рисунок 8. Годівниця для підгодівлі оленів
Рисунок 9. Годівниця для підгодівлі диких кіз
4.6.8. Штахетник
Штахетник призначений для облаштування огорож садових і городніх ділянок. Він буває двох типів: звичайний, що має прямокутний перетин (рис. 10), і сегментний, що має напівкруглий перетин. Для виготовлення штахетника доцільно використовувати тонкі та середні за діаметром колоди від рубок догляду за лісом у насадженнях хвойних і м'яколистяних порід. Штахетник напівкруглого перетину отримують з тонкомірної деревини шляхом циліндрування на круглопалкових або спеціальних фрезерних верстатах, з наступним розпилюванням на круглопилкових верстатах. Розміри штахетника: довжина - від 800 до 1500 мм, ширина - 50 мм і товщина -25 мм. вологість пиломатеріалів повинна бути не більше 25 %. Не допускаються гнилизна, наскрізні тріщини, не зрощені сучки та сучки розміром більше 1/4 ширини пласті. Штахетник доцільно піддавати додатковій обробці струганням, тонуванню та фарбуванню, щоб виріб мав вигляд привабливий з естетичної точки зору. З сучасних широко розповсюджених засобів консервації, тонування та оздоблення найбільш розповсюдженими на Україні є родина консервантів-фарбників типу «Пінотекс» або більш якісні, але й дорогі – фірми «Тіккурілла» та інших західноєвропейських фірм.
Варіанти конструкцій огорож представлено на рис. 11.
Рисунок 10. Види штахетника
Рисунок 11. Види огорож зі штахетнику