Деревинозн ТД 2013-2014 / Лекц Деревинозн ТД / ДЕРЕВ ТД МОДУЛЬ 4 / ЛЕКЦІЯ 4-1

НУБіП України

ННІ ЛіСПГ

ЛІСОГОСПОДАРСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ДЕРЕВООБРОБКИ

АНОТАЦІЇ ЛЕКЦІЙ З ДЕРЕВИНОЗНАВСТВА

МОДУЛЬ № 4

“Лісове товарознавство”

Відповідальний, викладач

доцент кафедри технології деревообробки

Зражва С.Г.

КИЇВ – 2013

ЛЕКЦІЯ 4.1 ТЕМА: «СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ»

(1 година)

План лекції

1. Загальні поняття про стандартизацію..

2. Державні та міжнародні органи стандартизації.

3. Види та рівні нормативних документів.

1.ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО СТАНДАРТИЗАЦІЮ

Стандартизація – галузь науки, яка займається створенням правил (нормативів) для вирішення типових задач у всіх сферах діяльності людини, спрямована на оптимізацію цієї діяльності.

Стандарт – науково-технічний документ, який встановлює вимоги до груп однорідної продукції або певних технологій, правила, які обумовлюють їх виробництво і використання.

Об’єктами стандартизації є різноманітні вироби (наприклад, лісоматеріали), технологічні режими, правила, норми, маркування, познчення.

Чинна система стандартів на лісоматеріали, що сформована на даний час в Україні з одної сторони має комплекс високоякісних стандартів, що враховують багаторічний досвід виробництва, з іншої – вимагає постійного вдосконалення у зв’язку з постійним розвитком виробництва та світового ринку.

Відповідно до норм стандартизації один раз на 10 років всі стандарти підлягають аналітичному перегляду спеціалістами з відповідних галузей науки і виробництва, які працюють у службі нормування та у галузевих відомствах. У результаті такої роботи виноситься рішення про перезатвердження, доповнення або скасування різних стандартів.

За останні 15 років в Україні було впроваджено декілька десятків іноземних стандартів на лісоматеріали та вироби з деревини. Процес впровадження іноземного стандарту називається гармонізацією. Гармонізовані стандарти мають подвійну назву, наприклад, ДСТУ EN 1927 «Лісоматеріали круглі хвойні. Класифікація за якістю» або ДСТУ EN 1316-1 «Лісоматеріали круглі листяні. Класифікація за якістю. Частина 1. Дуб та бук (EN 1316-1:1997, ІDT)». Якщо у гармонізованому стандарті багато національних поправок, то назва відповідного іноземного стандарту вказується тільки у передмові, наприклад, ДСТУ 4020 «ДСТУ 4020-2-2001 (prEN 1309-2:1998) Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об'ємів. Частина 2. Лісоматеріали круглі».

2. ДЕРЖАВНІ ТА МІЖНАРОДНІ ОРГАНИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Національним органом стандартизації в Україні є Міністерство економіки України, у якому є служба нормування, що керує питаннями стандартизації.

Для включення у державний план стандартизації на ший період часу, а також для погодження на впровадження в Україні, всі стандарти на лісоматеріали проходять експертизу у Технічному комітеті зі стандартизації лісоматеріалів ТК-18 «Лісові ресурси».

У Євросоюзі організаційно роботою з питань стандартизації лісоматеріалів займається технічний комітет CEN (European Committee for Standardization) CEN/TC 175 «Round and sawn timber».

У міжнародній організації зі стандартизації ISO організаційно роботою з питань стандартизації лісоматеріалів займається технічний комітет ISO TC 218 “Timber”, у якому останні 7 років головує Україна.

3. ВИДИ ТА РІВНІ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

Найнижчим рівнем нормативних документів є технічні умови до договору. Вони необхідні у тих випадках, коли вимоги до лісоматеріалів за договором суттєво відрізняються від чинних нормативних документів.

Наприклад, за договором передбачено відправити на експорт партію лісоматеріалів 3 сорту. За вітчизняними чинними стандартами у таких лісоматеріалах допускаються грибні забарвлення, гнилизна та пошкодження шкідливими комахами у певних обсягах. Фітосанітарний контроль на кордонах не пропускає до західноєвропейських та деяких інших країн лісоматеріали з гнилизною та червоточинами. Отже, у договорі будуть включені технічні умови, які містять додаткові вимоги, що передбачають відсортування на експорт 3-сортних лісоматеріалів без недопустимих вад. Відповідно, ціна на таку продукцію повинна бути вищою за середню ціну на подібні 3-сортні лісоматеріали на внутрішньому ринку.

Наступним рівнем нормативних документів є галузеві технічні умови, типовим прикладом яких є галузеві лісогосподарські технічні умови ТУУ 56.196-95 «Деревина дров’яна для технологічних потреб. Технічні умови» або ТУ 56 УССР 136-78 «Дрова-топорник. Технические условия»

Ще вищим щаблем у ієрархії нормативних документів є галузеві стандарти. Включення до плану стандартизації та розроблення таких стандартів забезпечують зацікавлені відомства. Після розроблення ці стандарти є інтелектуальною власністю таких відомств але використовувати їх у своїй діяльності можуть будь-які організації і приватні особи в Україні. Ті галузеві стандарти, що були видані до 1991 року називалися отраслевыми стандартами Союза СССР. Деякі з них ще й досі застосовуються у лісовому господарстві та на деревообробних підприємствах України (ОСТ 13 75-79 «Хлысты древесные. Метод измерения и учета», ОСТ 13 59-82 «Лесоматериалы круглые. Весовой метод определения объема и оценка качества», ОСТ 13 24-86 «Доски необрезные. Способы учета объемов»). З 1991 по 2001 рік нові галузеві стандарти, що розроблялись в Україні називали ГСТУ – галузевий стандарт України. Ті галузеві стандарти, що розроблялись в Україні у період з 2001 року по теперішній час, мають назву СОУ – стандарт організацій України. Наприклад, стандарт Мінагрополітики України СОУ 02.01-37-370:2006 «Кряж клепковий дубовий. Технічні умови» або СОУ 20.10-37-369:2006 «Клепка дубова. Технічні умови».

Наступним рівнем нормативних документів є національні стандарти України – ДСТУ. У період з 1991 по 2001 рік їх називали державними стандартами України. З 2001 року їх стали називати національними стандартами, але абревіатура залишилась у попередньому вигляді (ДСТУ 4020-2:2001).

Наступним рівнем нормативних документів є регіональні стандарти. З них в Україні широко використовують ГОСТи СРСР, які на даний момент є міждержавними стандартами країн СНД. Наприклад, визначення сорту круглих лісоматеріалів у переважній більшості випадків виконують за ГОСТ 9463-88 та ГОСТ 9462-88. Крім того, в Україні є чинними ще чимало стандартів Євросоюзу (наприклад, ДСТУ EN 1927, ДСТУ EN 844-3), але їх використання дуже обмежене за умов взаємозв’язків між стандартами. Тобто стандарти на певні види продукції є взаємопов’язаними системами. Отже, використання окремих нормативних документів з інших систем стандартів на лісоматеріали, іноді може створювати організаційні або фінансові проблеми. Наприклад, таке явище іноді буває при паралельному застосуванні на одну і ту ж партію круглих лісоматеріалів об’ємних таблиць за ГОСТ 2708-75 та за ДСТУ 4020-2:2001.

Ще більш високим рівнем нормативних документів є міжнародні стандарти. Деякі з них теж гармонізовані в Україні, наприклад, ДСТУ ISO 16984:2006 Плити деревні. Визначення межі міцності щодо розривання перпендикулярно до площини плити (ІSO 16984:2003, ІDT). Гармонізованих ІSO-стандартів на лісоматеріали в Україні нема, але найближчим часом буде затверджено ІSO-стандарт на технічні умови круглих лісоматеріалів, який доцільно буде гармонізувати в Україні.

Слід відмітити, що новий нормативний документ нижчого рівня не може відмінити положення нормативного документу більш високого рівня. Але бувають виключення з правил. Так, ДСТУ 4020-2:2001 відмінив в Україні дію нормативів ГОСТ 2292-88, що стосуються вимірювання круглих лісоматеріалів.

Якщо у СРСР невиконання умов стандарту каралося за законом, то в Україні карається за законом невиконання умов договору. Тобто, вимагається виконання тих стандартів або нормативів, що записані у договорі.