Лекція № 4.3. Тема: «пилопродукція» (4 години) План лекції
1. Загальна характеристика пилопродукції.
2. Правила вимірювання розмірів, визначення об'ємів та якості пиломатеріалів.
3. Особливості сортування і маркування пиломатеріалів.
4. Зберігання пиломатеріалів.
4.3.1. Загальна характеристика пилопродукції
Пилопродукцію отримують шляхом поздовжнього ділення колод і кряжів з наступним поздовжнім і поперечним розкроюванням.
За ступенем готовності до подальшого використання пилопродукція ділиться на пиломатеріали, заготовки і дерев‛яні деталі.
Пиломатеріалами називають пилопродукцію встановлених розмірів і якості, щонайменше з двома плоско-паралельними пластями (рис. 1).
Рис. 1. Пиломатеріал - дошка
Заготовки з деревини — пилопродукція з розмірами і якістю, відповідними до технології виготовлення з неї деталі або виробу, з припусками на обробку і усушку.
Деталь — пилопродукція, що не вимагає наступної обробки для її використання.
За формою поперечного перерізу пилопродукція поділяється на бруси, бруски, дошки, шпали, обапол.
Бруси — пиломатеріали товщиною 100 мм і більше за умов, що Ш/Т ≤ 2. Відповідно числу пропилених сторін бруси бувають двухкантними (рис. 2 а), трьохкантними (ванчеси) (рис. 2 б) і чотирьохкантними (рис. 2 в).
Бруски (рис. 2 г) — пиломатеріали, що мають товщину до 100 мм и ширину не більше подвійної товщини.
Дошки (рис. 2 д) — пиломатеріали, товщиною від 16 до 100 мм і шириною більше подвійної товщини.
Рис. 2. Основні види пиломатеріалів: а, б, в — бруси двох-, трьох- і чотирьохкантні, г — брусок, д — дошка, е, ж — шпали, з — обапол горбильний, і — обапол дощатий.
Шпали (рис. 2 е, ж) — пилопродукція у вигляді бруса, призначена для укладання під рейки залізничних доріг.
Обапол (рис. 2 з, и) — пилопродукція, отримана із бічних частин колоди, що має одну пропиляну, а другу не пропиляну або частково пропиляну поверхню.
Плоскі бруски, тонкі вузькі дошки називають рейками.
Пиломатеріали з прямокутним перерізом, тонкі і короткі називають дощечками і планками.
Пиломатеріали мають наступні елементи: пласті, крайки, ребра, торці.
Пласть — поздовжня широка сторона пиломатеріалу, а також будь-яка сторона пиломатеріалів квадратної форми перерізу. В пиломатеріалах пласть, що ближча до серцевини, називається внутрішньою, а ближча до заболоні – зовнішньою.
Крайка — поздовжня вузька сторона пиломатеріалу.
Ребро — лінія перетину пласті та крайки пиломатеріалу.
Торець — кінцевий поперечний переріз пиломатеріалів.
За характером обробки пиломатеріали розділяють на необрізні, обрізні і однобічні обрізні.
Обзел - непропиляна частина крайки за шириною. Обзел називається тупим, якщо крайка у місцях з наявністю обзела частково пропиляна (рис. 3 в), або гострим, якщо крайка у місцях з наявністю обзела зовсім непропиляна (рис. 3 г).
Однобічні обрізні пиломатеріали мають обпиляні пласті та одну обпиляну крайку, а розміри обзела на пропиляній крайці не перевищують допустимих.
У дощок розрізняють відземковий (широкий) і верхівковий (вузький) торець.
За ступенем обробки пиломатеріали розділяють на нестругані і стругані. У залежності від призначення стругані пиломатеріали мають різну форму поперечних перерізів.
За місцем розташування пиломатеріалів у колоді (по відношенню до поздовжньої вісі) розрізняють серцевині, центральні і бічні дошки.
Рис. 3. Види дощок та їх елементи: а - необрізна бічна, б - обрізна, в - обрізна з тупим обзелом, г - напівобрізна з гострим обзелом, д — центральні, е — серцевинні; 1— пласть, 2 — крайка, 3 - ребро, 4 - торець .
Серцевинні дошки (рис. 3 е) мають серцевину і найбільшу кількість сучків усіх різновидів, які знижують якість. Дуже часто в центральній частині ростучих дерев утворюються метикові і відлупні тріщини. Ці дошки більше уражаються розтріскуванням. Серцевинні дошки, як правило, випилюють товщиною 40 мм і більше. При розпилюванні тонких серцевинних дощок серцевина може виходити на пласть або бути близькою до пласті. Тому, тонкі серцевині дошки вищих сортів не виготовляють.
У центральних дошках (рис. 3, д) серцевина розпиляна вздовж її вісі. У такому разі найкраще проявляються вади. Усі річні кільця в центральних дошках перерізані, тому вони менше розтріскуються, ніж серцевинні. Якість центральних дощок вища у порівнянні з серцевинними.
Бічні дошки отримують у процесі розпилювання зони колоди, розміщеної між горбилем і серцевинною дошкою або горбилем і центральними дошками. Бічні дошки з відземкової частини хлиста менше сучкуваті, ніж центральні.