4.6.3. Вимірювання вологості та зольності

Визначення вологості у брикетах і гранулах паливних ваговим методом проводять точно так, як і у деревині:

, (1)

де W – вологість біопалива, %; m_w – маса вологої наважки, г; m_o - маса сухої наважки, г. Типова термошафа для висушування зразків представлена на рис. 2.

Рис. 2. Типова термошафа для висушування зразків

4.6.4. Визначення зольності

Визначення зольності у брикетах і гранулах паливних ваговим методом проводять за формулою:

, (2)

де Z – зольність біопалива, %; m_z – маса золи, г; m - маса сирої наважки, г. Типова муфельна піч для спалювання зразків представлена на рис. 3.

Рис. 3. Типова муфельна піч для спалювання зразків

4.6.5. Покрівельні матеріали

4.6.5.1. Вимоги до готової продукції та сировини, особливості технології виробництва.

В останні роки для облаштування фольклорних та туристичних об'єктів знову набувають популярності дерев'яні покрівельні короткомірні матеріали, окрім того гонт, дощечку і кровельну дранку у багатолісних районах іноді використовують для покриття цивільних та сільськогосподарських споруд.

Їх перевагою є простота виготовлення і дешевизна. Однак, недовговічність і низька вогнестійкість обмежують їхнє застосування. Тому покрівельні матеріали піддають фарбуванню, вогнестійкій обмазці й просоченню проти загнивання. До таких матеріалів відносяться ґонт, плитка й дранка. Ґонт виготовляється клиноподібної форми (рис. 4). Розміри ґонту наведені в табл. 3.

Рис. 4. Гонт

Таблиця 3. Розміри гонта

Показники	Позначення	Значення, мм
Довжина	L	500, 600, 700
Ширина	B	70, 80, 90, 100, 110, 120
Товщина товстої крайки	h1	15
Товщина тонкої крайки	h2	3
Глибина шпунта	a	12
Ширина шпунта	d	5
Товщина крайки шпунта	c	5

Для виготовлення шпону використовують деревину сосни, ялини, ялиці, сосни кедрової, осики, тополі. Гонт можуть отримувати розколюванням чи розпилюванням чураків у радіальному напрямку. Гонт випускають струганим і не струганим. Незначна довжина дощечок дозволяє використовувати короткомірні відходи. У гонті з обмеженням допускаються поверхневе посиніння, тріщини завширшки до 5 мм, несправжнє ядро без ознак загнивання, сучки, що зрослися. У гонті виключається гострий і тупий обзел, пожолобленість. Вологість гонту повинна бути не більшою за 25 %. Пакують гонт у пачки по 50 – 100 шт. Облік ведеться у штуках. Зберігають його у штабелях.

Різновидом ґонту є покрівельна плитка (рис. 5).

Рисунок 5. Покрівельна плитка

Відмінна риса між ними полягає у тому, що плитка має клинчасту форму, спрямовану уздовж волокон деревини, а ґонт - поперек. Крім того, ґонт має паз, що відсутній у плитки. Розміри покрівельної плитки наведені у табл. 4.

Таблиця 4. Розміри покрівельної плитки

Показники	Позначення	Розміри, мм
Довжина плитки	L	400, 450, 500, 550, 600
Ширина плитки	B	70
Товщина товстої крайки	h1	13
Товщина тонкої крайки	h2	3

Покрівельні плитки виготовляються в основному з ялини, сосни, осики, липи і ялиці. Найкращою деревиною для ґонту і плитки є ялинова з дрібним річним шаром, прямими волокнами, радіального розпилу. Такі плитки менше жолобляться й розтріскуються.

Плитки розділяють на 3 сорти. В усіх сортах обмежуються тріщини, хвилястість, завилькуватість, засмолок, нахил волокон, крень і завиток. Вологість плиток не повинна перевищувати 25 %. Облік дощечок ведуть у щільних кубічних метрах. Зберігають її під навісом або у закритих складах.

Покрівельна дранка являє собою дерев'яну пластинку довжиною 400.. .450 й 500 мм, шириною 70-120 мм і товщиною 3-5 мм. Її виготовляють тільки з деревини хвойних порід: сосни, ялини, ялиці, кедра і модрини. У виробах не допускаються незрощені і частково зрощені сучки, отвори від сучків, гнилизна, червоточина, грибні забарвлення, тріщини і прорість. Вологість не повинна перевищувати 30 %. Дранку сортують за довжиною і укладають у пачки по 100-500 шт. Облік ведуть у штуках.

Для виготовлення гонту і покрівельної плитки використовують, відходи лісопиляння, пиловник 2 і 3 сорту, технологічну сировину, для покрівельної дранки – відходи лісопиляння.

Клинчасту форму для гонту і покрівельної плитки надають на рейсмус- них або фрезерних верстатах за допомогою спеціальних кондукторів, пази – фрезують.