3.3. Правозастосовна діяльність по стягненню податкового боргу

Одним із пріоритетних напрямів в модернізації Державної податкової служби України, на сьогодні, залишається стягнення та ліквідація податкового боргу платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. З погляду на ситуацію, що склалася у сфері податкових відносин, проблема щодо суттєвого скорочення податкового боргу залишається не вирішеною.

Правозастосовча діяльність податкових органів щодо стягнення податкового боргу потребує вдосконалення в прийнятті ряду нормативно-правових актів, та набутті професійних навичок працівниками відповідних відділів .

Постійна робота стосовно скорочення боргу, застосування заходів адміністрування сплати податків, все це, поки що не дає бажаних результатів. Наявність значного податкового боргу є ознакою недостатньо ефективної існуючої системи протидії цьому явищу. Тому, особливої ваги серед пріоритетних напрямів модернізації діяльності ДПС набуває її досконале організаційно-правове забезпечення, як важлива умова ефективного функціонування у перехідний період, фактор довготривалої успішної професійної роботи персоналу податкових органів .

Застосування права – це форма реалізації права, суб'єктами якої є компетентні органи, наділені владними повноваженнями. Виконання цих повноважень забезпечується примусовою силою держави. Застосування права є особливою формою реалізації права. Застосування права від інших форм його реалізації відрізняє та обставина, що немислима бездіяльність, право на правозастосовчу діяльність зливається з обов'язком її здійснити. Правозастосування носить похідний характер, оскільки забезпечує реалізацію права третіми особами. Застосування одних норм одночасно вимагає дотримання, виконання і використання інших. Звідси правозастосування – комплексна правореалізуюча діяльність.

Застосуванням закону й інших правових норм займаються тільки компетентні державні органи і посадові особи. Причому вони здійснюють цю діяльність у суворій відповідності, наданих їм повноважень. Державні органи, що займаються правозастосовчою діяльністю, як правило здійснюють і інші правові функції – правотворчу і правоохоронну. Застосування права – після правотворчості – друге за значенням, а при відомих соціальних умовах і не менш важливе бо істотно впливає на правове регулювання суспільні відносини. Застосування права може виступати як спосіб і засоби організації здійснення правових норм, як стадія в механізмі реалізації, як юридичний факт, у результаті якого виникають, змінюються, припиняються правовідносини, і як форма здійснення права. Аналізуючи цю форму реалізації права постає питання – коли і за яких умов стає необхідною владна діяльність компетентних органів. І напрошується відповідь – тоді, коли: а) суб'єкти суспільних відносин не можуть самі, без допомоги владних органів реалізувати свої права й обов'язки, представлені правом; б) суперечка з приводу визначеного факту чи відносин, причому самі сторони не можуть прийти до погодженого рішення; в) виникає необхідність у застосуванні державного примуса; г) для виникнення визначених правовідносин потрібно офіційно встановити наявність чи відсутність конкретних фактів, так само як необхідно офіційно закріпити ті чи інші дії, оформити їх як юридично значимі факти, перевіривши їх правильність і законність .

Вище викладене дозволяє стверджувати, що застосування права – особлива й найважливіша форма реалізації правових норм. Варто звернути увагу і на те, що однією із особливих форм реалізації правових норм є заходи стягнення, передбачені чинним законодавством. Адже відповідно до базового Закону податковий орган має досить широкі повноваження щодо погашення податкового боргу для забезпечення захисту інтересів держави.

В історичному плані відправною точкою для формування податкової служби незалежної України є Постанова Ради Міністрів УРСР «Про утворення податкової служби в Українській РСР» від 12 квітня 1990 року №74, прийнята ще до проголошення 16 липня 1990 року Декларації «Про державний суверенітет України» .

На новоутворені структури покладались функції контролю за дотриманням платниками податків чинного законодавства, що регулює відносини у сфері оподаткування; правильністю нарахування податків; повнотою і своєчасністю внесення їх до бюджетів. Уже в той час було визнано доцільним залучити до цієї роботи міліцейські структури органів МВС України. На них покладався обов'язок надавати податковим інспекціям необхідну допомогу при виконанні службових завдань. Пізніше ця співпраця двох відомств призвела до інтегрування міліції в систему податкової служби. Але цьому передували певні обставини, які сприяли створенню такої змішаної структури – із цивільних і озброєних формувань, що вже само по собі для практики державного управління має доволі специфічний характер. Ці обставини мають досить широкий спектр (економічного, соціального, правового, політичного та іншого характеру). Вони виникали в процесі становлення, розвитку української держави та, відповідно, вдосконалення її податкової системи.

Важливість призначення податкової міліції відбивається в покладених на неї завданнях. Основні з них наведені нижче:

– виявлення злочинів, пов'язаних з ухиленням від оподаткування підприємств-боржників; – виявлення злочинів, пов'язаних з незаконними діями щодо майна, яке перебуває в податковій заставі;

– виявлення злочинів, пов'язаних з банкрутством підприємств; – виявлення злочинів, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

– оперативне супроводження податкової застави та податкового арешту; – вилучення готівки;

– оперативне супроводження примусового погашення податкового боргу підприємств-боржників; – визначення місцезнаходження та розшуку платників податків-боржників.

Таким чином органи державної податкової служби були наділені відповідними правами та повноваженнями, підсилені міліцейськими підрозділами, що в майбутньому надало можливість більш ефективно виконувати стратегічні завдання щодо реформування та реалізації податкової політики держави.

Саме на посилення відповідальності платників податків спрямову-вався прийнятий 4 березня 1998 року Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами» №167/98. Даний Указ вимагав повного погашення податкового боргу за рахунок майна, майнових прав або коштів, які знаходяться на розрахункових та інших рахунках платників-боржників, відкритих ними в установах банків та інших фінансово-кредитних установах.

Податкова практика свідчить про надзвичайно важливу роль податкової міліції у виконанні контролю за виконанням положень чинного законодавства, що регулює відносини щодо мінімізації податкового боргу, зокрема, Закону 2181-Ш. У складі ДПС України правове становище податкової міліції визначене відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 5 лютого 1998 року, а також змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України, інших законодавчих та нормативно-правових актів, прийнятих у зв'язку з утворенням податкової міліції, зокрема, відомчих наказів, відповідно до яких оперативні підрозділи податкової міліції інтегруються в структури органів ДПС з дотриманням свого функціонального призначення.

Крім норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», працівники податкової міліції керуються нормами Закону України «Про міліцію» України від 20 грудня 1990 року (з відповідними змінами та доповненнями) та іншими нормативними актами. Це зумовлено особливостями та специфікою виконання оперативно-розшукової функції податковою міліцією, що діє у складі ДПС України. Цей напрям діяльності податкової міліції визначається нормами Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року, де чітко визначено коло суб'єктів, до яких належать, зокрема, й оперативні підрозділи податкової міліції. Цим законом визначено поняття оперативно-розшукової діяльності, її правову основу, завдання, принципи, права й обов'язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Слід підкреслити, що повноваження навіть вищестоящих структур органів ДПС, але не віднесених до оперативно-розшукових підрозділів податкової міліції, на дії спеціальних підрозділів податкової міліції, що здійснюють ОРД, не поширюються. Дії інших структурних підрозділів податкових органів можуть носити тільки допоміжний характер (загальне керівництво, правове та матеріально-технічне забезпечення, координація у взаємодії між структурними підрозділами системи органів ДПС, з правоохоронними органами держави, та іншими установами і відомствами, соціальний та правовий захист тощо).

Надзвичайно важливим і складним залишається питання щодо визначення і розмежування повноважень, компетенції, місця і ролі податкової міліції в системі спільних заходів, що вживаються податковими органами, та розв'язання проблем, пов'язаних з мінімізацією податкового боргу.

Законом України в редакції від 5 лютого 1998 року «Про держану податкову службу в Україні» прямо не передбачено функції та завдання підрозділів податкової міліції щодо стягнення податкового боргу з платників податків . Але обставини, що виникали у сфері податкових відносин, а саме, масштабність ухилень від оподаткування, зумовили участь податкової міліції у процесах, пов'язаних із забезпеченням виконання платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами, примусовому стягненні податкового боргу. Це вимагало вдосконалення структурно-функціональної побудови податкової міліції на відомчому рівні. Це сприяло б більш чіткому розподілу між її підрозділами функцій за лінійно-галузевою ознакою і дозволило б сформувати спеціалізовані підрозділи щодо оперативного забезпечення скорочення податкового боргу.