1.2. Особливості державного та податкового боргу

В основі змісту державного боргу лежать кредитно-фінансові відносини з

приводу залучення державою додаткових фінансових ресурсів, тобто здійснення запозичень. В основі змісту податкового боргу лежать суспільно-фінансові відносини з приводу залучення в казну держави грошових коштів, та сплатою податкових зобов’язань.

Державний борг – позичальником і боржником у цих відносинах є держава. Податковий борг – боржником виступають члени суспільства в особі господарюючих суб’єктів (фізичних та юридичних осіб).

Формою державних запозичень є державні цінні папери. Формою податкового зобов’язання виступає несплата поточних та обов’язкових платежів, які встановлені державою.

Попри єдині спільні риси податкового та державного боргу, у вищенаведених визначеннях бачимо і принципові розбіжності. Ці розбіжності хоч і вписуються в контекст фінансових відносин, проте мають дуже характерні особливості. Наслідком відсутності їх правового аналізу є невизначеність у правовому регулюванні.

Примусове погашення – це звернення погашення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Правове регулювання визначається також і у наданні роз’яснень платнику податків: щодо сплати податкового зобов’язання; відповідальності за невиконання зобов’язань зі сплати платежів до бюджету; надання інформації щодо існуючих заходів примусового погашення може сприяти погашенню платником боргу без застосування всього комплексу заходів примусового погашення.

Якщо при попереджувальних заходах не досягнуто поставленої мети – повного погашення податкового боргу, інформація, отримана від платника, допоможе органам державної податкової служби прийняти об’єктивне рішення щодо застосування примусових заходів погашення.

Механізм впливу на податкового боржника розглядається як стадійний процес, де на кожній стадії можлива «зупинка» за умови повного погашення податкового боргу.

Роз’яснення відповідальності за невиконання зобов’язань зі сплати платежів до бюджету, надання інформації щодо існуючих заходів примусового погашення може сприяти погашенню платником боргу без застосування всього комплексу заходів примусового погашення.

Якщо у строк, встановлений законодавством для застосування відповідного заходу примусового погашення, податковий борг не погашено повністю, застосування органами державної податкової служби цього заходу є обов’язковим.

Для формування даних про податковий борг здійснюється забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників за належними платежами до бюджету, ведеться оперативний облік платежів згідно з кодами бюджетної класифікації за доходами.

Податковий борг є кількісним показником та може бути визначений як сумою (в гривнях), так і кількістю випадків (у штуках), що складають таку суму.

Податковий борг виникає за платежем за певний період як різниця між нарахованими та сплаченими сумами податкових зобов’язань, а його абсолютна величина визначається від’ємним сальдо розрахунків з бюджетом на фіксовану дату.

Основні звітні показники податкового боргу наступні:

• податковий борг на початок періоду;

• утворений податковий борг за період;

• зменшений податковий борг за період;

• податковий борг на кінець періоду;

• новостворений податковий борг на кінець періоду.

Податковий борг на початок періоду – це сума податкового боргу, яка зафіксована на перший день визначеного періоду за певною кількістю боржників.

Сформований податковий борг за період – це сума податкового боргу, що

виникла протягом визначеного періоду, без врахування сум, які призвели до зменшення податкового боргу за той же період. Сформований податковий борг за період може виникнути у разі несплати у граничний термін:

• узгоджених поточних податкових зобов'язань платника;

• донарахованих за результатами документальних перевірок узгоджених податкових зобов'язань (у т.ч. пені та штрафних санкцій);

• штрафних санкцій, а також нарахованої пені;

• відстрочених (розстрочених) податкових зобов'язань.

Зменшений податковий борг за період – це сума всіх платежів, які протягом визначеного періоду призвели до зменшення податкового боргу (незалежно від строків та типів податкового боргу, в рахунок яких було зараховане таке зменшення). Зменшення податкового боргу за період може виникнути у разі проведення:

• сплати «живими» коштами (самостійно платником; завдяки заходам погашення (від реалізації майна, що знаходилося у податковій заставі тощо);

• взаємозаліків;

• зарахування переплат;

• зарахування сум відшкодування ПДВ;

• списання безнадійного податкового боргу;

• інше (від'ємний перерахунок платником своїх податкових зобов'язань, відміна податкових зобов'язань платника за рішенням суду (суми за актами документальних перевірок, суми нарахованої пені, штрафних санкцій).

Податковий борг на кінець періоду – це сума податкового боргу, яка зафіксована на початок визначеного періоду за певною кількістю боржників, збільшена на суму сформованого податкового боргу за період та зменшена на суму, зараховану для погашення (зменшення) податкового боргу за такий період.

Складовою показника «податковий борг на кінець періоду» є показник «новостворений податковий борг на кінець періоду».

Новостворений податковий борг на кінець періоду – це та частина суми сформованого податкового боргу за період, яка відповідно до існуючого порядку обліку платежів у картках особових рахунків платників податків залишилася непогашеною на останній день такого періоду.

Одним із актуальних завдань державного управління в сфері оподаткування є завдання щодо досконалого правового врегулювання виконання податкових зобов’язань платниками податків та організаційного забезпечення при цьому партнерських взаємовідносин між платниками податків та органами державної податкової служби.

Особливої уваги зазначене положення набуває при виконанні податковими органами функцій та завдань щодо здійснення контролю за додержанням платниками податків вимог чинного законодавства. Результативність виконання цих завдань значною мірою залежить від того, наскільки виважено на законодавчому рівні враховані інтереси як суб’єктів підприємницької діяльності – платників податків, так і держави, яка делегує свої повноваження з реалізації єдиної державної податкової політики Державній податковій адміністрації України та керованій нею системі органів державної податкової служби.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи. Основними засобами погашення податкового боргу органів державної податкової служби є:

• застосування податкової застави на майно, майнові права, а також грошові кошти усіх без винятку підприємств, включаючи державні та казенні;

• погашення заборгованості за рахунок коштів боржника за платіжними вимогами податкового органу;

• вилучення готівки з каси боржника та інших місць зберігання; адміністративний арешт активів платника із тимчасовою забороною відчуження його активів та зупиненням активних операцій на його рахунках;

• реалізація рухомого майна, що перебуває у податковій заставі (крім основних фондів, які приймають участь у виробничому циклі) за рішенням податкового органу;

• звернення погашення на рухоме і нерухоме майно за рішенням суду (господарського суду);

• подача позовів до господарського суду на визнання боржника банкрутом;

• надання відстрочок і розстрочок, в т.ч. на термін, що перевищує один рік;

• списання безнадійного податкового боргу;

• застосування штрафних санкцій за відчуження активів, які перебувають в податковій заставі, без попередньої згоди податкових органів та за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання.

Податкове зобов’язання погашається платником податків самостійно. Не сплачене у встановлений термін податкове зобов’язання (а також штрафні санкції, пеня), яке створює податковий борг, погашається платником податків самостійно або стягується з нього примусово за рішенням органу стягнення.

Примусове стягнення в рахунок погашення податкових зобов’язань платника податків може провадитися лише за рішенням суду.