ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема податкового боргу продовжує створювати серйозні перешкоди на шляху модернізації податкових відносин в Україні. Постійна податкова заборгованість, відсутність стабільних тенденцій щодо її подолання пояснюють особливу увагу до цієї проблеми, зважаючи, що обсяги податкового боргу безпосередньо впливають на формування фінансової бази держави.

Сьогодні на органи державної податкової служби покладені важливі завдання по забезпеченню надходжень до бюджету, що вимагають розробки спеціальних довгострокових програм. Зрозуміло, що при всьому бажанні за рік чи два неможливо створити ідеальну податкову систему. При цьому податки повинні не стримувати розвиток економіки, а навпаки – стимулювати його. Таким чином, питання податкового боргу у сфері оподаткування є актуальними і потребують комплексного дослідження, зокрема в рамках адміністративно-правового регулювання.

Стан розробленості проблеми. Дослідженню проблеми податкового боргу та правових засад його регулювання присвячено роботи багатьох вітчизняних науковців. Серед них: В. Антипов, В. Бортняк, Л. Воронова, О. Долгий, М. Коваль, І. Криницький, М. Кучерявенко, Т. Мацелик, П. Мельник, О. Мінаєва, Д. Мулявка, Н. Нижник, А. Новицький, С. Позняков, Т. Проценко, О. Тимченко, В. Шкарупа та інші.

Мета дослідження: розкрити теоретичні проблеми податкового боргу та проаналізувати механізм його регулювання в податковій системі України. Об’єкт дослідження: адміністративно-правовий процес управління податковим боргом в Україні.

Предмет дослідження: адміністративно-правовий механізм стягнення податкового боргу.

Задачі дослідження:

1. Розкрити поняття і сутність податкового боргу. 2. Визначити структуру податкового боргу.

3. Розглянути статуси податкового боргу.

4. Проаналізувати систему та визначити компетенцію органів, які контролюють та здійснюють стягнення податкового боргу.

5. Визначити місце Державної податкової служби в сфері справляння податкового боргу.

6. Дослідити адміністративно-правовий механізм стягнення податкового боргу. 7. Вивчити правове регулювання стягнення податкового боргу. 8. Розкрити процес правозастосовної діяльності по стягненню податкового боргу.

Методи дослідження: системно-структурний метод (для з’ясування характеру і сутності діяльності органів державної податкової служби при здійсненні ними контролю за справлянням податкового боргу); логіко-семантичний метод (для визначення окремих категорій та понять); порівняльно-правовий метод (дозволив виявити переваги та недоліки правового регулювання та практики застосування тих чи інших видів адміністративно-правових заходів при стягненні податкового боргу органами ДПС України); синтез (для узагальнення даних, отриманих у результаті аналізу властивостей та складових елементів застосування адміністративно-правових заходів у процесі правозастосовної діяльності справляння податків); метод статистичного аналізу дозволив відстежити в динаміці службові показники діяльності судової міліції.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу; трьох розділів, що загалом включають вісім підрозділів; висновків до розділів; загальних висновків. Список використаної літератури містить 20 найменувань.

Розділ 1. Теоретичні засади адміністративно-правового регулювання податкового боргу

1. Поняття та сутність податкового боргу

Основним методом формування доходів держави є податок, що й визначає місце України у ринковій економіці. Встановлення державою податків та справедливої системи оподаткування – це форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних їй функцій владності. Отже, податки – це не тільки метод формування бюджету, а й інструмент впливу на діяльність їх платників.

Ознаки податку наступні:

• це вид платежу, що вноситься юридичними та фізичними особами;

• платіж, що регулюється актом компетентного органу державної влади;

• сума грошей, яка стягується за допомогою податкового механізму, вноситься до бюджету (державного або місцевого), або до державного цільового фонду і грошей цільового призначення;

• надходячи до бюджету кошти, фактично втрачають важливість за такими показниками, як від якого суб'єкта вони надійшли і на які цілі вони будуть використані;

• податкові платежі перераховуються в бюджет безвідплатної і безумовно, незалежно від отримання будь-яких послуг чи благ з боку держави;

• податок вноситься періодично, в чітко встановлені законом строки, та має обов'язковий характер. За ухилення від сплати передбачається відповідальність, можливість примусового виконання платежу.

Конституційний обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції до бюджетів та державних цільових фондів покладено на платників податків – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу.

Перш за все визначимось з поняттям «податковий борг», та пов’язаними з ним поняттями – «скорочення податкового боргу» і «погашення податкового боргу», які використовуються у вітчизняних законодавчих і відомчих нормативних актах та в податковій практиці.

Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Примусове погашення податкового боргу – це ряд заходів, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків без отримання його згоди на їх застосування та без попереднього узгодження суми боргу, шляхом звернення погашення на всі активи такого платника.

Примусове погашення податкової заборгованості здійснюється органами державної податкової служби на підставі законодавчих актів та розроблених для їх впровадження підзаконних нормативних актів у чітко визначені законодавством строки.

Це положення передбачає, що право примусово забезпечувати процес погашення податкової заборгованості за узгодженими сумами належить органам державної податкової служби і здійснюється воно у позасудовому порядку.

Водночас, платнику надається можливість погасити податковий борг у добровільному порядку, для чого органи державної податкової служби здійснюють заходи упереджувального характеру, а саме:

• направляють платнику податків вимоги з повідомленням, що все його майно і майнові права перебувають у податковій заставі до повного погашення податкового боргу;

• здійснюють контакти з платником (по телефону, особисті зустрічі – у разі його появи у відповідь на отриману вимогу) для обговорення питань, пов’язаних з погашенням недоїмки та поточних платежів;

• приймають рішення щодо надання розстрочення чи відстрочення сплати боргу;

• роблять спробу досягнення податкового компромісу.

Український науковець О. Довгий пропонує формулювання податкового боргу як загальної суми емітованих, але не погашених зобов’язань з нарахованими відсотками, а також прийнятих платниками податків на себе у відповідний спосіб зобов’язань.

На думку Ю. Козлова, податковий борг є результатом суспільних відносин, що виникають у зв’язку із трансформацією капіталу з приватного сектора в державний бюджет.

Також у науковій літературі існують й інші визначення податкового боргу. Так, В. Князев вважає, що податковий борг – це сума заборгованості за випущеними і непогашеними борговими зобов’язаннями платників податків, включаючи нараховані за ними відсотки.

Й. Кучеров зазначає, що податковий борг виражає собою результат взаємозв’язків виконавчих органів державної влади з фізичними і юридичними особами (резидентами і нерезидентами), в частині формування державного бюджету.

В. Тарасенко характеризує податковий борг як особливі фінансові відносини, у яких суб’єкти підприємництва виступають позичальниками, а запозичена сума становить величину податкового боргу.

О. Головко виділив політико-економічний зміст податкового боргу і визначив його як сукупність заходів для вирішення суперечностей між економічними та соціальними потребами суспільства в результаті формування додаткових ресурсів держави за рахунок запозичення грошових коштів у юридичних та фізичних осіб.

Я. Якушевич звертається до американського досвіду і веде мову про сукупний податковий борг, або публічний борг. Таким чином він визначає податковий борг як борг фізичної або юридичної особи перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

На перший погляд, визначення у своїй основі збігаються, та все ж не всі вони є однаковими за змістом.

Доцільно виділити такі поняття податкового боргу: а) це – сума фактичної заборгованості суб’єкта господарювання (фізичної або юридичної особи), яка виникла внаслідок невиконання податкових зобов’язань перед державними та місцевими органами влади за певний звітний період; б) це – борг, який виник у процесі вирішення спірних питань, пов’язаних з добровільною сплатою чи примусовим стягненням суми податкового боргу фізичними і юридичними особами, які є платниками податків, та органами державної виконавчої влади України;

в) це – результат систематичного чи одноразового невиконання зобов’язань зі сплати податкових платежів і зборів суб’єктами оподаткування перед державою.

Поняття податкового боргу невід’ємно пов’язане з поняттям державного боргу. Змістом категорії «державний борг» є відносини щодо випуску, обслуговування та погашення боргових зобов’язань держави. Це квінтесенція категорії, узагальнена спільна думка багатьох поколінь науковців. Проте це дещо загальне визначення, і воно потребує конкретизації. Відстежуючи розвиток правової думки щодо визначення поняття державний борг, зауважимо, що зокрема професор М. Кучерявенко визначає державний борг як заборгованість держави в процесі формування і використання додаткових грошових ресурсів держави за рахунок тимчасово вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб, іноземних держав.