- •План лекції
- •Газообмін в легенях
- •Процентний склад газових сумішей
- •Газообмін між вдихаємим повітрям і альвеолами
- •Газообмін між альвеолами та кров’ю
- •Форми транспорту кисню
- •Крива дисоціації оксигемоглобіну
- •Зсув кривої дисоціації. Фактори які його викликають
- •Форми транспорту со2
- •Криві зв'язування со2
Форми транспорту кисню
О2 транспортується кров'ю у 2-ох формах:
фізично розчинений в плазмі крові;
хімічно зв'язаний з Нb.
Фізично розчинений кисень:
Вміст кисню (як і любого газу) в рідині у фізично розчиненому вигляді залежить від його напруги (РО2) і коефіцієнту розчинності Бунзена (). Коефіцієнт Бунзена показує який об'єм газу (в мл) розчинюється в 1 мл рідини при напрузі цього газу в 1 атм.
Для кисню О2 = 0,024 мл/атм.
Вміст фізично розчиненого газу визначається законом Генрі-Дальтона:
760 використовується для переводу з атм. у мм рт. ст.
Вміст фізично розчиненого О2 в артеріальній крові дорівнює:
Таким чином, в 1 мл крові розчинено 0,003 мл О2, або в 1 л - 3 мл О2. Як видно, вміст фізично розчиненого кисню в артеріальній крові невеликий. Попри це фізично розчинений кисень має велике фізіологічне значення:
забезпечує дифузію О2 (при переході в кров чи із крові О2 обов'язково повинен перейти у фізично розчинений стан і тільки в такому вигляді може дифундувати);
фізично розчинений кисень суттєво впливає на властивості гемоглобіну.
Хімічно зв’язаний кисень:
97% кисню транспортується кров'ю у вигляді хімічної сполуки з гемоглобіном.
Найбільша кількість О2 яка може бути зв'язана з Нb розраховується наступним чином.
Як відомо, Нb складається з 4 субодиниць, а значить 1 молекула Нb може приєднати 4 молекули О2.
Нb + 4О2 Нb (О2)4
тобто 1 моль Нb зв'язує 4 моль О2
1 моль Нb = 64500 г
1 моль О2 (любого газу) = 22,4 л
64500 г Нb -- 22,4 * 4 л О2
1 г Нb-- Х
Х = 1,39 мл О2
Теоретично розрахована величина (1,39) мл буде незначно відрізнятися від фактичної (1 г Нb, зв'язує не 1,39, а 1,34 мл О2). Це пов'язано з тим, що невелика кількість Нв знаходиться в неактивному стані і не зв'язує О2.
Кількість О2 яка зв'язується 1 г Нb (1,34 мл) називається числом Хюфнера. Виходячи з числа Хюфнера можна знайти кисневу ємність крові (КЕК) - максимальний об'єм кисню. який зв'язується 1 л крові.
КЕК = 1,34 *
якщо Нв = 120 г/л, то
КЕК = 1,34 * 120 = 160 мл. О2/л крові.
Крива дисоціації оксигемоглобіну
Крива характеризує залежність ступеня насичення гемоглобіну киснем від напруги О2 у крові.
Насичення гемоглобіну киснем (SO2) - це процентне співвідношення між оксигемоглобіном і загальним вмістом гемоглобіну.
-
SO2%
100
80
60
40
20
20
40
60
80
100
РО2 мм рт.ст.
Біологічний зміст форми кривої дисоціації оксиНb
Крива дисоціації має S-подібну форму. Така форма має велике значення з точки зору переносу кисню кров'ю. Верхня полога частина кривої відображає процеси, які відбуваються у капілярах легенів. У легеневих капілярах напруга О2 складає 95 мм рт. ст. При такій напрузі насичення Нb киснем 97%. За різних умов (при підйомі в гори, з віком, при захворюваннях легенів) напруга О2 в артеріальній крові може суттєво зменшуватись. Однак насичення Нb киснем залишається високим. Крива дисоціації ОксиНb в своїй правій частині майже горизонтальна. У зв'язку з чим при досить значному зниженні напруги О2 у крові насичення Нb киснем зменшується несуттєво. Так, при падінні Ро2 до 60 мм рт.ст., ступінь насичення гемоглобіну киснем залишається на рівні 90%.
Середня ділянка кривої має крутий нахил, що свідчить про сприятливі умови для віддачі О2 тканинам. Навіть незначне зменшення Ро2 (внаслідок його використання) призводить до зменшення насичення гемоглобіну киснем, тобто викликає віддачу О2. Таким чином, якщо кисень активно використовується тканинами і його кількість у венозній крові зменшується, він починає вивільнюватися із сполуки з Нb (Нb О2 Нb + О2) і поповнювати кількість кисню в крові, який буде в подальшому використаний для процесів метаболізму.
Таким чином S - подібна форма кривої дисоціації оксигемоглобіну віддзеркалює компроміс між необхідністю активно зв’язувати кисень в атмосфері з високим парціальним тиском кисню (Ро2) (капіляри легенів) і легко його віддавати в середовищі з низькою напругою кисню (капіляри тканин)