Стаття 128 Нові фінансові послуги

Кожна Сторона зобов’язується дозволити постачальникам фінансових послуг іншої Сторони, заснованим на території цієї Сторони, надавати будь-яку нову фінансову послугу, подібну до тих послуг, які ця Сторона дозволила б надавати своїм власним постачальникам фінансових послуг згідно з національним законодавством у подібних умовах. Сторона може самостійно визначити юридичну форму надання послуги та може вимагати попереднього отримання дозволу на надання такої послуги. У разі якщо необхідне отримання дозволу, відповідне рішення має бути прийняте протягом прийнятного періоду часу, а підставою відмови у дозволі на надання послуг може бути тільки підстава, визначена у статті 126 цієї Угоди.

Стаття 129 Обробка даних

1. Кожна Сторона зобов’язується дозволяти постачальнику фінансових послуг іншої Сторони передавати інформацію в електронній або іншій формі, на своїй території та поза нею, для цілей обробки даних, якщо така обробка є необхідною в ході звичайної діяльності такого постачальника фінансових послуг.

2. Кожна Сторона зобов’язується вживати адекватних захисних заходів з метою захисту права на приватне життя та фундаментальних прав і свобод людини, особливо у зв’язку із передачею персональних даних.

Стаття 130 Особливі винятки

1. Жодне положення цієї Глави не може тлумачитися як таке, що не дозволяє Стороні, зокрема її державні установи, ексклюзивно здійснювати на своїй території види діяльності або надавати послуги, які складають частину державного пенсійного плану або системи соціального забезпечення, окрім ситуацій, коли такі види діяльності можна здійснювати, відповідно до внутрішніх національних правил відповідної Сторони, постачальникам фінансових послуг в умовах конкуренції з державними установами або приватними організаціями.

2. Жодне положення цієї Угоди не поширюється на види діяльності, які здійснюються центральним банком чи грошово-кредитною установою, або будь-якою іншою державною установою, з метою реалізації монетарної політики або політики регулювання валютного курсу.

3. Жодне положення цієї Глави не може тлумачитися як таке, що не дозволяє Стороні, зокрема її державні установи, ексклюзивно здійснювати на своїй території види діяльності або надавати послуги від імені або під гарантії або з використанням фінансових ресурсів відповідної Сторони або її державних установ.

Стаття 131 Саморегуляторні організації

У разі, якщо для надання фінансових послуг постачальником іншої Сторони на рівноправних умовах з постачальником фінансових послуг цієї Сторони Сторона вимагає членства, участі або доступу до будь-якого саморегуляторного органу, біржі або ринків цінних паперів або ф’ючерсів, клірингового агентства або будь-якої іншої організації чи асоціації, або якщо Сторона надає таким установам, безпосередньо або опосередковано, привілеї або переваги у наданні фінансових послуг, така Сторона повинна забезпечити дотримання вимог статей 88 та 94 цієї Угоди..

Стаття 132 Клірингові та платіжні системи

Відповідно до термінів та умов національного режиму, кожна Сторона зобов’язується надавати постачальникам фінансових послуг іншої Сторони, заснованим на її території, доступ до платіжних та клірингових систем, операторами яких є державні установи, та до офіційних механізмів фінансування та рефінансування, які є доступними за звичайних умов ведення бізнесу. Ця стаття не спрямована на те, щоб надати доступ до механізмів кредитора останньої інстанції Сторони.