4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація

Радіаційна й хімічна розвідка проводиться з метою виявлення й визначення ступеня зараження отруйними, сильнодіючими отруйними й радіоактивними речовинами повітря місцевості, споруд, устаткування, транспорту, засобів індивідуального захисту, одягу, продуктів харчування, води, фуражу й інших об'єктів за допомогою відповідних приладів, а також шляхом узяття проб і наступного аналізу в спеціальних лабораторіях.

Основні завдання радіаційної розвідки:

• установлення моменту початку випадання радіоактивних речовин на місцевості й своєчасне попередження про це сил ЦЗН й населення;

• визначення напрямку руху радіоактивної хмари, меж зон радіоактивного зараження й рівнів радіації на місцевості;

• визначення радіоактивного зараження й рівнів радіації на маршрутах руху підрозділів і формувань ЦЗН до вогнища ураження;

• виявлення в зонах радіоактивного зараження маршрутів і ділянок з найменшими рівнями радіації;

• визначення рівнів радіації на об'єктах ведення рятувальних робіт;

• здійснення контролю за зміною ступеня зараження місцевості, повітря й води.

Основні завдання хімічної розвідки:

• своєчасне визначення типу (групи) ОР й їхньої концентрації;

• оповіщення про хімічну небезпеку;

• установлення й позначення меж району (ділянки) зараження й пошук шляхів їхнього обходу;

• визначення місць можливого застою зараженого повітря й напрямку його руху.

Розвідку здійснюють розвідувальні ланки, що складаються з 3–5 чоловік. Їхнє пересування по зараженій місцевості здійснюється за допомогою спеціальних транспортних засобів (літаків, вертольотів, автомобілів, бронетехніки). При неможливості їхнього використання в місцях, недоступних для проїзду, розвідка здійснюється пішки. Крім необхідних приладів і транспортних засобів особовий склад розвідувальних ланок забезпечується засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) і засобами зв'язку.

За результатами розвідки складається повідомлення, у якому вказується час, маршрут і ступінь зараження характерних місць. На самій місцевості розвідниками залишаються відомості про її зараженість за допомогою спеціально заготовлених табличок. Можливо також нанесення написів із вказівкою ступеня зараженості й часу проведення розвідки на стінах будинків і в інших місцях.

На підставі даних розвідки оцінюється обстановка. При впливі радіації на людину необхідно виконувати дозиметричний контроль для виміру й обліку доз опромінення. Це необхідно для захисту людини, а саме для здійснення радіаційного захисту й первинної діагностики. Для визначення дози використовують дозиметри. Розрізняють груповий й індивідуальний дозиметричний контроль. Груповий контроль здійснюється в тому випадку, коли група людей перебуває в однакових умовах. При цьому на групу видається один дозиметр. Індивідуальний контроль здійснюється в тому випадку, коли людина перебуває в умовах, що відрізняються від умов інших людей. У цьому випадку дозиметр видається індивідуально, наприклад, особистому складу розвідувальних ланок, ліквідаторам наслідків аварій і т.д.

За результатами проведеної розвідки та дозиметричного контролю складається документація:

• відомість видачі дозиметрів й обліку показань;

• журнал контролю опромінення;

• картка обліку доз опромінення;

• журнал відбору й здачі проб (лише в службах і штабах ЦЗН);

• повідомлення про проведену розвідку, працездатність і зараженість людей, техніки й ін.

6. Контрольні запитання та завдання

1. Опишіть ступені й ознаки променевої хвороби людини.

2. Які існують норми доз опромінення? Чим пояснюється розходження між ними?

3. На яких явищах заснований прогноз радіаційної обстановки при аваріях на АЕС та ядерних вибухах?

4. Як оцінюється обстановка в НС? З якою метою вона виконується?

5. Які вихідні дані необхідні для прогнозування радіаційної обстановки при аваріях на АЕС?

6. Які існують види прогнозування обстановки в НС?