- •Міністерство освіти і науки україни
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а Таблиця а.1 – Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Додаток в
- •Таблиця в.9 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення м, рад.
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
За призначенням прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю діляться на індикатори, дозиметри й вимірники потужності дози.
Індикатори- найпростіші прилади радіаційної розвідки. З їхньою допомогою виявляються випромінювання, грубо оцінюються потужності дози, а також характер їхньої зміни (збільшення або зменшення). До цієї групи відносяться: ДП-63, ДП-64, а з побутових – ЦИМ-01, ЦИМ-03 та інші.
Дозиметри – призначені для визначення сумарної дози опромінення, що одержує особовий склад формувань. До них відносяться: ДК-02, ДП-22У, ДП-24, ИД-1, ИД-11, ИД-02 та інші.
Вимірники потужності дози(рентгенметри, радіометри) призначені для:
вимірювання рівня радіації на місцевості;
вимірювання ступеня зараження шкірних покривів людей, тварин, одягу, техніки, устаткування й інших об'єктів за гамма-випромінюваням;
виявлення наведеної активності;
виявлення бета-випромінювання;
виявлення зараження брезентових тентів, стін й інших перегородок.
До цих приладів відносяться: ДП-5А(Б;В), ИДД-1, ИМД-1С, ДП-100, ККТ-2, СРП 68-01, ПМР-1, РУП-1, ГБР-3, «Кактус» та інші, а з побутових – «Прип'ять», «Белла», «Сосна» та ін.
Рівень радіаціїна місцевості є потужністю дози гамма-випромінювання, вимірювану на висоті 0,7–1 м від поверхні землі.
Для виміру ступеня зараження об'єктів (предметів) за гамма-випромінюваням вимірюють потужність в безпосередній близькості від поверхні об'єкта (на відстані 1,5–2 см), а також гамма-фон (на відстані 15–20 м). Далі від першого значення віднімають друге. Результат характеризує ступінь радіоактивного зараження об'єкта.
Для виявлення наведеної активності техніки (транспортних засобів), на яку вплинуло нейтронне випромінювання, роблять два виміри потужності дози гамма-випромінювання - зовні й усередині неї. Якщо результати виміру близькі між собою, це означає, що техніка має наведену активність.
Для виявлення бета-випромінювання за допомогою приладу ДП-5А(Б;В) необхідно виміряти потужність дози випромінювання двічі: перший раз у положенні вимірювального зонда «Б» (проходять бета- і гамма-промені), другий раз у положенні зонда «Г» (проходять тільки гамма-промені). Якщо показання приладу відрізняються, це свідчить про наявність бета-випромінювання.
Для виявлення сторони зараження перегородок роблять два виміри в положенні зонда «Б». Поверхня заражена з тієї сторони, з якої показання приладу помітно вищі.
3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
Існують лабораторні й експресні методи виявлення й виміру речовин у навколишньому середовищі. При експресних методах аналіз виконується безпосередньо на місцевості. Там же одержують результат. При лабораторних аналізах контрольні проби повітря, води й зараженого ґрунту доставляють у лабораторію.
При лабораторному аналізі застосовують оптичні, фотокольорометричниий, кондуктометричниий, кулонометричниий і хроматографічний методи.
Оптичніметоди засновані на зміні спектра й зсуві інтерференційної картини світла, що проходить через газ.
Фотокольорометричниийметод заснований на використанні розчинів, індикаторних стрічок або трубок з порошком, що змінюють свій колір при взаємодії з певними газовими компонентами.
В основу кондуктометричного методу покладено поглинання аналізованого компонента газової суміші відповідним розчином і вимір його електропровідності.
Кулонометричниийметод заснований на протіканні електрохімічної реакції між аналізованим газом й електролітом. У результаті цієї реакції на електродах з'являється електрорушійна сила, пропорційна концентрації газу.
При хромотографічному методі поділ газової суміші на складові компоненти відбувається під час руху її через колонку, яка заповнена адсорбентом. У зв'язку з різними фізичними властивостями газових компонентів суміші вони просуваються з різною швидкістю й адсорбуються на різній глибині стовпчика. За допомогою хроматографічного методу можна проводити якісний і кількісний аналіз різних домішок повітря із чутливістю до 10-9 …10-12 %.
При експресному визначенні токсичних речовин використовується в основному лінійно-калориметричний метод. У цьому випадку при проходженні повітря через індикаторні трубки, заповнені спеціальним порошком- поглиначем, відбувається зміна його кольору. Довжина кольорового шару пропорційна концентрації досліджуваної речовини.