11.6 Контрольні запитання та завдання

1. Яка небезпека може бути для людини при експлуатації лазерів?

2. Якими документами регламентуються правила безпечної експлуатації лазерів?

3. Від яких параметрів випромінювання лазера залежать біологічні ефекти дії на організм людини?

4. Від яких параметрів лазера залежить ГДР випромінювання?

5. Як визначається ГДР для первинних та вторинних біологічних ефектів?

6. Як класифікуються лазери за ступенем небезпеки?

7. Які прилади використовують при вимірюванні ГДР випромінювання лазерів?

8. З якою точністю необхідно вимірювати ГДР лазерного випромінювання?

12 Визначення температури запалювання горючих рідин

12.1 Мета роботи

Вивчити методику експериментального визначення температури запалювання горючих рідин приладом ПТВ-1. Навчитися оцінювати пожежну небезпеку виробництва.

12.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів

При підготовці до лабораторної роботи студент повинен ознайомитися з такими питаннями:

- класифікація речовин і матеріалів за горінням з ГОСТ 12.1.004-91;

- розподіл горюючих речовин за класами від температури запалювання;

- методи визначення температури запалювання;

- рекомендації СНиП 2.09.02-85 щодо оцінки пожежної небезпеки виробництва.

При виконанні роботи необхідно знати, що температуру спалаху горючих речовин враховують при класифікації виробництв, а також приміщень та установок за ступенем пожежної небезпеки відповідно до СНиП 2.09.02-85.

Відповідно з ГОСТ 12.1.004-91 і ПУЭ залежно від температури запалювання рідини розподіляються на легкозаймистні (ЛЗР) – з температурою запалювання пари не більше 61°С (у закритому тиглі) або 66°С (у відкритому тиглі), та горючі (ГР) – з температурою запалювання пари вище відповідно 61°С і 66°С. До ЛЗР відносяться, наприклад, ацетон, бензин, спирт метиловий та інші, до ГР – мінеральні та рослинні масла, мазут, паливні рідини та ін.

Визначення температури запалювання можна проводити розрахунковим і експериментальним шляхом.

Дослідним методом температуру спалаху визначають за допомогою приладів закритого та відкритого типів. При роботі з приладами відкритого типу температуру запалювання рідини одержують дещо вищу ніж на приладах закритого типу. Це пов’язано з тим, що у приладах закритого типу випаровування продукту відбувається у посудині і тиснення пари, необхідне для створення запалювальної суміші з повітрям забезпечується значно раніше, ніж у приладах відкритого типу, у яких утворювані пари вільно дифундують.

У цій роботі температуру запалювання визначають за допомогою приладу закритого типу ПТВ-1.

У разі самостійної роботи у процесі підготовки до лабораторної роботи рекомендується література [1, 2, 4, 5].

12.3 Опис лабораторної установки

Прилад ПТВ-1 складається з блоку постачання та блоку запалювання, вмонтованих до одного корпусу. На передній панелі розташовані:

- тумблер вмикання постачання „СЕТЬ”;

- тумблер додаткового нагріву „ДОП. НАГРЕВ”;

- тумблер діапазонів вимірювання температур;

- перемикач регулювання швидкості зростання температури;

- вимірювальний двошкаловий прилад – термометр.

Блок запалювання являє собою циліндр, у якому розташовані нагрівальні тиглі, датчики та резистори мостової схеми живлення випромінювального приладу. У верхній частині блоку під знімною кришкою із зоровим складом розташовані тигель та запалювач. Нагрів проби здійснюється електричним нагрівачем.