- •1 Дослідження небезпеки електричних мереж трифазного струму з ізольованою нейтраллю
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів.
- •1.3 Опис лабораторної установки
- •1.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •1.6 Контрольні запитання і завдання
- •2 Дослідження небезпеки електричних мереж трифазного струму з глухозаземленою нейтраллю
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •2.3 Опис лабораторної установки
- •2.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •2.6 Контрольні запитання
- •3 Дослідження небезпеки замикання струмоведучих провідників на землю
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •3.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •3.6 Контрольні питання та завдання
- •4 Дослідження опору тіла людини електричному струму
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки по її виконанню
- •4.6 Контрольні питання та завдання
- •5 Дослідження стану захисного заземлення засобом амперметра-вольтметра та засобів контролю ізоляції
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •5.6 Контрольні запитання та завдання
- •6 Дослідження природного та штучного освітлення
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •6.3 Опис лабораторної установки
- •6.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки щодо її виконання
- •6.6 Контрольні запитання та завдання
- •7 Дослідження запилення повітря та загазованності у робочих зонах виробничих приміщень
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •7.3 Опис лабораторної установки
- •7.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •7.6 Контрольні запитання та завдання
- •8 Дослідження повітряного середовища виробничих приміщень
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •8.3 Опис лабораторної установки
- •8.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки до неї
- •8.6 Контрольні питання і завдання
- •9 Дослідження рівнів шумів у виробничому приміщенні, звукоізолюючих та звукопоглинаючих засобів захисту
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •9.3 Опис лабораторної установки
- •9.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •9.6 Контрольні запитання та завдання
- •10 Дослідження методів і засобів захисту людини від електромагнітного випромінювання
- •10.1 Мета роботи
- •10.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •10.3 Опис лабораторної установки
- •10.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •10.5 Контрольні запитання та завдання
- •11 Дослідження рівня лазерного випромінювання та захист людини під час роботи з лазером
- •11.1 Мета роботи
- •11.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •11.3 Опис лабораторної установки
- •11.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •11.6 Контрольні запитання та завдання
- •12 Визначення температури запалювання горючих рідин
- •12.1 Мета роботи
- •12.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •12.3 Опис лабораторної установки
- •12.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки до її виконання
- •12.6 Контрольні запитання та завдання
7.3 Опис лабораторної установки
Робота проводиться за допомогою установки (рис.7.1)
1 – пилева камера; 2 – приладний відсік; 3 – бункер-дозатор; 4 – вікно; 5 – отвір для взяття проби; 6 – електроаспіратор; 7 – патрон
Рис. 7.1 - Схема установки
Установка складається із пилової камери 1, яка служить ємністю для імітації виробничого приміщення із запиленим повітрям та приладного відсіку 2, який примикає до неї. На внутрішній стінці пилевої камери знаходиться швидкоз'ємний бункер-дозатор із пилом 3. При повороті ручки дозатора одним клацанням у бункер вводиться порція пилу. Зважений стан пилу досягається за допомогою вентилятора. Крізь вікно 4 візуально можна визначити присутність пилу у камері. На передній стінці камери є отвір 5 для взяття проби повітря. У неробочому стані вікно зачинене пробкою. У приладному відсіку знаходиться електроаспіратор типу АК-1 для взяття проби повітря. Для взяття проби повітря та визначення концентрації запилення служить спеціальний патрон 7 із паперовим фільтром АФА-18. У неробочому стані патрон встановлюється у верхній частині приладного відсіку, у разі взяття проби в отворі камери. Для зважування фільтра використовуються терези моделі ВЛА-200г-М. Тривалість протягування повітря крізь фільтр визначають за електронним секундоміром.
7.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
Для визначення кількості пилу ваговим методом повітря протягують крізь фільтр, на якому осідає пил. Різниця результатів виміру до та після протягування повітря являє кількість пилу у протягнутому об'ємі.
Перерахунок на одиницю об'єму дає концентрацію пилу у мг/м3.
Виміри проводяться у такому порядку:
1. Зважити фільтр АФА на аналітичних терезах, для чого потрібно:
2. Відокремити фільтр від фільтротримача.
3. За допомогою пінцета покласти фільтр, складений учетверо, у центр шальки аналітичних терезів при зачаєному аретирі.
4. Плавним обертанням ручки аретира звільнити коромисло терезів та зважити фільтр.
УВАГА! Зважене тіло та різноваги слід поміщати та знімати з шальок терезів тільки при зачиненому аретирі. Відчинення та зачинення аретира проводити обережним плавним обертанням рукоятки, причому зачиняти аретир слід у той момент, коли стрілка терезів не проходить повз середнього поділку шкали.
5. Засипати на важку пилу у бункер-дозатор 3 та за допомогою гайки встановити зазор, який забезпечує подачу пилу у потрібній кількості, включити вентилятор, повернути ручку бункера-дозатора 3 за годинниковою стрілкою на декілька клацань до утворення в камері запилення повітря (спостереження ведеться через вікно 4).
6. Встановити фільтр у патрон, увімкнути аспіратор, обрати потрібну швидкість відсмоктування повітря (відрахунок швидкості проходження повітря слід брати за верхнім кружком поплавця на шкалі ротаметра), після вибору швидкості відсмоктування повітря аспіратор вимкнути.
7. Патрон, заряджений фільтром, ввести до пилезаборного отвору 5 пилевої камери.
8. Увімкнути одночасно аспіратор та секундомір, провести відбір проби пилу до появи видимого осадку пилу на фільтрі.
9. Зафіксувати секундоміром тривалість відбору проби пилу.
10. Витягти фільтр АФА з патрона та склавши фільтр пополам пилевим шаром всередину зважити його на аналітичних терезах.
11. За даними досліду та результатами зваження підрахувати концентрацію пилу за формулою
, |
(7.1) |
де – масова концентрація пилу, мг/м3
–маса фільтра після відбору проби, мГ;
–маса фільтра до відбору проби, мГ;
–об'єм повітря, просмоктуваного крізь фільтр, м3 розраховується за формулою
, |
(7.2) |
де – тривалість відбору проби, хв.;
–об'ємна швидкість просмоктування повітря крізь фільтр, л/хв.
Одержані дані занести у таблицю (зразок – табл. 7.2).
Таблиця 7.2 – Результати виміру концентрації пилу
Вид пилу |
Об'єм на швидкість повітря, л/хв |
Тривалість відбору проби, хв |
Об'єм повітря просмок- туваного крізь фільтр, м3 |
Маса фільтра, мг |
Концентра-ція пилу у повітрі, мг/м3 |
ГДК | |
до відбору проби |
після відбору проби | ||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Для гігієнічної оцінки запилення повітря на робочому місці визначити його гранично допустиму концентрацію за ГОСТ 12.1.005-88 та клас небезпеки. Порівняти концентрацію пилу повітря із гранично допустимою величиною та зробити висновки.
7.5 Зміст звіту
Звіт повинен містити:
- мету роботи;
- перелік обладнання та приладів;
- таблицю 7.2 з результатами вимірів та розрахунків;
- висновки.