Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДА-ПО-ЛАБАМ_Охорона труда в отрасли.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
13.04.2015
Размер:
390.14 Кб
Скачать

Додаток б санітарно-гігієнічні вимоги при експлуатації та обслуговуванні радіоелектроної та обчислювальної техніки

1.Улаштування робочих місць має забезпечувати належні умови освітлення приміщення і робочого місця, оптимальні параметри мікроклімату, належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця, а також враховувати наявність шуму і вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітне випромінювання, ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, електростатичне поле між екраном і оператором, наявність пилюки, озону, оксидів азоту та аероіонізації.

2. Умови праці осіб, що працюють з ЕОМ, мають відповідати 1-му або 2-му класу відповідно до “Гигиенической классификации труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса” № 4137-86, затвердженої МЗ СРСР 12.08.86.

3. Помешкання повинні мати природне і штучне освітлення у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення».

4. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, оріінтовані, як правило, на північ або північно-схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО робляться у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006.

У разі виробничої необхідності дозволяється експлуатувати обладнання у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна повинні мати регулюючі пристосування для відчинення, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки та ін.

5. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ та радіоелектроною апаратурою, необхідно обладнувати системою загального рівномірного освітлення.

Як джерело світла при штучному освітленні слід застосовувати, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При улаштуванні відбиваючого освітлення у виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях можуть застосовуватися металгалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Коефіцієнт запасу у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006 для освітлювальної установки загального освітлення варто приймати рівним 1,4.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів має бути в межах 300-500 лк, а при монтажних роботах може сягати 650 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не має бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж до 300 лк.

6. У приміщеннях рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”, СН 3223-85 “Санитарные нормы допустимых уровней шума на робочих местах” та ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють із відеотерміналами і ЕОМ, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ”, затверджених Міністерством охорони здоров'я України 10.12.98.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях і на робочих місцях застосовуються шумопоглинаючі засоби, вибір яких обумовлюється спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

7. Рівні вібрації під час виконання робіт у виробничих приміщеннях не мають перевищувати припустимих значень, що визначені в СН 3044-84 “Санитарные нормы вибрации робочих мест” і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

8. Приміщення з ЕОМ необхідно обладнувати системами опалення, кондиціонування повітря або притоково-витяжноі вентиляції у відповідності зі СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”.

9. Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, кількість шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 (1991) “ССБТ. Общие санитарно-гигиеничные требования к воздуху робочей зоны”.

10. Рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006-84 (1999) “ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля”, СН № 3206-85 “Гранично припустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц” і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

11. Рівні інфрачервоного випромінювання не мають перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 (1991) і СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, що опромінюється, і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

12. Рівні ультрафіолетового випромінювання не мають перевищувати припустимих відповідно до СН № 4557-88 “Санитарные нормы ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.

13. Гранично припустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не мають перевищувати рівнів, наведених у ГОСТ 12.1.045 “ССБТ. Электростатичные поля. Допустимые нормы на робочих местах и требования к проведению контроля”, СН № 1757-77 “Санитарно-гигиеничные нормы допустимого напряжения электростатического поля” і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

14. Вимоги щодо припустимих значень електромагнітного неіонізуючого випромінювання відеотерміналів:

а) напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навколо відеотерміналу по електричній складовій не має перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 25 В/м;

у діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 2,5 В/м;

б) щільність магнітного потоку не має перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 250 нТл;

у діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 25 нТл:

в) поверхневий електростатичний потенціал не має перевищувати 500 В,

г) потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не має перевищувати 100 мкР/ч.

15. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 (1991) кількість озону у повітрі робочої зони не повинна перевищувати 0,1 мг/м3; кількість оксидів азоту - 5 мг/м3; кількість пилюки - 4 мг/м3. Кількість свинцю у повітрі робочої зони не має перевищувати 0,01 мг/м3, вуглеводню – 300 мг/м3, ацетону – 200 мг/м3, ефіру – 300 мг/м3, сірчаної кислоти – 1 мг/м3.

16. Під час використання одним працівником декількох відеотерміналів або персональних ЕОМ санітарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача мають відповідати вищевказаним вимогам.