1.3.4. Вартісна оцінка аналога й розробки

Економічна оцінка прийнятих інженерних розв'язків у ході розробки здебільшого являє собою визначення ціни споживання. У загальному випадку ціна споживання (інтегральний вартісний показник) залежить від одноразових капітальних витрат, витрат на експлуатацію, розміру наносимого збитку й супутніх позитивних результатів застосування розробки (у тому числі й від використання нових можливостей), причому якщо мається на увазі тривалий строк експлуатації, те повинні бути зроблені динамічні оцінки із застосуванням дисконтирования:

Ic = K + З_Е +УΣ − Рс , (1)

де Iс - інтегральний вартісної показник (ціна споживання), гривн.;

К - капітальні одноразові витрати (на придбання, транспортування, монтаж, а також супутні витрати), гривн;

З_Е - витрати на експлуатацію за весь час роботи виробу, гривн.

УΣ - повна сума збитку від відмов, гривн.;

Р_С - супутні позитивні результати застосування нового виробу, гривн.

Дисконтирование - приведення економічних показників різних років до порівнянного в часі виду за допомогою коефіцієнта (норми) дисконтирования, заснованого на формулі складних ідсотків

( 2 )

где ЧПВ – чиста поточна вартість,гривн.;

А – величина майбутніх надходжень або величина економічних показників через m один по одному років, гривн.

m – період дисконтирования, у цілих числах;

Е – норма дисконту, у безрозмірних одиницях.

З урахуванням сучасних темпів розвитку науково-технічного прогресу встановлення терміну корисного використання понад 5 років стає безглуздим (m≤5). У якості норми дисконту (Е) найчастіше застосовують рівень інфляції, який у цей час складає 10 - 25 % у рік. Однак слід визнати, що обчислення інтегрального вартісного показника (ціни споживання) навіть при наявності всієї необхідної управлінської й маркетингової інформації, а саме: розрахунки повної собівартості, продажної ціни, витрат на транспортування, монтаж і експлуатацію й т.п., визначення розміру збитків і супутніх позитивних результатів, може бути виконаний з досить великою погрішністю, дозволяючи визначити лише порядок цих складових. Причинами цього, зокрема , можуть бути неоднозначність або принципова невизначеність відносно: - конкретних постачальників ресурсів;

- конкретних технологій і застосовуваного обладнання;

- організаційно-правової форми підприємства й застосовуваної системи оподатковування; - стратегії підприємства;

- цінової політики підприємства й ін.;

- цін на сировину, матеріали й комплектуючі вироби;

- розміру амортизаційних відрахувань;

- застосовуваної системи оплати праці працівників;

- норм і нормативів в області організації праці й заробітної плати; - витрат на ремонт і обслуговування обладнання;

- витрат, пов'язаних з управлінням підприємства;

- витрат споживача на експлуатацію;

- ступені задоволення потреб і ін.

У зв'язку із цим, у п. 4 розділу ТЕО кваліфікаційної роботи розумно вести мову лише про вартісну оцінку прийнятих інженерних розв'язків, яку слід провести як відносно розробки, так і відносно аналога. При цьому оцінка розміру збитків УΣ і супутніх позитивних результатів PC не входить у передбачуваний обсяг роботи студента в розділі ТЕО. Це пов'язане із принциповою невизначеністю й непередбачуваністю майбутніх подій і можливостей, складністю застосовуваних методик, більшим обсягом вихідних емпіричних даних, неточністю й невірогідністю використовуваних експертних оцінок. Таким чином, вартісна оцінка аналога й розробки зводиться до оцінки необхідних капітальних одноразових витрат і витрат на експлуатацію. Тому вираження (1) можна спростити:

I_C = К + З_Е . (3)

В одноразові капітальні витрати кінцевого споживача К входять сумою наступні складові:

К = Цо + З_Пер + З_Монт + З_Пл + З_ЗЧ + З_Реорг. (4)

где Цо - ціна аналога або розробки, гривн.;

З_Пер - вартість перевезення до місця експлуатації, гривн.;

З_Монт - вартість монтажу на місці експлуатації, гривн.;

З_Пл - вартість займаної площі, гривн.;

З_ЗЧ - вартість запасу змінюваних частин, гривн.;

ЗРеорг - витрати на реорганізацію робочих місць, гривн.

Кількісна оцінка одноразових витрат на перевезення, монтаж та ін. визначається у відсотках до покупної ціни студентом самостійно виходячи з технічних особливостей аналога й розробки, і враховуються в тих випадках, коли вони істотні (5 - 10 %).

Ціна (для аналога) може бути взята з відповідного джерела, при цьому необхідно вказати джерело. А якщо ні, то слід виконати її оцінку:

Цо = А_С + П_ОП, (5)

де Цо – ціна одиниці продукції;

А_С – витрати (собівартість) на одиницю продукції, гривн.;

П_ОП– прибуток на одиницю продукції, гривн.;

Собівартість одиниці продукції АС може бути обчислено за допомогою одного з існуючих в економічному аналізі методів, у тому числі викладених в Зокрема оцінити собівартість одиниці аналога й розробки можна за допомогою наступних методів:

1) бальний метод;

2) метод питомих витрат;

3) метод питомих ваг;

4) метод середньої вартості функціональних елементів;

5) метод регресійного аналізу;

6) метод нормативної калькуляції;

7) метод розрахунків собівартості з урахуванням виходу придатних виробів. Кожний з методів має ті або іншими гідностями й недоліками, показаннями й обмеженнями до застосування. Залежно від здійснюваної розробки студенту слід самостійно вибрати найбільш підходящий для оцінки собівартості розробки й аналога метод.

Як приклад приведемо найбільш уживаний з існуючих методів - метод нормативної калькуляції. Цей метод передбачає при виготовленні товару підсумовування всіх статей витрат, таких як: витрати на сировину, матеріали, що комплектують, напівфабрикати, витрати на заробітну плату виробничих робітників, витрати на зміст і експлуатацію встаткування, цехові витрати, обще заводські витрати, а також транспортно заготівельні витрати, розмір додаткової заробітної плати, соціальні відрахування з фонду оплати праці. Використання цього методу вимагає прив'язки здійснюваної розробки до конкретного підприємства й до конкретної технології й наявності всієї управлінської й маркетингової інформації, пов'язаної з діяльністю підприємства. Витрати на сировину, матеріали, що комплектують, напівфабрикати, з яких полягають аналог і розробка, витрати на заробітну плату й ін. розраховуються на основі специфікацій комплекту конструкторської документації, прайс-листів, штатного розкладу, застосовуваних тарифів, норм, нормативів і т.п.

Транспортно-заготівельні витрати, витрати на зміст і експлуатацію встаткування, розмір додаткової заробітної плати, цехові витрати, загальнозаводські витрати та інше визначаються у відсотковому відношенні до вартості, що здобуваються матеріальних цінностей або до розміру основної заробітної плати на підставі статистичної інформації про діяльність підприємства за попередні роки. У загальному випадку вони залежать від наступних обставин:

- технічного рівня розробки й складності застосовуваних технологій; - доступності ресурсів, у тому числі й кваліфікованих фахівців;

- менеджменту і його структури на підприємстві - виготовлювачі;

- можливої поточної стратегії підприємства виготовлювача;

- можливої поточної маркетингової політики підприємства-ізготовлювача й ін.

Результати калькуляції при використанні методу нормативної калькуляції заносяться у відповідні таблиці (табл. 3.2, 3.3, 3.4), а потім у підсумкову таблицю калькуляції повної собівартості (табл. 3.5).

Таблица 3.2- Витрати на сировину й матеріали

Матеріал	Одиниця виміру	Ціна за одиницю, грн.	Витрата на виріб	Вартість, грн.
	кг
	м
	м3
Хімічні реактиви
Транспортно-заготівельні витрати ( %)
Разом

Таблица 3.3 - Витрати на покупні вироби

Найменування	Кількість, шт.	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
Транспортно-заготівельні витрати ( %)
Разом

Таблица 3.4 - Расчет основной заработной платы производственных рабочих.

Вид робіт.	Трудомісткість, година.	Середня годинна тарифнаставка, грн.	Сума, грн.
Продовження таблиці 3.4
Разом основна зарплата

Таблица 3.5 - Калькуляція повної собівартості пристрою

Найменування статті калькуляції	Сума, грн.
1. Сировина і матеріали
2. Покупні комплектуючі вироби
Разом
3. Основна заробітна плата
4. Додаткова заробітна плата, ( %)
5. Соціальні відрахування , ( %)
6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання ( %)
7. Цехові витрати, ( %)
8. Загальнозаводські витрати, ( %)
Виробнича собівартість
8. Позавиробничі витрати, ( %)
Повна собівартість

Цена. Ціна одиниці продукції залежить не тільки від отриманої в ході розрахунків і оцінок собівартості, але й від продукції, що закладається в одиницю, прибутку. Прибуток на одиницю продукції Про встановлюється підприємством самостійно залежно від реалізованої стратегії й прийнятої їм цінової політики. Зокрема О завданнями ціноутворення на підприємстві - виготовлювачі можуть бути:

- забезпечення виживаності підприємства;

- максимізація поточного прибутку;

- забезпечення цільового прибутку;

- забезпечення середньої прибутковості по галузі;

- лідерство по якості;

- інші.

Розмір прибутку прийнято відносити до повної собівартості, тим самим, отримуючи відносну прибутковість - рентабельність продукції. Величина рентабельності продукції залежно від стратегії й цінової політики підприємства, галузі, рівня технологій, особливостей і призначення розробки, ситуації на ринку, політичної й соціальної обстановки та ін. може варіюватися в межах від 0 % до 300 % і більше. У табл. 3.6 приведені розміри норм прибутку для підприємств електронної галузі залежно від реалізованої стратегії. Слід пам'ятати, що кінцева ціна встановлюється з урахуванням ступеня задоволення потреб і купівельних очікувань кінцевих споживачів.

Таблиця 3.6 - Розміри рентабельності продукції для підприємств електронної галузі залежно від реалізованої стратегії

Стратегія підприємства.	Норма прибутку, %
Виживання	0 - 6
Завоювання долі ринку	6 - 12
Ціновий лідер	10 - 25
Лідер по якості	25 - 100
Зняття "вершків	50 - 300

За допомогою табл. 3.7 установлюють можливу ринкову ціну розробки. При цьому слід звернути увагу, що розмір податку на додану вартість (ПДВ) визначається в залежності:

- від прийнятої підприємством - виготовлювачем системи оподатковування,

- найменування товару, що виготовляється (, що звільняється від ПДВ, що має іншу ставку податку) ,

- розміру вже сплаченого ПДВ по придбаних матеріалах і комплектуючим.

Таблиця 3.7- Визначення ціни продукції

Найменування статті калькуляції	Сума, грн.
Повна собівартість
Прибуток, що закладається ( %)
Разом, продажна ціна без ПДВ
ПДВ, за винятком сплаченого ПДВ по придбаним матеріалам і комплектуючим у табл. 3.2.-3.3. ( %)
Разом, продажна ціна із ПДВ

Не повинне заганяти в студента глухий кут та обставина, що ціна нових розробок вище їх аналогів. Це - звичайне явище й викликане воно: - більш високими витратами, пов'язаними з розробкою й застосуванням нових технологій, - навчанням висококваліфікованого персоналу,

- необхідністю закупівлі й застосування сучасних електронно-обчислювальних засобів і встаткування,

- використанням новітніх дорогих матеріалів і речовин,

- перебудовою структури й бізнес-процесів на підприємстві й ін. Більш висока ціна розробки в порівнянні з аналогом може легко компенсуватися з позицій кінцевого споживача за рахунок кращих технічних і ергономічних показників, а також використання нових можливостей. Під експлуатаційними витратами кінцевого споживача звичайно розуміють: - заробітну плату обслуговуючого персоналу;

- вартість споживаної електроенергії й іншої енергії;

- витрати на профілактичні (планові) і позапланові ремонти;

- витрати, пов'язані зі змістом будинків, приміщень;

- накладні витрати;

- інші витрати.

З_Е = Зз / п + З_Енер + З_Рем + З_Содерж + З_Накл + З_Проч (6)

Залежно від виконуваної розробки деякі з перерахованих витрат можуть отсутствовать, а інші - мати дуже приблизну оцінку. Проте, при здійсненні оцінок експлуатаційних витрат студентові слід керуватися: - строком експлуатації;

- особливостями експлуатації;

- технічними вимогами до експлуатації;

- вимогами до кваліфікації обслуговуючого персоналу;

- параметрами надійності аналога й розробки;

- інше.

Експлуатаційні витрати визначаються студентом самостійно з застосуванням методу експертних оцінок з розрахунку місяця, року або всього строку експлуатації розробки, який доцільно встановлювати не більш 5 років. Результати обчислення інтегрального вартісного показника (ціни споживання) аналога й розробки заносяться в табл. 3.8.

Таблиця 3.8 - Обчислення інтегрального вартісного показника

Найменування статті калькуляції	Аналог. Сума, грн.	Розробка. Сума, грн
Повна собівартість АС
Продажна (покупна) ціна Цо
Разом, одноразові капітальні витрати К
Разом, витрати на експлуатацію за весь час роботи виробу ЗЕ
Разом, інтегральний вартісний показник (ціна споживання) IВ