- •1 Тема лабораторной роботи. Маркетинговий підхід як метод економічного обгрунтування інженених розробок.
- •1.1 Сутність маркетингового підходу
- •1.2 Прийняті умовності і допущення, мета завдання та структура лабораторної роботи.
- •1.3.Пояснення до змісту лабораторної роботи
- •1.3.2 Обґрунтування вибору аналога для порівняння
- •1.3.3 Обгрунтування вибору критеріїв для порівняння
- •1.3.4. Вартісна оцінка аналога й розробки
- •1.3.5 Розрахунки порівняльної техніко-економічної ефективності розробки.
- •2 Методичне забезпечення та рекомендована література
- •2.1 Основна література
- •2.2 Додаткова література
- •3 Методичне забезпечення.
- •Електронне навчальне видання
1.3.Пояснення до змісту лабораторної роботи
При виконанні роботи слід пам'ятати, що суть маркетингового підходу полягає в багатосторонній оцінкою корисності та необхідності впровадження розробки (комерційної реалізації) сьогодні з точки зору кінцевого споживача. Тому студенту слід зайняти об'єктивну позицію і спробувати критично оцінити пропоновану їм розробку.
1.3.1. Обґрунтування необхідності та актуальності розробки. В п. 1. слід привести короткий опис розробки, розкрити її призначення (виконувана функція), визначити ймовірного споживача, виявити удовлетворяемую потреба і дати її можливу кількісну оцінку. Акцент розділу необхідно змістити щодо обґрунтування необхідності та актуальності пропонованої розробки з точки зору споживача, яке за своєю суттю полягає у відповіді на наступні питання. Необхідність: 1) навіщо (для чого) це треба?
2) чому без цього не можна обійтися сьогодні?
Актуальність:
3 ) чому це необхідно впроваджувати саме зараз?
Тут же може бути дана оцінка необхідних обсягів виробництва та типу виробництва .
1.3.2 Обґрунтування вибору аналога для порівняння
Істотну складність являє собою вибір бази для порівняння ( аналога ) . Досить часто студент схильний вважати , що його розробці не існує аналогів . Проте в переважній більшості випадків аналог (товар - конкурент ) - є завжди! Аналог - пристрій , програмне забезпечення , система , алгоритм , методика і т.п. , тобто те , що має подібне з пропонованою розробкою призначення , що виконує однакову функцію (товар - конкурент ) і може бути взято в якості бази для порівняння з розробкою.
У зв'язку з цим , завданням п. 2 має стати саме обгрунтування вибору того чи іншого аналога (товару - конкурента ) для порівняння з розробкою. Реалізація даного завдання полягає в розгорнутому і обгрунтованому відповіді на питання: чому для порівняння з розробкою вибирається саме цей пристрій , програмне забезпечення , система , алгоритм , методика і т.п.? Наочність і вага обгрунтуванню можуть додати схеми , таблиці та авторитетні всілякі коментарі. Ключовими тезами при відповіді на дане питання можуть стати: 1 ) подібна виконувана функція (призначення ) розробки та аналога ;
2 ) подібні ( близькі) технічні параметри розробки і аналога ;
3 ) подібні ( близькі) технічні умови на розробку та аналог .
1.3.3 Обгрунтування вибору критеріїв для порівняння
При зіставленні аналога і розробки важливим є вибір критеріїв для їх порівняння , які , з одного боку , повинні бути інформативними , тобто характеризувати предмети зіставлення , з іншого боку , повинні мати кількісну оцінку, і , з третього боку , повинні бути некорельованих (незалежні) . Крім того , вибір критеріїв повинен здійснюватися студентом самостійно з позиції корисності і затребуваності їх для споживача. Тому в п. 3 слід приділити увагу не тільки вибору критеріїв для порівняння , а й обгрунтуванню цього вибору . Критерії для порівняння можна класифікувати :
- Кількісні параметри;
- Якісні параметри, що мають кількісну оцінку ;
- Нові можливості .
У табл. 3.1 наведено можливий перелік критеріїв для порівняння, який не є вичерпним і може бути істотно змінений або доповнений. У кожному конкретному випадку слід дуже ретельно підходити до вибору критеріїв для порівняння і до обґрунтування цього вибору , так як саме вони ляжуть в основу економічної оцінки доцільності впровадження пропонованої розробки ( комерційної реалізації ) , і саме вони дадуть підсумкові значення ключових параметрів для прийняття управлінського рішення . Кількість критеріїв має бути не більше 5 , але це мають бути найбільш важливі і суттєві з позицій споживача . Застосування більшої кількості критеріїв призводить до « змазування » відмінних особливостей розробки і усреднению ключових параметрів. При виборі критеріїв перевагу слід віддавати кількісними параметрами аналога і розробки , тому що в переважній більшості саме вони характеризують товар і визначають набір його споживчих властивостей. У разі якщо неможливо вибрати необхідну кількість значущих кількісних параметрів , або якісні параметри безпосередньо є важливими споживчими властивостями , в ході оцінок використовують якісні параметри , наведені до кількісної оцінки . Кількісні значення якісних параметрів встановлюються експертним шляхом , із застосуванням методу експертних оцінок. Нові можливості слід виділяти додатково як безперечних переваг розробки.
Кількісні параметри - конкретні технічні параметри аналога й розробки із вказівкою розмірності. Усі обрані параметри повинні бути обґрунтовані з позиції корисності й затребуваності їх для споживача. Якщо обрані для порівняння кількісні параметри не задані технічним завданням, то необхідно вказати посилання на розрахунки відповідного параметра у кваліфікаційній роботі й використовувану методику. А якщо ні, то використання такого кількісного параметра неприпустимо.
Результати зіставлення заносяться в таблицю. Якісні параметри - якісні характеристики аналога й розробки, виражені в балах по шкалі з 10 балів, значення яких установлюються експертним шляхом із застосуванням методу експертних оцінок.
Результати зіставлення заносяться в таблицю. Якісні параметри - якісні характеристики аналога й розробки, виражені в балах по шкалі з 10 балів, значення яких установлюються експертним шляхом із застосуванням методу експертних оцінок.
Значення встановлених якісних параметрів повинні бути обґрунтовані з позиції корисності й затребуваності їх для споживача.
Таблиця 3.1 - Можливий перелік критеріїв для порівняння
Кількісні параметри |
Якісні параметри |
Нові можливості |
1. Швидкодія 2. Точність 3. Дальність дії 4. Надійність 5. Габарити 6. Кількість каналів 7. Маса |
1. Зручність користування 2. Інформативність 3. Оперативність одержання результату. 4.Наочність |
1. Автоматизація 2. Комп'ютеризація 3. Інтегральний підхід у роботі системи 4.Використання сучасних електронних засобів і засобів комунікації |
Значення встановлених якісних параметрів повинні бути обґрунтовані з позиції корисності й затребуваності їх для споживача. Результати зіставлення заносяться в таблицю. Нові можливості - принципово нові корисні здатності, властивості, результати, які з'являються в процесі функціонування розробки. Вони є безперечними перевагами розробки й у порівнянні безпосередньо не беруть участь, тому що немає (і не може бути) методики для відповідної кількісної оцінки, що здобувається кожним споживачем корисності від використання нових можливостей і обліку її в інтегральному техніко-економічному показнику. Нові можливості повинні бути сформульовані так, щоб створювалася чітка і ясна вистава про те, які конкретні корисні здатності, властивості, результати здобуває кінцевий споживач. Розпливчасті описи не допускаються. Перелік нових можливостей заноситься в таблицю.