- •Передмова
- •Загальні методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Перелік тем шкільного курсу математики для виконання індивідуальних завдань за програмою “Математика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 12 класи”.
- •Перелік підручників, затверджених або рекомендованих Міністерством освіти і науки України
- •Індивідуальне завдання № 1
- •1. Проектування цілей навчання теми
- •2. Проектування вивчення теоретичного матеріалу
- •Теорема Фалеса
- •3. Розробка методики формування понять
- •Підготовчий етап
- •4. Розробка методики вивчення теореми
- •Підготовчий етап
- •5. Проектування контрольної роботи
- •6. Проектування самостійної роботи учнів
- •7. Розробка план-конспекту уроку
- •8. Планування позакласної роботи з математики
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •9. Складання огляду літератури з теми
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •Індивідуальне завдання № 2
- •1. Проектування тематичної атестації
- •Специфікація тесту
- •Приклад 3.
- •Теоретична контрольна робота з теми “Вектори і координати”
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •2. Проведення аналізу контрольної роботи
- •Головні завдання аналізу:
- •3. Формування в учнів умінь розв’язувати задачі
- •Хоча задач на використання цих властивостей лише дві (ще № 17), однак, беручи до уваги її важливість, її слід віднести до базових.
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •4. Проектування вступного уроку з теми
- •12. Автобус вміщує 50 осіб. Скільки щонайменше рейсів має зробити автобус, щоб відвезти 195 осіб?
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •5. Проектування заключного уроку з теми
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •6. Проектування проведення початку і кінця уроку
- •7. Реалізація прикладної спрямованості викладання теми
- •Контроль
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •8. Реалізація рівневої диференціації вивчення теми
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
- •9. Організація самостійної роботи при вивченні теми
- •Схема виконання відповідної частини індивідуального завдання
Хоча задач на використання цих властивостей лише дві (ще № 17), однак, беручи до уваги її важливість, її слід віднести до базових.
До базових слід віднести і задачу № 32.
Доведіть, що серед усіх паралелограмів з даними діагоналями найбільшу площу має ромб.
Вона (так саме, як і № 27) відображає такий прийом діяльності, як порівняння площ геометричних фігур.
Декілька задач у підручнику(№ 36, 33, 26, 39) передбачають доведення формул площ якихось геометричних фігур, або співвідношень, пов’язаних з площею. До базових можна віднести задачу № 36:
Виведіть такі формули для радіусівR описаного і r вписаного кіл
трикутника: R = |
abc |
, r = |
2S |
, де a, b, c – сторони трикутника, а S |
|
a + b + c |
|||
|
4S |
|
–його площа.
2)Відповідність системи базових задач вимогам до засвоєння учнями відповідної теми, до видів математичної діяльності, які мають бути сформованими в учнів у результаті вивчення теми(кількість – 5-7; складніші вміння повинні бути відображені у кількох задачах; задачі не повинні бути однотипними за методом розв’язання і за умовою, задачі мають враховувати попередню підготовку учнів і найближчу зону розвитку учнів).
Розглянемо сутність цього методу на прикладі теми“Площі многокутників”.
Врезультаті вивчення цієї теми учні повинні вміти: обчислювати, порівнювати, оцінювати площі многокутників та круга і його частин за допомогою: а) застосування формул; б) розбиття та добудови фігури; в) використання подібності фігур; г) використання властивостей площ; д) використання властивості адитивності площі. Оскільки не всі перелічені види діяльності відображені у системі задач підручника, що розглядається, до списку задач базового рівня доцільно додати ще такі задачі.
Нехай О – точка перетину медіан трикутникаABC. Довести, що площі трикутників АОВ, ВОС і АОС дорівнюють одна одній.
Нехай О – будь-яка точка, розташована усередині трикутника АВС,
А1 – точка перетину АО с ВС. Довести, що SAOC : SAOB = CA1: A1B.
Якщо ABCD – трапеція з основами АВ і DC, О – точка перетину діагоналей АС і BD, то площі трикутників AOD і ВОС дорівнюють одна одній.
2. Методика формування вмінь розв’язування базових задач.
Вона передбачає реалізацію таких складових.
|
Методика формування вмінь розв’язування задач |
№ |
Діяльність |
|
Підготовчий етап |
1.Актуалізація опорних знань, необхідних для розв’язання задачі
2.Вивчення змісту задачі: виділення умови задачі і вимог, аналіз умови, аналіз вимог.
83
3. |
Інтерпретація задачі (моделювання, встановлення її зв’язків з іншими. |
|
Основний етап |
4. |
Пошук методу розв’язання задачі на основі підготовчої роботи, роз- |
|
биття задачі на підзадачі, застосування аналітично-синтетичної робо- |
|
ти. |
5. |
Складання плану розв’язання задачі, формування орієнтовної основи. |
6. |
Реалізація плану розв’язання задачі. |
|
Заключний етап |
7. |
Перевірка розв’язання задачі. |
8. |
Пошук інших способів розв’язання та їх порівняння. |
9. |
Узагальнення і конкретизація. |
10. |
Застосування. |
Приклад 2. Розглянемо методику формування вмінь розв’язування однієї з базових задач, а саме останньої з наведених.
а) Актуалізація знань учнів, необхідних для розв’язання цієї задачі.
Один із методів її розв’язання вимагає від учнів володіння:
-різними формулами площі трикутника;
-ознаками подібності трикутників;
-навичками знаходження спільних елементів геометричних фігур. Можна запропонувати такий невеликий тест.
1.Знайдіть площу трикутника за даними, представленими на рисунку.
|
А. 6 |
Б. 3 |
В. 6 3 |
Г. 3 3 |
2. |
Вкажіть подібні трикутники на рисунку. |
|||
|
А. АОВ і СОD |
Б. AOB і ВОС |
|
|
|
В. AOD і COD |
Г. BOC і AOD |
|
|
3. |
Яка з пропорцій має місце? |
|
4
30°
3
B C
О
А |
D |
А. |
BO |
= |
CO |
|
Б. |
|
BO |
= |
AO |
В. |
BC |
= |
DO |
|
Г. |
BO |
= |
CO |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
AO |
DO |
|
CO DO |
AD BO |
DO AO |
||||||||||||||||||
4. Чому дорівнює відношення площ трикутників ОВС і ОDА? |
||||||||||||||||||||||||
А. |
BO |
Б. |
BO |
|
|
В. |
(BO)2 |
|
|
|
Г. |
(BO)2 |
|
|||||||||||
DO |
AO |
|
|
(OD)2 |
|
|
(OA)2 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Чому дорівнює відношення площ трикутників ОВА і ОВС?
А. |
AO |
Б. |
CO |
В. |
( AO)2 |
Г. |
(CO)2 |
|
|
(OC)2 |
(OA)2 |
||||
|
CO AO |
|
|
б) Вивчення змісту задачі: виділення умови задачі і вимог, аналіз
умови, аналіз вимог.
У задачі йдеться про довільну трапецію, основи АВ і СD паралельні, точка О є точкою перетину діагоналей. Треба довести, що трикутники AOD і ВОС мають однакові площі. Обчислювати ці площі не треба, треба їх тільки порівняти і довести, що вони рівні. Дана задача є задачею на доведення.
84
в) Інтерпретація змісту задачі. |
|
А |
|
В |
||
Цей етап передбачає побудову рисунку, |
|
|
|
O |
|
|
схематичний її запис. |
|
|
|
|||
Дано: ABCD – трапеція, АВ||CD, О – точ- |
D |
|
|
|
|
С |
ка перетину її діагоналей. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Треба довести: SAOD = SBOC.
г) Пошук методу розв’язання задачі на основі підготовчої роботи,
розбиття задачі на підзадачі, застосування аналітико-синтетичного методу.
Пошук методу розв’язання задачі можно здійснити, наприклад, шляхом організації такого діалогу, природність якого випливає з підготовчого етапу роботи.
1.Що треба довести? (SAOD = SBOC).
2.Які рівні елементи мають трикутникиAOD і ВОС? (Вони мають
рівні кути AOD і ВОС). Це запитання є природним, бо, наприклад, при доведенні рівності трикутників починають з пошуку рівних елементів?
3.Чи зустрічаються кути в якійсь формулі площі трикутника? (Кути
входять у наступну формулу площі трикутника: SABC = 0,5×AB×BC×sinB).
Ця відповідь є очікуваною, бо ця формула повторювалась і застосовувалась при виконанні підготовчого тесту.
4.Що треба довести, якщо застосувати останню формулу для пдлщі трикутника? (Якщо застосувати цю формулу до площ трикутників, про які йдеться в задачі, то дана задача зведеться до доведення рівності:
AO×DO = BO×CO).
5.Де зустрічаються подібні рівності? (Подібні рівності з’являються при розгляді пропорцій типу: AO:CO = BO:DO).
6.Звідки може випливати пропорційність сторін трикутників? (Про-
порційність сторін випливає з подібності трикутників).
7.Що залишається довести? (Отже, треба довести подібність трикутників АОВ і СОD).
ґ) Складання плану розв’язання задачі, формування орієнтовної
основи.
На основі пошукової діяльності розробляється такий алгоритм розв’язання цієї задачі:
1) Зробити спробу виділити спільні або рівні елементи трикутників. 2) Вибрати з відомих формул площі трикутника ті, до яких входять
рівні або спільні елементи.
3) Отримати рівність, до доведення якої зводиться розв’язання зада-
чі.
4) Довести цю рівність.
д) Реалізація плану розв’язання задачі. Трикутники AOD і СОВ ма-
ють рівні кути AOD і СОВ (вони вертикальні), тому звертаємось до такої формули площі трикутника:
S AOD = 0,5 × AO × DO × sina, SBOC = 0,5 × BO × CO × sina, де a = Ð АОD.
85
Необхідно довести, що справджується рівність
0,5 × AO × DO × sin a = 0,5 × BO × CO × sin a, або AO × DO = BO × CO .
Довести цю рівність можна скориставшись подібністю трикутників АОВ і СОD. Вони подібні за першою ознакою. З подібності цих трикутників випливає, що
BO = AO . Звідси AO × DO = BO × CO , що і треба було довести.
DO CO
Цей спосіб ґрунтується на безпосередньому обчисленні площ трикутників.
е) Перевірка розв’язання задачі.
У даному випадку перевірка зводиться до того, щоб впевнитись у тому, що всі міркування обґрунтовані, що не припущено помилок ні в запису формули для обчислення площі трикутника, ні в запису пропорційності сторін подібних трикутників, ні на інших етапах розв’язування задачі.
є) Пошук різних способів розв’язання задачі.
Ще один спосіб дістанемо, якщо до кожного з трикутниківAOD і СОВ додамо трикутник АОВ. Дістанемо два нових трикутники АВD і АВС. У цих трикутників АВ – спільна сторона, а висоти, проведені до неї, рівні, тому S ABC = S ABD . Тепер до трикутників АВD і АВС застосуємо властивість
адитивності: S AOB + SBOC = S AOB + SAOD або SBOC = S AOD .
ж) Узагальнення задачі.
Методи узагальнення: заміна об’єкту, зміна числа, узагальнення за методом розв’язання. Звертання до останнього методу приводить до такого твердження:
Якщо АВСD – трапеція, О – точка перетину діагоналей, MN парале-
льна основам, О Î MN, M Î AD, N Î BC, M1 Î OM, N1 Î ON, OM1 = ON1, то
1)площі трикутників ADM1 і ВСN1 рівні;
2)площі чотирикутників АОDМ1 і ВОСN1 рівні.
з) Застосування задачі.
Бажано розглянути застосування базових , задачметодів їх розв’язання. Наприклад, до застосувань розглянутої задачі можна віднести розв’язання такої задачі.
Довести, що якщо кожна діагональ опуклого чотирикутника поділяє його площу навпіл, то цей чотирикутник є паралелограмом.
Доцільно, працюючи над базовими задачами, розглянути обернені твердження і з’ясувати їх істинність.
У даному випадку учні можуть запропонувати такий варіант оберненого твердження:
Якщо О – точка перетину діагоналей чотирикутникаАВСD і SBOC = S AOD , то АВСD – трапеція.
Але якщо розглянути паралелограм, то можна переконатись, що сформульоване твердження неправильне. У таких випадках можна або відмовитись від спроб сформулювати і довести обернене твердження, або
86