7. Хто з названих фольклористів запровадив термін «історична пісня»?

А) М. Грушевський, Б) Ф. Колесса, В) М. Гоголь, Г) І. Франко.

10.Хто є персонажами історичних пісень?

А) фантастичні особи, Б) легендарні та історичні особи, В) історичні особи, Г) міфологічні персонажі.

11.Назвіть варіант, у якому названі лише історичні пісні:

А) «За річкою вогні горять», «Самійло Кішка», «Пісня про

Байду», Б) «Максим козак Залізняк», «Козак Голота», «Наварили ляхи

пива», В) «За річкою вогні горять», «За Сибіром сонце сходить»,

«Ой, Морозе-Морозенку», Г) «Козак Голота», «Маруся Богуславка», «За Сибіром сонце

сходить».

12. Які вчені видали 2-томний збірник «Історичні пісні малоруського народу»?

А) М. Драгоманов та В. Антонович, Б) І. Франко та В. Гнатюк, В) М. Грушевський та Ф. Колесса,

Г) Л. Дунаєвська та О. Бріцина.

ТЕМА9

«НАРОДНІ БАЛАДИ»

План

1.Жанрові ознаки балади. Поєднання епічних, ліричних і драматичних елементів у ній.

2.Проблема класифікації балад.

3.Міфологічні витоки баладних сюжетів. Мотиви метаморфози, інцесту, чаклування і «тройзілля».

204

4.Історичні та соціально-побутові мотиви в баладах.

5.Зв’язок народних балад і художньої літератури.

Основна література

1.Балади. Кохання і дошлюбні стосунки / Упор. О. І. Дей, А. Ю. Ясенчук. — К.: Наукова думка, 1987. — 472 с.

2.Балади. Родинно-побутові стосунки / Упор. О. І. Дей та інші. — К.: Наукова думка, 1988. — 528 с.

3.Балади / Упор. О. Дей, А. Ясенчук. К.: Дніпро, 1987. — 319 с.

4.Дей О. І. Українська народна балада. — К.: Наукова думка, 1986. — 263 с.

5.Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. — К.:

Веселка, 1989. — С. 193—216.

6.Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К.: Му-

зична Україна, 1990. — С. 161—172.

7.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Під-

ручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 301—321.

8.Нудьга Г. Українська балада. — К.: Дніпро. 1970. — 258 с.

9.Українська народна поетична творчість / За ред. М. Рильсько-

го. — К.: Радянська школа, 1965. — С. 235—247.

10.Український фольклор: Критичні матеріали / С. К. Бисикало, Ф. М. Борщевський. — К.: Вища школа, 1978. — С. 216—226.

Додаткова література

1.Аникин В. П., Круглов Ю. Г. Русское народное поэтическое твор-

чество. — Л.: Просвещение, 1983. — С. 249—256.

2.Гримич М. В. З історії двох українських народних балад про

інцест // Народна творчість та етнографія. — 1990. — № 3. —

С. 38—41.

3.Гримич М. В. Слідами архаїчного ритуалу в пісенних сюжетах про перевтілення утоплениць // Народна творчість та етнографія. — 1990. — № 5. — С. 40—43.

4.Грицик І. Символіка образу води в українських баладах // Народна творчість та етнографія. — 1999. — № 1. — С. 124—128.

5.Кравцов Н. И., Лазутин С. Г. Русское устное народное творчест-

во. — М.: Высшая школа, 1977. — С. 193—203.

Питання для перевірки знань

1.Доякоїгрупижанрівукраїнськогофольклорувідносятьбалади?

2.Яке походження терміна «балада»? Які народні терміни використовувалися на позначення цього жанру?

205

3.Дайте визначення балади і назвіть її жанрові ознаки.

4.Який характер мають баладні конфлікти?

5.Яка естетична мета використання фантастики в баладах?

6.Схарактеризуйте художній стиль балад?

7.Назвіть риси епічного, драматичного та ліричного родів у баладі.

8.Що спільне й відмінне в баладі та ліричній пісні?

9.Які класифікації балад вам відомі?

10.Назвіть тематичні цикли балад про кохання й дошлюбні відносини; про сімейні взаємини й конфлікти; балад з відгомонами соціального та історичного життя (за класифікацією О.Дея).

11.Поясніть сутність прийому метаморфози в баладах.

12.Наведіть приклади балад з мотивом кровозмішення.

13.Схарактеризуйте тему чаклунства і «тройзілля» в баладах.

14.Які історичні мотиви наявні в українських баладах?

15.Наведіть приклади балад про нещасливе сімейне життя, про зведення дівчини.

16.У творчості яких українських письменників використано сюжети й образи народних балад?

17.У чому спільні й відмінні риси народних і літературних балад?

18.Назвіть перші записи українських народних балад.

19.Хто з українських фольклористів збирав і досліджував народні балади? Назвіть основні праці.

20.У якому класі учні ознайомлюються з жанром балади? Які твори їм пропонується вивчати текстуально?

Матеріали до заняття

«Балада (фр. ballade від прованс. ballar — танцювати) —

жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового ґатунку з драматичним сюжетом» [48, с. 77].

«Пісні-балади — це ліро-епічні твори на родинно-, рідше со- ціально-побутову тематику з динамічними сюжетами, що завершуються трагічною, часто фантастичною розв’язкою» (Лідія Ду-

наєвська) [15, с. 84].

«Здавна під терміном балада (від італійського слова ballarе — танцювати, що відповідає давньоруському «играть песни») розуміли ліро-епічні твори про трагічні події переважно з родинного життя» (А. Кінько) [75, с. 235].

206

«Термін «балада» — не народного і не українського походження. Його стали вживати на Україні на початку ХІХ ст., в добу романтизму на означення жанру народних пісень (а також літературних творів) ліро-епічного характеру. Етимологічний корінь слова «балада» виводиться з грецького «ballo» — рухатися, від якого пішли і латинське слово «ballo» — танцюю, італійське «ballure» — танцювати, а далі французьке «ballade» — на означення поетичного віршованого жанру. Вперше цей термін до поетичних творів був застосований у провансальській літературі ХІІ ст. і означав: пісня до танцю. Тільки у ХVІІІ ст. баладами стали називати ліро-епічні пісні з виразною драматичною фабулою, з трагічними сюжетами і фантастичним способом викладу» (Григорій Нудьга) [78, с. 220].

«В українській народній традиції термін «балада» на позначення окремого жанру пісень не вживається. Іноді серед співаків можна почути: «сумні пісні», «довгі пісні» або «пісні про… отруєння невістки, вбивство когось тощо». У фольклористиці терміном «балада» в Україні послуговувалися в першій половині ХІХ ст. М. Максимович, М. Маркевич, М. Костомаров та ін.» (Микола Дмитренко) [19, с. 141].

«Балада — ліро-епічний жанр фольклорної і літературної поезії. У фольклористиці ще не вироблено єдиного критерію для чіткого визначення жанру народної балади, її рамки «дуже невиразні і приблизні» (М. Андреєв). Іноді терміном балада позначають всю розповідну поезію, включаючи героїчний епос та історичну пісню (наприклад, Е. Земанн «Європейська народна балада», Копенгаген, 1967, англійською мовою; М. Амзулеску «Героїчна епічна пісня», Бухарест, 1981, румунською мовою). Типологічні дослідження російських (М. Кравцов, Б. Путілов), українських (П. Лінтур, О. Дей), болгарських (М. Арнаудов), словацьких (І. Горак), німецьких (М. Браун) та інших фольклористів дозволяють виокремити баладу як невелику ліро-епічну поему, що трактує гострі, трагічні конфлікти з приватного життя звичайних «рядових» людей (богатирі велетенської сили в баладах не виступають). Суспільні, історичні колізії заломлюються в баладі крізь призму родинно-особистих стосунків і доль. У баладі «не державний і не національний, а моральний критерій оцінки героїв, до того ж це мораль сім’ї (Кравцов). Ці особливості реалізуються у завершеному сюжеті, чого немає в ліричній пісні» (Григорій Бостан) [45, с. 57].

207

«Балада — сукупність епічних пісенних творів гостро драматичної і трагічної сюжетності, що реалістично художньо узагальнюють виняткові, незвичайні до екстремальності та сенсаційності за своєю внутрішньою конфліктністю життєві події, вчинки та фатальні збіги обставин в особистій, сімейній і громадській сферах, освітлюючи все це з позицій традиційної родинно-побутової моралі, переважно від протилежного стверджуючи та відстоюючи її принципи, чим зумовлені психологічна напруженість сприйняття балад і їх виховна та дидактична дієвість» (Олексій Дей) [18, с. 13].

«Балада — це ліро-епічний пісенний твір з гостро драматичним сюжетом, що виражає з точки зору народної моралі трагічні конфлікти, породжені надзвичайними чи фантастичними подіями, вчинками та фатальними збігами обставин в особистому, сімейному чи суспільному житті звичайних людей» (Зоряна Лановик, Мар’яна Лановик) [43, с. 305].

«Баладу визначали то як «нижчу епічну пісню», то як «пісню оповідального характеру» (М. Сперанський), то як пісню з розвинутим драматичним сюжетом, у якому розкриті незвичайні події, або як поему у віршах. За визначенням сучасного дослідника російських народних балад Д. Балашова, «балада — це епічна (оповідна) пісня драматичного характеру». Загалом це так, але у визначенні підкреслено тільки дві характерні риси жанру — епічність і драматичність, тоді як у баладі наявні всі три «першоелементи» літератури — епічність, драматизм, ліризм, на що звернув увагу ще Гете. Тримаючись переконання, що всяке визначення є умовним, ми все-таки запропонуємо і свою формулу: балади — це епічно-ліричні пісні, з драматично напруженим сюжетом, у яких розповідається про фантастичні або незвичайні події. У центра балади завжди перебуває індивідуальна, але суспільно значима людська доля» (Григорій Нудь-

га) [78, с. 220].

«Напружений драматичний сюжет, чітко окреслені конфлікти, стики конкретних характерів, діалогізований виклад, кульмінативність — усе це помітно відрізняє баладу як жанр од віршованої пісенної новели і в той же час наближає її до драми…Сюжет балади стислий, оповідь зосереджується головним чином навколо одного, найважливішого вузла фабули і ведеться швидко, без уповільнень і ретардацій, як маємо в думах» (Григорій Нудьга) [78, с. 221].

208

«У баладі, мабуть, більше, як в інших жанрах, елементів фантастики, чудодійних моментів та незвичайних ситуацій, у зв’язку з чим і героями їх є не тільки люди, а й фантастичні істоти. Та вже давно дослідники відзначили, що українська балада, на відміну від інших, має найменше фантастичних, загалом містичних елементів. Вона тісно пов’язана з реальним життям народу, особливо з його історією і з цього погляду є частиною поетичного літопису» (Григорій Нудьга) [78, с. 221].

«Відповідно до народної етики й моралі майже всі балади закінчуються заслуженою карою або запізнілим каяттям злочинців чи призвідців трагедії. Цей момент, як і деякі інші, споріднює баладу з казкою, але кожен із жанрів у розв’язці має і певну специфіку: якщо казка наприкінці обов’язково компенсує страждання героя, винагороджуючи його статками і щасливим одруженням, а слухача — розповіддю про торжество справедливості, то балада викликає складніші й тонші емоції, змушуючи нас співпереживати трагічній долі тих, що постраждали безвинно. Ідейно-образ- ний світ балад ліричніший, емоційніший від епічного, вони зіткані з драматичних колізій, які вимагають постійного, напруженого співпереживання» (Наталя Шумада) [26, с. 229].

«Виходячи із змісту, виділяють чотири основні групи балад:

1.З фантастичними та легендарними сюжетами, де особливо часто трапляється перетворення людей у квіти, трави чи кущі. …В таких баладах спостерігається відгомін дуже давніх анімістичних уявлень.

2.Балади про сімейний побут та любовні конфлікти: отруєння

зревнощів чи з намови…; підмова і зведення дівчини… Родиннопобутові — найчисленніша група балад.

3.Балади з історичною підосновою: дівчина вибирає смерть, не бажаючи стати коханкою феодала-насильника; теща в полоні у зятя-татарина.

4.Соціально-побутові балади: смерть чумака, загибель на війні козака або солдата…

У піснях третьої та четвертої груп баладні жанрові ознаки іноді недостатньо рельєфні. Через це деякі з балад можуть розглядатися як історичні або соціально-побутові пісні» (Анатолій Івани-

цький) [29, с. 162].

Класифікація балад за принципом І. Франка («Проба систематики українських пісень ХVІІ в.»), К. Медвецького:

1. Легендарні.

209

2.Історичні.

3.Сімейні.

4.Любовні.

5.Балади про нещасливі випадки.

6.Насильницькі.

7.Розбійницькі.

8.«Шибеничні».

9.Військові.

10.Елегійні [43, с. 306].

Класифікація балад М. Андреєва (праця «Російська бала-

да», 1936):

1.Пісні казкового, власне новелістичного і частково анекдотичного характеру, що прилягають до новелістичних казок і анекдотів.

2.Пісні, що прилягають до билин, до історичних та воєнних пісень.

3.Пісні, виразніше зв’язані з певними соціальними групами (солдатські. розбійницькі, ямщицькі, монастирські) [43, с. 306].

Класифікація балад М. Кравцова (стаття «Слов’янська народна балада», 1964):

1.Балади з анімістичними і міфічними мотивами.

2.Із сімейними конфліктами.

3.Із соціальними конфліктами.

4.З історичними конфліктами [43, с. 307].

Класифікація балад С. Грици (стаття «Мелос української народної епіки», 1979):

1.Міфологічні (антропоморфічні) та пов’язані з легендами ба-

лади.

2.Сімейно-побутові.

3.Історичні.

4.Соціально-побутові [43, с. 307].

Класифікація балад за проектом каталогу всіх європейських баладних сюжетів, створеним Міжнародним об’єднанням

зетнології і фольклору:

1.Магічно-міфічні (демонологічні) теми.

2.Побожні (легендарні).

3.Кохання.

4.Сім’я.

5.Соціальні конфлікти.

210

6.Історичні теми.

7.Войовничі та героїчні пристрасті.

8.Нещастя і катастрофи.

9.Жорстокі вчинки.

10.Жартівливі (гумористичні) епічні пісні [43, с. 307].

Класифікація балад О. Дея (монографія «Українська народна балада», 1986):

І. Кохання і дошлюбні відносини

1.Добір пари випробуванням сили і кмітливості.

2.Чарування. Отруєння чарами.

3.Суперництво в коханні.

4.Збування нелюба ціною життя.

5.Вивірення вірності в коханні.

6.Взаємовідданість закоханих вище родинних почуттів.

7.Втрата милого (милої). Переживання з приводу його (її) смерті (розлуки).

8.Самогубство (смерть) насильно розлучених закоханих.

9.Незвичайні побачення та зустрічі розлучених закоханих.

10.Зрада в коханні й дружбі.

11.Втеча зі спокусниками, розплата підмовлених до мандрів за своє легковір’я.

12.Зрадливе зведення дівчини. Втрата вінка.

13.Дітозгубництво.

14.Шлюб. Вінчання.

ІІ. Сімейні взаємини і конфлікти

1.Випадковий і попереджений інцест.

2.Вивіряння родинної і подружньої вірності.

3.Нагла смерть вірної дружини.

4.Втрата доброго чоловіка.

5.Конфлікти між одруженими без любові (чоловік-нелюб, ненависна жінка).

6.Подружня зрада. Перелюбство.

7.Вбивство (покарання) дружини (чоловіка) за намовою.

8.Знущання свекрухи над невісткою.

9.Взаємини невісток і зовиць.

10.Мати, батько і їх малі діти.

11.Мати і дорослі дочки і сини.

12.Сутички неслухняних і невдячних синів і дочок з батьками.

211

13.Родинні почуття між братами і сестрами. Брати — захисники сестер.

14.Відгомони соціальноїнерівностіу відносинах братів і сестер.

15.Збиткування мачухи (приймака) над сиротами. Сирітська

доля.

16.Сімейні нещастя від розбійництва.

ІІІ. Відгомони соціального та історичного життя

1.Турецько-татарські напади на Україну.

2.Сутички козаків із шляхетськими поневолювачами.

3.Чумакування.

4.Гуртоправство.

5.Гайдамацтво, опришківство. Соціальний протест протипанів.

6.Військова повинність. Війни та їх жертви.

7.Героїзм борців за нове життя.

8.ВеликаВітчизнянавійнарадянськогонароду» [43, с. 307—308]. «Якщо балади фантастичного, соціально-побутового змісту

було легше відділити від маси пісень ліричних, гумористичних, обрядових, то набагато важче провести межу між історичними баладами та історичними піснями, адже балади також є істори-

чними піснями. Та що ж різнить їх?

Історична пісня відтворює конкретну історичну подію по можливості точніше, дотримуючись хронології подій і реальності в зображенні героя. Балада дає узагальнені малюнки історії, вибираючи для сюжету найдраматичніші моменти з життя й боротьби героя (здебільшого героїчну смерть), характер якого розкривається в незвичайній обстановці. Загалом, у баладах виступають збірні образи: полонянка, подолянка, козак Байда, але є й кілька історичних імен, як ось Нечай, Морозенко, з життя яких вибрано незвичайні моменти, оспівані в баладному тоні. Герої цих творів історичні, але сюжети — баладні, з розвиненими епічними й драматичними елементами, оповиті серпанком легендарності й незвичайності. Історична балада займає по суті серединне місце між думами та піснями історичного змісту» (Григорій Нудьга) [78, с. 224].

Завдання

1. Прочитайте тексти всіх балад, поданих в антології «Закувала зозуленька»: «Дунаю, Дунаю, чого смутен течеш», «Ой послала мати та сина в дорогу», «Поза лугом зелененьким», «Відки, Йвасю? З-за Дунаю», «В славнім місті на риночку», «Ой Морозе,

212

Морозенку», «Побратався сокіл з сивеньким орлом», «Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві», «Од куреня до куреня», «Ой не ходи, Грицю», «Ой сербине-сербиночку», «Ой у Ґандзі лихая свекруха», «Бондарівна» («Ой в містечку Богуславку Каньовського пана»), «Лимерівна» («Ой пила, пила та Лимериха на меду…»), «У полі могила з вітром говорила», «Ой уночі із півночі ще кури не піли», «У неділю рано-пораненьку», «Їхали козаки із поля додому», «Ой виорю нивку широкую», «Ой налетіли голуби» (або балади за іншим виданням зі списку основної літератури). Визначте тематичну групу і цикл кожної балади за класифікацією О. Дея (див. матеріали до заняття).

2.Конкретними прикладами підтвердіть тези О. Дея, що балади є «епосом нещасливих людських доль», та М. Драгоманова, що в основі баладних сюжетів — «сумно-ефектні події».

3.Проаналізуйте визначення жанру балади, подані в різних наукових джерелах. Як відбилася в цих визначеннях така ознака балади, як поєднання епічного, ліричного та драматичного елементів? Яке з цих визначень ви б запропонували учням, які ознайомлюються з жанром балади?

4.Прочитайте розділ «Народні балади» за підручником Василя Цимбалюка «Українська література» для 7 класу. Які теоретичні відомості про цей жанр отримують учні? Проаналізуйте визначення балади, порівняйте їх із визначеннями в наукових працях:

«Балади виникли як пісні до танцю. Це слово походить від грецького «рухатися», від якого утворене і латинське «танцюю». Поступово словесний текст разом з мелодією відділилися від танцю, і балада стала одним із видів народних пісень, в яких зображувались героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, через які відтворювались гострі переживання дійових осіб» [83, с. 49].

«Балада — усний невеликий віршований твір, в якому зображені героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру з гострими переживаннями дійових осіб» [83,

с. 67—68].

Проаналізуйте добір текстів балад для читання учнями («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси», «Ой не ходи, Грицю…», «Лимерівна», «Чорна рілля заорана», «Що се в полі забіліло», «Ой був в Січі старий козак»), питання і завдання, подані автором підручника після текстів. Які тематичні групи балад представлені серед цієї добірки? Які ще балади ви б запропонували дітям для ознайомлення? Мотивуйте свій вибір.

213

5.Знайдіть у баладах фантастичні образи. З якою метою вони використовуються? У чому відмінність фантастики в баладах і чарівних казках? (поясніть на прикладі мотиву метаморфози).

6.Прочитайте дві балади — українську та російську — зі спільним мотивом (перетворення невістки в дерево), порівняйте їх між собою. Як виявляється в цих баладах національна специфіка?

Зверніть увагу на ритміку балад. Прочитайте також баладу Т. Шевченка «Тополя», поясніть на цьому прикладі відмінності між фольклорною та літературною баладами.

Ой послала мати та сина в дорогу

Ой послала мати та сина в дорогу, Молоду невістку у поле до льону:

— Ой, іди, невістко, у поле до льону; Не вибереш льону — не вертай додому!

Молода невістка весь день працювала, Льону не добрала, в полі ночувала. Льону не добрала, в полі ночувала І посеред поля тополею стала.

Асин повертає, матінки питає:

— Чому моя мила мене не вітає? –

Аматуся каже: — Помолися Богу, Твоя мила пішла в далеку дорогу.

В далеку дорогу, що кінця не має, Що звідти людина вже не повертає. Ой візьми ти, сину, остру сокорину Та зрубай тополю, що на нашім полю!

Ой вдарив один раз, вона затрусилась,

Авдарив другий раз, вона похилилась,

Авдарив третій раз, вона промовила:

—Ой не рубай мене, бо я твоя мила!

—А бодай же мати на світі не жила, Що мене з тобою з пари розлучила! І до кінця світа нехай люди знають

І лихим свекрухам хай не довіряють! [26, с. 230—231].

214

Обращение женщины в дерево

Злое зелье крапивное, Еще злее да люта свекра!

Люта свекра — молодой снохе:

«Ты поди, моя невестка, во чисто поле; Ты стань, моя невестка, меж трех дорог, Четырех сторон, Ты рябиною кудрявою,

Кудрявою, кучерявою!»

Туда ж ехал добрый молодец; Ой стал под рябинушку, Кудрявую, кучерявую; Без ветра рябина зашаталася,

Без дождю рябина мокра стала, Без вихрю рябина к земле клонится, За черные кудри ловится.

Приехал сын к матери: «Сударыня, моя матушка! Иде ж моя молода жена?» — «Твоя жена с двора сошла, С двора сошла, детей свела!» —

«Сударыня, моя матушка!

Сколько в службе не езживал, такого дива не видывал: Как в поле, промеж трех дорог, Меж трех дорог, четырех сторон, Как стал я под рябинушку, Кудрявую, кучерявую, Без ветру рябина зашаталася,

Без дождю рябина мокра стала, Без вихрю рябина к земле клонится, За черные кудри ловится!» —

«Возьми, сын, ты остру саблю, Ссеки рябину под корень!» Он раз вдарил, она охнула, Другой вдарил, она молвила: «Не рябинушку секешь, Секешь свою молоду жену!

А что веточки — то наши деточки!» Пришел сын да и к матери:

215

«Не мать ты мне, не сударыня, Змея ты мне подколодная! Свела ж ты мою молоду жену,

Сведи теперь меня!» [87, с.185—186].

Тарас Шевченко. Тополя

216

217

7. На прикладі конкретних творів зі спільним мотивом (суперництво в коханні; зрада між закоханими; знущання свекрухи над

218

невісткою; життя з нелюбом) покажіть відмінності між ліричною піснею і баладою.

8.Проаналізуйте основні класифікації балад, зіставте їх між собою. Яку з цих класифікацій, на вашу думку, доречно використовувати на уроках української літератури в 7 класі?

9.Доведіть, що балади є моралістичним жанром. Випишіть приклади повчань у баладах. Яку спрямованість вони мають?

10.Прочитайте вислів Григорія Нудьги про відмінність балади та історичної пісні, наведений у матеріалах до заняття. Перечитайте балади «Чорна рілля заорана», «Що се в полі забіліло», «Ой був в Січі старий козак», «В славнім місті на риночку», «Ой Морозе, Морозенку» і висловіть свою думку щодо правомірності віднесення цих творів до жанру балади.

11.Напишіть твір «Образ української жінки в народних баладах «Бондарівна» і «Лимерівна».

12.Підготуйте реферат «Сюжет балади «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці…» у творах художньої літератури» (на матеріалі творів М. Старицького «Ой не ходи, Грицю», В. Самійленка «Чураївна», І. Микитенка «Маруся Шурай», О. Кобилянської «У неділю рано зілля копала», Л. Костенко «Маруся Чурай»).

13.Підготуйте реферат «Історія дослідження українських народних балад».

Тест для перевірки знань

1.До якого роду належить жанр балади?

А) до епічного, Б) до ліричного,

В) до драматичного, Г) до ліро-епічного.

2.Що означає слово, від якого походить термін «балада»?

А) грати, Б) танцювати, В) лякати, Г) плутатися.

3.Який прийом фантастики найбільш характерний для балад?

А) метаморфоза, Б) фантастичні предмети,

В) чарівне народження, Г) фантастичні істоти.

219

4.Який головний моральний урок балад?

А) треба над усе шанувати батьків, Б) треба захищати рідну землю, В) кохання сильніше за гроші,

Г) злочин обов’язково буде покараний.

5.Хто з названих фольклористів назвав балади «епосом нещасливих людських доль»?

А) О. Дей, Б) І. Франко, В) Ф. Колесса,

Г) М. Драгоманов.

6.Який стиль характерний для жанру балади?

А) метафоричний, Б) реалістичний, В) фантастичний, Г) символічний.

7.Яка з названих балад була записана й видана першою?

А) «Ой чиє то жито», Б) «Тройзілля»,

В) «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», Г) «Дунаю, Дунаю, чого смутен течеш».

8.Який аспектвисвітленняподій єхарактерним длябалад?

А) політичний, Б) релігійний,

В) сімейно-особистісний, Г) соціально-психологічний.

9.Хто є традиційними персонажами балад?

А) історичні особи, Б) фантастичні істоти, В) звичайні люди,

Г) представники суспільної верхівки.

10. Який найпоширеніший принцип систематизації баладних текстів?

А) історико-хронологічний, Б) сюжетно-тематичний, В) опорно-гасловий, Г) алфавітний.

220