9.Яка народна назва жанру емігрантських пісень?

А) канадійські, Б) гамерицькі, В) некрутські, Г) поважні пісні.

10.Який з названих жанрів виник найпізніше?

А) козацькі пісні, Б) чумацькі пісні, В) бурлацькі пісні,

Г) заробітчанські пісні.

ТЕМА12

«ТАНЦЮВАЛЬНІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ»

План

1.Загальна характеристика танцювальних пісень, їх різновиди.

2.Коломийка як фольклорний жанр, її походження і побутування.

3.Тематичні групи коломийок, їх мотиви й образи:

•коломийки про кохання, дозвілля молоді;

•жартівливі коломийки;

•коломийки про родинне життя;

•суспільно-побутові коломийки.

4.Художні особливості коломийок. Формули зачинів. Прийом психологічного паралелізму.

5.Дослідження коломийок та їх зв’язки з художньою літературою, іншими жанрами фольклору.

Основна література

1.Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. — К.:

Веселка, 1989. — С. 405—412.

2.Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К.: Му-

зична Україна, 1990. — С. 230—243.

3.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Під-

ручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 374—382.

242

4.Українська народна поетична творчість / За ред. М. Рильсько-

го. — К.: Радянська школа, 1965. — С. 280—296.

5.Франко І. До історії коломийкового розміру // Вступ до літературознавства: Хрестоматія / Упоряд. Н. І. Бернадська. — К.: Либідь, 1994. — С. 133—134.

Додаткова література

1. Дей О. Поетична панорама народного життя // Коломийки в записах Івана Франка / Упор. О.Дей. — К.: Музична Україна, 1970. —

С. 5—11.

2.Коломийки // Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — С. 363—364.

3.Матвіїшин С. М. Ой співанко-коломийко, як тебе не знати... // Українська мова і література в школі. — 1991. — № 4. — С. 30—34.

4.Шумада Н. Коломийка в дослідженнях В. Гнатюка // Народна творчість та етнографія. — 1992. — № 2. — С. 21—26.

5.Шумада Н. Коломийки у взаємозв’язках зі східнослов’янською

пісенністю // Народна творчість та етнографія. — 1991. — № 2. —

С. 3—13.

Питання для перевірки знань

1.Назвіть жанри українських танцювальних пісень. У яких етнографічних регіонах України вони розповсюджені?

2.Які гіпотези походження назви «коломийка» вам відомі?

3.Дайте визначення коломийкового розміру. Яке його походження?

4.Схарактеризуйте форму виконання коломийок?

5.Назвіть жанрові ознаки коломийок.

6.Схарактеризуйте тематику коломийок. У чому її специфічність порівняно з іншими пісенними жанрами?

7.Які тематичні групи коломийок вам відомі? У чому складність їх класифікації?

8.Які композиційні моделі коломийок вам відомі?

9.Назвіть українських фольклористів, які збирали і досліджували коломийки, та їх провідні праці.

10.Хто з українських письменників використовував коломийки

усвоїх творах?

Матеріали до заняття

«…Танцювальні пісні — це розділ фольклору, основне призначення якого полягає у співах під час виконання побутових танців. При цьому здійснюється єднання слова, наспіву і танцю-

243

вального руху. Головним об’єднуючим елементом виступає танцювальний рух…

В народі танцювальні пісні називаються по-різному: «пісні до скоку», «скочні», «шумки», «триндички» тощо, а також за видом танцю: «Горлиця», «Катерина», «Шевчик». Або ж пісні не виді-

ляються ніяк і в народній свідомості приєднуються до широкого класу «жартовних» чи «шуточних» (народні назви жартівливих пісень)» (Анатолій Іваницький) [29, с. 231].

«У фольклористиці прийнято групувати танцювальні пісні за характером танців:

1.Пісні до побутових танців. Центральну групу складають тут приспівування до гопаків, козаків, метелиць. Це — власне танцювальні пісні. Танцюристи час від часу, виконуючи танцювальні рухи, співають різні жартівливі куплети. Серед найпоширеніших танців такі:

Гопак — у минулому був чоловічим танцем. Зараз нерідко танцюється у парі. Танець імпровізаційний, з стрибками, присядками. Близький до гопака — тропак.

Козачок (або козак) — провідна партія жіноча. Показові «дрібушки», вихиляси, притупування. Близький — чабарашки.

Метелиця — імпровізаційний танець, зберігає близькість до хороводів (утворює коло), використовуються також елементи гопака (в колі танцює пара)…

2.Коломийки — переважно однокуплетні (монострофічні) пісеньки. Раніше коломийки танцювали колом, зараз головні танцювальні рухи — мережка, ножнички, прийом «хрещик» (дівчата і хлопці міняються місцями). Гуцулка і верховина — близькі до коломийки танці, але верховина починається повільним ліричним вступом, після якого йде коломийка…

3.Частушки та пісні з пртанцівками — жартівливі куплети,

супроводжувані імпровізаційними танцювальними рухами. Інші поширені назви — триндички, шумки, телепеньки. За особливостями змісту усі вони зближуються з коломийкою…

4.Пісні до танців, запозичених з фольклору сусідніх наро-

дів (так звані «напливові», тобто міграційні танці). Тут виділяється дві групи: польки, краков’яки, кадрилі, що загалом близькі до гопакові-козачкових танців, та вальси і мазурки…

Полька — танець чеського походження. Виконується групами або парами. Використовується змінний крок, кружляння.

Кадриль — як і полька, широко розповсюджена. Відрізняється від польки не так по музиці… як за танцювальними рухами.

244

Складається із кількох танцювальних фігур, що чергуються між собою.

Вальс — поширений по всьому світу. Близький до нього — мазурка» (Анатолій Іваницький) [29, с. 231—232].

«Коломийки і частушки (частівки) — це найпоширеніші види коротеньких пісень, на які багата українська народна пісенна творчість (козачки, гопачки, шумки, чабарашки, приспівки тощо). Вони відзначаються особливою оперативністю у відображенні дійсності і винятковим тематичним багатством» (В. Хоме-

нко) [75, с. 280].

«Поряд з назвою «частушка» на Україні відомі були й інші назви: часті, витребеньки. Дрібушки, ріденька або коротенька пісня, коротушка, триндичка і т.п. Але серед всіх цих назв під впливом російської термінології найбільш популярною стала назва «частушка» («частівка»), вона широко увійшла в ужиток народних мас, міцно закріпилася» (В. Хоменко) [75, с. 283].

«Бадьорим ритмом, прискореним темпом виконання частушки і коломийки близькі до козачків, але на відміну від козачків (які виконуються лише до танцю) можуть виконуватися і незалежно від танцю. Крім того, зміст козачків завжди гумористичний, іронічний, сатиричний. Частушки ж, як і коломийки, крім сати- рично-гумористичного, можуть мати і глибокий ліричний зміст, в них зустрічаються і елементи епічної розповіді, чого не спостерігається в козачках» (В. Хоменко) [75, с. 281].

«Частівка — жанр народної лірики, чотирирядкова, іноді — шестирядкова римована пісня швидкого темпу виконання. Розмір переважно хореїчний. Частівка — імпровізація, адресована конкретній особі чи аудиторії, оформлена як моментальний влучний відгук на злобу дня» [48, с. 736].

«Коломийки — жанр української пісенної лірики, яка генетично і ритмомелодійно пов’язана з однойменним народним танцем. За деякими версіями назва коломийок походить від міста Коломия — адміністративного та культурного центру Гуцульщи-

ни» [48, с. 363].

«Коломийками називають короткі (переважно моно строфічні) пісеньки-куплети, що складаються із двох віршів:

245

Коломийко моя люба, тебе не забуду: Співатиму, шептатиму, доки живий буду!

Коломийкові тексти виконуються під моторні або речитати- вно-декламаційні наспіви. Найбільш типова коломийка належить до розряду танцювальних пісень, поширених в регіоні Карпат. За складочисловою структурою коломийки відзначаються надзвичайною стабільністю форми (4 + 4 + 6). Вона настільки постійна і характерні для коломийок, що і сам 14складовий вірш такої будови дістав назву коломийкового. Не в останню чергу саме завдяки стабільності і характерності складочислової структури вірша погляди вчених на коломийку розходяться: одні вважають, що коломийка — це жанр українського фольклору, інші розглядають коломийку як форму» (Анатолій Іваницький) [29, с. 238].

«Назва «коломийка» певніш за все походить від основної танцювальної фігури — кола: коломийка виникла і довгий час побутувала як круговий танець. Можливо також, що друга частина назви «коломийка» походить від дієслова «микати» (микатися) — тобто, ганяти, гасати, носитися» (Анатолій Іваницький) [29, с. 239].

«Коломийки — коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об’єднуються у в’язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобань співака та обставин виконання» (Шумада Наталія) [26, с. 398].

«В районі їх найбільшого поширення (в Карпатах і Прикарпатті) самі співаки поділяють коломийки на два різновиди: «до танцю» (типова функція) і «до співу» (різновид ліричної пісні)…

Коломийки «до танцю» співають переважно чоловіки… Жіночі коломийки до «співу» відрізняються більшим мелоди-

змом і ліричністю» (Анатолій Іваницький) [29, с. 239].

«Коломийка — вузькорегіональний народнопісенний жанр, який має усталену мелодію, виконується як приспівки до танцю чи якихось свят або обрядів. Коломийка властива для Карпат і Прикарпаття і поруч з співанкою є провідним жанром у місцевому пісенному фольклорі» (Анатолій Волков, Юрій Гречанюк) [45, с. 257].

246

«Коломийки різняться від усіх інших народних пісень своєю уривчастою, фрагментарною формою: два вірші, сполучені в строфу, замикають закінчений образ, обрисовують коротко, але ясно душевний настрій і творять собою замкнену цілість. Часто дві-три і більше коломийкових строф лучаться змістом в одну пісню. Та в лученні коломийкових строф співакові лишається широка, майже необмежена свобода» (Філарет Колес-

са) [78, с. 258].

«Коломийка — це танкова пісня, і такий характер заховала вона ще й досі, поєднуючи в сої поетичне слово, музику і танець в одну цілість» (Філарет Колесса) [78, с. 258].

«Для коломийки характерна висока сконденсованість змісту і форми, бо кожна строфа наповнена цілком завершеною думкою, а об’єднуючись у в’язанки, складає більш широкий твір з певною логічною цілістю. При лаконізмі коломийки одночасно в ній закладено глибокий зміст, широку гаму народно-філософських поглядів та психології.

Коломийка композиційно будується за принципом синтаксичного повторення чи запитання. Він народної пісні вона взяла засіб діалогу, хоча в коломийці він зустрічається рідше ніж в піснях. Характерні традиційні для народної поетики зачини або заспіви Закувала зозуленька, Ой попід гай зелененький та ін. Бага-

та палітра художньо-виражальних засобів, характерною ознакою яких є сталість і стабільність. Порівняно з іншими пісенними жанрами фольклору коломийка досить рідко послуговується епітетами. Позаяк коломийка дуже лаконічна, то всі описувані картини звужені до мінімуму, отож епітети вживаються тільки найбільш художньо досконалі. Характерне швидке реагування на різноманітні суспільно-політичні події та соціально-економічні умови життя; при цьому змінюючи тематику, коломийка все ж залишається традиційною за своєю структурою» (Анатолій Волков, Юрій Гречанюк) [45, с. 257].

«У типовій коломийковій строфі перший вірш подає звичайно образок з природи, другий зображує настрій людини, причому між обома паралельними членами є тісний зв’язок» (Філарет Ко-

лесса) [78, с. 259].

«Найбільша маса коломийок оспівує любов у всяких її стадіях і перипетіях» (Філарет Колесса) [78, с. 259].

247

«Незвичайне багатство і різнорідність мови, висловів, образів, порівнянь, римів, короткий і ядерний стиль — се такі прикмети, яких не можна ігнорувати. Хто хоче писати гарно, хто хоче навчитися вислову, з якого не можна ні слова випустити і до якого не треба ні слова додавати, той мусить учитися коломийок напам’ять» (Володимир Гнатюк) [78, с. 257].

«Слухаючи їх одну за одною, співані безладно, принагідно селянами, нам певно і в голову не приходить, що се перед нами пе-

рекочуються розрізнені перлини великого намиста, частки великої епопеї сучасного народного життя.

Зведені докупи в систему, що групує їх відповідно до змісту,

вони складаються на широкий образ нашого сучасного народного життя, безмірно багатий деталями і кольорами, де бачимо сльози й радощі, працю і спочивки, турботи і забави, серйозні мислі й жарти нашого народа в різних його розверствованнях, його сусідів, його соціальний стан, його життя громадське й індивідуальне від колиски до могили, його традицію і вірування, його громадські й етичні ідеали…» (Іван Франко) [78, с. 220].

«…Коломийка… огортає собою всі прояви життя чоловіка у всіх порах; вона втискається всюди за чоловіком, для неї нема нічого тайного; звідти в ній висловлене і радість, і горе, і утіха, і жаль; звідти вона дихає і повагою і жартом; звідти в ній і гумор і сатира та іронія і т. ін.» (Володимир Гнатюк) [78, с. 254].

«Треба дивуватися, як коломийкова мелодія, не змінюючи ні в чому свого основного строю, приймає то сумний, то веселий характер: раз навіває безмежний сум і меланхолію, другий раз дише силою, енергією і веселістю молодого життя. Тим-то коломийкова форма надається однаково до передачі трагічних і веселих моментів народного життя» (Філарет Колесса) [78, с. 259].

«Коломийки — се коротенькі пісеньки, що складаються переважно з одного або двох куплетів найрізноріднішого змісту: ні одна поява народного життя не поминена в них, кожда находить у них свій відголос. Тому й ціна їх для характеристики народного життя незвичайно велика, хоч дотепер майже не використувана» (Володимир Гнатюк) [78, с. 254].

«…Коломийки се така форма поезії, в якій проявлялися… відгуки народного життя так само, як у інших формах народної по-

248

езії. Коломийки належить …вважати зовсім самостійним витвором народного генія, паралельним до інших самостійних родів народної поезії» (Володимир Гнатюк) [78, с. 255].

Завдання

1.Законспектуйте уривки з праць В. Гнатюка, І. Франка, Ф. Колесси за джерелом: Український фольклор: Критичні матеріали / С. К. Бисикало, Ф. М. Борщевський. — К.: Вища школа, 1978. — С. 252—260. Які жанрові особливості коломийок відзначили ці вчені?

2.Прочитайте уривок із повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», в якому розповідається про складання коломийок Марічкою. Які особливості творення цього жанру відзначив письменник?

«Марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба, — співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з’являлись — не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах. На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив леґінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека — все виливалось у пісню, легку і просту, як ті гори в їх давнім, первіснім житті.

Марічка і сама вміла складати пісні. Сидячи на землі, поруч з Іваном, вона обіймала свої коліна і потиху гойдалася в такт. Її круглі литки, опалені сонцем і од колін голі до червоних онучів, чорніли під полою сорочки, а повні губи мило ламались, коли вона починала:

Зозулька ми закувала сива та маленька. На все село іскладена пісенька новенька...

Маріччина пісня оповідала всім добре знайому подію, ще свіжу: як зчарувала Андрія Параска, як він вмирав од того та навчав не любити чужі молодиці. Або про горе матері, якої син загинув

улісі, придушений деревом. Пісні були сумні, прості і ревні, аж краяли серце. Вона їх звичайно кінчала:

Ой кувала ми зозулька та й коло потічка. А хто ісклав співаночку? Йванкова Марічка. <…>

Жура гризла Івана.

— Мушу йти в полонину, Марічко, — сумував, він заздалегідь.

249

— Шо ж, йди, Іванку, — покірно обзивалась Марічка. — Така нам доля судилась...

І вона співанками косичила їх розлучення, Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі. Обіймала за шию Івана та, тулячи до його лиця біляву головку, стиха співала йому над вухом:

Ізгадай мні, мій миленький, два рази на днину, А я тебе ізгадаю сім раз на годину.

—Ізгадаєш?

—Ізгадаю, Марічко.

—Нічьо! — потішала вона його. — Ти меш, сарако, вівчарити, я му сіно робити. Вилізу на копицу та й си подивлю в гори на полонинку, а ти мені затрембітай... Може, почую. Як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу, що не видно, де пробуває милий. А як в погожу нічку зазоріє небо, я му дивитись, котра зірка над полонинков — тоту бачить Іванко...

Тільки співати залишу....

— Чьому? Співай, Марічко, не втрачай веселості свої, я си хутко поверну.

Але вона тільки сумно головою хитала. Співаночки мої милі, Де я вас подію?

Хіба я вас, співаночки, Горами посію, —

стиха обізвалась до нього Марічка. Гой ви мете, співаночки, Горами співати,

Яси буду, молоденька, Сльозами вмивати.

Марічка зітхнула і ще сумніше додала: Ой як буде добра доля,

Явас позбираю,

А як буде лиха доля, Я вас занехаю...

— Отак і мені... Може, і занехаю...

Іван слухав тоненький дівочий голос і думав, що вона давно вже засіяла гори співанками своїми, що їх співають ліси й сіножаті, груні й полонини, дзвонять потоки і виспівує сонце... Але прийде пора, він поверне до неї, і вона знов позбирає співанки, щоб було одбуть чим весілля...» [38, с. 212—215].

250

3.Знайдіть у запропонованих до теми джерелах різні гіпотези походження назви «коломийка». Складіть їх перелік у зошиті. Яка з гіпотез видається вам більш вірогідною і чому?

4.Випишіть у зошит визначення жанру коломийки з різних підручників, словників літературознавчих термінів. Порівняйте ці визначення між собою. На які сутнісні ознаки цього жанру вказують автори визначень?

5.Проаналізуйте ритмічну схему наступних коломийок:

Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав, Як я тобі за ворота обаринки сипав?

Нащо мене віддаєте, мої любі тату, Хто ж вам буде веселити через зиму хату?

6.Письмово поясніть характеристику коломийок Івана Франка: «величезна панорама з безліччю живих картин». Яку з жанрових ознак коломийки мав на увазі фольклорист?

7.Підготуйте реферат: «Володимир Гнатюк як збирач і дослідник коломийок».

8.Поясніть, як пов’язані коломийки з родинно-побутовими та соціально-побутовими ліричними піснями. У чому полягає різниця цих груп жанрів?

9.Письмово поясніть, чи згодні ви з таким висловлюванням Лесі Українки: «Мені завжди здається, що коли де можна побачити вдачу народу, то се скоріше в ліричних піснях та в коломийках, ніж у баладах та піснях історичних…» (Лист до М. Дра-

гоманова від 21.12.1891 р.).

10.Випишіть з підручників традиційні зачини коломийок. Складіть три-чотири власні коломийки за цими зачинами, дотримуючись схеми коломийкового розміру.

11.Знайдіть приклади коломийок до наступних композиційних моделей: психологічний паралелізм (образ природи + настрій людини); питання — відповідь, факт + коментар; звертання + прохання.

12.Ознайомтеся з текстами російських частівок. Порівняйте їх форму, зміст з українськими коломийками. Як виявляється в коломийках і частівках національний колорит?

Что ты, белая береза, Ветра нет, а ты шумишь? Что, ретивое сердечко, Горя нет, а ты болишь?

251

Лучше нету того цвету, Когда яблоня цветет. Лучше нету той минуты, Когда миленький придет.

Вышивала я платок, Золотые коймы. Вышивала, говорила:

— Люби, милый, помни!

Меня милый провожал, У крылечка постоял, Сколько звездочек на небе, Столько раз поцеловал.

В поле, черная черемушка, Чернеешь или нет?

Скажи, миле ночек, по совести, Жалеешь или нет?

Ты, гармонь, гармошенька, Развей тоску малешенько. Развей ты горюшко-тоску По дорожке, по песку.

Закатилось красно солнышко До самой до земли.

Мой милой ушел на Волгу До самой до зимы.

Не ругай, мама, за дролю [милого], Скоро дроля будет зять:

Через два года на третий Обещался замуж взять.

В нашей маленькой деревне Два колодца рядом: Отчего все девки рябы? Их побило градом.

Шила милому кисет, А вышла рукавица.

252

Пришел милый, похвалил:

— Какая мастерица!

Приезжали меня сватать С позолоченной дугой.

Пока пудрилась, румянилась, — Уехали к другой [56, с. 146—155].

13.Підготуйте повідомлення на тему: «Порівняльна характеристика жанрів коломийок і частівок».

14.За шкільними програмами для 11/12-річної школи з’ясуйте, в якому класі вивчаються коломийки. Які теоретичні відомості мають отримати школярі, з якими текстами ознайомитись? Проаналізуйте розділ «Коломийки» підручника «Українська література» для 6 класу Євгена Пасічника, Ольги Слоньовської [57, с. 43—44] за таким планом:

а) визначення коломийки; б) опис її побутування, зв’язку з танцем;

в) художні особливості коломийок; г) приклади коломийок; д) питання і завдання для учнів.

Визначте позитивні і негативні риси цього розділу підручника. Яким матеріалом (теоретичним, наочністю, текстами) ви

бйого доповнили? Поміркуйте, які форми роботи з шестикласниками має застосувати вчитель, щоб у дітей склався цілісний синтетичний образ коломийки як тексту, мелодії, танцювального руху?

15.Прочитайте і, по можливості, прослухайте пісню Руслани Лижичко «Коломийка». Які традиційні коломийкові формули, мотиви, образи ви помітили в ній?

Коломийка

Ой, кувала зозулечка та й мене забула, А мого кохання нічка взяла та й минула. Гей-гей!

Ой, кувала зазулечка та й казала ку-ку! Не питай мене даремно, а бери за руку. Не питай мя, легінечку, чом така сумна я. Ой, кувала зозулечка, Покохала-заблукала, Ге-е-ей, серце моє.

253

Закохаєшся, шиді риді дана, Не сховаєшся — я твоя кохана. Не питай мене, шиді риді дана,

Чи любов мине, шиді риді. Гей! Гей!

Ой, кувала зозулечка. Ой, кувала та й співала. Збудила моє сердечко.

Ой, кувала зозулечка та й кувати буде. Гей! Кохала легінечка, повік не забуду. А як зійшов місяць ясний, сонця не чекала. Покохала, заспівала.

Нам кохання було мало, Ге-е-ей, серце моє.

Закохаєшся, шиді риді дана, Не сховаєшся — я твоя кохана. Не питай мене, шиді риді дана,

Чи любов мине, шиді риді. Гей! Гей!

Ой, кувала зозулечка. Ой, кувала та й співала. Нам кохання було мало.

Ой, кувала зозулечка, правду говорила Нам на біду кохання є, А як сонце вітер збудить, понесе на крилах, Збудиться серце моє.

Закохаєшся, шиді риді дана, Не сховаєшся — я твоя кохана. Не питай мене, шиді риді дана,

Чи любов мине, шиді риді. Гей! Гей!

Ой, кувала зозулечка, шиді риді дана, Збудила моє сердечко, шиді риді дана. Ой, кувала тай співала, шиді риді дана, Нам кохання було мало, шиді риді дана. Гей! Гей! [47]

254

Тест для перевірки знань

1.Якої з ознак немає серед жанрових ознак коломийки?

А) імпровізаційність, Б) панорамність змісту, В) фантастичність, Г) злободенність.

2.В. Гнатюк заперечував походження коломийки від:

А) болгарського хоро, Б) українського козачка, В) польського краков’яка, Г) російської частівки.

3.Що оспівує найбільша маса коломийок, на думку Ф. Колесси?

А) здоров’я, Б) сімейне щастя, В) любов, Г) багатство.

4.На які дві групи поділяються коломийки за способом виконання?

А) речитативні і співані, Б) до танцю і до співу, В) жіночі і дівочі, Г) дитячі і дорослі.

5.Як називається група коломийок, об’єднана тематикою

іобразами?

А) співанка, Б) віночок, В) в’язанка, Г) коло.

6. Скільки складів має коломийковий рядок?

А) десять, Б) дванадцять,

В) чотирнадцять, Г) шість.

255