7.У якому регіоні побутують коломийки?

А) у карпатському, Б) у наддніпрянському, В) в поліському, Г) в південному.

8.І. Франковважав, щоколомийковий розмірпоходить від:

А) 10-складника, Б) 12-складника, В) 14-складника, Г) 16-складника.

9.До якої тематичної групи належить наступна коломийка: «Ой дрібонька коломийка, дрібонька, дрібонька, // Одна мила, друга люба, третя солодонька»?

А) дозвілля молоді, Б) залицяння,

В) жартівлива коломийка, Г) про родинне життя.

10.Хто з названих вчених обстоював те, що коломийки — це самостійний жанр фольклору?

А) Ф. Колесса, Б) В. Гнатюк,

В) І. Срезневський, Г) М. Сумцов.

ТЕМА13

«НАРОДНІ ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ. РОМАНСИ»

План

1.Жанрові особливості народних пісень літературного походження.

2.Пісні літературного походження ХVІІІ століття.

3.Пісні літературного походження ХІХ століття.

4.Пісні літературного походження ХХ століття.

5.Жанр романсу: тематика і поетика.

256

Основна література

1.Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. — К.:

Веселка, 1989. — С. 377—402.

2.Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К.: Му-

зична Україна, 1990. — С. 258—271.

3.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Під-

ручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 382—396.

4.Українська народна поетична творчість / За ред. М. Т. Рильського та інших. — К.: Радянська школа, 1963. — С. 275—280.

Додаткова література

1.Василик C. Стрілецькі пісні на слова поетів «Молодої музи» // Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 3. — C. 89—95.

2.Погребенник Ф. П. Наша дума, наша пісня: Нариси-дослід- ження. — К.: Музична Україна, 1991. — С. 95—200.

3.Українська народнопоетична творчість / Грицай М. С. та інші. —

К.: Вища школа, 1983. — С. 176—196.

Питання для перевірки знань

1.Дайте визначення народних пісень літературного походження.

2.Чим народні пісні літературного походження відрізняються від традиційних народних пісень?

3.Які чинники фольклоризації авторської пісні?

4.Назвіть народні пісні літературного походження ХVІІІ століття (анонімні, Семена Климовського, Марусі Чурай, Григорія Сковороди).

5.Назвіть народні пісні літературного походження ХІХ століття.

6.Які народні пісні створені на слова Тараса Шевченка? Івана Франка? Лесі Українки?

7.Які народні пісні літературного походження виникли в середовищі січових стрільців?

8.Назвіть народні пісні літературного походження, які з’явилися у ХХ столітті.

9.Звідки походить термін «романс»?

10.Які жанрові ознаки народних романсів?

11.Який тематичний діапазон романсів?

257

12.Назвіть народні романси, присвячені темі кохання; меди- тативно-філософського характеру; з мотивом смерті; з мотивом жіночої недолі.

13.Які характерні риси «жорстокого романсу»?

14.Схарактеризуйте ритміку романсів: баркароли, у ритмі вальсу, у ритмі танго.

15.З якими народними піснями літературного походження ознайомлюються учні під час вивчення української літератури (творчості Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Петренка, Т. Шевченка, М. Старицького, І. Франка, А. Малишка, Д. Павличка та інших авторів).

Матеріали до заняття

«Пісні літературного походження — це так звані фольклори-

зовані твори, тобто ті, які настільки близькі за світоглядними позиціями і за поетикою до народної творчості, що пережили не одне покоління на всіх просторах України і навіть поза її межами. …Тематичний спектр та емоційна тональність пісень літературного походження дуже широкі, але більшість з них тяжіє до романсової лірики» (Наталія Шумада) [26, с. 414].

«Пісні літературного походження — це твори поетів, що фо-

льклоризувалися або співаються в народі на мелодії професіональних композиторів з незначними змінами і міцно увійшли в свідомість широких мас трудящих.

Окремі зразки цього різновиду пісенності в усному побутуванні втратили імена своїх авторів, однак на їх походження вказують певні елементи поетики літературних творів» (Володимир Бойко) [15, с. 176].

«Пісні літературного походження — це поетично-музичні твори, сприйняті народом від письменників та композиторів. Інколи трудящі беруть ці твори без змін, бо вони повністю відповідають їх прагненням, настроям, уподобанням. Часто народ змінює, шліфує, довершує не тільки текст, а й форму пісні, створює виняткової сили мелодії, що й через століття вражають своєю емоційною наснагою і красою» (Михайло Стельмах) [75, с. 275].

«В.Перетц, вперше застосувавши термін «пісні літературного походження», вклав у нього поняття про походження пісенних творів незалежно від їх фольклоризації; в такому розумінні він

258

застосовує і термін «пісні штучного походження». В.Данилов називає пісні літературно походження також «ненародними піснями». І.Франко про зазначені твори говорить як про «пісні книжного складання», Ф.Колесса у статті «Українська народна пісня на переломі ХVІІ—ХVІІ вв.» користується терміном «пісні літературного походження». М. Возняк, зазначаючи, що автором таких пісень була «без сумніву людина шкільної освіти», має на увазі «дві речі: перше, що кожний твір усної словесності в своїм первопочині є індивідуальним, не колективним твором, друге, що велика частина так званих творів усної словесності се колишні літературні твори» (Володимир Бойко) [15, с. 176].

«Щоби ж книжний твір міг перейти в усну традицію і стати народною піснею, мусить він змістом і формою достроюватися до творів усної словесності і, що найважливіше, він мусить, неначе прищеплена галузка, прийнятися на дереві народної поезії, втягти в себе його животворні соки та зростися з ним в одно, мусить перейти довгий процес асиміляції та вигладжування, а цього ніяк не можна заступити штучним способом» (Філарет Колесса) [15, с. 177—178].

«У процесі фольклоризації літературного твору спостері-

гаються зміни різного характеру. Досить часто натрапляємо при цьому на скорочення тексту, що відбувається за рахунок тих строф і рядків, які були розраховані автором переважно на читання; образи в них, як правило, більш індивідуалізовані… Інколи в піснях літературного походження зустрічаємо також випадки контамінації — використання куплетів інших народних пісень… Найчастіше в народних переробках літературних творів більш індивідуалізовані авторські вислови замінюються ближчими до поетики народної пісні часу фольклоризації твору» (Володимир Бойко) [15, с. 189].

«Романс (ісп. romance, від лат. romance — по-романськи) —

невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом» [48, с. 612].

«До народних романсів зараховуються пісенні твори, що виконуються (або можуть бути виконані) з акомпанементом і здобули поширення серед освічених верств суспільства та у міському середовищі. Нескладна структура (куплет чи куплет з приспівом), дохідлива проста мелодія, імпровізований акомпане-

259

мент — ці риси відповідають головному призначенню — домашньому побутовому виконанню. Народні романси називають та-

кож побутовим романсом або романсом-піснею (чи піснею-

романсом), — щоб відрізнити їх від складних, писхологінчо поглиблених композиторських творів-романсів.

Термін «романс» виник в Іспанії, де так називали побутові пісні, що виконувались іспанською мовою (в середні віки іспанська мова звалась «романською», а в музиці у той час використовувалися латинські тексти)» (Анатолій Іваницький) [29, с. 258].

«Дуже близькі до народних романсів пісні літературного походження. Різниця між ними швидше умовна. Пісні літературного походження — це ті ж народні романси, але створені на тексти здебільшого відомих авторів. Деякі пісні літературного походження також фольклоризуються — і тоді різниця між ними зовсім стирається» (Анатолій Іваницький) [29, с. 258].

«У пісні-романсі є кілька стильових відгалужень. Вони поміж собою відрізняються за ступенем близькості до народнопісенних інтонацій. За цією ознакою виділяються два головних відгалуження:

—пісні-романси, що фольклоризувалися до майже повної втрати авторських ознак (їх можна назвати піснями-романсами фольклорного складу),

—пісні-романси, в яких риси літературно-мистецького складу збереглися досить відчутно (а в ряді випадків відомі й імена авторів)» (Анатолій Іваницький) [29, с. 262].

Завдання

1.Складіть таблицю «Народні пісні літературного походження» з розділами, що охоплюють пісні ХVІІІ, ХІХ і ХХ століття.

2.Прочитайте тексти народних пісень літературного походження і народних романсів за антологією «Закувала зозуленька».

3.На прикладі конкретної народної пісні літературного похо-

дження покажіть, які чинники сприяли її фольклоризації:

• «Дивлюсь я на небо…» М. Петренка;

• «Зоре моя вечірняя…» Т. Шевченка;

• «Повій, вітре, на Вкраїну» С. Руданського;

• «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…» М. Старицького;

• «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» І. Франка;

• «Рідна мати моя…» А. Малишка;

260

•«Лебеді материнства» В. Симоненка;

•«Два кольори» Д. Павличка.

4.Підготуйте повідомлення про легендарну авторку пісень Марусю Чурай. Які пісні їй приписуються? У яких літературних творах створено її образ?

5.Порівняйте поезію Г. Сковороди «Всякому городу нрав і права» зі збірки «Сад божественних пісень» (Пісня 10) і народну пісню «Всякому городу нрав і права» з п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Як змінився зміст і художня форма твору при його фольклоризації?

Григорій Сковорода. Всякому городу нрав і права

Всякому городу нрав и права; Всяка имеет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь, Всякому горлу свой есть вкус каков,

Амне одна только в свете дума,

Амне одно только не идет с ума.

Петр для чинов углы панскіи трет, Федька-купец при аршине, все лжет. Тот строит дом свой на новый манер, Тот все в процентах, пожалуй, поверь!

Амне одна только в свете дума,

Амне одно только не идет с ума.

Тот непрестанно стягает грунта, Сей иностранны заводит скота. Те формируют на ловлю собак,

Сих шумит дом от гостей, как кабак, —

Амне. одна только в свете дума,

Амне одно только не идет с ума.

Строит на свой тон юриста права, С диспут студенту трещит голова. Тех безпокоит Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур, — А мне. одна только в свете дума, Как бы умерти мне не без ума.

Смерте страшна, замашная косо!

261

Ты не щадиш и царских волосов, Ты не глядиш, где мужик, а где царь, — Все жереш так, как солому пожар. Кто ж на ея плюет острую сталь?

Тот, чія совесть, как чистый хрусталь...

[68, с. 517—518].

Іван Котляревський. Наталка-Полтавка (уривок)

6. Простежте, як відбувався процес фольклоризації творів І. Франка «Як почуєш вночі край свойого вікна» і Б. Лепкого «Час рікою пливе» в єдину народну пісню літературного походження «Час рікою пливе».

І. Франко «Як почуєш вночі край свойого вікна…» (збірка «Зів’яле листя», «Другий жмуток»).

Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не дивився в той бік, моя пташко!

262

Се не та сирота, що без мами блука, Не голодний жебрак, моя зірко; Се розпука моя, невтишима тоска,

Се любов моя плаче так гірко [82, с. 185].

Б. Лепкий «Час рікою пливе» (цикл «Весною»)

«Час рікою пливе» (народна пісня літературного походження)

Час рікою пливе, як зустрів я тебе, Як зустрів я тебе, моя пташко.

Довго-довго дививсь, марно очі трудив, Та пізнати тебе було важко.

Ти висока й струнка, в тебе руса коса, В тебе очі сумні й невеселі, І вуста вже не ті, не солодкі такі,

Скажи, хто цілував їх без мене?

263

Як почуєш колись біля свого вікна, Хтось зітхає так сумно і тяжко,

Не вставай, не будись, не тривож свого сна, Не тривож свого сна, моя пташко!

Як зустрінеш колись, привітай, усміхнись, Зустрічай, як колись зустрічала.

Бо пройшли вже роки, і ми стали батьки, Але наша любов не пропала.

7.Опишіть манеру виконання романсу. Чим вона відрізняється від манери виконання ліричної пісні? Яку роль відіграє інструментальний супровід?

8.Визначте ритмічну схему таких романсів: «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…»; «Дівчино, рибчино…»; «Гуцулка Ксеня».

9.Поміркуйте, як співвідносяться народні пісні літературного походження і народні пісні-романси. Дайте розгорнуту відповідь на це питання, аргументуйте її твердженнями фольклористів.

10.Проаналізуйте програми з української літератури для 11/12-річної школи: в якому класі учні ознайомлюються з жанрами народних пісень літературного походження, піснямиромансами? Які твори пропонуються для вивчення? Зіставте цей матеріал з аналогічним у програмах для середньої загальноосвітньої школи з поглибленим вивченням української літератури у 8- 11 класах, для класів з гуманітарним профілем, гімназій. ліцеїв та коледжів (уклад. Г. Ф. Семенюк, В. І. Цимбалюк): які відмінності ви спостерегли?

11.Прочитайте розділ «Пісні літературного походження» за підручником «Українська література» для 6 класу Євгена Пасічника, Ольги Слоньовської [57, с. 45—54], розділ «Пісні літературного походження. Пісні-гімни» за підручником «Українська література. 6 клас» Тетяни Дудіної, Андрія Панченкова [21, с. 41— 50], розділ «Український народний романс» за підручником «Українська література» для 7 класу Василя Цимбалюка [83, с. 64—67]. Оцініть теоретичні глави, добір текстів, питання і завдання для учнів. Під час вивчення яких тем, на вашу думку, повторюються і поглиблюються знання про названі фольклорні жанри в 9-11 (12) класах?

264

Тест для перевірки знань

1.З якого століття, на думку М. І З. Лановик, почався зворотній вплив професійної літератури на усну народну творчість?

А) з ХІІІ століття, Б) з ХV століття, В) з ХVІІ століття, Г) з ХІХ століття.

2.Якою визначальною ознакою характеризуються народні пісні літературного походження порівняно з власне народними ліричними піснями?

А) більшим обсягом, Б) більшим рівнем індивідуалізації,

В) більш розвиненою символікою, Г) наявністю формул.

3.Яка з названих пісень не приписується Марусі Чурай?

А) «В кінці греблі шумлять верби», Б) «Грицю, Грицю, до роботи», В) «Засвіт встали козаченьки», Г) «Їхав козак за Дунай».

4.Кому належить оригінальний текст пісні «Дивлюсь я на небо»?

А) Тарасу Шевченку, Б) Віктору Забілі, В) Михайлу Петренку,

Г) Григорію Сковороді.

5.Які народні пісні створені на основі поезій А. Малишка?

А) «Два кольори», «Лелеченьки», Б) «Водограй», «Червона рута»,

В) «Рідна мати моя», «Вчителько моя», Г) «На білу гречку впали роси», «Яблука доспілі».

6.З якої мови походить термін «романс»?

А) з іспанської, Б) з англійської, В) з німецької, Г) з польської.

265