Змістовий модуль 4

НАРОДНА ДРАМА. РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ. ДИТЯЧИЙ ФОЛЬКЛОР

ТЕМА15

«ДРАМАТИЗОВАНІ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ДІЙСТВА. ВЕРТЕП»

План

1.Особливості народної драми, її різновиди.

2.«Коза» і «Маланка» як обрядові дійства зимового циклу.

3.Походження вертепної драми. Форми вертепу. Провідні записи вертепної драми.

4.Структура і поетика вертепної драми.

Основна література

1.Баканурський А. Українська різдвяна гра «Коза» // Народна творчість та етнографія. — 1991. — № 6. — С. 59—65.

2.Грицай М. С., Микитась В. Л., Шолом Ф. Я. Давня українська лі-

тература. — С. 320—331.

3.Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості /

Упоряд. Н. С. Шумада. — К.: Веселка, 1998. — С. 53—55, 61—75.

4.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Пі-

дручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 108—113, 127—129, 133— 134.

5.Українська народна поетична творчість / За ред. М. Т. Рильського та інших. — К.: Радянська школа, 1963. — С. 296—305.

6.Українська народнопоетична творчість / Грицай М. С. та інші. —

К.: Вища школа, 1983. — С. 84—86.

7.Федас Й. Український народний вертеп (у дослідженнях ХІХ —

ХХст.). — К.: Наукова думка, 1987. — 182 c.

285

Додаткова література

1.Вертеп // Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — С. 111—112.

2.Возняк М. Історія української літератури. У двох книгах: Навч.

вид. — Львів: Світ, 1994. — Книга 2. — С. 241—256.

3.Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. — К.:

Оберіг, 1991. — Книга 1. — С. 116—126.

4.Давидюк В. Від «Куці-Баби» до «Діда-Панаса» (культ предків у народній грі) // Берегиня. — 2002. — № 2. — C. 13—17.

5.Кисіль О. Український вертеп (Про походження українського вертепу) // Кисіль О. Український театр. — К.: Мистецтво, 1968. —

С. 11—31.

6.Пилипчик Р. Дослідник українського вертепу Є. Марковський // Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 1. — С. 16—25, № 2—

3.— С. 17—27.

7.Сулима М. Українська драматургія 17—18 століть. — К.: ПЦ

«Фоліант»; ВД «Стилос», 2005. — 368 с.

8.Сулима М., Федас Й. Український народний вертеп // Радянське літературознавство. — 1989. — № 2. — С. 73—74.

9.Федас Й. Термінологія народного театру: вертеп // Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Вип. 12—13. — К.: Київський університет, 2002. — С. 78—81.

10.Швець І. Вертеп як феномен християнства // Київська старови-

на. — 1996. — № 2—3. — С. 97—99.

11.Шевчук В. Про Йосипа Обонкіна-Батю, українську вертепну драму та вертепне дійство // Шевчук В. Муза Роксоланська. Українська література XVI—XVIII століть. У 2 кн. — Кн. 2. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К.: Либідь, 2005. — С. 561—578.

Питання для перевірки знань

1.Дайте визначення народної драми. Які її специфічні риси порівняно з професійним театром?

2.Як пов’язана народна драма з обрядом і грою?

3.Які різновиди народної драми вам відомі?

4.Яка ритуально-міфологічна основа обряду водіння кози? Що символізує образ кози?

5.Яка форма виконання обрядового дійства «Маланка»? Хто бере в ньому участь?

6.Що символізують образи Маланки і Василя?

7.Яке походження терміна «вертеп»?

8.Коли вертеп з’явився на українських землях? Які існують перші згадки про вертеп, перші записи вертепної драми?

286

9.Як пов’язані вертеп і шкільна драма?

10.Опишіть вертепний короб. З яких частин він складався? З якого матеріалу робили ляльок? Як вони рухалися?

11.Які різновиди (форми) вертепної драми вам відомі?

12.Яка структура вертепної драми?

13.Назвіть персонажів релігійної і народної частин вертепу.

14.У чому своєрідність образу козака-запорожця у вертепній драмі?

15.Які списки вертепної драми ви знаєте?

16.Хто з українських фольклористів зробив записи вертепної драми і досліджував її?

17.У яких творах українських письменників наявні мотиви й образи вертепної драми?

Матеріали до заняття

«Народна драма — це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри… Для народної драми характерна синкретичність — поєднання слова, співу й танцю… Виконавці народних драматичних текстів прагнули до перевтілення, що давало змогу виразніше, поетичніше відтворювати ідею фольклорного твору. Звичайно, при виконанні того чи іншого виду народної драми помітну роль відіграє імпровізація, зокрема це виявляється у тексті, коли щось неістотне випускається, а важливе для даного моменту вставляється» (Михайло Грицай) [15, с. 84].

«Народною драмою називаються уснопоетичні твори, що складалися для сценічної гри. Особливістю цього виду народної творчості є поєднання слова з драматичними і сценічними засобами відображення дійсності» (В. Хоменко) [75, с. 296].

«Специфічні ознаки фольклорного театру — відсутність сцени, розділення виконавців і аудиторії, дія як форма відображення дійсності, перевтілення виконавця в інших об’єктивований образ, естетична спрямованість вистави» (Тетяна Зуєва, Борис Кирдан) [27, с. 315].

«Особливого поширення «Коза» набула в лісовій і лісостеповій частині України. У самому факті водіння кози поєдналися, як мінімум, три джерела: звичай «першого показника», відголоски римських сатурналій і давньогрецьких діонісій (головним героєм

287

їх був козлоногий бог Діоніс — покровитель рослинності і родючості), пережитки язичницьких ігрищз перевдяганням і масовими «сміховими» обрядами» (Анатолій Іваницький) [29, с. 77].

«Вертеп (старослов’ян. — печера) — народний театр марі-

онеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій «скрині», відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого ЧСина Божого від царя Ірода; на нижньому — побутові інтермедії, персонажами яких переважно були Запорожець, Селянин, Дід, Баба, Панотець, Циган, Жид, Москаль, Лях та ін. Нині вертеп зберігся на свято Різдва, переважно в західних землях України» [48, с. 111—112].

«Вертеп — одна з найдавніших обрядових форм українського театру. Окремі дослідники (О. Шокало) вважають, що назва походить від праарійських слів-архетипів вер, вир, що означають вирувати, вертатися, відроджуватися, рости, а також теп — благословенна течія особливих космічних вод, світової ріки. Звідси, вертеп має небесно-сонячну етимологію і являє собою обрядове священнодійство, а не видовище» (Юрій Гре-

чанюк) [45, с. 88].

«В Україні вертепом називали скриньку, або будиночок для лялькових вистав. Це були різні за своїми конструкціями споруди: двоповерховий будиночок розміром 150 × 150 × 50 см (можливі відхилення), котрий демонструється у бібліотеці поміщиків Галаганів у Сокиринцях на Полтавщині. Відомі й моделі триповерхової скриньки. На західноукраїнських землях вертеп найчастіше являв собою макет селянської хати або церкви. В останньому випадкові видно явний вплив літургійного західноєвропейського вертепу. Ведучий вертепу за допомогою відповідних важелів, змінюючи тон, пересував фігурки і мовив за них. На горішньому поверсі, як правило, розігрувалися євангельські сцени з царем Іродом, східними царями, янголами, смертю, чортом та ін.. На нижньому — сцени земні, світські, пронизані гумористичним, а часто й сатиричним зарядом, де брали участь Козак, Чорт, Солдат-москаль, Шинкар-жид, Циган та ін. Досить часто вдавалися до травестії — переодягання» (Юрій Гречанюк) [45, с. 89].

288

«Малоросійський вертеп — це похідний (переносний) театр, який представляє благочестивим християнам велику подію у світі: Різдво (народження Спасителя)… Наш вертеп — це похідний двоповерховий домок, зроблений з тонких дощок і картону; горішній поверх має балюстраду, за балюстрадою грають містерію, — це Віфлеєм. У нижньому поверсі трон Ірода, підлога обклеєна хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Кожна лялька прикріплена до дроту; під підлогою — кінець цього дроту; за цей кінець, придержуючи ляльку, ляльковод спрямовує її в двері і водить у потрібному напрямі. Розмова від імені ляльок відбувається між дячками, півчими та бурсаками то пискливим голосом, то басом, як то треба. Друга частина вистави відбувається всі в нижньому поверсі» (Микола Маркевич) [26, с. 61—62].

«Інтермедія (лат. intermedius — проміжний, середній) — не-

величкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави» [48, с. 316].

«Вертеп — це справжній театр. Є сюжет, ролі, зав’язка, кульмінація, розв’язка дії, декорації, окреслюється навіть «сцена» — місце біля шопки чи зірки. Це музична вистава, бо вона супроводжується піснями, у вертепі беруть участь музики. Кожен учасник вертепу знає напам’ять усі ролі, тому ролі взаємозамінні. Але конкретний діалог чи монолог, як правило, імпровізується (хоча є зошити з записаними текстами)» (Анатолій Іваницький) [29,

с. 76—77].

Завдання

1.Випишіть з різних наукових джерел визначення понять «народна драма» і «народний театр». Як співвідносяться ці поняття між собою?

2.Складіть порівняльну таблицю «Народна драма і професійний театр».

3.Підготуйте усну розповідь на одну із тем: «Обряд «Водіння кози», «Обряд «Водіння Маланки».

4.Підготуйте повідомлення «Походження українського вертепу».

5.Законспектуйте статті Й. Федаса «Термінологія народного театру: вертеп»; І. Швеця «Вертеп як феномен християнства»; А. Баканурського «Українська різдвяна гра «Коза».

289

6.Підготуйте реферат «Записування й дослідження вертепної драми».

7.Складіть схему «Структура українського вертепу». Відзначте частини драми та провідних персонажів.

8.З’ясуйте, які апокрифічні мотиви наявні в релігійній частині вертепної драми.

9.Порівняйте мотив смерті у вертепній драмі і в поезії Г. Сковороди «Всякому городу нрав і права»:

Вертепна драма. Ява 15. Уривок

Смерть:

…Всього світа я сильній нахожуся, Ізначала віка нікому не клонюся; Аз єсмь монархиня, всього світа пані, Я цариця суща на всякий страни, Князє і царе під властею моєю, Усіх вас я посічу косою своєю..

Г. Сковорода.

«Всякому городу нрав і права…» (пісня 10). Уривок

Смерте страшна, замашная косо! Ти не щадиш и царських волосов, Ти не глядиш, где мужик, а где цар, – Все жереш так, как солому пожар. Кто ж на ея плюет острую сталь?

Тот, чія совість, как чистий хрусталь…

10.На прикладі кількох образів народної частини вертепу покажіть прийоми їх типізації.

11.Порівняйте образ козака-запорожця у козацьких, історичних піснях та у вертепній драмі. Про що свідчить зміна цього образу? Випишіть з праці О. Воропая «Звичаї нашого народу» міркування вченого з цього питання.

12.З’ясуйте за шкільними програмами з української літератури, в яких класах і в якому обсязі учні ознайомлюються з поняттям «народна драма». Проаналізуйте главу «Народна драма» підручника «Українська література» для 9 класу Бориса Степанишина. Як автор підручника пояснює школярам особливості народної драми, які види її згадує? В якому роділі цього підручника розповідається про вертеп? Поміркуйте, в якому розділі більш

290

доцільно розглядати цей жанр — в народній драмі чи серед творів шкільної драматургії? Мотивуйте свою точку зору.

13.Порівняйте сюжет про народження Ісуса в біблійнорелігійних колядках і у вертепній драмі. Відзначте спільні й відмінні мотиви.

14.Зіставте погляди вчених на питання світськості / релігійності вертепної драми. Який із них видається вам більш правильним і чому?

І. Франко: «Ляльковий театр від найдавніших часів мав чисто світський характер, малював типи та ситуації буденного життя», «Про те, щоб лялькові вистави колись були допущені до церкви, нема навіть мови, на репрезентів цієї штуки падуть громи».

І. Швець: «Чи могло духовенство негативно ставитися до вертепу, якщо воно саме було чи не головним його творцем?»

Тест для перевірки знань

1.Яка з рис специфіки фольклору сприяє розвитку драматичних форм?

А) варіативність — наявність численних варіантів одного твору, Б) анонімність: відсутність автора, В) усність, бо фольклор — це виконавське мистецтво,

Г) опора на традиції, що домінують над новаторством.

2.Що є основними джерелами народної драми?

А) пісня і казка, Б) казка і міф, В) обряд і гра, Г) обряд і лірика.

3.Яка з наступних рис не властива народному театру?

А) відсутність сцени, Б) умовність, В) наявність декорацій,

Г) відсутність режисера до вистави.

4.До якого циклу календарної обрядовості належать дійства «Водіння кози» і «Маланка»?

А) до зимового, Б) до весняного, В) до літнього, Г) до осіннього.

291

5.Від якого слова походить термін «вертеп»?

А) святий, Б) старий,

В) народження, Г) печера.

6.Скільки поверхів має вертепна скринька?

А) два, Б) три, В) чотири,

Г) два або три.

7.Коли поширився український вертеп?

А) в Х столітті, Б) в ХІІІ столітті, В) в ХVІІ столітті, Г) в ХІХ столітті.

8.Які два джерела має вертепна драма?

А) професійний театр і народна пісня, Б) антична трагедія і комедія, В) ляльковий театр та шкільна драма,

Г) ляльковий театр та професійний придворний театр.

9.Яку функцію виконує Запорожець у народній частині вертепної драми?

А) деміург, Б) культурний герой, В) трікстер,

Г) помираючий і воскресаючий бог.

10.Який тип шкільної драми представляє собою свята частина вертепу?

А) міракль, Б) мораліте, В) містерію, Г) інтермедію.

292