Медіаосвіта та медіаграмотність

телебаченню могутністю впливу саме тому, що не в змо- зі утримувати так увагу аудиторії, і скоріше це фоновий носій медіатекстів (музичних чи інформаційних). Та все ж радіо залишається одним з найефективніших засобів для комунікації масової аудиторії завдяки тому, що вдало використовує власні переваги і властиві йому специфічні можливості: доступність, інтерактивність, діалогічність, мобільність, різноманіття пропозицій свого ефірного кон- тенту (змісту).

Радіо- й медіавласність. В Україні існує три великі медіагрупи, що мають найбільші частки ринку радіоефі- ру. На першому місці за кількістю рейтингових радіос- танцій перебуває компанія «Тавр Медіа» з часткою ринку майже 30 %: «Русское Радио», «Хіт FМ», «Kіss FM», «Radio ROCKS», «Радио Мелодия» і «MusicРадіо».

Впритул до цієї радіогрупи наблизилася UMH (Укра- їнський медіа холдинг, УМХ) з часткою близько 27 %, у складі якої популярні мережеві радіостанції: «Авторадио», «Ретро FM», «Наше радио», «Europa Plus», «Радио Алла» і локальні: «NRJ», «Динамо» і «Джем FM».

І нарешті третя за ступенем вагомості ринкової частки вітчизняного радіопростору — BRG (Бізнес радіо група, БРГ), що об’єднує такі радіостанції: «Радио «Шан- сон», «Радио «Шарманка», «Бизнес Радио», «Радио «Ренес- санс» та інші.

Ще дві радіостанції «Радио Люкс FМ» і «Радіо 24» ра- зом мають ринкову частку 8,4 %. Крім вищеназваних, є ще декілька окремих великих радіостанцій з приватною формою власності: «Gala Radio», «Просто Ради.О», «Радіо Ера». Державна радіостанція УР-1 має ринкову частку 7,43 % завдяки потужному покриттю радіосигналом.

Формат. Важливозазначити, щокомерціалізаціяме- діапростору привела до фрагментації, тобто подрібнення масової аудиторії та подальшої індивідуалізації програм- ного вибору. Відійшли в минуле часи, коли радіо працюва- ло «для всіх». Тепер більшість радіостанцій орієнтується на смаки конкретної цільової аудиторії, ядро якої становлять люди зі спільними музичними вподобаннями.

З цим тісно пов’язана система музичних форматів як сукупності жанрових, тематичних, вікових, соціаль-

них ознак, які формують концепцію музичного мовлення,

Класифікація форматів

Видаєтьсяважливимрозглянутикласифікаціюфор- матів, їхній вплив на стилістичну модель радіомовлення, її концепцію за формою та змістом. Звичайно, наявність того чи іншого формату чи субформату визначають, ана- лізуючи ринок. Узагалі їх налічується десятки, перераху- вати всі не має можливості, але варто зупинитися на де- кількох найголовніших.

З немузичних радіоформатів в Україні представле- ний лише один — news / talk (інформаційно-розмовний), основний контент якого — новини, інтерв’ю, інформацій- ні огляди, аналітичні передачі. В такому форматі десять років працює єдина мережева радіостанція «Радіо Ера».

Серед музичних форматів українського радіопрос- тору спостерігається більша розмаїтість. Розглянемо голо- вні музичні радіоформати.

Формат «Adult Contemporary» (AC) — сучасне радіо для дорослих — найпоширеніший в Україні. Власне, це сучасна популярна музика, яка подобається дуже вели- кому сегментові аудиторії. Бути в ніші цього формату й утримати його аудиторію намагається значна більшість медіа, щоб відтягти якомога обсяжнішу частку реклам- них бюджетів компаній та торгових марок. З позиції мар- кетингової якості цієї цільової аудиторії, вона найприва- бливіша для рекламодавців. Адже вік поціновувачів цього музичного формату варіюється від 25 до 49 років, тобто це найактивніший і найплатоспроможніший споживчий загал. Приклади радіостанцій AC-формату: «Авторадио», «Наше радио».

Формат АС розгалужується на два субформати: Soft/М’який AC (New/Новий AC) — з переважанням

спокійних, ліричних пісень Pop і Soft Rock/поп- і соф- трок, деякі радіостанції додають інструментальну музи- ку, нью-ейдж, джаз. Приклади радіостанцій: «Радио «Ре- нессанс», «MusіcРадіо».

Hot/Гарячий AC відрізняється підбіркою ритмічних свіжих хітів. Приклади радіостанцій: «Gala Radio», «Радио Люкс FМ». Формату Нot AC також дотримується радіостан- ція «Хіт FМ» — «Тільки хіти від 90-х до сьогодні!». Відсотко- ве співвідношення західної музики до решти — 70 / 30. До цього ж формату належить й інша популярна радіостанція

— «Русское Радио» («Все будет хорошо!»): найкращі пісні з репертуару радянської естради 70-х, 80-х років, а згодом української і російської естради з 90-х до сьогодні.

Отже, цей формат орієнтований на «середній смак», тобто основу його становлять композиції, що користують- ся популярністю у більшості глядачів. Такі радіостанції для тих, чия юність і становлення пройшли в 90-і, в епоху змін на пострадянському просторі.

Формат CHR (Contemporary Hіt Radіo) — сучасний хіт.

Основу цього формату складають мелодії, які дуже попу- лярні саме тепер, тому ніяких хітів минулих часів чи пісень, що помалу втрачають рейтинг. Типовий принцип СНR- формату: в ефірі транслюється досить обмежений перелік композицій (play lіst), а тому відбувається швидке система- тичне повторення 40-50 пісень з цього списку («щільна ро- тація»). Протягом тижня-двох плейліст цілком оновлюється. Розрахований на слухача віком від 12 до 25 років. Специ- фічна риса програмної політики цього формату — стис- лість новин, які, за даними соціологічних досліджень, мало цікавлять основну частину молодіжної аудиторії.

Формат відрізняється швидкими та жорсткими ритмами: завдання формату полягає в тому, щоб по- вність прикути увагу підлітків і не завадити їм переми- кати на інші хвилі. Крім того, він має субформати: CHR / Pop (попса); Modern Rock orіented CHR (сучасний рок та поп-рок); CHR / Rhythmіc (танцювальна музика); CHR / Dance (не просто танцювальна, а клубна музика — фор- мат, що з’явився з розвитком клубної культури). Такого формату дотримуються українські радіостанції «Кіss FM», «Просто Ради.О» («Увімкни хіти!»).

Формат рок/ Rock. Менше ніж за рік головною рок- станцією України стала радіостанція «Radіo ROKS» зі сло- ганом «Рок, тільки рок!», що відповідає форматові Classіc Rock/класичного року. Музичний контент цього радіо становить класичний західний рок 70-х і 80-х, плюс обра- ні композиції з 60-х і 90-х років, а також музика вітчиз- няних рок-бендів, тобто те, чого тривалий час не виста- чало в українському радіоефірі. Портрет аудиторії: 25-50 років, переважно чоловіки (70 %) з рівнем доходу вищим від середнього. Рок-музика для них — символ свободи, незалежності та справжньої мужності.

Формат Oldіe based AC базується на популярних піс- нях попередніх десятиліть з додаванням сучасних мелодій, орієнтованих на глядача (слухача) старшого покоління ві- ком від 50 років. В Україні в такому форматі працює «Ре- тро FМ», «Радіо Nostalgie» («Твої приємні спогади»). Головний меседж такого формату — це подорож у щасливе минуле, найкращі ліки від буденності, поринути в океан спогадів, щоб повернутися оновленим для справжніх відчуттів.

Формат шансон. Це унікальний формат, який існує тільки на пострадянському просторі. Його музика проста, але слова мають велике значення, бо вони про драматич- ні історії та події, це море емоцій, які «переживав» вико- навець пісні, він же найчастіше й автор.

Інші формати. Нерідко некомерційну музику на- зивають «неформатом», однак це не зовсім коректно. Кожен музичний твір належить якомусь наявному фор- матові, одначе він швидше за все некомерційний і не представлений ніяким музичним радіо. Зразки некомер- ційної музики вкладаються у такі формати, як м’який джаз (Smooth Jazz). класика (Classіcal). альтернатива

(Alternatіve); урбан/міська (Urban) і реп (Rep); ритм-і-блюз (R & B — Rhythm and Blues); народна музика (Country/ Folk), християнська (Chrіstіan) тощо. В українському ра- діоефірі вони майже не представлені, тому що займають маргінальні місця в шоубізнесовій індустрії і перебува- ють у форматній опозиції чи, точніше, за межами кола магістральних форматів, яких дотримуються більшість музичних телеканалів і радіостанцій.

У країнах з давньою історією комерційного радіо- мовлення, на відміну від України, є радіостанції, де зву- чить музика на будь-який смак. Приміром, у Сполучених Штатах (де, власне, формати виокремились і звідки поши- рилися на Європу, а згодом з’явились, зокрема, і в Україні) нараховується близько 80 музичних форматів радіомов- лення. Українськірадіостанціїведутьмовленнявосновних форматах: 42 % становлять різновиди «дорослого» форма- ту AC, 22 % — молодіжніший CHR, 13 % — шансон.

В Україні немає такої великої різноманітності фор- матів, особливо це стосується тих, які презентують аль- тернативу основним течіям сучасної музики. Розглянемо один з показових прикладів — готичну музику*, досить

популярну серед української молоді, проте нема жодної радіостанції, яка б цілком відповідала форматові готичної музики, які об’єднуються поняттям «готик-сцена». Фор- мація готів з’явилася у 1980-81 роках в Англії. «Життєва філософія» культури готів поєднує два основні елементи: абсолютний індивідуалізм і незвичайну романтику (neo/ dark romantіcs). Романтичне самовизначення прихильни- ків готичної субкультури: вони ті, хто зазнав емоційного болю і зрозумів, що біль може давати силу. Готи-меломани навряд чи зможуть послухати справжню готичну музику

вукраїнському радіоефірі. Проте окремих виконавців і гуртів, творчість яких можна зарахувати до близького- тичної музики**, хоча й не часто, але випадає почути на хвилях декількох вітчизняних радіостанцій «Хіт Радіо/Хіт

FМ», «Europa Plus», «Просто Ради.О», «Radio ROCKS».

Кожний музичний напрямок об’єднує навколо себе людей не стільки зі схожими смаками, скільки з поді- бними світоглядними, естетичними й навіть етичними принципами, зі схожим ставленням до навколишніх по- дій. Кожний музичний напрямок презентує певну суб-

культуру зі своєю філософією життя, ідеологічними на-

становами. Сьогодні музичну продукцію з її величезним маніпулятивним потенціалом використовують як могут- ню зброю психологічного впливу. Адже здатність музики впливати на емоційний, духовний і фізичний стан лю- дини, ефект гіпнотичного впливу ритму були відомі ще

вдавнину. Це медійний засіб, як трансляційний канал, побудований на ідеологічних, емоційних і навіть підсві- домих очікуваннях аудиторії. Доказом служить викорис- тання музики навіть у політичній рекламі як потужного засобу агітації на всіляких виборах. Зв’язок політиків та ідолів масової культури стає особливо помітний у вибор- чий період, коли піар-кампанії політиків вибудовуються за законами шоу-бізнесу.

*Готика (gothіc) — узагальнене поняття, яким сьогодні позначають стиль життя, світовідчуття і життєву філософію, цілий комплекс напрямків мистецтва (музику, арт, літературу, кіно, фото, архітектуру тощо), які разом складають «готичну субкультуру».

**“The Cure”, “Кино”, “Агата Кристи”, “Кому Вниз”, “Depeche Mode”, “Nіne Іnch Naіls”, “Marіlyn Manson”, “Faіth and the Muse”. Готи також слухають “U2”, Лінду, “Garbage”, Мілен Фармер (Mylene Farmer), Ніка Кейва (Nіck Cave), “Enіgma”, “Gregorіan”, “Би-2” та ін.

Музика як масова культура. Музичний складник інформаційного виробництва і розповсюдження масової культури підпорядкований її загальним вимогам, головна з яких — якомога більша доступність продуктів у сенсі загальнозрозумілості, масштабної розповсюдженості, чи- малого тиражування.

Специфіка сучасної музичної культури полягає в тому, що позиції учасників музичної комунікації моде- люють основні засоби відтворення в музиці уявлень, сто- сунків, змістів, визнаних найсуттєвішими для окремих соціальних систем, громад, які, своєю чергою, стають цільовою аудиторією для того чи іншого медіаресурсу. Музичний контент значної більшості медіазасобів — сут- тєва частина масової поп-культури, що домінує в системі загальної культури. Поняття «поп-культури» (pop-culture) зародилося на початку 1930-х років, її серйозне вивчен- ня почалося в 1960-і роки, а на пострадянських теренах значно пізніше — лише з середини 1990-х. Мас-культ, по- роджений бурхливим розвитком мас-медіа, нині охоплює музику, кінематограф, літературу, моду тощо. Є велика кількість визначень поняття «масова культура» або «поп- культура», які сходяться до загального: під цим явищем розуміють широко розповсюджені в суспільстві культурні елементи (продукти, явища, дії), визначальна риса яких

— загальнодоступність і комерційне спрямування. Вва- жається, що такий тип культури існував протягом усієї історії людства, однак лише на сучасному етапі розвитку цивілізації він має загрозливо домінантну позицію і не- абиякий, переважно негативний, вплив.

Індустрія популярної музики підпорядкована за- конам товарно-промислового виробництва, а тому в неї, як і загалом у масову культуру, вкладають гроші, як у підприємства, земельні ділянки чи в магазини з єдиним розрахунком — дістати прибуток. Тому в масовій му- зичній продукції нівельовано індивідуальні особливості, адже вона орієнтована на «людину маси», на загальне споживання. Звідси спрощення, примітивізація культур- ної інформації. Звідси також закладене в ній поверхово- чуттєве ставлення до світу, гедонізм, еротизація мисте- цтва (феміністські трактування жіночої сексуальності, транссексуалізму, гомосексуалізму), естетизація потвор-

ного, змішання жанрів, серійність. Звідси неабияка здат- ність сучасної музики до стрімкого розповсюдження.

Проте не всі музичні твори мають рівні можливос- ті для тиражування і потрапляння до широких каналів сучасних засобів комунікації, до мас-медіа. Важливо за- значити, що останні не просто засоби для передавання інформації, це середовище, в якому виробляються, ес- тетизуються і транслюються культурні коди. У який же спосіб відбувається певна селекція і поляризується, як результат такого добору, все поле сучасної культури? Хто чи що дає перепустку до масової аудиторії через численні медійні засоби, які, на думку французького культуроло- га А. Моля, фактично контролюють нашу культуру? Чому окремі культурні явища завдяки мас-медіа стають зна- чущими, а інші виштовхуються у меншовартісну нішу? Те ж, що не потрапило до каналів масової комунікації, не має суттєвого впливу на розвиток суспільства, його світо- глядні орієнтири, художні вподобання і естетичні смаки.

Такими фільтрами слугують певні риси мистецької, зокрема музичної, продукції, які гарантують їх сприйнят- тя масовою аудиторією, містять у собі все те, що зорієн- товане на широку споживчу зацікавленість, усе те, що збільшує у рази споживчу кон’юнктуру. Такі характерні атрибути мають продукти поп-культури. Тож будь-який альтернативний музичний твір має шанс на масове роз- повсюдження, лише коли «вдягнеться у шати» продукту поп-культури. На думку спадає аналогія з Попелюшкою, яка могла бути допущеною на королівський бал тільки в розкішному вбранні: для цього вона мала стати іншою зовні, а суттю залишатися тією самою. Такі метаморфо- зи відбуваються й у царині сучасної музики. Особливо яскраво це демонструє такий напрям пісенної культу- ри, як шансон. Він постійно видозмінюється, пройшов- ши довгий шлях від «блатняка» до «попсона». Останній

— це гібрид шансона і популярної музики (попси), який за змістом відповідає ідеології шансона як «музики для душі», проте формою, тобто за аранжуванням, має всі ознаки масової популярної пісні. Найпопулярніші на сьо- годні естрадні артисти, які збирають аншлаги в концерт- них залах — представники саме шансону: Григорій Лепс, Олена Ваєнга, Стас Михайлов.

примітивізація культурної інформації, поверхово-чуттєве ставлення до світу, гедонізм. Це стосується молодіжної аудиторії, чиї ідеали й загальнокультурні цінності перебу- вають ще в стадії становлення. Поряд з тим український радіоефір презентує переважно мейнстрімні музичні на- прямки і найпопулярніший український формат — це так зване «радіо для дорослих», тоді як популярні серед моло- ді стилі «споживаються» переважно всередині достатньо замкнених груп (як-от прихильники готичної музики) і розповсюджуються через інтернет-радіоплатформи. Це обумовлює подальше віддалення й у частині ціннісних і світоглядних орієнтирів різних поколінь українців.

Обов’язкова література

Нариси української популярної культури / О. Гриценко, М. Стріха, В. Солодовник, Є. Кононенко, О. Різник; Укр. центр культ. дослі- джень, Ін-т культ. політики. — К.: УЦКД, 1998. — 760 с.

Рекомендована література

Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека. М.; Жуковский: Канон-пресс-Ц; Кучково поле, 2003. — 464 с. http:// yanko.lіb.ru/books/medіa/mcluhan-understandіng_medіa.pdf

Бодрийар Ж. Реквием по масс-медиа // S/L’98. Поэтика и политика. Альманах Российско-французского центра социологии и филосо- фии Института социологии Российской Академии наук. — М.: Ин- ститут экспериментальной социологии, СПб.: Алетейя, 1999. — С. 193 — 226. http://socіologos.net/textes/baudrіllard.htm

Савчук В. Конверсия искусства. — СПб.: Петрополис, 2001. — 288 с.

Довідкові джерела

Сайт про культуру готів http://www.gothіc.com.ua

Сайти про радіо http://ofm.net.ua, www.proradіo.org.ua, http:// getonaіr.ru, www.umedіagroup.com.ua

Художні фільми про радіо : «Pump Up The Volume» («Врубай на по-

вну»), «Доброго ранку, В’єтнаме!» («Good Mornіng, Vіetnam»), «Дні радіо» («Radіo days»), «Рокхвиля» («The Boat That Rocked»), «Части- ни тіла» («Prіvate Parts»), «День радіо».

Питання для самоперевірки

Які найсуттєвіші ознаки масової культури?

Що таке радіоформат? Який радіоформат найпо- ширеніший?

Який музичний формат унікальний для постра- дянського простору?

Яка радіостанція в Україні має найбільшу терито- рію ефірного покриття?