Самостійна робота № 1

за робочою програмою

час на виконання - 2 год;

форма контролю – усне

опитування.

Тема: Політичний та суспільний рухи.

План:

1. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

2. Формування соціалістичної течії в українському напрямку. Діяльність РУП.

3. Формування ліберально-демократичної течії в українському русі. Діяльність УДП.

4. Формування націоналістичної течії в українському русі. Діяльність УНП.

Основні терміни та поняття: пролетар, соціалізація, Бунд, РУП, УДП, УРП, УНП.

Основні дати: 1903 р. – поділ РСДРП на меншовиків та більшовиків; 1897р.- створення Бунду (повна назва «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії»); 1900 р. – створення Революційної української демократичної партії (РУП); 1904 р. – утворення Української соціал-демократичної спілки; 1904 р. створення Української демократичної партії (УДП), створення Української радикальної партії (УРП); 1902 р. – створення Української народної партії (УНП).

1. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку хх ст.

На початку ХХ ст. в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України існувало кілька основних напрямків. У російському напрямку консерватори обстоювали збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, виступали за перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Власних політичних партій російські консерватори й ліберали до 1905 р. ще не мали. Російські радикали, що поділяли ідеали соціалізму та прагнули повалення самодержавства в Росії, діяли в краї досить активно. У середовище робітників пропагували свої ідеї представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), утвореної в 1898 р. Від 1903 р. вони поділялися на поміркованих меншовиків, які віддавали перевагу мирним методам діяльності, та більшовиків, які виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.

Наприкінці 1901- на початку 1902 рр. в результаті об’єднання народницьких гуртків і груп утворилася Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів). Вони виступали за повалення самодержавства шляхом революції, здійсненої «працюючим народом». Ідею встановлення диктатури пролетаріату есери відкидали. Вимоги запровадження загального виборчого права, республіканської форми правління, демократичних свобод, робітничого законодавства та соціалізації землі забезпечували есерам досить значну підтримку в Наддніпрянщині.

Робота з термінами та поняттями

Пролетар – позбавлений засобів виробництва найманий робітник.

Соціалізація – усуспільнення приватної власності.

На початку ХХ ст. вагоме місце в суспільно-політичному житті краю посідав єврейський напрямок. Активно діяв особливо в межах смуги осілості, Бунд (у перекладі – «союз») – Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії, створений у 1897 р. це була політична партія, яка захищала інтереси єврейських робітників і вела серед них соціалістичну пропаганду. У 1898 – 1903 рр. та 1906 – 1912 рр. Бунд на правах автономної організації входив до РСДРП. Польський напрямок активної ролі в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України в цей період не відігравав.

В українському напрямку Наддніпрянщини на основі громадських рухів, що розвивалися раніше, почали формуватися нові течії: із громадського руху – ліберально-демократична, зі студентського – соціалістична та націоналістична течії. Усі вони в цей період долали стадію організаційного та ідейного становлення. Особливістю розвитку цих течій було те, що їхню соціальну базу становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського суспільства під владою Російської імперії.