Найбільші бібліотеки світу

№	Найменування	Розташування	Фонди, одиниці сберігання, млн..	Кількість відвідувачів на рік	Бюджет,
1	Британська бібліотека	Великобританія, Лондон	150	1,75 млн.	141 млн.. $
2	Бібліотека Конгресу	США, Вашингтон	145	1,75 млн.	647 млн.. $
3	Нью-Йоркська публічна бібліотека	США, Нью-Йорк	53,1	18 млн.	250 млн.. $
4	Російська державна бібліотека	Росія, Москва	42,7	1,2 млн..	1570 млн. р.
5	Російська національна бібліотека	Росія, Санкт-Петербург	35,7	1,1 млн..	…
6	Національна парламентська бібліотека	Японія, Токіо, Кіото	35,6	0,7 млн..	…
7	Національна бібліотека Франції	Франція, Париж	31	1,3 млн..	254 млн.. $
8	Королівська бібліотека Данії	Данія, Копенгаген	30,2	0,9 млн..	…
9	Національна бібліотека Китаю	Китай, Пекін	27,8	5,2 млн..	…
10	Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського	Україна, Київ	15	500 тис.	50,3 млн.. $
11	Державна публічна науково-технічна бібліотека СО РАН	Росія, Новосибірськ	14	365 тис.	…
12	Бібліотека Єльського університету	США, Нью-Хейвен	12,3	202 тис.	121 млн.. $

2. Види бібліотек

За загальною класифікацією є такі види бібліотек: національна бібліотека; регіональна; публічна; спеціальні; бібліотеки для сліпих; університетські, інститутські, шкільні бібліотеки, наукові; спеціалізовані (рис. 1.).

3. Організаційно–економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек

У своїй діяльності бібліотека керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про національну програму інформатизації", підзаконними нормативно-правовими актами, статутом і правилами внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу та Положенням про бібліотеку.

Вищий навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема, належне зберігання, використання і поповнення її фондів, комп'ютеризацію та технічне оснащення бібліотеки. Загальне методичне керівництво бібліотекою вищого навчального закладу здійснює Науково-методична бібліотечна комісія Міністерства освіти і науки України.

Порядок доступу до бібліотечних фондів та інформаційних ресурсів, перелік основних послуг і умови їх надання визначаються правилами користування бібліотекою, що затверджує ректор вищого навчального закладу і складаються на основі Типових правил користування бібліотекою.

Положення про бібліотеку ВНЗ визначає рівень базисних вимог до бібліотеки вищого навчального закладу (далі - бібліотеки) і підлягає конкретизації щодо профільних, регіональних, організаційних особливостей та змісту роботи бібліотеки кожного конкретного вищого навчального закладу.

4. Головні функції бібліотек вищих навчальних закладів

Головні функції бібліотек вищих навчальних закладів наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Головні функції бібліотек вищих навчальних закладів

Бібліотека:

Здійснює інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів.

Організовує диференційне (індивідуальне та групове) обслуговування користувачів на абонементах, у читальних залах та інших пунктах видачі літератури.

Безкоштовно надає користувачам бібліотеки основні бібліотечні послуги.

Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою міжбібліотечного та міжнародного абонементів, внутрішнього та міжнародного книгообміну, електронної доставки документів тощо.

Вивчає інформаційні потреби користувачів та здійснює оперативне забезпечення інформаційних запитів науковців і студентів вищого навчального закладу, використовуючи різні форми і методи індивідуального, групового і масового інформування. Проводить соціологічні опитування та дослідження читацьких інтересів з метою оптимізації їх задоволення.

Підвищує ефективність інформаційного забезпечення користувачів за рахунок взаємодії з всеукраїнськими та галузевими інформаційними центрами. Забезпечує користувачам доступ до інформаційних ресурсів як в Україні, так і за її межами.

Організовує роботу громадських інформаторів кафедр і наукових підрозділів вищого навчального закладу, надає їм необхідну методичну допомогу.

Укладає і готує до видання бібліографічні покажчики, списки літератури, створює електронні бази даних на допомогу науковій та навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, виконує всі види бібліотечних довідок, проводить бібліографічні огляди, організовує книжкові виставки тощо.

Організовує для студентів заняття з основ інформаційної культури, бібліотекознавства та бібліографії. Пропагує бібліотечно-бібліографічні знання шляхом проведення індивідуальних бесід, консультацій, організації книжкових виставок тощо

Надає користувачам додаткові платні послуги згідно з чинним законодавством.

Формує бібліотечні фонди згідно з навчальними планами, програмами та тематикою наукових досліджень вищого навчального закладу шляхом придбання наукової, навчальної, довідкової, художньої літератури, періодичних, аудіо-, відео- видань, СD-, DVD- дисків та електронних баз даних, вироблених як в Україні, так і закордоном.

Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік основних і додаткових бібліотечних фондів, їх зберігання, реставрацію, консервацію, копіювання та оцифровування.

Систематично аналізує використання бібліотечних фондів з метою їх оптимізації. Вносить до Міністерства освіти і науки України пропозиції щодо видання навчальної літератури.

Вилучає з бібліотечних фондів документи, що втратили актуальність, наукову та виробничу цінність, зношені, дефектні та дублетні примірники згідно з чинними законодавчими актами. Вилучення документів за ідеологічними чи політичними ознаками забороняється.

Створює і веде систему бібліотечних каталогів, бібліографічних картотек та БД на традиційних і електронних носіях інформації з метою багатоаспектного розкриття бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Бере участь у створенні галузевих, регіональних та загальнодержавних баз даних.

Проводить роботу з пропаганди та розкриття бібліотечно-інформаційних ресурсів як традиційними методами, так і з застосуванням комп'ютерних технологій.

Спільно з відповідальними за виховну роботу у вищому навчальному закладі викладачами та представниками громадських організацій проводить читацькі конференції, літературні, музичні вечори, диспути, інші масові заходи.

Проводить господарську діяльність, спрямовану на поліпшення умов праці користувачів та співробітників бібліотеки на основі наданих повноважень.

Організовує інформаційне та бібліотечне обслуговування сторонніх організацій та громадян на компенсаційній основі, визначеній договором та чинним законодавством.

Бере участь у міжнародних бібліотечних програмах та проектах

Проводить наукові дослідження у галузі бібліотекознавства, інформатики, бібліографії, історії книги та ін.

Вивчає і впроваджує в практику роботи передовий бібліотечний досвід та результати науково-дослідних робіт. Здійснює перехід на новітні бібліотечні технології.

Проводить науково-методичну роботу (аналітичну, організаційну, консультативну) з удосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки.

Забезпечує безперервну освіту, підвищення професійного, загальноосвітнього та культурного рівнів працівників бібліотеки.

4. Управління, структура, штати та матеріально – технічне забезпечення

Керівництво бібліотекою здійснює директор (завідувач), який підпорядковується ректору (проректору) і є членом Вченої ради вищого навчального закладу.

Директор (завідувач) бібліотеки обирається Вченою радою вищого навчального закладу терміном на п'ять років (для національного вищого навчального закладу - на сім років) і затверджується наказом ректора.

Керівництво вищого навчального закладу забезпечує гарантоване фінансування і комплектування бібліотечних інформаційних ресурсів (згідно з чинними нормами забезпечення літературою навчального процесу) за рахунок загального і спеціального фондів, виділяє бібліотеці відповідно до чинних норм необхідні службові й виробничі приміщення, забезпечує комп'ютерною технікою, технічним обладнанням і устаткуванням тощо.

Працівники бібліотеки призначаються і звільняються наказом ректора за поданням директора (завідувача) бібліотеки.

Структура та штатний розклад бібліотеки визначаються на основі типових, затверджуються ректором вищого навчального закладу за поданням директора (завідувача) бібліотеки і мають забезпечувати повноцінне функціонування бібліотеки, сучасний рівень інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів, надання їм можливості використання необхідної комп'ютерної техніки, доступу до електронних БД, Інтернету тощо.

Директор (завідувач) у межах своїх повноважень несе відповідальність за організацію роботи бібліотеки, результати її фінансово-господарської діяльності, стан і збереження фонду та іншого майна; видає розпорядження та накази, обов'язкові для всіх працівників бібліотеки.

Забороняється використовувати приміщення бібліотеки для робіт, не передбачених завданнями бібліотеки. Забороняється переміщення бібліотеки без надання їй рівноцінного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів (ст. 27 Закону України "Про бібліотеки та бібліотечну справу").

Структура класичної бібліотеки приведена на рис. 2.

Відділ наукового комплектування

Науково-аналітичний відділ

Універсальний читальний зал

Відділ автоматизованої обробки документів

Відділ запровадження нових технологій та контролю якості

Зал періодичних видань

Читальний зал для викладачів

Відділ електронних ресурсів

Абонемент навчальної та наукової літератури

Абонемент художньої літератури

Відділ наукової обробки фондів та каталогів

Відділ каталогізації

Відділ маркетингу та платних послуг

Відділ основного книгосховища

Рис. 2. Структура класичної бібліотеки

Завдання, зміст роботи, взаємозв'язки, права і відповідальність структурних підрозділів бібліотеки визначаються відповідними положеннями, Положенням про бібліотеку і правилами користування бібліотекою. Правила користування бібліотекою розробляються на підставі Положення про бібліотеку ВНЗ і затверджується ректором (проректором) вищого навчального закладу.

Річні плани та звіти про роботу бібліотеки, затверджені ректором (проректором) вищого навчального закладу, подаються у встановлені терміни до обласних (зональних) методичних центрів та Наукової бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (методичний відділ) – центру головного органу Науково-методичної бібліотечної комісії Міністерства освіти і науки. Бібліотечні працівники несуть відповідальність за збереження бібліотечного фонду та майна бібліотеки відповідно до чинного законодавства. Бібліотека залучає читачів до управління бібліотекою і до оцінки її діяльності.

Для узгодження діяльності бібліотеки з навчально-виховною та науковою роботою вищого навчального закладу та надання їй дієвої допомоги у розв’язанні актуальних питань бібліотечної діяльності на правах дорадчого органу створюється Бібліотечна рада, до складу якої входять як представники факультетів, так і провідні af[sdws бібліотеки. Склад Ради затверджується ректором вищого навчального закладу за поданням директора (завідувача) бібліотеки.

З метою розвитку демократичних основ та колегіальності у розв’язанні основних бібліотечних питань створюються професійні ради - методична, рада дирекції, ради молодих спеціалістів тощо. Бібліотечні працівники повинні мати спеціальну бібліотечну або іншу вищу освіту відповідно до профілю вищого навчального закладу. Коло посадових обов'язків бібліотечного працівника визначається на підставі посадових інструкцій, затверджених керівництвом вищого навчального закладу. Посадові оклади встановлюються з урахуванням кваліфікаційних вимог, виходячи з чинних схем посадових окладів, передбачених чинним законодавством.

Режим роботи бібліотеки встановлюється ректором відповідно до внутрішнього трудового розпорядку вищого навчального закладу.

З метою збереження бібліотечних фондів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та вимог з охорони праці співробітників бібліотеки раз на місяць проводиться санітарний день.

6. Права та обов’язки університетських бібліотек

Бібліотека має право:

• Визначати зміст та форми своєї діяльності залежно від завдань, зазначених у Положенні про бібліотеку.

• Представляти вищий навчальний заклад у різних установах і громадських організаціях, брати безпосередню участь у роботі наукових конференцій, нарад, семінарів з питань бібліотечної та інформаційно-бібліографічної діяльності як в Україні, так і за її межами.

• Ознайомитись з навчальними планами, програмами та тематикою науково-дослідної роботи вищого навчального закладу. Одержувати від його структурних підрозділів матеріали та відомості, необхідні для розв’язання поставлених перед бібліотекою завдань.

• Розпоряджатися виділеними бібліотеці асигнуваннями: встановлювати посадові оклади на основі чинних схем у межах фонду оплати праці, використовувати економію фонду оплати праці і частину коштів, одержаних від господарської діяльності, на встановлення доплат та надбавок співробітникам бібліотеки, а також на їх матеріальне заохочення.

• Розробляти структуру, штатний розклад бібліотеки, здійснювати в установленому порядку підбір та розстановку кадрів.

• Визначати згідно з правилами користування бібліотекою види і розмір компенсації за збитки, завдані користувачем бібліотечному фонду, обладнанню та іншому майну бібліотеки.

• Надавати користувачам додаткові платні послуги згідно з чинним законодавством.

• Самостійно розпоряджатися прибутками від господарської діяльності, у тому числі від надання платних послуг, а також майном, що придбане за рахунок цих прибутків згідно з чинним законодавством.

6. Новітні інформаційні системи та технології: їх використання у створенні інформаційного простору бібліотеки

В умовах глобалізації інформація є важливим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість ви­щої освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, но­вих форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна - не виняток.

Накопичений досвід у сфері вищої освіти свідчить про те, що інформаційне забезпечення є важливою ланкою навчального процесу будь-якого вузу. Цю роль традиційно виконує бібліо­тека вищого навчального закла­ду. Наскільки її інформаційний простір відповідає запитам ко­ристувачів, настільки успішною стає навчальна та науково-дос­лідна робота закладу. Саме від чіткої структури інформаційного простору бібліо­теки залежить створення необхідних для книгозбірні набору інструментів, використання яких дозволить за­безпечити кожному студенту та науковцю вузу опера­тивний доступ до матеріалів та документів бібліотеч­ного фонду, а бібліотекарям реалізувати нові форми роботи з користувачами. Надійність процесу обслуго­вування в бібліотеці визначається не кількістю послуг, що надаються, а тим, наскільки повно і якісно вони за­довольняють інформаційні потреби. Інакше кажучи, приступаючи до роботи, необхідно мати соціально ко­рисний за змістом і формою перелік бібліотечно-біблі­ографічних послуг [117].

Підвищення соціальної та інформаційної ролі бібліо­тек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність формування нових методів організації інформаційно­го простору бібліотеки вузу, що реалізується на базі комп'ютерних технологій. Спостерігаючи за процесом автоматизації бібліотек вищих навчальних закладів Києва, Харкова, Львова, Дніпропетровська, Донецька, робимо висновок про те, що вже закладено кон­цептуальні основи інформатизації на якісно новому рівні, і в цьому напрямку ведеться активна робота.

Нова концепція побудови сучасної бібліотечної сис­теми базується не лише на автоматизації окремої біб­ліотеки. Її головна мета - створення єдиного всеукра­їнського інформаційного простору та інтеграція до сві­тового бібліотечного інформаційного простору. Для до­сягнення цієї мети необхідно розв’язати такі завдання:

• створення бібліотечно-бібліографічної інформації та публікаційних текстів в електронному вигляді;

• забезпечення доступу через Інтернет до бібліогра­фічної інформації і повнотекстових баз даних (БД);

• забезпечення електронних засобів пошуку і обслу­говування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки [117].

Із розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій інформаційний простір бібліотеки буде розширюватися до міжбібліотечного, міжрегіонально­го, а з часом його межі стануть ще ширшими [55, с. 17].

Інформатизація означає впро­вадження нових технологій, еле­ментів, що підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [117].

Автоматизація бібліотеки — складний процес, що впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і то­му повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвит­ку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні сис­теми. [118, c. 23].

Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибору послідовності їх роз­робки, адаптації і реалізації залежить цілком від пот­реб міжбібліотечного інформаційного центру.

Із створенням електронного каталогу в комп'ютери­зованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів за мінімальних витрат на комплектування і оброб­ку. Електронний каталог (ЕК) — головна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких, як книги, брошури, методичні посібники, нав­чальні матеріали, періодичні видання, дисертації, ав­тореферати дисертацій тощо.

Комп'ютерні технології надають бібліотекам уні­кальний шанс розвитку нових напрямків у їх діяльнос­ті. Створення баз даних електронного каталогу, під­тримуючи усі класичні підходи до каталогізації доку­ментів, надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошуко­ві елементи, дозволяє читачам пошук за декількома елемента­ми одночасно.

Автоматизація та впровадження нових інформацій­них технологій дозволяє бібліотеці ВНЗ розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послуга­ми, наша бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправ­лення або приймання повідомлень електронною поштою; користуван­ня послугами Інтернет; пошук ін­формації у всесвітній електронній мережі на замовлення; запис інфор­мації на електронні носії; друк на принтері; комп'ютерний переклад тексту; ска­нування; копіювання.

Це надає бібліотеці можливість розширити доступ фа­хівцям до науково-технічної ін­формації, використовуючи сторон­ні ресурси. У цілому, використання сучасних технологій в обслуговуван­ні користувачів не тільки підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користу­вача до інформації, надає престиж, привабливість бібліотеці. Автомати­зація бібліотечних процесів вимагає змін не тільки в технології, але й у змістовних аспектах бібліотечної ро­боти. Змінюються позиція бібліотеки та її активність у стосунках з читача­ми, переглядаються вимоги до біблі­отечного сервісу, індивідуальним формам інформаційного забезпечен­ня і, як наслідок, показникам якості професійної роботи.

Бібліотека нині стала важливим ресурсним центром інформації в університеті. Сучасний студент краще володіє комп'ютером, ніж бібліографічними знаннями. Тому електронний ката­лог, вносячи елементи гри, більше спонукає студентів до творчого пошуку, на противагу традиційним папе­ровим каталогам, і сприяє підвищенню їх бібліогра­фічної грамотності. Ці БД можна використовувати не лише як довідково-пошуковий апарат. Вони дають змогу створювати списки рекомендованої літератури в автоматичному режимі, дозволяють робити висновки про книгозабезпечення дисциплін літературою, самі виступають цінними бібліографічними ресурсами [117].

Розвитку інформаційної культури студентів сприяє вивчення курсу „Університетська освіта”, в якому студенти, що навчаються на першому курсі набувають знаннь з «Основ бібліотечних знань та бібліографії». Перші ж заняття показали зацікавленність сту­дентів у набутті саме таких знань і змінили їх став­лення до бібліотеки на краще [117].

Упровадження автоматизації в бібліотеках має три вектори:

• Державна політика, спрямована на інформа­тизацію суспільства.

• Користувачі, які вимагають більш повної та якісної інформації. Сучасна бібліотека, яка праг­не задовольнити ці потреби, не може існувати лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає потреба взаємодії у створенні і викорис­танні загальних інформаційних ресурсів.

• Внутрішні причини: збільшення інформаційного потоку, трудомісткість ручної обробки. Бібліотекам необхідне швидке забезпечення інформацією спожи­вача, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність.

Завдання і форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію:

• Бібліотека – це...

• Бібліотека у Стародавньому Єгипті – це...

• Найбільша бібліотека Стародавнього Єгипту – це...

• Книгодрукування – це...

• Державні бібліотеки – це...

• Національні бібліотеки – це...

• Університетська бібліотека - це...

• Наукова бібліотека - це...

• Фонди бібліотеки – це...

• Універсальні фонди бібліотеки – це...

• Бібліографія – це...

• Бібліографічні джерела інформації – це...

• Праці відомих представників економічної думки – це...

• Статистичні матеріали – це...

• Науково-дослідна література – це...

• Монографія – це...

• Науково-популярна література – це...

• Методична література – це...

• Навчальні посібники - це...

• Довідкова література - це...

• Каталог - це...

• Систематичний каталог - це...

• Алфавітний каталог - це...

• Бібліографічний запис - це...

• Реферат - це...

• Структура і організація бібліографії - це...

• Інформаційно-пошукові системи - це...

• Управління бібліографічними фондами - це...

б) питання для модульного контролю знань студентів:

1. Що таке бібліотека: її цілі та завдання в умовах інформатизації та комп’ютеризації освітньої галузі?

2. Які Ви знаєте правила користування бібліотекою університету та науковими бібліотеками?

3. Яким чином складається бібліографічний опис літературних джерел?

4. Що включає робота з алфавітним та систематичним каталогами бібліотеки?

5. Що являє собою алфавітно–предметний покажчик?

6. У чому полягає суть довідкового апарату книги?

7. Яке призначення електронного каталогу?

8. Що таке оформлення читацької вимоги, її структура та роль?

9. У чому полягає суть роботи з навчальною та спеціальною літературою?

10. Як відбувається пошук інформації в довідковій літературі?

11. У чому проявляється специфіка роботи з періодичними виданнями?

12. Що таке «раціональне читання»?

13. Які Ви знаєте методи «активного читання»?

14. Запропонуйте власні рекомендації щодо використання методів «активного читання».

15. Яким чином відбувається пошук інформації в Internet?

16. Які Вам відомі найбільші пошукові сервери та правила користування ними?

в) складання логіко-структурних схем:

Складіть логіко-структурну схему: Структура бібліотеки Донецького національного університету.

г) завдання для самостійної роботи студентів:

Підготуйте анотацію на статтю Сергія Юрія "Ми не регіональні, а класичні університети в регіоні". (Газета "2000". - розділ „Освіта”від 17.09.2010 р.).

д) тести: