Навчальна дисципліна «університетська освіта» Модульна структура курсу

1,0 Кредит – 54 години

Лекції – 36 годин ПМК (залік)

Семінарські заняття – 18 годин Модуль 1 – 100 балів

СРС – 19,66 годин

ІРС – 0,06 годин 1-а частина модулю – 50 балів

КР – 0,03 годин 2-а частина модулю – 30 балів

ПК – 0,25 годин 3-я частина модулю – 20 балів

Теми		Лекції	Семінар. заняття	СРС
Перша частина модуля: Університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства
Тема 1	Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі	2 години		2 години
Тема 2	Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХI столітті: її зміст і стратегія реалізації	4години		1 година
Тема 3	Реформування вищої освіти України і Болонський процес	2 години		2 години
Тема 4	Університетська освіта в контексті Болонського процесу	2 години		1,66 години
Тема 5	Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою	2 години		1 година
Тема 6	Організація навчального процесу в університеті	2 години		1 година
Тема 7	Управління вищою освітою в Україні: стратегія його вдосконалення	2 години		1 година
Тема 8	Вищі навчальні заклади України та світу	2 години		2 години
Тема 9	Стандарти вищої освіти України: зміст та необхідність удосконалення	4години		1 година
Друга частина модуля: Організація фінансово-економічної освіти (вступ до спеціальності)
Тема 10	Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та проблеми розвитку	4 години		1 година
Тема 11	Науково-методичне забезпечення вищої фінансово-економічної освіти в Україні: вдосконалення та розвиток його змісту	2 година		1 година
Тема 12	Сфери професійної діяльності фахівців з фінансів, грошового обігу та кредиту	2 година		2 години
Третя частина модуля: Студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету
Тема 13	Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами	2 година		1 година
Тема 14	Соціально-культурна інфраструктура університету	2 година		1 година
Тема 15	Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої освіти України	2 години		1 година
Всього		36 годин	8 годин	19,66 год

ВСТУП

Відомо, що суттєвою ознакою зрілості будь-якої держави є наявність системи відтворення національної освіти. Як підкреслюють у своїх працях академіки НАН України Віктор Бар’яхтар і Володимир Шевченко, «Саме національні провідники освіти, являючи собою відносно тонкий прошарок суспільства, практично формують і репрезентують образ своєї держави у світі та її майбутнє». Саме в цьому і полягає місія університету і університетської освіти в цілому.

Слід зазначити, що університетська освіта – найголовніша складова вищої освіти України. Університет – це найстаріша і разом з цим сучасна форма навчального закладу вищої якості, яка дає людині високий рівень освіти. На думку провідних учених України, університет – це дух творчості, дух гуманізму, просвітництва і високої культури, це новаторство, поєднання педагогіки з науковими досягненнями сучасного рівня. І з цим не можна не погодитись. Нова місія університетської освіти полягає у відтворенні належних умов для досягнення в суспільстві більшої справедливості і соціальної стабільності за рахунок забезпечення громадянам однакових прав у здобутті вищої освіти і доступу до знань, яких потребує кожна людина, а також формування якісно нового інноваційного потенціалу молодого покоління, якому належить майбутнє нашої незалежної держави. Університетська освіта і її головна роль на сучасному етапі полягає у відтворенні і збільшенні інтелектуального капіталу держави, використання якого уможливить її визнання однією з провідних держав Європи і світу. Сучасне суспільство потребує високорозвиненого громадянина, який міг би самостійно і критично мислити, бути освіченим фахівцем і своєчасно приймати на якісній професійній основі управлінські рішення. Це характеризує сильну особистість, яка розуміє, що освіта - це те, від чого завжди залежав і залежить рівень соціально-економічного розвитку будь-якої держави світу.

Дисципліна «Університетська освіта», яка є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки, і яку вивчають студенти на першому курсі в бакалавраті, покликана розкрити методологічні, теоретичні та історичні основи університетської освіти в державі і науково обґрунтувати її роль, місце і значення в підготовці фахівців вищого ґатунку в сфері «Фінансів і кредиту».

Вивчення курсу «Університетська освіта» з урахуванням вимог Міністерства освіти і науки України ґрунтується на таких нормативних актах, як: Конституція України, Закони України «Про освіту» і «Про вищу освіту»; Національна доктрина розвитку вищої освіти в Україні в ХХІ столітті; Концепція реформування вищої освіти в Україні в умовах Болонського процесу; Послання Президента України до української спільноти від 03 червня 2010 року та інших нормативно-правових актах, у яких викладено стратегію з модернізації і розвитку вітчизняної вищої освіти на сучасному етапі, інструменти і механізми її реалізації.

Мета вивчення курсу: формування у студентів глибокого розуміння суті університетської освіти і їх підготовка до безпосередньої участі в сучасних інтеграційних процесах вітчизняної освіти до Європейського простору в контексті Болонської декларації і Концепції розвитку економічної освіти в Україні до 2020 року.

Завдання курсу:

• сформувати у студентів систему знань про суть й соціальне значення вищої (університетської) освіти, а також розуміння сучасних тенденцій її реформування, модернізації і розвитку;

• прищепити студентам навички самостійного й ефективного навчання в університеті з урахуванням світових освітніх тенденцій;

• сформувати у майбутніх фахівців професійне усвідомлення ролі і значення університетської освіти у формуванні високоінтелектуального прошарку українського суспільства;

• глибоко усвідомити історію розвитку університетської освіти у світі і Україні та використовувати ці знання для інтелектуального збагачення свого народу;

• сформувати у студентів першого курсу високу мотивацію самостійно і відповідально працювати над вивченням дисциплін, що передбачені навчальним планом;

• усвідомити основні напрями реформування університетської (вищої) освіти України в умовах Болонського процесу, сутність кредитно-модульної системи та критерії оцінки знань студентів за 100-бальною шкалою;

• сформувати уявлення у майбутніх фахівців про зміст фінансово-економічної освіти і завдання, які вона ставить у сфері підготовки висококваліфікованих економістів, фінансистів і банкірів;

• знати стандарти вищої освіти України та зміст державної політики в сфері освіти в умовах її модернізації;

• надати таку систему знань, використання якої надасть змогу майбутньому фахівцю добре орієнтуватися в освітньо-кваліфікаційних рівнях (бакалавр, спеціаліст, магістр) та в навичках, уміннях і завданнях, які вони в майбутньому повинні виконувати на своїх посадах;

• довести до кожного студента фундаментальні принципи забезпечення якості університетської освіти та відповідальність викладача і студента за їх виконання;

• усвідомити основи тісного спілкування з провідними фахівцями, вченими, викладачами університету, та сформувати у студентів уявлення про свою майбутню професійну діяльність у сфері фінансів, грошового обігу та кредиту.

Предметом курсу є відношення, які виникають у системі організації, управління і навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері економіки, фінансів і кредиту в університеті в умовах кредитно-модульної системи.

На сучасному етапі велика увага приділяється фундаменталізації та індивідуалізації підготовки майбутніх фахівців. Як стверджує у своїй роботі доктор педагогічних наук Семеріков О.С.: „Нова освітня парадигма, в основі якої лежить фундаменталізація навчання, передбачає якісно нові цілі вищої освіти, нові принципи добору та систематизації знань: на базі цих принципів не стільки розширюється обсяг професійних та загальнонаукових знань, скільки визначаються їх зв’язки та способи формування і функціонування в практичній діяльності„ [113; 114].

Фундаменталізація предметної підготовки майбутніх економістів, фінансистів, банкірів є актуальним завданням сучасної університетської освіти, оскільки характерною ознакою для інформаційного суспільства є те, що в ньому покоління речей та ідей змінюються швидше, ніж покоління людей. Підготовка фінансистів та банкірів по суті є професійною освітою, проте в сучасних соціально-економічних умовах традиційне протиріччя між фундаментальним та професійним навчанням набуває нового і досить гострого змісту: якщо в минулому вузька профілізація була показником високої соціальної захищеності, то сьогодні таким показником стає мобільність, якої може набути лише всеьічно освічена людина, здатна гнучко реагувати на зміну технологій і механізмів. Орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого століття, поступово зникає з виробничої сфери: у ХХІ столітті потрібен фахівець, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів чи вимог ринку. Досягнення мобільності (зокрема, навчальної та професійної) є одним з найважливіших завдань Болонського процесу, розв’язання якого можливе лише за умови фундаментального характеру вищої освіти. Ми спостерігаємо, як вузькопрофесійна підготовка фахівців поступово витісняється з системи вищої освіти України. Проявом такої тенденції є заходи Міністерства освіти і науки України, спрямовані на зближення вищої педагогічної та класичної університетської освіти [113; 114].

_{Питання фундаменталізації навчання у вищій школі розглядалося у працях А.А. Аданникова, С.І. Архангельського, Т.О. Андреєва, О.В. Балахонова, С.А. Біляєвої, С.У. Гончаренка, А.П. Загнітка, Г.Я. Дутки, Л.І. Дмитриченко, О.В. Євця, Л.С. Йолгіної, С.Я. Казанцева, В.Г. Кі­нельова, В.В. Кондратьєва, Н.Г. Кошелєвої, О.Г. Кучерявого, С.В. Носирева, А.Б. Ольнєвої, Л.О. Омелянович, М.В. Садовникова, С.О. Семерікова, О.І. Скафи, О.В. Сергєєва, Ф.Б. Рогальського, Н.Ф. Тализіної, Д. В. Табачника, В.Д. Шадрикова, В.П. Шевченка, М.О. Читаліна та ін. [81, 86, 100, 103, 106, 107, 118, 124, 125].}

Фундаменталізація фінансово-економічної вищої освіти впливає на всі компоненти системи навчання фінансово-економічних дисциплін: мету, зміст, методи, засоби, форми організації навчання. Це визначає два головних напрями модифікації методичної системи навчання таких дисциплін. Перший – фундаменталізацію змісту навчання через надання йому властивостей стійкості, стабільності, збережуваності, тривалості. Другий – підвищення мобільності (навчальної, професійної, технологічної) [106; 107].

Головними напрямами фундаменталізації фінансово-економічної освіти є: 1) інноваційність змісту навчання та розвиток нових моделей фінансово-економічної освіти в умовах кредитно-модульної системи; 2) методологічне забезпечення фінансово-економічної освіти в університеті з урахуванням Болонського процесу.

Досягнення мети фундаменталізації фінансово-економічної освіти можливе через організовану цілеспрямовану високоінтелектуальну діяльність учасників освітнього процесу, що забезпечить реалізацію функцій фундаменталізації освіти. Опанування методологічно важливими та інваріантними знаннями з довгим терміном життя, необхідними для професійної діяльності фахівця в галузі економіки, фінансів і кредиту є методологічна функція [106; 107]..

В умовах Болонського процесу, який передбачає впровадження кредитно-модульної системи, вивчення дисципліни „Університетська освіта” супроводжується лекціями, проведенням проблемних семінарів, міні-конференцій, семінарів-дискусій, виконанням індивідуальних творчих завдань, творчим обговоренням актуальних проблем теорії і практики університетської освіти як в аудиторії так і поза нею. Різні активні методи навчання дають змогу в повному обсязі засвоїти програму та своєчасно пройти поточний і підсумковий модульний контроль знань з дисципліни. Вважаємо, що пропонований алгоритм вивчення такої професійно важливої дисципліни буде всіляко сприяти підвищенню якості підготовки фахівців у сфері економіки, фінансів і кредиту, а компетентнісний підхід стане одним із ефективних засобів реалізації і індивідуальної їх підготовки.