- •Міністерство освіти і науки україни
- •Навчальна дисципліна «університетська освіта» Модульна структура курсу
- •1,0 Кредит – 54 години
- •Розділ 1. Методичні вказівки з виконання завдань модульного контролю
- •Відомість обліку і контролю виконання завдань у системі модульного контролю
- •Розділ 2. Модульне планування дисципліни «Університетська освіта»
- •2.1. Зміст тем дисципліни
- •Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю
- •3.1. Перша частина модуля: університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства
- •Тема 1. Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі
- •1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства
- •2. Історія появи університетів як специфічної освітянської системи у світі та Європі
- •3. Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі
- •4. Концепції класичного університету на сучасному етапі
- •1. Один з перших прообразів вищого навчального закладу заснований:
- •7. Національна доктрина розвитку освіти в Україні - це:
- •Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ххi столітті: її зміст і стратегія реалізації
- •1. Національна доктрина розвитку освіти: загальні положення
- •2. Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти
- •3. Національний характер освіти і національне виховання
- •4. Стратегія реалізації Національної доктрини в умовах реформування і модернізації університетської освіти
- •1. Зміст стратегії та основні напрями подальшого розвитку освіти в Україні затверджені у:
- •9. Громадянам, які навчаються в університетах України, не гарантується:
- •10. Що очікує суспільство від реалізації «Національної доктрини розвитку освіти» в найближчому майбутньому?
- •Тема 3. Реформування вищої освіти України і Болонський процес
- •1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави
- •2. Принципи реформування системи вищої освіти
- •3. Стратегічні завдання реформування університетської освіти в Україні: механізм реалізації
- •1. Ефективними напрямами реформування вітчизняної вищої освіти в найближчому майбутньому є:
- •2. Яке з нижче наведених міністерств і відомств не несуть прямої відповідальності за реформування вищої освіти в Україні?
- •3. Метою системного реформування вищої освіти в Україні є:
- •4. Міністерство освіти і науки України спільно з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •5. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •6. Які державні установи в Україні не несуть відповідальності за фінансове забезпечення університетів:
- •2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти: його головні цілі
- •12. Програма дій, щодо реалізації Болонського процесу включає:
- •Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
- •2. Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою: їх застосування в університетській освіті
- •3. Головні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті: механізми їх впровадження
- •4. Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
- •1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:
- •2. Форми навчання
- •3. Організаційні форми навчального процесу
- •1. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •2. Органи управління вищою освітою в Україні
- •3. Принципи управління вищими навчальними закладами
- •1. До державних органів управління вищою освітою в Україні не належить:
- •Цікаво знати, що……………..
- •Львівський національний університет ім. Івана Франка
- •Мета і завдання діяльності внз України
- •Рейтинг внз країн світу за рівнем якості освіти, що здобувається («Топ – 200» *)
- •Головні критерії оцінки якості навчального процесу у внз.
- •1. Вищий навчальний заклад – це:
- •2. Яку кількість рівнів акредитації відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено для внз освіти в Україні:
- •3. До освітньо – кваліфікаційних рівнів (окр) в системі університетської освіти України не відноситься:
- •4. Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації – це:
- •5. Які дві тенденції домінують у структурі світової вищої освіти:
- •2. Головні принципи, призначення і мета стандартів: рекомендації щодо їх використання в умовах Болонської системи
- •3. Система стандартів вищої освіти України, її складові
- •1. Стандарти вищої освіти – це:
- •3.2. Друга частина модуля: організація фінансово-економічної освіти (вступ до спеціальності)
- •Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та проблеми розвитку
- •Вимоги до умінь фахівців за деякими спеціальностями [72]
- •4. Головні напрями в структурі знань і умінь фахівця з фінансів і кредиту
- •6. Концепція створення ефективного механізму модернізації та розвитку фінансово-економічної освіти в Україні в умовах її інтеграції до Європейського простору
- •1. Який з перерахованих принципів не належить до навчального плану з вивчення дисципліни „Фінанси: вступ до спеціальності”:
- •7. Адаптація світового досвіду, збереження кращих вітчизняних традицій та розширення міжнародної співпраці не налаштовано на:
- •3. Модель навчально-методичного комплексу дисципліни
- •Методичні вказівки, контрольні завдання для студентів заочної форми навчання
- •4. Організація контролю знань студентів
- •1. Метою науково – методичного забезпечення вищої фінансово – економічної освіти в Україні є:
- •1. Сфери професійної діяльності майбутніх фахівців з фінансів і кредиту
- •2. Перелік посад, які мають право займати фахівці зі спеціальності „Фінанси і кредит”
- •Керівники:
- •Професіонали:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напрямку підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” установлює:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.03050801 „Фінанси і кредит” (за спеціалізованими програмами) установлює:
- •3 205. Завдання, функції, права та обов’язки:
- •3.1. Міністерства фінансів України.
- •3.3. Рахункової палати України.
- •3.4. Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •3.5. Державної податкової адміністрації України.
- •3.6. Національного банку України.
- •3.7. Пенсійного фонду України.
- •3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами
- •Головні завдання бібліотек
- •Цікаво знати, що…………….. Найбільшими бібліотеками світу є:
- •7. Національна бібліотека ім. Вернадського, Київ, Україна.
- •Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Київ
- •Найбільші бібліотеки світу
- •2. Види бібліотек
- •3. Організаційно–економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек
- •1. Первинна роль бібліотек:
- •«Молодість і спорт - завжди поруч»
- •В актовій залі ДонНу проходить урочисте засідання, присвячене випуску магістрів
- •3. Концепція виховної роботи в університеті
- •4. До обов’язків профспілки у внз не входить:
- •2. Головні функції, завдання та напрями діяльності студентського самоврядування.
- •3. Права та обов'язки органів студентського самоврядування
- •4. Організаційна структура студентського самоврядування
- •Студентська рада гуртожитків
- •Рада старост
- •Рада відмінників
- •2. Згідно із Законом України «Про вищу освіту» (ст. 37) вищим колегіальним органом студентського самоврядування внз ііі або IV рівня акредитації є:
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт
- •Завдання № 1 з підсумкового модульного контролю знань студентів
- •18. Зміст стратегії та головні напрямки подальшого розвитку освіти України затверджені у:
- •19. Міністерство освіти і науки України разом з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •20. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •21. Із скількох ступенів і яких має складатися система вищої освіти країн Європи згідно з Болонською Декларацією?
- •36. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •45.Магістр з фінансів і кредиту – це:
- •46. Метою науково – методичного забезпечення вищої фінансово – економічної освіти в Україні є:
- •Розділ 4. Критерії оцінки знань студентів з усіх видів завдань в умовах кредитно-модульної системи
- •Критерії оцінювання завдань у системі модульного контролю з дисципліни «Університетська освіта»
- •Оцінювання виконаних завдань у системі модульного контролю знань студентів з дисципліни «Університетська освіта»
- •Загальне оцінювання знань студентів з курсу «Університетська освіта»
- •35Мм слайди
- •Термінологічний словник
- •Література з курсу «Університетська освіта»
- •Задонская и. А. Социокультурные процессы развития современного университетского образования : Дис. ... Канд. Социол. Наук : 22.00.06 : Тамбов, 2004 164 c. Ргб од, 61:04-22/562
- •Фахові періодичні видання
- •Додатки
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки
- •Напрямок підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”
- •Додаток 4
- •Перелік і назва візуальних засобів супроводження змісту дисципліни “Університетська освіта”
1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:
а) процес якісної зміни вищої освіти на основі принципу її фундаментальності;
б) необхідність переходу від “підтримуючої” до “випереджальної” інноваційної освіти;
в) процес зміни співвідношення фундаментальних дисциплін, професійних за фахом та вибіркових;
г) упровадження у сферу вищої освіти України інноваційно-інвестиційних проектів.
2. Фундаменталізація навчання - це збільшення кількості:
а) дисциплін гуманітарного циклу;
б) професійних дисциплін за фахом;
в) загальноосвітніх дисциплін;
г) дисциплін за вибором ВНЗ та студента.
3. Індивідуалізація навчання - це:
а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, змісту дисциплін і мотивації за їх вивченням;
б) навчання за індивідуальним графіком;
в) посилення індивідуального впливу викладача на студентів.
г) система засобів, що сприяє усвідомленню студентом своїх сильних і слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власної мети навчання.
4. Індивідуалізація навчання не передбачає:
а) мету навчання і вік тих, хто навчається;
б) особливості дисциплін, що вивчаються;
в) чинників, які не впливають на ефективність результату у процесі навчання;
г) індивідуально-психологічні особливості тих, хто навчається.
5. До головних завдань КМСОНП не відноситься:
а) створення умов для активної участі студентів у навчальному процесі;
б) збільшення обсягу самостійної роботи студентів;
в) досягнення прозорості навчального процесу і підвищення якості знань студентів;
г) контроль за кількістю спеціальностей у ВНЗ.
6. Якому поняттю відповідає таке визначення: «Система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їх академічного визнання»:
а) КМСОНП (кредитно – модульна система організації навчального процесу);
б) модульна технологія навчання;
в) ECTS;
г) система безперервної освіти.
7. Що не відноситься до основних елементів Європейської системи переведення і накопичення кредитів (ECTS):
а) інформаційний пакет дисципліни;
б) навчальний Контракт на навчання в ВНЗ;
в) додаток до диплому бакалавра, магістра;
г) змістовий модуль.
8. У системі ECTS один рік навчання відповідає:
а) 30 кредитам;
б) 60 кредитам;
в) 54 кредитам;
г) 240 кредитам.
9. Модуль – це:
а) логічно завершена система теоретичних знань і практичних умінь з певної дисципліни, адаптованих до індивідуальних особливостей суб'єктів навчання і визначених оптимальним часом на організацію їх засвоєння;
б) проведення тестового контролю за результатами вивченого блоку навчального матеріалу;
в) одиниця виміру навчального навантаження;
г) система навчальних елементів, поєднаних за ознакою.
10. Заліковий кредит – це:
а) одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчального матеріалу;
б) оцінка знань студента з дисципліни;
в) кількість аудиторних годин, відведених для вивчення дисципліни;
г) частина освітньо-професійної програми дисципліни, яку виконав студент.
11. До форм організації навчального процесу в умовах КМСОНП відноситься:
а) лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття;
б) навчальна та переддипломна практики;
в) самостійна робота студентів;
г) усі відповіді правильні.
12. Самостійна робота студента здійснюється:
а) під час семінарських, практичних та лабораторних занять;
б) поза аудиторією під час підготовки до занять;
в) під час виконання індивідуальних творчих завдань (ІТЗ);
г) під час лекції і консультації;
д)під час іспитів та заліків.
Тема 6. Організація навчального процесу в університеті
План
1. Навчання як один із найважливіших видів діяльності людини: його роль та значення в розвитку суспільства.
2. Форми навчання.
3. Організаційні форми навчального процесу.
Література [49, 50]
1. Навчання як один із найважливіших видів діяльності людини: його роль та значення в розвитку суспільства
Організація та здійснення навчального процесу у вищих закладах освіти України регламентується Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161, та іншими нормативними актами з питань вищої освіти, які з’явились в період з 1993 по 2011 роки. Перш за все студенту слід усвідомити: «Що таке навчальний процес у вищій школі? Які особливості його організації?» [49, 50].
Навчальний процес у вищих закладах освіти — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти. Він охоплює всі компоненти навчання: учасників навчального процесу: викладачів, студентів, керівників підрозділів, які його забезпечують; засоби, форми і методи навчання. Навчальний процес ґрунтується на принципах науковості, високої якості знань, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
На думку провідних фахівців у сфері освіти, навчальний процес має два головні спектри: навчання як системна цілеспрямована діяльність кафедр (предметних або циклових комісій), що передбачає передачу студентам наукових знань і формування їх особистісних якостей.
Навчальний процес у вищому навчальному закладі організовується з урахуванням науково-педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази, а також сучасних інформаційних систем і технологій. Він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів в освітній та соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, системах управління й організації праці в умовах ринкової економіки [49,50].
Сучасна структура освіти в Україні відповідно до Закону України «Про освіту» охоплює: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту. В умовах Болонського процесу вища освіта повинна забезпечувати фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями. Вона здійснюється у вищих закладах освіти відповідних рівнів акредитації: першого і другого (училище, технікуми, коледж та інші прирівняні до них заклади освіти) та третього і четвертого (університети, академії, інститути, консерваторії та інші прирівняні до них заклади освіти).
При цьому освітній рівень (ОР) передбачає задоволення потреб особистості у здобутті загальної середньої та вищої освіти шляхом навчання у різних типах закладів освіти, а освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) передбачає здобуття певного рівня освіти і кваліфікації.
Законом України «Про освіту» визначаються також наукові ступені (кандидат наук, доктор філософії, доктор наук) та вчені звання (старший науковий співробітник, доцент, професор). Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий - кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій - кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта). Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через безперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.
Неперервна програма підготовки для здобуття найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня реалізується, як правило, у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, диференційована підготовка може забезпечуватися вищими закладами освіти різних рівнів акредитації шляхом їх об'єднання в навчальні, навчально-наукові комплекси або на інших договірних засадах.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» в Україні встановлено такі освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні, як:
-
початкова загальна освіта;
-
базова загальна середня освіта;
-
повна загальна середня освіта;
-
професійно-технічна освіта;
-
базова вища освіта;
- повна вища освіта.
-
кваліфікований робітник;
-
молодший, спеціаліст;
-
бакалавр;
-
спеціаліст, магістр.
Рис.1.
Освітні рівні [24]
Навчальний процес в університеті здійснюється на основі Положення про організацію навчального процесу в університеті, яке є головним нормативним документом та регламентує організацію і проведення навчального процесу в університеті.
Освітня діяльність в університеті спрямована на створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення однакових можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, підготовки до життя і праці в сучасних умовах, розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій, демократизацію освіти та навчально-виховного процесу, розвитку безперервної освіти впродовж життя, інтеграцію української освіти до європейського і світового простору, забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників, відповідального ставлення до власного здоров’я, охорони навколишнього середовища, створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності суспільства.
Навчальний процес в університеті організується на принципах науковості, фундаменталізації, індивідуалізації, гуманізму, демократизму, інноваційності, наступності та безперервності, незалежності від впливу будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій. Підготовка фахівців у класичному університеті здійснюється ступенево або безперервно за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» згідно з рівнем акредитації.
Навчальний процес здійснюють управління з організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи, навчальні підрозділи: інститути, факультети, центри, лабораторії, кафедри. Для здійснення навчального процесу за рішенням Вченої ради університету згідно з чинним законодавством можуть створюватись навчальні, навчально-наукові інститути, комплекси, навчально-виробничі підрозділи фахової підготовки, навчальні центри та інші спеціалізовані навчальні підрозділи. Навчання іноземних громадян в університеті організується відділом міжнародної освіти. Діяльність навчальних підрозділів університету регламентується Положеннями, затвердженими в установленому порядку після розгляду на засіданні Вченої ради університету. Основну відповідальність за якість навчального процесу в університеті несуть ректор, перший проректор, завідувачі кафедр та керівники навчальних підрозділів.
Університет як складна освітня структура забезпечує науково-педагогічних працівників і студентів засобами навчання (навчальною, методичною, науковою літературою, технічними засобами) відповідно до своїх матеріальних та фінансових можливостей.