3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету

Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами

План

1. Бібліотека: історія виникнення і становлення, мета та головні завдання її діяльності.

2. Види бібліотек.

3. Організаційно-економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек.

4. Головні функції бібліотек вищих навчальних закладів.

5. Управління бібліотекою та її структура.

6. Права та обов’язки університетських бібліотек.

7. Новітні інформаційні системи та технології: їх використання у створенні інформаційного простору бібліотеки.

Література [16, 100]

1. Бібліотека: мета та головні завдання її діяльності, історія виникнення і становлення

Бібліотека (грец. βιβλιοθήκη, від βιβλίον «книга» и θήκη «сховище»)- культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. Бере свій початок з III тис. до н.е. як сховище пам’яток шумерської культури, де зберігалися десятки тисяч глиняних дощечок з клинописними текстами у Месопотамії, систематизовані за змістом дощечки розташовували у ящиках або закритих корзинах і до них додавали своєрідні катологи – етикетки, що визначали зміст текстів.

Традиційне значення слова бібліотека — колекція книг, або приміщення, де зберігаються книги. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» [1] подає таке визначення: бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Бібліотека, як структурний підрозділ вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації, забезпечує літературою та інформацією навчально-виховний та науковий процес вищого навчального закладу і діє на підставі Положення про бібліотеку, що затверджується керівником вищого навчального закладу.

Своєю діяльністю бібліотека сприяє реалізації державної політики у галузі освіти і культури, дотримуючись принципів гуманізму і демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі.

Слід зазначити, що державна освітня політика, у першу чергу, повинна бути спрямована на забезпечення суспільства знаннями, необхідними для соціального розвитку. Для досягнення цієї мети держава здійснює узгодження різних суспільних процесів, що впливають на підготовку і відтворення фахівців, які ці знання застосовують.

Більшість стратегічних освітніх завдань тісно пов’язані з діяльністю бібліотек як важливої ланки академічного та наукового процесів. Саме бібліотека ВНЗ є тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої багато в чому залежить якість і зміст навчання та наукових досліджень.

Таблиця 1

Головні завдання бібліотек

Забезпечення повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників вищого навчального закладу згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів.

Формування бібліотечного фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу та інформаційних потреб усіх категорій користувачів.

Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої cвого громадянського обов'язку та відкритої до інтелектуального і творчого розвитку.

Пропагування та розкриття за допомогою всіх бібліотечно-інформаційних засобів змісту загальнолюдських цінностей, культурно-історичної, духовної та наукової спадщини, ідеї національного державотворення.

Розширення номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових бібліотечних форм і методів роботи на основі новітніх інформаційних технологій та комп'ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів.

Створення електронних баз даних, організація та ведення довідково-бібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і новітніх інформаційних технологій.

Ведення самостійної та спільної з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства , бібліографії та книгознавства.

Виховання інформаційної культури користувачів, прищеплення їм навичок роботи з інформаційними ресурсами як на традиційних, так і на електронних носіях.

Координація та кооперація діяльності бібліотеки зі структурними підрозділами вищого навчального закладу, громадськими організаціями, співпраця та взаємодія з бібліотеками інших систем і відомств.

Налагодження прямих зв'язків з бібліотеками інших країн, співробітництва з освітніми добродійними фондами, організаціями, установами тощо.

Здійснення господарської діяльності, спрямованої на забезпечення та оптимізацію інформаційного і бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів з використанням елементів госпрозрахунку згідно з чинним законодавством.

Екскурс в історію виникнення та становлення бібліотек. Виникнення бібліотек сягає своїм корінням ІІІ тис. до н.е., - у часи, коли бібліотека виконувала функцію сховища пам’яток шумерської культури, де зберігалися десятки тисяч глиняних дощечок з клинописними текстами у Месопотамії.

У Стародавньому Єгипті для рукописних книг почали використовувати папірус. Стебла його у формі свитків використовували як основу для рукописних книг. Назва „папірус” поширилася і на сам рукопис. У VII ст.. до н.е. папірусні свитки з’явилися у Греції, а потім у стародавньому Римі. Порівняно з глиняними дощечками папірус забезпечував рукописним документам більш компактну форму, але він був ламким і недовговічним, тому провадилися дослідження у пошуках нових матеріалів для виготовлення книг.

Бібліотеки у Стародавньому Єгипті вважали зосередженням мудрості. Існували вони здебільшого при храмах. При багатьох бібліотеках навчалися писарі, які вели облікові записи коштів, господарських операцій.

Бібліотеки вперше з'явилися на Сході. Зазвичай, першою бібліотекою називають зібрання глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н. е., знайдене в храмі вавилонського міста Ніппур. У одній з гробниць поблизу єгипетських Фів був виявлений ящик з папірусами часу II перехідного періоду (XVIII - XVII ст. до н. е.). У епоху Нового царства Рамзесом II було зібране близько 20 000 папірусів. Найвідоміша давньосхідна бібліотека - зібрання клинописних табличок з палацу царя Ассірії VII століття до н.е. Ашшурбаніпала в Ніневії. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека заснована в Гераклії тираном Клеархом (IV століття до н. е.).

Найбільшою бібліотекою стародавнього світу є бібліотека царя Ассирії Ашшурбаніпала. Він зібрав літературу на кількох мовах. У ній зберігалися медичні трактати і граматичні довідники, книги релігійного змісту і міфи, літописи ассирійських царів, записи астрологічних спостережень. Найбільшим центром античної книжності стала Александрійська бібліотека (створена в III ст. до н.е. Птолемеєм I), що була центром освіти всього світу еллінізму.

У середні віки осередками книжності були монастирські бібліотеки, при яких діяли скрипторії. Там переписувалося не лише Священне писання і вигадування Отців Церкви, але і твори античних авторів. В епоху Ренесансу видатні діячі буквально полювали за грецькими і латинськими текстами, що зберігалися в монастирях. Через дороговізну манускриптів і трудомісткість їх виготовлення книги приковувалися до бібліотечних полиць ланцюгами.

Поява книгодрукування внесла великі зміни до вигляду і діяльності бібліотек, що тепер суттєво відрізнялися від архівів. Бібліотечні фонди починають нестримно розростатися. З поширенням писемності в Новий час зростає також число відвідувачів бібліотек. У випадку, якщо посаду обіймали працівники з професійною освітою, що відрізнялася від головного профілю діяльності, їм встановлювався розряд оплати праці, відповідний будь-якому наявному рівню освіти.