Цікаво знати, що……………..

найстаріший ВНЗ України - Львівський національний університет імені Івана Франка. 16 січня 1661 року за наказом польського короля Яна II Казиміра єзуїтській колегії у Львові було присвоєно "статус академії і титул університету" з правом викладання всіх дисциплін і присвоєння вчених степенів.

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Слід зазначити, що мета і головні завдання діяльності ВНЗ України, їх правовий статус, рівні акредитації, типи та структура управління висвітлено у розділі V Закону України «Про вищу освіту» - «Вищі навчальні заклади».

У вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менше ніж 51% від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс.

Таблиця 1

Мета і завдання діяльності внз України

Мета діяльності ВНЗ:	забезпечити умови, необхідні для здобуття особою вищої освіти, підготувати фахівців для потреб України
Головними завданнями вищого навчального закладу є:
здійснення освітньої діяльності певного напряму, що забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;
здійснення наукової і науково-технічної (для ВНЗ ІІІ і VІ рівнів акредитації), творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;
забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;
здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестація в акредитованих вищих навчальних закладах третього та четвертого рівнів акредитації;
вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;
забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у ВНЗ, у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції;
підвищення освітньо-культурного рівня громадян.

Із рис. 1. ми бачимо, що ВНЗ України за формою власності поділяються на чотири види: державні, комунальні, приватні та ті, що перебувають у власності АРК.

Обов'язковою умовою діяльності ВНЗ в Україні є наявність у вищого навчального закладу ліцензії на право здійснення освітньої діяльності, в якій зазначаються назва напряму навчання, спеціальності, освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки, термін дії ліцензії, а також назва та юридичні адреси вищого навчального закладу та його відокремлених структурних підрозділів (філій). Необхідний для ВНЗ сертифікат про акредитацію напрямів та спеціальностей, за якими навчаються студенти.

Акредитовані вищі навчальні заклади в установленому порядку можуть створювати навчальні та навчально-науково-виробничі комплекси, що є добровільними об'єднаннями. Усі учасники комплексу зберігають статус юридичних осіб.

2. Типи вищих навчальних закладів

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів, як: університет, академія, інститут, консерваторія, технікум (училище), коледж (рис. 1).

Університет, як багатопрофільний навчальний заклад має великий вибір навчальних програм у найрізноманітніших галузях знання. Так, наприклад, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – 14 факультетів, у тому числі, біологічний, географічний, геологічний, історичний, юридичний, філософський, економічний та інші. В Україні можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети.

Академія - це ВУЗ, який готує широке коло фахівців будь-якого направлення людської діяльності. Наприклад, в Національній металургійній академії України готують фахівців на металургійному, механіко-машинобудівному, електрометалургійному та інших факультетах.

Інститут - ВНЗ, що здійснює підготовку фахівців для роботи у визначеній галузі професійної діяльності. Наприклад, Київський інститут перекладачів готує фахівців з перекладу з багатьох іноземних мов.

3. Структурні підрозділи вищого навчального закладу

Структурні підрозділи вищого навчального закладу створюються відповідно до законодавства. Структурні підрозділи можуть мати окремі права юридичної особи. На рис.1. відображені структурні підрозділи вищих навчальних закладів.

Рис. 3.1. Структурні підрозділи ВНЗ за рівнями їх акредитації

Розглянемо більш докладно основні підрозділи.

Кафедра — базовий структурний підрозділ ВНЗ (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше, ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є головним місцем роботи, і не менше, ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідувач кафедри, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного ВНЗ — строком на сім років). Із завідувачем кафедри укладається контракт.

Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше, ніж три кафедри і на ньому навчається не менше, ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Рішення про створення факультету поза місцем розташування вищого навчального закладу державної форми власності приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Відділення - структурний підрозділ, що об'єднує навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи. Відділення створюється рішенням керівника ВНЗ, якщо на ньому навчається не менше, ніж 150 студентів.

Предметна (циклова) комісія - структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить виховну, навчальну та методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін. Предметна (циклова) комісія створюється рішенням керівника вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше, ніж три педагогічних працівники.

Філія - відокремлений структурний підрозділ, що створюється з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку праці та наближення місця навчання студентів до їх місця проживання. Філію очолює директор, який призначається у порядку, встановленому статутом вищого навчального закладу.

Інститут, як структурний підрозділ ВНЗ четвертого рівня акредитації може бути: науковим, навчально-науковим, науково-дослідним та науково-виробничим. Керівництво інститутом здійснює директор, який обирається на посаду за конкурсом строком на п'ять років.

Також можуть створюватися:

- навчально-науково-виробничі центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені факультети, коледжі, технікуми, наукові, науково-дослідні, науково-виробничі й проектні інститути, дослідні станції, кафедри, наукові лабораторії, конструкторські бюро, навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати, експериментальні заводи, фабрики, фірми, клінічні бази установ медичної освіти, полігони, технопарки, інші підрозділи;

- навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії, центри, інші підрозділи, що забезпечують підготовку фахівців з певних спеціальностей (напрямів підготовки) та проводять наукові дослідження;

- науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи.

Бібліотеку очолює директор (завідувач). Директор бібліотеки ВНЗ третього і четвертого рівнів акредитації обирається Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу - строком на сім років).

4. Вищи навчальні заклади України в системі її інтеграції до Європейського простору вищої освіти

У культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція для України - це входження до єдиної сім'ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Однак, існують ряд суттєві перешкоди на шляху, а саме:

• вітчизняна структура системи освітніх рівнів;

• якісні зміни в навчальному процесі;

• змістовне наповнення навчальних програм відповідних освітніх рівнів.

При цьому, першочерговим стає забезпечення високої якості національного освітянського простору (рис. 1).

Рис. 1. Система вищої освіти України на шляху інтеграції до світового освітянського простору

Говорячи про якість освіти, в першу чергу, слід мати на увазі її дієвість - здатність використовувати набуті знання і вміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося нашим європейським колегам найбільше.

Наявність навичок самостійної роботи та вміння планувати свій робочий час – це саме ті вміння, які повинен здобути студент під час свого навчання. Якщо раніше класична парадигма навчання вкладалася у стосунки суб'єкт-об'єкт (де суб'єктом виступав викладач, а об'єктом отримання знання був студент), то тепер студент також стає суб'єктом навчання - в результаті ми отримуємо «активну співпрацю, під час якої студент отримує знання і вміння, а викладач – майстерність».

Відомий західний політолог Т.Белл стверджував, що лише ту націю можна назвати провідною, яка створила найбільш ефективну систему вищих навчальних закладів як засобів забезпечення максимального інтелектуального, морального і фізичного потенціалу членів суспільства. Від рівня фахової готовності випускників вищої школи залежать темпи соціально – економічного розвитку регіонів України: фахівці, які мають досвід творчої діяльності, наукової дослідної роботи, - спроможні створювати нові технології у різних галузях виробництва, долати наявні в них сьогодні негативні тенденції.

У списку 200 кращих світових університетів за 2009 рік найбільш широко представлені американські ВНЗ - їх 54 з 200 можливих (кращим визнано Гарвардський університет). Вище за всіх серед британських навчальних закладів піднявся Кембріджський університет, який посів 2 місце, знову випередивши своїх одвічних конкурентів з Оксфорда (британських вузів у списку 29) (рис. 2). Незважаючи на високі позиції вузів США та Великобританії з року в рік їх наздоганяють азіатські вузи, що завойовують все більше позицій. Найвище в рейтингу серед азіатських вузів – Токійський університет, який посідає 22-гу позицію, за ним -університет Гонконгу – 24-а позиція (частка азіатських вузів у нинішньому році вже сягнула 32-х). На думку експертів, така помітна присутність азіатських навчальних закладів пояснюється масивними фінансовими вливаннями, які здійснюють уряди країн Азії в свої кращі університети.