- •Міністерство освіти і науки україни
- •Навчальна дисципліна «університетська освіта» Модульна структура курсу
- •1,0 Кредит – 54 години
- •Розділ 1. Методичні вказівки з виконання завдань модульного контролю
- •Відомість обліку і контролю виконання завдань у системі модульного контролю
- •Розділ 2. Модульне планування дисципліни «Університетська освіта»
- •2.1. Зміст тем дисципліни
- •Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю
- •3.1. Перша частина модуля: університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства
- •Тема 1. Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі
- •1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства
- •2. Історія появи університетів як специфічної освітянської системи у світі та Європі
- •3. Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі
- •4. Концепції класичного університету на сучасному етапі
- •1. Один з перших прообразів вищого навчального закладу заснований:
- •7. Національна доктрина розвитку освіти в Україні - це:
- •Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ххi столітті: її зміст і стратегія реалізації
- •1. Національна доктрина розвитку освіти: загальні положення
- •2. Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти
- •3. Національний характер освіти і національне виховання
- •4. Стратегія реалізації Національної доктрини в умовах реформування і модернізації університетської освіти
- •1. Зміст стратегії та основні напрями подальшого розвитку освіти в Україні затверджені у:
- •9. Громадянам, які навчаються в університетах України, не гарантується:
- •10. Що очікує суспільство від реалізації «Національної доктрини розвитку освіти» в найближчому майбутньому?
- •Тема 3. Реформування вищої освіти України і Болонський процес
- •1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави
- •2. Принципи реформування системи вищої освіти
- •3. Стратегічні завдання реформування університетської освіти в Україні: механізм реалізації
- •1. Ефективними напрямами реформування вітчизняної вищої освіти в найближчому майбутньому є:
- •2. Яке з нижче наведених міністерств і відомств не несуть прямої відповідальності за реформування вищої освіти в Україні?
- •3. Метою системного реформування вищої освіти в Україні є:
- •4. Міністерство освіти і науки України спільно з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •5. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •6. Які державні установи в Україні не несуть відповідальності за фінансове забезпечення університетів:
- •2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти: його головні цілі
- •12. Програма дій, щодо реалізації Болонського процесу включає:
- •Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
- •2. Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою: їх застосування в університетській освіті
- •3. Головні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті: механізми їх впровадження
- •4. Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
- •1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:
- •2. Форми навчання
- •3. Організаційні форми навчального процесу
- •1. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •2. Органи управління вищою освітою в Україні
- •3. Принципи управління вищими навчальними закладами
- •1. До державних органів управління вищою освітою в Україні не належить:
- •Цікаво знати, що……………..
- •Львівський національний університет ім. Івана Франка
- •Мета і завдання діяльності внз України
- •Рейтинг внз країн світу за рівнем якості освіти, що здобувається («Топ – 200» *)
- •Головні критерії оцінки якості навчального процесу у внз.
- •1. Вищий навчальний заклад – це:
- •2. Яку кількість рівнів акредитації відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено для внз освіти в Україні:
- •3. До освітньо – кваліфікаційних рівнів (окр) в системі університетської освіти України не відноситься:
- •4. Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації – це:
- •5. Які дві тенденції домінують у структурі світової вищої освіти:
- •2. Головні принципи, призначення і мета стандартів: рекомендації щодо їх використання в умовах Болонської системи
- •3. Система стандартів вищої освіти України, її складові
- •1. Стандарти вищої освіти – це:
- •3.2. Друга частина модуля: організація фінансово-економічної освіти (вступ до спеціальності)
- •Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та проблеми розвитку
- •Вимоги до умінь фахівців за деякими спеціальностями [72]
- •4. Головні напрями в структурі знань і умінь фахівця з фінансів і кредиту
- •6. Концепція створення ефективного механізму модернізації та розвитку фінансово-економічної освіти в Україні в умовах її інтеграції до Європейського простору
- •1. Який з перерахованих принципів не належить до навчального плану з вивчення дисципліни „Фінанси: вступ до спеціальності”:
- •7. Адаптація світового досвіду, збереження кращих вітчизняних традицій та розширення міжнародної співпраці не налаштовано на:
- •3. Модель навчально-методичного комплексу дисципліни
- •Методичні вказівки, контрольні завдання для студентів заочної форми навчання
- •4. Організація контролю знань студентів
- •1. Метою науково – методичного забезпечення вищої фінансово – економічної освіти в Україні є:
- •1. Сфери професійної діяльності майбутніх фахівців з фінансів і кредиту
- •2. Перелік посад, які мають право займати фахівці зі спеціальності „Фінанси і кредит”
- •Керівники:
- •Професіонали:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напрямку підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” установлює:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.03050801 „Фінанси і кредит” (за спеціалізованими програмами) установлює:
- •3 205. Завдання, функції, права та обов’язки:
- •3.1. Міністерства фінансів України.
- •3.3. Рахункової палати України.
- •3.4. Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •3.5. Державної податкової адміністрації України.
- •3.6. Національного банку України.
- •3.7. Пенсійного фонду України.
- •3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами
- •Головні завдання бібліотек
- •Цікаво знати, що…………….. Найбільшими бібліотеками світу є:
- •7. Національна бібліотека ім. Вернадського, Київ, Україна.
- •Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Київ
- •Найбільші бібліотеки світу
- •2. Види бібліотек
- •3. Організаційно–економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек
- •1. Первинна роль бібліотек:
- •«Молодість і спорт - завжди поруч»
- •В актовій залі ДонНу проходить урочисте засідання, присвячене випуску магістрів
- •3. Концепція виховної роботи в університеті
- •4. До обов’язків профспілки у внз не входить:
- •2. Головні функції, завдання та напрями діяльності студентського самоврядування.
- •3. Права та обов'язки органів студентського самоврядування
- •4. Організаційна структура студентського самоврядування
- •Студентська рада гуртожитків
- •Рада старост
- •Рада відмінників
- •2. Згідно із Законом України «Про вищу освіту» (ст. 37) вищим колегіальним органом студентського самоврядування внз ііі або IV рівня акредитації є:
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт
- •Завдання № 1 з підсумкового модульного контролю знань студентів
- •18. Зміст стратегії та головні напрямки подальшого розвитку освіти України затверджені у:
- •19. Міністерство освіти і науки України разом з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •20. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •21. Із скількох ступенів і яких має складатися система вищої освіти країн Європи згідно з Болонською Декларацією?
- •36. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •45.Магістр з фінансів і кредиту – це:
- •46. Метою науково – методичного забезпечення вищої фінансово – економічної освіти в Україні є:
- •Розділ 4. Критерії оцінки знань студентів з усіх видів завдань в умовах кредитно-модульної системи
- •Критерії оцінювання завдань у системі модульного контролю з дисципліни «Університетська освіта»
- •Оцінювання виконаних завдань у системі модульного контролю знань студентів з дисципліни «Університетська освіта»
- •Загальне оцінювання знань студентів з курсу «Університетська освіта»
- •35Мм слайди
- •Термінологічний словник
- •Література з курсу «Університетська освіта»
- •Задонская и. А. Социокультурные процессы развития современного университетского образования : Дис. ... Канд. Социол. Наук : 22.00.06 : Тамбов, 2004 164 c. Ргб од, 61:04-22/562
- •Фахові періодичні видання
- •Додатки
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки
- •Напрямок підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”
- •Додаток 4
- •Перелік і назва візуальних засобів супроводження змісту дисципліни “Університетська освіта”
12. Програма дій, щодо реалізації Болонського процесу включає:
а) відношення між викладанням та науково-дослідницькою роботою у ВНЗ;
б) обґрунтовану стратегію щодо якості вищої освіти і стандартів;
в) організацію системи забезпечення високої якості освіти;
г) високу відповідальність ректорату, кафедр, факультетів та інших підрозділів ВНЗ і осіб за забезпечення високого рівня вищої освіти;
д) стратегію реформування державного управління фінансовою і банківською системами.
Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
План
Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою: їх застосування в університетській освіті
Головні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті: механізми їх впровадження
Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
Література [81,86, 106; 107;114; 115,118]
1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
В умовах ускладнення виробництва, прискорення науково-технічного прогресу та формування інформаційного суспільства вузькоспеціалізовані фахівці, підготовлені за скороченою програмою, швидко переставали б бути конкурентоспроможними на ринку праці. При цьому на початку ХХІ століття екстенсивними шляхами – подовженням терміну навчання та ускладненням навчального матеріалу – так і не вдалося розв’язати проблему швидкого застарівання знань, що особливо гостро постала у сфері високих технологій – отримання нових матеріалів та здобування нових знань [106; 107].
Аналіз вітчизняних та зарубіжних педагогічних досліджень показує, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не технологічні, утилітарні знання та вміння застосування інформаційних технологій в навчальному процесі, як це має місце в останні десятиліття. Слід відмітити, що повернення до фундаментальної освіти в тому вигляді, в якому вона існувала в СРСР, є неможливим, оскільки змінилися соціально-економічні умови, роль знань у суспільстві, сама система освіти. Однак, без фундаментальної освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця з фінансів та кредиту також неможлива.
Як стверджує доктор педагогічних наук Семеріков С.О., розв’язанню протиріччя між радянським та сучасним підходами до визначення фундаментальної освіти відносить чимало освітніх технологій – насамперед, це технології електронного і дистанційного навчання та тренінгові технології. Проте нова освітня парадигма, в основі якої лежить фундаменталізація навчання, передбачає якісно нові цілі вищої освіти, нові принципи добору та систематизації знань: на базі цих принципів не стільки розширюється обсяг професійних та загальнонаукових знань, скільки визначаються їх зв’язки та способи формування і функціонування в практичній діяльності [106; 107].
Спрямування системи університетської освіти на особистість як головний соціальний орієнтир проявляється в різних напрямах, і провідним серед них є створення для будь-якого члена суспільства можливості здобуття освіти будь-якого характеру та рівня в будь-який період його життя. Становлення особистісно орієнтованої системи освіти в Україні, на наш погляд, неможливе без підготовки для неї фахівців нового покоління – викладачів, здатних у своїй педагогічній діяльності в університеті реалізувати нову освітню парадигму.
Фундаменталізація предметної підготовки майбутніх економістів, фінансистів, банкірів є актуальним завданням сучасної університетської освіти, оскільки характерною ознакою інформаційного суспільства є те, що в ньому покоління речей та ідей змінюються швидше, ніж покоління людей. Підготовка фінансистів та банкірів за суттю є професійною освітою, проте в сучасних соціально-економічних умовах традиційне протиріччя між фундаментальним та професійним навчанням набуває нового і достатньо гострого змісту: якщо в минулому вузька профілізація була показником високої соціальної захищеності, то сьогодні таким показником стає мобільність, якої може набути лише широко освічена людина, здатна гнучко реагувати на зміну технологій. Орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого століття, поступово зникає з виробничої сфери: у ХХІ столітті потрібен фахівець, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів чи вимог ринку. Досягнення мобільності (зокрема, навчальної та професійної) є одним з найважливіших завдань Болонського процесу, розв’язання якого можливе лише за умови фундаментального характеру вищої освіти. Ми спостерігаємо, як вузькопрофесійна підготовка фахівців поступово витісняється з системи вищої освіти України. Проявом зазначеної тенденції є заходи Міністерства освіти та науки України, спрямовані на зближення вищої педагогічної та класичної університетської освіти. Як відмічає Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник: «Освіта сьогодні – це освіта, яку треба модернізувати і адаптувати до вимог європейських стандартів» [114; 115,118].
Таким чином, усунення наявного протиріччя між соціальним замовленням суспільства, сучасними вимогами до підготовки фахівців у сфері економіки, фінансів та кредиту, необхідністю підвищення їх фундаментальної підготовки та більш широкого використання дистанційних (мобільних) технологій в освітянській практиці, з одного боку, та теорією і практикою навчання в університеті, з іншого, є суспільно значущою проблемою.
Питанню фундаменталізації навчання у вищій школі присвячені праці А.А. Аданникова, С.І. Архангельського, О.В. Балахонова, С.А. Бєляєвої, С.У. Гончаренка, А.П. Загнітка, Г.Я. Дутки, Л.І. Дмитриченко, О.В. Євця, Л.С. Йолгіної, С.Я. Казанцева, В.Г. Кінельова, В.В. Кондратьєва, Н.Г. Кошелевої, О.Г. Кучерявого С.В. Носирєва, А.Б. Ольнєвої, Л.О. Омелянович, М.В. Садовникова, С.О. Семерікова, О.І. Скафи, О.В. Сергеєва, Н.Ф. Тализіної, В.Д. Шадрикова, В.П. Шевченка, М.О. Читаліна та ін. [81,86,114; 115,124,125].