1. Ефективними напрямами реформування вітчизняної вищої освіти в найближчому майбутньому є:

а) фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців;

б) упровадження дистанційної форми навчання;

в) суцільна комп’ютеризація та інформатизація процесу освіти;

г) якісна зміна позиції і ставлення студента до процесу навчання у напрямку його самостійності і творчого підходу до освіти в цілому;

д) вивчення студентом тих дисциплін, що формують його компетентність і професіоналізм як майбутнього фахівця в сфері економіки, фінансів, банківської справи, управління тощо;

є) усі відповіді правильні.

2. Яке з нижче наведених міністерств і відомств не несуть прямої відповідальності за реформування вищої освіти в Україні?

а) Міністерство освіти і науки України;

б) Міністерство праці і соціальної політики;

в) Міністерство економіки;

г) Міністерство вугільної промисловості;

д) Міністерство транспорту та зв’язку.

3. Метою системного реформування вищої освіти в Україні є:

а) збереження потенціалу вітчизняної вищої освіти;

б) посилення державної підтримки пріоритетних напрямів освіти і науки;

в) приведення у відповідність вітчизняних стандартів у сфері вищої освіти із найновішими світовими;

г) збереження обсягу підготовки висококваліфікованих фахівців з урахуванням потреб народногосподарського комплексу України та збільшення підготовки тих фахівців, яких дуже потребує народне господарство;

д) усі відповіді правильні.

4. Міністерство освіти і науки України спільно з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:

а) державні вимоги щодо якості вищої освіти;

б) освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ);

в) освітньо-професійні програми (ОПП);

г) Бюджетний кодекс України;

д) державні і галузеві стандарти вищої освіти України.

5. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:

а) забезпечити інноваційно-інвестиційний напрям її розвитку;

б) вкладати в розвиток установ ВНЗ і науку не менше 5 % ВВП;

в) розробити цільову комплексну програму (ЦКП) реструктуризації освітньої галузі, визначивши при цьому пріоритети її розвитку з урахуванням національних інтересів нашої держави;

г) створити такий механізм управління ВНЗ і наукою України, реалізація якого дозволила б системно, з урахуванням потреб народногосподарського комплексу, відтворювати необхідний кадровий потенціал і ефективно його використовувати;

д) усі відповіді правильні.

6. Які державні установи в Україні не несуть відповідальності за фінансове забезпечення університетів:

а) Кабінет міністрів України;

б) Міністерство фінансів України;

в) Міністерство освіти і науки України;

г) Національна академія наук (НАН) України;

д) Міністерство культури України.

7. До основних завдань МОН України не відноситься:

а) формування та забезпечення реалізації державної політики в сфері освіти та науки;

б) розробка державних стандартів якості освіти;

в) створення умов для здобуття громадянами освіти продовж всього життя;

г) контроль за додержанням державних стандартів освіти;

д) формування фінансової політики держави.

8. Який з напрямів реалізації концептуальних засад Болонського процесу в Україні не відноситься до Програми дій в цьому напрямі?

а) удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;

б) прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій;

в) використати єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома;

г) врахувати європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти;

д) підтримати і розвивати реформи тільки на підґрунті українського досвіду.

9. Програма дій з реалізації Болонської декларації надасть українському суспільству можливість:

а) провести системну модернізацію системи освіти в цілому;

б) наблизити якість освіти до вимог стандартів, що напрацьовані європейською спільнотою, для впровадження до 2010 року;

в) запровадити в Україні загальноєвропейську систему наукових ступенів;

г) запровадити систему кредитів сумісну із Європейською кредитно-трансфертною системою навчання і сприяти мобільності громадян України, які здобувають освіту або надають освітні послуги;

д) усі відповіді правильні.

10. Реформу сфери вищої освіти і підготовки кадрів в Україні необхідно здійснювати як:

а) складову майбутньої національної інноваційної системи;

б)один з найважливіших пріоритетів розвитку української держави;

в) напрямок забезпечення конкурентоспроможності нашої держави у сфері науки, освіти, економіки, охорони здоров’я тощо;

г) головний напрямок Національної доктрини модернізації і розвитку вищої освіти в Україні;

д) усі відповіді правильні.

11. Які Ви знаєте документи, які пов’язані з втіленням „Болонської Конвенції”:

а) Євро паспорт;

б) «Євро-студент 2000»;

в) Міжнародна картка студента (ISIC);

г) Гарантія Якості у вищій освіті (ENOA);

д) вусі відповіді правильні.

12. Основними елементами Концепції освітньої діяльності в Донецькому національному університеті є:

а) система високопрофесійної ступеневої освіти, інтегрованої до Європейського (міжнародного) простору;

б) розробка і впровадження інноваційних технологій навчання, у т.ч. дистанційного з орієнтацією на розвиток самоосвіти і посилення ролі самоосвіти;

в) розробка і впровадження в навчальний процес навчально-методичних і науково-методичних комплексів з модульного контролю студентів;

г) усі відповіді правильні.

Тема 4. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

План

1. Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти

2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти: його головні цілі

3. Структура вищої освіти в умовах її реформування та модернізації

4. Основні переваги багаторівневої структури вищої освіти та пріоритетні завдання у сфері диверсифікації освіти

Література [49, 85, 96, 110, 111, 122]

1. Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти

За визначенням, прийнятим XX сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО, "під освітою розуміється процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання" [62]. Але складність процесу і результату зумовлює виділення окремих підпроцесів, складових, які взаємодіють та доповнюють одна одну, діють синергетичній єдності й утворюють цілісну освітню систему.

Як відмічає Мєщанінов О.П. у своїй статті "Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти" [96], "вступивши у XX століття, необхідно пам'ятати, що у більшості країн світу існує надлишок кадрів з дипломами і недостатність фахівців, здатних на високому професійному рівні вирішувати складні сучасні завдання. Отже, потрібні зміни вищої освіти, і зокрема університетської, як із середини, так і зовні, оскільки вимоги до підготовки фахівців формулюються поза системою освіти. Вони виходять із загальних, економічних і суспільних цілей" [96].

Історія свідчить про те, що університетська освіта посідає провідне місце в системі безперервної освіти. Вона пов'язана з економікою знань та наукою, технологією та культурою суспільства, і тому її розвиток є важливою складовою стратегії національного розвитку як країни, так і цивілізації. Уміння передбачати розвиток сучасної університетської системи освіти - одна з найважливіших умов успішності її функціонування. Вимоги до фахівців, зміст і процес їх підготовки повинні носити випереджальний характер у порівнянні з існуючою практикою [49, 85, 96, 110, 111, 122].

Головна мета проектування випереджальних кваліфікаційних вимог до фахівця полягає у забезпеченні відповідності між змінами особистісних та суспільних потреб, у соціальному розвитку і перспективами зміни науки, техніки, економіки, культури, в економічному зростанні, разом з відображенням їх у цілях і змісті підготовки [96].

Важливість освіти в економіці країни особливо підкреслена в теорії людського капіталу Т.В. Шульца, Нобелівського лауреата 1980 року, відповідно до якої ресурси, що витрачені на освіту, є вкладенням у людський капітал [140,142]. Учений довів, що долар, вкладений в освіту, дає за 50 років прибутку втричі більше, ніж долар, вкладений безпосередньо в економіку [141]. Підкреслимо, що у США витрати на освіту й армію зрівнянні. А підвищення освітнього рівня працівників забезпечує в США, Німеччині, Японії до 40-60 % приросту національного доходу [96].

Досвід свідчить про те, що постіндустріальний етап цивілізаційного розвитку викликає необхідність не простого підвищення рівня освіти, а формування іншого типу інтелекту, мислення, ставлення до швидкозмінних технічних, соціальних та інформаційних досягнень. Отже, перспективи пов'язані з формуванням нового рівня світогляду [93].