Текст как функционально-стилевая категория

 

При характеристике текстов по их функционально-стилевой ориентации (по их принадлежности к разным функциональным стилям) учитываются признаки экстралингвистические (сфера общения, отражающая сферу человеческой деятельности, и общая функция речи) и собственно языковые (функционально-стилистическое расслоение средств языка).

Все тексты по их функционально-стилевым и стилистическим качествам можно отнести к основным книжным стилям: официально-деловому, научному, публицистическому, художественному. Естественно, что их жанрово-стилистические разновидности многообразны. И степень дифференциации может быть различной. Разным видам текста, разным жанрам литературных произведений соответствуют внутренние разновидности функциональных стилей. Внутри жанров можно выделить свои разновидности, и поэтому внутренняя дифференциация стилей и текстов может оказаться многоступенчатой.

Среди официально-деловой литературы, которая определяет черты официально-делового стиля, выделяются тексты дипломатические, законодательные, юридические, административно-канцелярские, которые в свою очередь имеют жанровую дифференциацию: нота, конвенция, международный договор, заявление; закон, устав, распоряжение; протокол, докладная и т.п.

Научная (специальная) литература, ориентированная на использование научного стиля речи, также представляет сложное образование: собственно научные тексты (научно-технические, научно-гуманитарные, естественнонаучные), научно-популярные; учебные. В стилевом отношении различаются и жанровые разновидности:монография, статья, тезисы, реферат, учебник, учебное пособие, сборники упражнений, задач и др.

Тексты газетно-публицистические крайне неоднородны: тексты агитационно-пропагандистские, политико-идеологические, научно-публицистические, критико-публицистические, художественно-публицистические. Все это представлено разными жанрами (призывы, воззвания, прокламации, партийные документы; репортажи, интервью, корреспонденции, статьи, обзоры, заметки; очерки, фельетоны и др.). Такие тексты сориентированы в речевом плане на газетно-публицистический стиль.

Справочная и инструктивная литература представлена разного рода словарями и энциклопедиями, инструкциями, кулинарными рецептами и т.п.

Художественная литература, соответственно классическому делению на роды, представлена прозой, поэзией и драматургией, где господствует художественный стиль речи.

23. Точність ділового тексту.

24. Поняття авторської позиції і представлення ії в тексті.

25. Цілісність та звязність тексту офіційно — ділових документів.

26. Інформаційно-структурні якості тексту.

27. Ключові слова у текстах офоіційно- ділових документів

28. Складне синтаксичне ціле.

29. Зрозумілість ділового тексту.

30. Поняття інформаційної насиченості тексту і інформативності тексту.

31. Авторська модальність.

32. Поняття інформаційної насиченості тексту.

33. Поняття інформативності тексту .

34. Доступність ділового тексту.

35. Імпліцитний та експліцітний звязок у тексті документу.

36. Вимоги до оформлення автобіографії.

Автобиография – это жанр официально-делового стиля, излагающий жизнеописание от первого лица. В отличие от резюме, в автобиографии все сведения подаются в хронологическом порядке и связанным текстом. Цель автобиографии – сформировать представление о профессиональном, общественном и семейном положении человека.

Кадровые службы различных учреждений, в ведении которых находится документация по персоналу, предъявляют различные требования к содержательной части автобиографии, связанные, в первую очередь, со степенью подробности изложения сведений об авторе и его ближайшем окружении.

Заголовочная часть включает название документа, ФИО. Первое ССЦ содержит информацию о дате и месте рождения, национальности, социальном происхождении. Второе ССЦ информирует об учебном и профессиональном пути человека. Третье ССЦ характеризует общественный статус, четвёртое – семейное положение. В заключительной части автобиографии указываются паспортные данные, ставится дата и подпись.

Для изложения завершённых событий используются глаголы прошед-

шего времени: учился, работал, поступил____________, окончил и т. д.

37. Вимоги до оформлення характеристики.

Характеристика – это жанр официально-делового стиля, содержащий комплексную оценку профессиональных и личностных качеств работника, а также выводы и предложения по его перспективной карьерной траектории.

В заголовочную часть входит название документа, указание должности лица, о котором пойдёт речь, наименование организации, выдающей характеристику, ФИО сотрудника. В характеристике не допускается субъективизм, тон характеристики должен быть сугубо нейтральным. Не следует заострять внимание на мелочах.

Первое ССЦ посвящено анкетным данным (год рождения, образование, стаж работы). Второе ССЦ посвящено характеристике деловых качеств, третье – ха-

рактеристике личных качеств.

Обычно оценка проводится по следующим показателям:

• профессиональная компетентность (знания, умения, опыт), стаж работы по специальности, знание необходимых нормативных документов, регламентирующих деятельность, качество выполнения работы, своевременность выполнения должностных обязанностей, мера ответственности за результаты работы;

• эффективность решения поставленных задач, способность в короткие сроки осваивать вопросы, обеспечивающие повышение эффективности труда и качество работы;

• степень активности в работе, участие в творческой деятельности;

• умение оперативно принимать решения для выполнения стоящих задач, способность адаптироваться к новой ситуации и применять новые подходы к решению возникающих проблем;

• способность прогнозировать и планировать, организовывать, координировать и регулировать, а также контролировать и анализировать работу подчиненных (для руководящего состава);

• умение опираться на профессиональную помощь своих коллег;

• умение работать в коллективе;

• уровень общей культуры;

• производственная этика, стиль отношения с коллегами и клиентами, коммуникабельность, доброжелательность, отзывчивость;

• психологическая устойчивость, способность к самооценке.

Последнее сложное синтаксическое целое содержит вывод, в котором указывается назначение характеристики.

Текст пишется от третьего лица.

38. Вимоги до оформлення резюме .

Резюме – анкетный жанр официально-делового стиля, характеризующий личные и деловые качества работника, дающий информацию об образовании и опыте работы.

Резюме содержит следующую информацию:

1) ФИО,

2) год рождения,

3) домашний адрес, телефон,

4) семейное положение, наличие детей;

5) образование,

6) опыт работы,

7) дополнительные сведения (знание иностранных языков, компьютера, права на вождение автомобиля, хобби).

В заголовочную часть обычно включается фамилия, имя, отчество, название должности, на которую претендует автор резюме (здесь необходимо следовать принципу: одна должность – одно резюме), телефон, электронный адрес.

Одной из типичных ошибок резюме является отсутствие кода города, не соотносящиеся между собой сведения о возрасте, образовании, стаже работы.

Основная часть резюме представлена тремя разделами. Первым может следовать раздел «Образование» или «Опыт работы».

В разделе «Образование» следует указывать полное название учебного заведения. Поскольку данный жанр включает информацию о специальном образовании, сведения об обязательном среднем образовании не указываются. Рекомендуют отмечать наличие диплома с отличием. Если данный раздел не богат по содержанию, можно указать название выпускной квалификационной работы. Данный раздел можно расширить информацией о курсах и тренингах. В этом случае помимо названия учебного заведения, в котором были проведены курсы, указывают название образовательной программы, объём часов, название документа, который выдали по окончании курсов.

Раздел «Опыт работы» можно начать с последнего места работы или расположить данные в хронологическом порядке. Обязательно указание должности. В данный раздел можно включить информацию о практиках.

В разделе «Дополнительные сведения» размещается информация о знании иностранных языков, наличии прав на вождение автомобиля, хобби, иногда личная информация (семейное положение, наличие детей) и прочее.

Резюме должно иметь ярко выраженную структуру и простой язык изложения. У работодателя должно уйти минимум времени на просмотр резюме и принятие решения по нему. В тексте должны бросаться в глаза ключевые способности автора, достижения, опыт.

Перечислим основные признаки резюме.

1. краткость

2. понятность

3. Резюме датируется и подписывается.

39. Вимоги до оформлення акта.

Вимоги до оформлення акта

1. Заголовок до тексту має включати короткий зміст актованого факту чи події.

2. Текст складається з двох частин: вступної, в якій вказують підстави для складання акта, перераховують членів комісії, їхні посади, прізвища, ініціали, та констатуючої, в якій зазначають мету і завдання, описують сутність і характер виконаної роботи, встановлені факти, вносять пропозиції, роблять висновки.

3. Дата акта має відповідати дню факту, що актується.

4. Акт складають у трьох примірниках: 1-й направляють до вищої організації, 2-й - керівникові організації, 3-й підшивають до справи.

5. Акт підписують всі особи, які брали участь у його складанні, а також присутні.

Зразок

МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОСТІ ЗАТВЕРДЖУЮБУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Директор комбінату

Київський азбестоцементний P.M. Стеценко

комбінат

АКТ

12.10.98 № 12 м. Київ

Установлення продуктивної потоково-механізованої технологічної лінії для виробництва азбестоцементних волокнистих листів

Підстава: Наказ директора комбінату від 10.09.98 № 101

Створено комісію в складі:

Голова - керівник лабораторії технології листових матеріалів СІ. Марченко.

Члени комісії - головний технолог комбінату Д.М. Петриченко, старший інженер лабораторії Ю.В. Симченко.

Присутні: заступник директора заводу № 1 Н.Л. Матвійчук, головний Інженер комбінату М.П. Родін.

У період з 10.10.96 до 12.10.98 комісія провела роботу з метою встановлення фактичної продуктивності технологічної лінії для виготовлення азбестоцементних волокнистих листів на заводі № 1,

Технологічну лінію прийнято до експлуатації Державною комісією в грудні 1996 р. із середньою сталою годинною продуктивністю 800 листів. За час, що минув з моменту прийняття лінії до експлуатації, її продуктивність значно підвищилася. Для уточнення продуктивності лінії і визначення якості продукції, що випускається, комісія розглянула такі матеріали.

1. Відомості про роботу технологічної лінії за весь період експлуатації.

2. Результати роботи лінії за перший - третій квартали 1997 р.

3. Фізико-механічні показники.

Ґрунтуючись на аналізі наданих матеріалів і на результатах роботи технологічної лінії заводу № 1, комісія відповідно до Вказівок з проведення одночасного обліку наявних виробничих потужностей діючих промислових підприємств визначила годинну продуктивність лінії - 4000 листів, що відповідає річній потужності ЗО млн. листів.

Комісія пропонує встановити потужність технологічної лінії розміром ЗО млн. листів на рік.

Складено в трьох примірниках: 1-й примірник - комбінатові; 2-й примірник - лабораторії; 3-й примірник - заводові № 1.

Голова комісії Д.М. Марченко

Члени комісії СІ. Петриченко

Ю.В. Симченко

40. Вимоги до оформлення наказу.

НАКАЗ — правовий документ, який видається керiвником органiзацii (установи) на правах єдиноначальностi i в межах його компетенцiї.

З метою полегшення роботи з документом накази поділяють на підгрупи за ознаками:

— “за призначенням” — накази з основної дiяльностi i з особових справ;

— “за технiкою видання” — “iнiцiативнi” та „примусові”;

— “за застосуванням” — нормативнi та iндивiдуальнi.

Кожен вид наказу повинен мати такi реквізити:

— автор документа (назва органiзацiї) якщо документ оформляється не на бланку;

— назва виду документа (н а к а з);

— дата (проставляють у день пiдписання);

— iндекс (порядковий номер) — вiдлiк ведеться вiд початку календарного року за хронологією зростання;

— мiсце складання чи видання;

— заголовок до тексту;

— позначка про контроль (в разi потреби);

— текст;

— гриф погодження (в разi потреби);

— вiзи (в разi потреби);

— пiдпис;

— відтиск печатки (в разi потреби);

— позначка про виконавця.

Заголовок до тексту наказу

Обов'язковим реквізитом наказу з основної діяльності організації та на казу з адміністративно-господарських питань є «Заголовок до тексту доку­мента». У ньому має міститися стислий виклад змісту наказу. Бажано, щоб заголовок до тексту був коротким (до 150 друкованих знаків). Крім того, він має граматично узгоджуватися з назвою документа та відповідати на запи­тання: про що? Наприклад: Наказ (про що?) — Про створення ліквідаційної комісії.

Текст наказу

Текст наказу з основної діяльності та наказу з адміністративно-господарських питань найчастіше складається з двох частин — вступної (констатуючої) та основної (розпорядчої).

У констатуючій частині зазначають підстави для видання наказу, об­ґрунтовують мету або причину прийняття управлінського рішення. Напри­клад:

За результатами проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей

Погодження наказу

Проект наказу обов'язково слід погодити з усіма заінтересованими струк­турними підрозділами та посадовими особами, яких безпосередньо стосу­ється зміст наказу, а у разі потреби — й зі сторонніми організаціями. Отже, погодження може бути як внутрішнім — у межах організації — автора нака­зу, так і зовнішнім — за її межами. Саме щодо оформлення пого­дження документа найчастіше припускаються помилок практики.

Внутрішнє погодження документа у межах організації оформлюють ві­зами. Віза свідчить про згоду або незгоду відповідної посадової особи зі змістом наказу. Візувати наказ можуть лише ті посадові особи, до компе­тенції яких належить вирішення завдань, сформульованих у документі.

Віза складається з таких елементів: назва посади особи, яка візує доку­мент, її особистий підпис, розшифрування підпису (ініціал(и) і прізвище) та дата візування. Наприклад:

Начальник планово-економічного відділу

Гордієнко С. К. Гордієнко

04.02.2008

Погодження документа в організації оформлюємо за допомогою віз. Погодження документа з іншими організаціями оформлюємо за допомогою грифу погодженн.

Зовнішнє погодження документа здійснюють тоді, коли зміст наказу стосується сторонньої(-іх) організації(-й).

Згоду іншої організації, установи чи підприємства зі змістом наказу оформлюють за допомогою грифу погодження документа.

Гриф погодження розміщують нижче під реквізитом «Підпис», а за наяв­ності внутрішніх віз — нижче від реквізиту «Візи документа», без відступу зід межі лівого берега.

Цей реквізит складається з таких елементів:

• слово ПОГОДЖЕНО (без лапок);

• назва посади особи, яка погоджує документ;

• назва організації (входить до складу назви посади);

• особистий підпис та його розшифрування (ініціал(и) і прізвище);

• дата погодження.

Наприклад:

ПОГОДЖЕНО

Директор Центрального державного

архіву вищих органів влади і

управління України

(підпис) Н. В. Маковська

31 січня 2008 р.

Підписання наказу

Остаточно погоджений і оформлений належним чином проект наказу підписує керівник організації.

Слід пам'ятати, що посадова особа, яка готувала проект наказу, по­даючи його на підпис керівникові, має обов'язково доповісти йому про невраховані зауваження (якщо такі мали місце), з приводу яких не було знайдено компромісного рішення.

Доведення наказу до виконавців

З метою доведення наказу з основної діяльності організації або наказу з адміністративно-господарських питань до виконавців документ тиражу­ють у необхідній кількості і передають або розсилають за списком розсипки до структурних підрозділів організації, підвідомчих підприємств і установ, а також, у разі потреби, до інших заінтересованих організацій. Прізвища виконавців, до відома яких має бути доведено відповідний наказ, зазнача­ють у списку розсилки. Цей список готує укладач проекту наказу і передає його до служби діловодства організації разом із наказом. З наказом з основної діяльності організації та з наказом з адміністра­тивно-господарських питань (на відміну від наказів з особового складу) ознайомлюють під підпис лише в окремих випадках. Якщо ця процедура необхідна, то в наказі має бути сформульовано таке завдання:

7. Ознайомити з цим наказом під підпис головного інженера Павленка Ю. І. та виконроба Слюсарчука О. К.

Оформлення витягу з наказу

Витяг із наказу — це засвідчена копія частини тексту наказу.

У тексті наказу з особового складу може бути зафіксовано кілька не пов'язаних між собою питань. Якщо ж виникає потреба долучити до певної справи розпорядчий документ, зміст якого стосується лише одного питан­ня (управлінської дії щодо однієї посадової особи), то доцільно оформити витяг із наказу. Так, наприклад, зведений наказ з особового складу може містити пункти щодо призначення, переведення, заохочення та звільнен­ня різних працівників однієї організації, проте до особових справ кожного з цих працівників має бути долучено відповідний витяг зі зведеного наказу .

Витяг із наказу оформлюють на загальному чи спеціальному бланку або на аркуші паперу формату А4 чи А5 (залежно від обсягу тексту) з відтво­ренням таких обов'язкових реквізитів:

• назва організації;

• назва виду документа (ВИТЯГ ІЗ НАКАЗУ);

• дата;

• реєстраційний індекс;

• місце складання або видання;

• гриф обмеження доступу до документа (за наявності цього реквізи­ту в наказі);

• заголовок до тексту;

• текст;

• підпис;

• відмітка про засвідчення копії.

41. Вимоги до оформлення пояснювальної записки.

42. Вимоги до оформлення доповідної записки.

43. Вимоги до оформлення заяви.

Заявление – простой трафаретный алгоритмичный констатирующий жанр официально-делового стиля.

Заявления обычно пишутся по следующим поводам: приём на работу, получение документов о работе, перевод на другое место работы, направление в служебную командировку, предоставление отпуска, увольнение.

Такое заявление представляет собой краткую письменную просьбу, содержащую служебную и основную части. В служебную часть входят:

1) сведения об адресате (должность, ФИО);

2) сведения о заявителе (ФИО, адрес местожительства – если это не-

обходимо);

3) название документа;

4) подпись,

5) дата.

Наименование адресата (лицо или организация, на имя которых подается заявление) указывается в правом верхнем углу листа. Если оно представляет собой название организации, то ставится в винительном падеже, например: В отдел кадров АО «Факел»; если это название должностного лица – в дательном падеже, например: Ректору ТулГУ.

В основную часть входят мотивы обращения, сущность просьбы, правовое обоснование. Текст заявления начинается с перформатива (действия, совпадающего с его названием) прошу: Прошу принять на работу…

44. Вимоги до оформлення заяви — забовязання

Під час виробничо-господарської діяльності у підприємств, організацій і об'єднань виникає потреба в додаткових оборотних коштах. Вона задовольняється за рахунок банківських

Зразок

Заява на відкриття рахунка в банку

(назва банку) Коди

(назва підприємства, організації

установи - повна і точна)

Просимо відкрити_

(розрахунковий, поточний,

бюджетний тощо рахунки) рахунок на підставі банківських інструкцій, з якими ми ознайомлені і які мають обов'язкову для нас силу.

Керівник (посада) (підпис) Розшифрування підпису

Головний бухгалтер (підпис) Розшифрування підпису

"_"_20_року

Відкрити_____

(розрахунковий, поточний, _рахунок

бюджетний та інші рахунки)

Дозволяю

Управитель _

(підпис)

45. " _20_року

Документи на оформлення відкриття рахунка та здійснення операцій за рахунком перевірив

Головний бухгалтер (підпис) Розшифрування підпису

Рахунок відкрито

№ банківського рахунка № особового рахунка кредитів. Підприємства і організації широко користуються позиками банку для оплати вартості товарів, відвантажених на адресу споживачів, на сезонні витрати, за надані послуги і т. ін. Надані банком короткотермінові позики враховуються на позикових рахунках.

Кредитування за спеціальними позиковими рахунками оформляється заявою-зобов'язанням, яка є різновидом термінового зобов'язання.

Зразок

Назва установи банку

Назва підприємства

ЗАЯВА-ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Просимо надати кредит з позикового рахунка під розрахункові документи в дорозі на відвантажені товари і послуги, надані нами іногороднім покупцям, а також на оплату чеків за послуги транспорту і підприємства зв'язку.

Для забезпечення заборгованості за позиками просимо приймати платіжні вимоги, що надаються на інкасо, реєстри рахунків для дрібних відвантажень, реєстри платіжних вимог за внутрішньоміськими рахунками і розрахунками, що проходять через Бюро взаємних розрахунків, а також довідки з розрахунків у порядку планових платежів.

Надаємо право банкові кожного окремого разу без особливого нашого розпорядження перераховувати на наш розрахунковий рахунок суми кредиту в разі перевищення забезпечення над заборгованістю за позиковим рахунком, а також списувати кошти з нашого розрахункового рахунка в разі перевищення боргу за позиковим розрахунком під розрахункові документи в дорозі понад суму наданого забезпечення.

З інструкцією про безготівкові розрахунки і кредитування операцій, пов'язаних з рахунками, ознайомлені і зобов'язуємося її виконувати.

Директор Печатка

Головний бухгалтер 06.05.98

СІ. Грищук Л.В. Калита

46. Вимоги до оформлення довідки.

Довідка - документ інформаційного характеру, який описує та встановлює факти та події. Довідки поділяються на службового та особистого характеру.

Службового характеру складаються за запитом чи за вказівкою керівної організації або посадової особи. Підписується: Довідка, що направляється до посадової особи в середині підприємства, підписується укладачем; та, яка направляється у вищестоящу організацію - керівником підприємства. Якщо довідка містить відомості фінансового характеру - то вона підписується керівником та головним бухгалтером.

Довідка, яка направляється за межі підприємства оформляється на бланку, внутрішня довідка оформляється на внутрішньому бланку або на чистих листах паперу.

Довідки особистого характеру оформляються на бланках або чистих листах.

Основні реквізити довідки:

1. Код підприємства, код форми документа.

2. Реквізити штампа загального бланку.

3. Назва виду документа.

4. Дата.

5. Індекс.

6. Заголовок до тексту.

7. Адресат.

8. Текст.

9. Відмітка про наявність додатків (якщо є).

10. Підпис.

11. Відмітка про направлення до справи.

В тексті довідки особистого характеру визначається назва організації, в яку подається довідка. Текст довідки особистого характеру оформляється на трафаретному бланку.

47. Вимоги до оформлення телефонограми.

ТЕЛЕФОНОГРАМА - термінове повідомлення, передане адресатові телефоном. Телефонограми використовують для документального оформлення усних телефонних переговорів. Це один з видів усної ділової кореспонденції.

Реквізити телефонограми:

1) назва документа - заголовок;

2) номер і дата телефонограми.

Слово Телефонограма, її номер і дату надходження пишуть у першому рядку. Дата телефонограми - дата її передачі;

3) назва організації і службової особи - відправника телефонограми;

4) назва організації і службової особи - одержувача телефонограми;

5) текст телефонограми має бути таким стислим, як і текст телеграми. Треба уникати слів, що важко вимовляються, і складних зворотів. Слова пишуть повністю без скорочень. У тексті телефонограми може бути не більше 50 слів;

6) підпис службової особи - керівника організації або його заступника (в окремих випадках - керівників відділів);

7) у графах передано і прийнято зазначають посаду, ініціали, прізвище того, хто передає, того, хто приймає, і номери їхніх телефонів.

На багатьох підприємствах використовуються спеціальні бланки, на яких занотовують телефонограми.

Зразок

Телефонограма №_від " "_20_р.

Від кого_ Телефон_Передав_

Кому_Прийняв_

год хв_

(текст) (підпис)

48. Вимоги до оформлення інструкції.