- •Види організацій в Україні.
- •Визначити організаційно-розпорядчі методи управління: регламентація, інструктування.
- •Визначити основні напрямки вдосконалення організації управлінської праці.
- •Визначити основні риси організації.
- •Делегування прав і відповідальності.
- •Економічні методи управління: планування та економічне стимулювання.
- •Етапи обміну інформацією.
- •Історичні віхи розвитку менеджменту.
- •Класифікація змістовних мотиваційних теорій.
- •Класифікація організаційних структур. (вопрос 73)
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Класифікація управлінської інформації.
- •Комплексне забезпечення процесу розробки та реалізації управлінських рішень.
- •Лінійні і функціональні структури управління.
- •Методы аттестации персонала
- •Методика вироблення та реалізації управлінських рішень.
- •На конкретних прикладах розкрити елементи культури менеджменту: умови праці.
- •На прикладі конкретної організації розкрити процедури наймання та адаптації нових працівників.
- •Обґрунтувати вплив чинників внутрішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати вплив чинників зовнішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати економічні методи управління: госпрозрахунок.
- •Обґрунтувати загальні функції управління: планування, координація.
- •Обґрунтувати методи управління, що використовує конкретна організація. Методи управління організацією
- •Обґрунтувати необхідність правових методів управління.
- •Обґрунтувати процес колективного управління.
- •Обґрунтувати процес ухвалення рішень в умовах ризику.
- •Обґрунтувати роль соціальних методів управління.
- •Обґрунтувати терміни “влада і способи її реалізації”.
- •Обґрунтувати функції і обов'язки керівника.
- •Організаційно-правові форми підприємств та установ.
- •Організаційно-розпорядчі методи управління: нормування.
- •Організація набору кадрів.
- •Основні підходи до формування організаційних структур.
- •Основні елементи культури менеджменту.
- •Основні напрями забезпечення ефективності контролю.
- •Охарактеризувати види управлінської інформації, які функціонують у конкретних організаціях.
- •Охарактеризувати внутрішнє середовище організації.
- •Охарактеризувати загальні функції управління: стимулювання, облік, аналіз.
- •Охарактеризувати комунікаційну структуру і комунікаційні мережі.
- •Охарактеризувати лінійно-функціональні структури.
- •Охарактеризувати метод «дерево рішень».
- •Охарактеризувати основні аспекти менеджменту.
- •Охарактеризувати основні види колективів.
- •Охарактеризувати основні види організацій.
- •Охарактеризувати основні елементи систем управління.
- •(84) Охарактеризувати переговори як спосіб вирішення конфліктів.
- •Охарактеризувати показники «ентропія і тезаурус».
- •Охарактеризувати процес управління конфліктами. (84)
- •Охарактеризувати стилі управління: одномірний.
- •Визначити цілі ділової кар’єри.
- •Порівняти етапи розвитку теорії управління: вітчизняний та американський досвід.
- •Провести аналіз адаптивних організаційних структур.
- •Функциональная структура управления
- •Процесні мотиваційні теорії.
- •Розвиток управлінської науки в Україні.
- •Розкрити зміст законів і принципів управління.
- •Розкрити зміст схеми р.Скотта.
- •Розкрити модель стратегічного планування.
- •Розкрити основні елементи процесу планування реалізації стратегії.
- •Розкрити основні закони організації.
- •Визначити особливості дисциплінарних методів.
- •Розкрити принципи а.Файоля.
- •Розкрити роль психологічних методів управління.
- •Розкрити стратегії подолання конфліктів.
- •Розкрити чинники зовнішнього середовища організації.
- •Розподіл операцій в процесі управління.
- •Розробити етапи ділової кар’єри для конкретних працівників.
- •Соціальна відповідальність менеджера.
- •Соціальні аспекти поведінки особи.
- •Стилі управління: багатомірний.
- •Технологічна структура особи.
- •Ухвалення рішень в умовах визначеності.
- •Ухвалення рішень в умовах невизначеності.
- •Формування цілей і відносин в процесі управління.
- •Функції управління: організація та контроль.
- •Характер і темперамент особи
- •Характеристика метода прогнозування: «наївні моделі».
-
Функції управління: організація та контроль.
Організовувати - значить створювати певну структуру. Існує багато елементів, які необхідно структурувати, щоб організація могла виконувати свої плани і досягти таким чином, своєї мети. Одним із цих елементів є робота, конкретні завдання організації, такі як спорудження житлових будинків або забезпечення страхування життя. Промислова революція почалася з усвідомлення того, що організація роботи певним чином дозволяє групі робітників добитися значно більшого, ніж вони могли б без певної організації, Організація роботи була в центрі уваги руху за наукове управління. Оскільки в організації роботу виконують люди, другим важливим аспектом функції організації є визначення, хто саме повинен виконувати кожне конкретне завдання із великої кількості тих, що існують в рамках організації, включаючи управління. Керівник підбирає людей для конкретної роботи, делегуючи окремим людям завдання і повноваження, або право використовувати ресурси організації. Ці суб'єкти делегування приймають на себе відповідальність за успішне виконання своїх обов'язків. Чинячи так чином, вони вважають себе підлеглими щодо керівника.
Майже все, що робить керівник, спрямована на майбутнє. Керівник планує щось мати до певного часу. За цей період може статися багато змін. Робітники можуть відмовитися виконувати свої обов'язки у відповідності з планом. На ринку може з'явитися новий сильний конкурент, який ускладнить організації, реалізацію її мети. Контроль - це процес забезпечення досягнення мети. Існують три аспекти управлінського контролю. Встановлення стандартів - це точне визначення мети, яка повинна бути досягнута у визначений час. Воно ґрунтується на планах, розроблених у процесі планування. Другий аспект - це вимірювання того, що було насправді досягнуто в певний період, і порівняння досягнутого з очікуваними результатами. Якщо ці обидві фази виконані правильно, то керівництво організації не тільки знає про те, що в організації існує проблема, йому відоме й джерело цієї проблеми. Це знання необхідне для успішного здійснення третьої фази - стадії, на якій виконуються дії, якщо це необхідно, для корегування серйозних відхилень від початкового плану. Одна з можливих дій - перегляд цілей для того, щоб вони стали більш реальними і відповідали ситуації.
-
Характер і темперамент особи
Темперамент - це індивідуальні особливості людини, що визначають динаміку протікання його психічних процесів і поведінки. Під динамікою розуміють темп, ритм, тривалість, інтенсивність психічних процесів, зокрема емоційних процесів, а також деякі зовнішні особливості поведінки людини - рухливість, активність, швидкість або сповільненість реакцій і т.д. Темперамент характеризує динамічність особистості, але не характеризує її переконань, поглядів, інтересів, не є показником цінності або малоцінності особистості, не визначає її можливості. Давньогрецький лікар Гіппократ, що жив в 5 столітті до н.е., описавчотири темпераменти, які отримали такі назви: сангвінічний темперамент, флегматичний темперамент, холеричний темперамент, меланхолійний темперамент.
Комбінації властивостей нервових процесів збудження і гальмування були покладені в основу визначення типу вищої нервової діяльності. У залежності від сполучення сили, рухливості і врівноваженості процесів збудження і гальмування розрізняють чотири основні типи вищої нервової діяльності.
Слабкий тип. Представники не можуть витримувати сильні, тривалі і концентровані подразники. Слабкимиє процеси гальмування і збудження. При дії сильнихподразників затримується вироблення умовних рефлексів. Поряд з цимспостерігається висока чутливість (тобто низький поріг) на діїподразників.
Сильний урівноважений тип. Відрізняючись сильною нервовою системою, він характеризується неврівноваженістю основних нервових процесів --переважанням процесів збудження над процесами гальмування.
Сильний урівноважений рухливий тип. Процеси гальмування ізбудження сильні і врівноважені, але швидкість, рухливість їх, швидказмінюваність нервових процесів ведуть до відносної нестійкості нервовихзв'язків.
Сильний урівноважений інертний тип. Сильні і врівноважені нервовіпроцеси відрізняються малою рухливістю. Представники цього типу зовнізавжди спокійно, рівно, важко збудливі.
Характер - це індивідуальне сполучення істотних властивостейособистості, що виражають ставлення людини до дійсності і виявляютьсяв його поведінці, у його вчинках. Характер взаємопов'язаний з іншими сторонамиособистості, зокрема з темпераментом і здібностями. Темперамент на формупрояву характеру, своєрідно офарблюючи ті чи інші його риси.
